Збірна Литви з баскетболу (лит. Lietuvos nacionalinė vyrų krepšinio rinktinė) — національна баскетбольна команда, що представляє Литву на міжнародній баскетбольній арені, у змаганнях ФІБА. Одна з найуспішніших збірних у світі: Литва брала участь у п'яти Олімпійських іграх і завоювала три бронзові медалі. Керівним органом збірної виступає Литовська федерація баскетболу.
Литва | |||
| |||
Рейтинг ФІБА | 8 | ||
---|---|---|---|
Регіон ФІБА | ФІБА Європа | ||
Тренер | Кестутіс Кемзура | ||
Олімпійські ігри | |||
Участь | 7 | ||
Медалі | 1992, 1996, 2000 | ||
Чемпіонати світу | |||
Участь | 6 | ||
Медалі | 2010 | ||
Євробаскет | |||
Участь | 15 | ||
Медалі | 1937, 1939, 2003 | ||
Форма | |||
|
Попри невеликий розмір країни (близько 2,9 млн осіб), відданість литовців цій грі зробила їхню збірну значною силою на європейській баскетбольній арені.
Збірна Литви виграла два передвоєнні чемпіонати Європи: 1937 і 1939 років. До цих перемог збірну привів Пранас Лубінас (Франк Любін), який допоміг популяризувати баскетбол у країні. Лубінаса називають «Дідусем Литовського баскетболу».
З 1940 по 1990 рік анексована Литва входила до складу СРСР, велику кількість гравців збірної Радянського Союзу становили гравці литовської школи баскетболу. На Олімпійських іграх 1988 золоті медалі у складі збірної СРСР виграли 4 литовці: Вальдемарас Хомічюс, Арвідас Сабоніс, Рімас Куртінайтіс, Шарунас Марчюльоніс.
З 1992 року збірна Литви виступає самостійно. У 2003 році виграла чемпіонат Європи. У 2011 році Литва приймала чемпіонат Європи з баскетболу.
Історія Редагувати
Міжвоєнний період (1920–1940) Редагувати
Баскетбол прийшов у Литву з Німеччини опосередковано через нетбол, у якому менший м'яч і немає скляних бортів. 1919 року литовські спортсменки почали організовуватись і в 1920-1921 роках вони почали грати в цю гру перед глядачами. Той факт, що першими почали грати жінки, не давав баскетболу набути загальної популярності до 1930-х років, оскільки гру вважали жіночою. Тим часом, 1922 року Кароліс Дінейка видав книгу Krepšiasvydis vyrams (укр. "Баскетбол для чоловіків"), а 1926 року льотчик Стяпонас Дарюс, який згодом стане відомим завдяки трансатлантичному перельоту, опублікував перші баскетбольні правила в Литві.
Попри те, що найпершими баскетболістами в Литві були жінки, першу офіційну гру зіграли чоловіки. Вона відбулася 23 квітня 1922 року коли Lietuvos Fizinio Lavinimo Sąjunga (укр. Литовський союз фізичної освіти) зіграв гру проти команди Каунаса, в якій переміг з рахунком 8–6. Цей день вважають початком баскетболу в Литві. Тогочасна преса так описувала матч: "Гра була дуже цікавою й справила приємне враження на глядачів. Глядачі були так зачаровані грою, що вони відчували, що живуть в досить культурній країні спостерігаючи за швидкими і радісними гравцями. <...> Глядачі сердешно радувались грі чудових баскетболістів і аплодували після кожного кидка і пасу у виконанні Стяпонаса Дарюса і Віктораса Дінейки. <...> Гра у krepšiasvydis (баскетбол), яку вперше організували в Литві, принесла сподівання, що в майбутньому ця гра приведе наших спортсменів до більших досягнень". Два роки по тому було організовано перший чоловічий баскетбольний турнір в Литві, у якому брали участь дві команди з LFLS і одна з Lietuvos Dviračių Sąjunga (укр. Союз литовських велосипедистів), а також організовано курси для баскетбольних арбітрів. До першого класу вступили зокрема Єлена Гарбачяускене[en] і Стяпонас Дарюс.
Від 1926 до 1933 року популярність баскетболу дещо зменшилась і він опинився в тіні футболу. У баскетбол грали влітку, оскільки не існувало придатних для гри приміщень, і в нього грали здебільшого представники інших видів спорту, не приділяючи достатньої уваги саме баскетболу. Кількість матчів зменшилась і національний чемпіонат від 1929 до 1932 року навіть не проводився. Ситуація почала змінюватися 10 жовтня 1934 року, коли відкрився Палац фізичної культури в Каунасі. Будівля мала просторий зал на 200 місць, побудований спеціально під теніс. Щоб покращити зчепленість тенісистів з кортом, проклали спеціальне коркове покриття, яке коштувало більш як 30 000 литів (понад $5,000). Зал підходив і для баскетболу і перша гра в ньому відбулась 16 листопада 1934 року. Невдовзі він став центром баскетбольних змагань.
1935 року литовсько-американські[en] баскетбольні тренери (Б. Будрікас, Юозас Кнажас, Феліскас Кряучунас і Константінас Савіцкас) прибули в Каунас як учасники Світового конгресу литовців. Кряучунас і Савіцкас залишилися в Литві й почали навчати баскетбольних секретів литовців. Один рік по тому баскетбол став олімпійським видом спорту на літніх Олімпійських іграх 1936 у Берліні. Один із золотих медалістів, Френк Любін, мав литовське коріння і представники Литви запросили його відвідати країну. Під литовським ім'ям Пранас Любінас він провів там п'ять місяців як найперший тренер-спеціаліст і навчив місцевих гравців різних нових для них прийомів. Того самого року Литва подала заявку на вступ до ФІБА і взяла участь у міжнародних змаганнях з баскетболу. 1937 року Литва зіграла гру проти своїх сусідів збірної Латвії, однією з найсильніших команд того часу. Литва поступилась 29–41, але це був значний прогрес в порівнянні з результатом попередньої гри 10–123. Вмотивована цим результатом Литва вирішила взяти участь у турнірі Євробаскет 1937, прийнявши запрошення Баскетбольної асоціації Латвії, яка як чинний чемпіон приймала турнір у себе в Ризі.
— Константінас Савіцкас описує свої перші спроби покращити баскетбол у Литві.
Підготування до Євробаскету 1937 розпочалися повільно, гравці тренувалися лише по 4 години на тиждень. Спочатку вони вирішали, що збірна не буде мати в своєму складі жодного американського литовця[en]; однак вони змінили своє рішення лише за місяць до чемпіонату, коли латвійська газета надрукувала велику статтю про другий чемпіонат Європи, в якій розглядала Литву як найслабшу з учасниць. Литовський гравець Леонас Балтрунас був шокований статтею і разом із журналістом Йонасом Нарбутасом використав її перекладену версію, щоб переконати Вітаутаса Аугустаускаса включити до складу американських литовців. До США відіслали телеграму і за місяць до початку звідти прибули двоє гравців - Пранас Талзунас і Феликсас і Феліскас Кряучунас, який виступав у ролі тренера, що грає. Щоб зберегти в секреті участь американських литовців, було скасовано всі підготовчі матчі, а тренувальні збори проходили за зачиненими дверима. Національна збірна проходила не лише технічну підготовку, але й фізичну. Навіть після того, як про підсилення стало відомо громадськості, суперники були налаштовані скептично. Талзунас пізніше згадував про своє відчуття, що суперники не сприймають його і Кряучунаса за якісних гравців, оскільки "кожен думав, що якісний гравець має бути високим, піднімати свої руки і класти м'яч у кошик.".
Їхні зусилля не були даремними - литовці вперше стали чемпіонами Європи, перемігши всіх своїх суперників, а Танзунаса вибрали найціннішим гравцем Євробаскета. Після перемоги у фіналі над збірною Італії знаменитий литовський тенор Кіпрас Петраускас навіть перервав свій виступ у Державному театрі, щоб радісно оголосити про тріумф національної збірної з баскетболу. Тоді глядачі встали зі своїх місць і разом заспівали гімн Литви. Команду зустрічав тисячний натовп на залізничному вокзалі. Кряучунас навіть прокоментував "Нас вітали як в Америці вітають перезидента". Після цього баскетбол швидко набув популярності, особливо серед студентів. Команди гімназистів майже зі всіх повітів змагалися в студентських іграх, команди об'єднувалися у фірми, а баскетбольні майданчики з'являлися по всій країні. За словами майбутнього гравця Степаса Бутаутаса, "У кожному дворі кільця робили з діжкових обручів. Діти і підлітки кидали м'ячі в них, інші - навіть панчохи набиті ганчірками. Наш шкільний вчитель побудував дві стійки, зробив кільця з вільхи і сказав: 'Ми гратимемо в баскетбол'." Майбутній тренер збірної Владас Гарастас додавав: "коли ми були дітьми, то робили кільце з діжкового обруча. Ми не мали м'яча й робили його з трави, або зі всього, що потрапить під руку".
Литва здобула право приймати Євробаскет 1939. Крім того, вперше в Європі спеціально під баскетбол побудували арену Спортивний зал Каунас. На змаганнях команда переважно складалася з американських литовців: Феліксас Кряучюнас (Чикаго), Юозас Юргела (Чикаго), Вітаутас Будрюнас (Вокіган), Міколас Рузгіс і Пранас Любінас (Глендейл). Внаслідок цього кілька команд навіть подавали протести. Любінас, який виступав у ролі тренера, що грає, привів Литву до другого континентального титулу і навіть забив кидок із сиреною у фінальній грі проти Латвії, який приніс перемогу 37–36.
Примітки Редагувати
- Stonkus, 2007, с. 1.
- Genevičius, Dominykas. . Sportas.lt. Архів оригіналу за 18 грудня 2013. Процитовано 9 травня 2013.
- Šakienė, Jurgita. . Klaipeda.Diena.lt. Архів оригіналу за 16 серпня 2015. Процитовано 29 вересня 2014.
- Markuckytė, Elena; Pilkauskas, Donatas. . Sportas.info. Архів оригіналу за 9 серпня 2014. Процитовано 12 березня 2011.
- Markuckytė, Elena; Pilkauskas, Donatas. . PlienoSparnai.lt. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 4 червня 2011.
- Stonkus, 2007, с. 14-5.
- Stonkus, 2007, с. 16.
- Stonkus, 2007, с. 17.
- Stonkus, 2007, с. 18.
- ↑ Genevičius, Dominykas. . Sportas.lt. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 9 травня 2013.
- Frank Lubin, a Big Man in Two Countries [ 7 вересня 2015 у Wayback Machine.], Los Angeles Times
- , Sports Illustrated
- Stonkus, 2007, с. 20.
- Stonkus, 2007, с. 22.
- Unknown (1968). . Amerikos balsas. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 17 лютого 2015.
- Stonkus, 2007, с. 22-3.
- Senn, Alfred Erich. . 24sek.lt. Архів оригіналу за 6 вересня 2015. Процитовано 6 вересня 2015.
- Iš "Amerikos balso" archyvų: apie krepšinio pradžią Lietuvoje [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (лит.)
- Stonkus, 2007, с. 26-7.
- The Other Dream Team movie (quotation begins at 11:02)
- Drochneris, Nerijus. . Laikas.lt. Архів оригіналу за 13 травня 2015. Процитовано 30 квітня 2015.
- Skučaitė, Virginija. . KaunoDiena.lt. Архів оригіналу за 18 серпня 2017. Процитовано 4 серпня 2011.
Посилання Редагувати
- Литовська федерація баскетболу [ 22 липня 2011 у Wayback Machine.]