www.wikidata.uk-ua.nina.az

Затенацький Яків Павлович Яків Павлович Затена цький 6 листопада 1902 Велика Кохнівка 27 травня 1986 Київ український ра

Затенацький Яків Павлович

Яків Павлович Затена́цький ({6 листопада 1902, Велика Кохнівка — 27 травня 1986, Київ) — український радянський мистецтвознавець, доктор мистецтвознавства з 19 листопада 1966 року, професор з 5 червня 1968 року; член Всеукраїнської асоціації пролетарських митців у 1930—1932 роках та Спілки радянських художників України.

Затенацький Яків Павлович
Народився 24 жовтня (6 листопада) 1902
Велика Кохнівка, Кременчуцький район, Полтавська область
Помер 27 травня 1986(1986-05-27) (83 роки)
Київ, Українська РСР, СРСР
Країна  Російська імперія
 УНР
 СРСР
Діяльність мистецтвознавець
Alma mater Комуністичний університет імені Артема
Заклад Національний музей Тараса Шевченка
Казахська державна художня галерея імені Т.Г. Шевченка
Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України
Державний музей українського мистецтва
Академія будівництва і архітектури Української РСР
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор мистецтвознавства[d]
Відомі учні Соломченко Олексій Григорович
Членство Національна спілка художників України
Нагороди

Біографія ред.

Народився 24 жовтня [6 листопада] 1902(19021106) року в селі Великій Кохнівці (нині у складі міста Кременчука Полтаської області, Україна). Українець. Протягом 1920—1931 років служив у Червоній армії. Член ВКП(б) з 1925 року. Одночасно у 1926—1927 роках навчався на вечірніх курсах при Київському художньому інституті; у 1927—1929 роках — у художній студії Асоціації художників Червоної України та у 1928—1931 роках — на заочному відділенні історичного факультету Комуністичного університету імені Артема в Харкові.

З 1931 мешкав у Києві, де протягом 1931—1934 років працював директором середніх шкіл, одночасно у 1932—1934 роках навчався в аспірантурі Всеукраїнського історичного музею імені Тарас Шевченка, пізніше обіймав наукові посади в київських музеях, зокрема у 1939—1941 роках був завідувачем відділу Республіканської ювілейної Шевченківської виставки та Центрального державного музею Тараса Шевченка. У 1941 забезпечив евакуацію з Києва архіву та колекції цього музею. У 1942—1944 роках в Алмати працював начальником відділу образотворчого мистецтва Управління у справах мистецтв при Раднаркомі Казахської РСР та директором Казахської державної художньої галереї.

Після повернення до Києва протягом 1944—1960 років працював старшим науковим співробітником в Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського АН УРСР, заступником директора з наукої роботи; водночас у 1944—1950 роках виконував обов'язки директора Державного музею українського образотворчого мистецтва. 1946 року захистив кандидатську дисертацію на тему «Шевченко-художник (Творчий метод)». У 1960—1964 очолював сектор історії українського мистецтва Академії будівництва й архітектури УРСР та Науково-дослідного інституту теорії, історії та перспективних проблем радянської архітектури у Києві Державного комітету з цивільного будівництва й архітектури при Держбуді СРСР, у 1965—1970 роках очолювавв сектор історії українського мистецтва останньої зі згаданих установ. 1966 року захистив докторську дисертацію на тему «Актуальні проблеми історії українського образотворчого мистецтва ХІХ—ХХ століть».

Жив у Києві, в будинку на Тверському тупику № 9, квартира № 12. 29 червня 1970 року вийшов на пенсію. Помер в Києві 27 травня 1986 року.

Роботи ред.

Досліджував історію українського мистецтва XIX століття. Брав участь у підготовці й виданні багатотомних академічних праць. Автор науково-популярних праць, серед яких:

  • «Микола Корнилович Пимоненко» (1955);
  • «Українське образотворче мистецтво» (1956);
  • «Тарас Григорович Шевченко і художники-кріпаки» (1956);
  • «Український радянський живопис» (1958; 1961);
  • «Живописная Украина» Тараса Григоровича Шевченка" (1959);
  • «Тарас Григорович Шевченко» (1961);
  • «Тарас Григорович Шевченко і російське мистецтво» (1964);
  • «Українське мистецтво першої половини ХІХ століття» (1965).

Був упорядником:

  • академічного зібрання творів Тараса Шевченка (у 10 томах; 1961, том 7; 1963, томи 8, 10; 1964, том 9);
  • чотиритомного видання «Тарас Григорович Шевченко. Мистецька спадщина» (1961—1964);
  • шеститомного «Історії українського мистецтва» (1969, том 4, книга 1, розділ «Станковий живопис першої половини XIX століття»).

Відзнаки ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Архів оригіналу за 2 січня 2022. Процитовано 5 квітня 2021. 

Література ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Yakiv Pavlovich Zatena ckij 6 listopada 1902 Velika Kohnivka 27 travnya 1986 Kiyiv ukrayinskij radyanskij mistectvoznavec doktor mistectvoznavstva z 19 listopada 1966 roku profesor z 5 chervnya 1968 roku 1 chlen Vseukrayinskoyi asociaciyi proletarskih mitciv u 1930 1932 rokah ta Spilki radyanskih hudozhnikiv Ukrayini Zatenackij Yakiv PavlovichNarodivsya 24 zhovtnya 6 listopada 1902 Velika Kohnivka Kremenchuckij rajon Poltavska oblastPomer 27 travnya 1986 1986 05 27 83 roki Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRKrayina Rosijska imperiya UNR SRSRDiyalnist mistectvoznavecAlma mater Komunistichnij universitet imeni ArtemaZaklad Nacionalnij muzej Tarasa Shevchenka Kazahska derzhavna hudozhnya galereya imeni T G Shevchenka Institut mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi imeni M T Rilskogo NAN Ukrayini Derzhavnij muzej ukrayinskogo mistectva Akademiya budivnictva i arhitekturi Ukrayinskoyi RSRVchene zvannya profesorNaukovij stupin doktor mistectvoznavstva d Vidomi uchni Solomchenko Oleksij GrigorovichChlenstvo Nacionalna spilka hudozhnikiv UkrayiniNagorodi Zmist 1 Biografiya 2 Roboti 3 Vidznaki 4 Primitki 5 LiteraturaBiografiya red Narodivsya 24 zhovtnya 6 listopada 1902 19021106 roku v seli Velikij Kohnivci nini u skladi mista Kremenchuka Poltaskoyi oblasti Ukrayina Ukrayinec 1 Protyagom 1920 1931 rokiv sluzhiv u Chervonij armiyi Chlen VKP b z 1925 roku Odnochasno u 1926 1927 rokah navchavsya na vechirnih kursah pri Kiyivskomu hudozhnomu instituti u 1927 1929 rokah u hudozhnij studiyi Asociaciyi hudozhnikiv Chervonoyi Ukrayini ta u 1928 1931 rokah na zaochnomu viddilenni istorichnogo fakultetu Komunistichnogo universitetu imeni Artema v Harkovi Z 1931 meshkav u Kiyevi de protyagom 1931 1934 rokiv pracyuvav direktorom serednih shkil odnochasno u 1932 1934 rokah navchavsya v aspiranturi Vseukrayinskogo istorichnogo muzeyu imeni Taras Shevchenka piznishe obijmav naukovi posadi v kiyivskih muzeyah zokrema u 1939 1941 rokah buv zaviduvachem viddilu Respublikanskoyi yuvilejnoyi Shevchenkivskoyi vistavki ta Centralnogo derzhavnogo muzeyu Tarasa Shevchenka U 1941 zabezpechiv evakuaciyu z Kiyeva arhivu ta kolekciyi cogo muzeyu U 1942 1944 rokah v Almati pracyuvav nachalnikom viddilu obrazotvorchogo mistectva Upravlinnya u spravah mistectv pri Radnarkomi Kazahskoyi RSR ta direktorom Kazahskoyi derzhavnoyi hudozhnoyi galereyi Pislya povernennya do Kiyeva protyagom 1944 1960 rokiv pracyuvav starshim naukovim spivrobitnikom v Institutu mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi imeni Maksima Rilskogo AN URSR zastupnikom direktora z naukoyi roboti vodnochas u 1944 1950 rokah vikonuvav obov yazki direktora Derzhavnogo muzeyu ukrayinskogo obrazotvorchogo mistectva 1946 roku zahistiv kandidatsku disertaciyu na temu Shevchenko hudozhnik Tvorchij metod U 1960 1964 ocholyuvav sektor istoriyi ukrayinskogo mistectva Akademiyi budivnictva j arhitekturi URSR ta Naukovo doslidnogo institutu teoriyi istoriyi ta perspektivnih problem radyanskoyi arhitekturi u Kiyevi Derzhavnogo komitetu z civilnogo budivnictva j arhitekturi pri Derzhbudi SRSR u 1965 1970 rokah ocholyuvavv sektor istoriyi ukrayinskogo mistectva ostannoyi zi zgadanih ustanov 1966 roku zahistiv doktorsku disertaciyu na temu Aktualni problemi istoriyi ukrayinskogo obrazotvorchogo mistectva HIH HH stolit Zhiv u Kiyevi v budinku na Tverskomu tupiku 9 kvartira 12 29 chervnya 1970 roku vijshov na pensiyu 1 Pomer v Kiyevi 27 travnya 1986 roku Roboti red Doslidzhuvav istoriyu ukrayinskogo mistectva XIX stolittya Brav uchast u pidgotovci j vidanni bagatotomnih akademichnih prac Avtor naukovo populyarnih prac sered yakih Mikola Kornilovich Pimonenko 1955 Ukrayinske obrazotvorche mistectvo 1956 Taras Grigorovich Shevchenko i hudozhniki kripaki 1956 Ukrayinskij radyanskij zhivopis 1958 1961 Zhivopisnaya Ukraina Tarasa Grigorovicha Shevchenka 1959 Taras Grigorovich Shevchenko 1961 Taras Grigorovich Shevchenko i rosijske mistectvo 1964 Ukrayinske mistectvo pershoyi polovini HIH stolittya 1965 Buv uporyadnikom akademichnogo zibrannya tvoriv Tarasa Shevchenka u 10 tomah 1961 tom 7 1963 tomi 8 10 1964 tom 9 chotiritomnogo vidannya Taras Grigorovich Shevchenko Mistecka spadshina 1961 1964 shestitomnogo Istoriyi ukrayinskogo mistectva 1969 tom 4 kniga 1 rozdil Stankovij zhivopis pershoyi polovini XIX stolittya Vidznaki red Laureat Derzhavnoyi premiyi URSR v galuzi nauki i tehniki 1971 za shestitomnu pracyu Istoriya ukrayinskogo mistectva razom z Volodimirom Zabolotnim Pavlom Zholtovskim Yuriyem Nelgovskim Grigoriyem Golovkom Vasilem Afanasyevim Yuriyem Asyeyevim Yuriyem Turchenkom Vasilem Kasiyanom Mikoloyu Bazhanom 1 Primitki red a b v g Komitet z Derzhavnih premij Ukrayini v galuzi nauki i tehniki Arhiv originalu za 2 sichnya 2022 Procitovano 5 kvitnya 2021 Literatura red Zatenackij Yakiv Pavlovich Ukrayinski radyanski hudozhniki Dovidnik Kiyiv Mistectvo 1972 S 167 Zatenackij Yakiv Pavlovich Slovnik hudozhnikiv Ukrayini za red M P Bazhana vidp red ta in K Golovna redakciya Ukrayinskoyi radyanskoyi enciklopediyi 1973 S 88 Zatenackij Yakiv Pavlovich Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1979 T 4 Elektrod Kantaridin 558 2 s 34 ark il il portr karti 1 ark s Zatenackij Yakiv Pavlovich Shevchenkivskij slovnik Tom 1 Institut literaturi imeni T G Shevchenka Akademiyi Nauk URSR Kiyiv Golovna redakciya URE 1976 S 238 Zatenackij Yakiv Pavlovich Mitci Ukrayini Enciklopedichnij dovidnik uporyad M G Labinskij V S Murza za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1992 S 262 ISBN 5 88500 042 5 Arhivovano z pershodzherela 12 veresnya 2022 Zatenackij Yakiv Pavlovich Mistectvo Ukrayini Biografichnij dovidnik uporyad A V Kudrickij M G Labinskij za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1997 S 258 ISBN 5 88500 071 9 V M Hanko Zatenackij Yakiv Pavlovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2010 T 10 Z Zor 712 s ISBN 978 966 02 5721 4 Irina Hodak Zatenackij Yakiv Pavlovich Shevchenkivska enciklopediya U 6 ti t T 2 G Z u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka NAN Ukrayini 2012 S 704 705 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zatenackij Yakiv Pavlovich amp oldid 40129981