Запере́чення СНІ́Ду — погляди слабко пов'язаних між собою груп людей та організації, які заперечують, що вірус імунодефіциту людини (ВІЛ) є причиною синдрому набутого імунодефіциту (СНІД). Деякі «СНІД-дисиденти» заперечують існування ВІЛ, у той час як інші погоджуються, що ВІЛ існує, але стверджують, що цей вірус нешкідливий для «пасажира» і не є причиною СНІДу. Оскільки «СНІД-дисиденти» визнають СНІД як реальну хворобу, вони відносять його до деякої комбінації сексуальної поведінки, наркотиків, недостатнього харчування, поганих санітарних умов, гемофілії або ефектів препаратів, що застосовуються для лікування ВІЛ-інфекції.
Наукове товариство вважає доказ того, що ВІЛ викликає СНІД, переконливим і відкидає заперечення з цього приводу, вважаючи претензії звичайною псевдонаукою, заснованою на теорії змови, хибних міркуваннях і введенні в оману, переважно через застарілі наукові дані. З відмовою від цих аргументів з боку наукового співтовариства, матеріали зі СНІД-заперечення нині поширюються переважно через Інтернет.
Попри відсутність наукового сприйняття, заперечення СНІДу мало значний політичний вплив, особливо в Південній Африці під головуванням Табо Мбекі.
В Україні «СНІД-дисидентами» є колишня вчена Наталя Околітенко та підприємець Микола Колбун.
Примітки ред.
- http://lightweb.com.ua/shok-spida-net/[недоступне посилання з травня 2019]
Посилання ред.
- Series of articles in Science magazine examining denialist claims [ 28 грудня 2015 у Wayback Machine.]
- Канада. Активисты предупреждают: «СПИД-диссиденты» опасны для вашего здоровья [ 26 листопада 2011 у Wayback Machine.]