www.wikidata.uk-ua.nina.az

Залізна каплиця Київ Каплиця святого Олександра Невського 1 також Залізна каплиця 2 капли ця в пам ять врятува ння життя

Залізна каплиця (Київ)

Каплиця святого Олександра Невського (також Залізна каплиця, капли́ця в пам'ять врятува́ння життя Олекса́ндра II) — культова споруда у Києві, збудована у 1869—1871 роках та знищена більшовиками у 1928 році. Первісно розташовувалася на місці сходів, що ведуть з Європейської площі в бік Арки дружби народів, а у 1910—1928 роках — на вулиці Грушевського, навпроти вулиці Садової, біля входу до Царського саду.

Каплиця в пам'ять врятування життя імператора Олександра ІІ
Європейська площа та Залізна каплиця
50°26′52″ пн. ш. 30°32′06″ сх. д. / 50.44796911839625864° пн. ш. 30.535223655574331048° сх. д. / 50.44796911839625864; 30.535223655574331048Координати: 50°26′52″ пн. ш. 30°32′06″ сх. д. / 50.44796911839625864° пн. ш. 30.535223655574331048° сх. д. / 50.44796911839625864; 30.535223655574331048
Тип споруди культова споруда
Розташування  Україна, Київ
Інженер Олександр Ніккельс
Початок будівництва 1 червня 1869
Кінець будівництва 28 вересня 1871
Зруйновано 1928
Відбудовано не відбудовувалась
Вартість 6 тис. рублів
Стиль неоросійський
Належність РПЦ
Залізна каплиця (Київ) (Київ)

Історія ред.

4 квітня 1866 року революціонер Дмитро Каракозов здійснив невдалий замах на імператора Олександра ІІ. 20 квітня того ж року міська влада ухвалила рішення про встановлення на честь цієї події («в пам'ять врятування життя імператора») меморіальної каплиці; незабаром почався збір добровільних пожертвувань на її будівництво. 12 листопада громада визначила місце розташування каплиці — по вулиці Олександрівській (сучасна вулиця Грушевського), в місці сходження її з Хрещатиком, тобто біля входу до Царського саду з боку Європейської площі. На цей момент вже було зібрано 5636 руб. 21¾ коп., тому в березні наступного, 1867-го року спеціальний комітет від міської думи, очолюваний міським головою, розглянув 4 проєкти від архітекторів Іконнікова, Самонова, Федорова та інженера Бенземана, кошторис усіх цих проєктів складав близько 8—9 тис. руб. Серед них переміг проєкт Петра Федорова, проте київський генерал-губернатор Олександр Безак зажадав самостійно розглянути усі конкурсні проєкти. На той час в Києві вже почалося будівництво так званої Залізної церкви за оригінальним проєктом петербурзького інженера Р. Ніккельса, тому Безак запропонував звести меморіальну каплицю за тією самою технологією і через завідувача справами із забезпечення сільського духовенства та спорудження православних церков міністерства внутрішніх справ П. М. Батюшкова 28 квітня того ж року отримав від інженера Ніккельса згоду усього за 6 тис. руб. виготовити з власних матеріалів металеві конструкції, перевезти їх до Києва, зібрати каплицю й оформити усе зовнішнє та внутрішнє опорядження споруди.

Між тим почалися проблеми із раніше обраним місцем встановлення каплиці. Територію, де мала постати каплиця, віддали у користування Акціонерному товариству штучних мінеральних вод, раніше виселеному з Маріїнського палацу, де почалася відбудова після пожежі 1819 року. На початку 1868 року генерал-губернатор Безак доручив пошук іншого місця для каплиці новопризначеному цивільному губернатору Михайлу Катаказі, і вже 7 березня міська дума ухвалила рішення про встановлення каплиці на Олександрівській вулиці, трохи вище будівлі сучасного Національного художнього музею України. Однак пізніше митрополит Арсеній переконав Безака встановити каплицю на попередньому місці, «на з'єднанні Олександрівської вулиці та Хрещатика, навпроти фонтана у самого Царського саду».

1 червня 1869 року відбулося урочисте закладення меморіальної каплиці, у липні того ж року площа, де вона мала постати, отримала нову назву — Царська. Будівельними роботами керував архітектор М. Юргенс, який паралельно споруджував Залізну церкву на Євбазі, тому освячення каплиці відбулося лише 28 березня 1871 року (втім, Сементовський наводить іншу дату — 26 вересня). Це була невелика однобанева каплиця, у поширеному тоді неоросійському стилі. Підпорядковувалася каплиця Микільському Пустинному монастирю.

Спершу каплиця Олександра Невського вдало вписалася у навколишню малоповерхову забудову, створюючи своєрідний містобудівний акцент у перспективі Хрещатика. Втім, вже на зламі XIX—XX століть, коли в Києві панував «будівельний бум» і міська забудова почала стрімко рости вгору, каплиця «загубилася» серед хрещатицьких новобудов. У 1905 році Залізну каплицю вирішили перенести вище по Олександрівській вулиці, адже вона заважала трамвайному руху площею. На її місці в 1911 році встановили великий пам'ятник Олександру II, а саму каплицю розібрали та перенесли до входу до Міського саду, навпроти вулиці Садової.

За радянської влади каплицю закрили, ймовірно, ще на початку 1920-х років, адже на момент свого знесення у 1928 році вона стояла пусткою та не використовувалася жодною релігійною громадою. 15 лютого 1928 року міська рада ухвалила рішення про руйнування каплиці, адже «будь-якої цінності вона з себе не являє», і ймовірно, невдовзі Залізну каплицю розібрали. У 1950-х роках приблизно на місці Залізної каплиці спорудили сходи до парку та фонтан.

Опис ред.

Микола Сементовський у своєму путівникові Києвом (видання 1900 року) подає такий опис Залізної каплиці:

...каплиця зсередини обкладена цеглою; її освячення відбулося 26 вересня 1871 року. Основа каплиці квадратна: у довжину і ширину по 6 аршинів; її архітектура не має особливої краси, і сама будівля навряд чи виявиться тривкою, адже багато її залізних частин, що не були доставлені з Санкт-Петербургу, де будувалася каплиця, замінювали виробами доморощених ремісників. Ззовні каплиця пофарбована темно-жовтою олійною фарбою, пірамідальна баня — блакитнуватого кольору, хрест і під ним шар позолочені. Облаштування каплиці коштувало понад 10 тис. руб. сріблом

Оригінальний текст (рос. дореф.)
...часовня... внутри выложена кирпичемъ; освященіе ея послѣдовало 26 сентября 1871 года. Основаніе часовни квадратное: въ длину и ширину по 6 аршинов; архитектура ея не представляетъ собою особой красоты, и самое зданіе едва ли окажется прочнымъ, такъ какъ многія желѣзныя его части, которыя не были доставлены изъ Санкт-Петербурга, гдѣ строилась часовня, замѣнялись издѣліями доморощеныхъ ремесленниковъ. Снаружи часовня выкрашена темно-желтою масляною краскою, пирамидальный куполъ — голубоватаго цвѣта, крестъ и подъ нимъ шаръ вызолочены. Устройство часовни обошлось болѣе 10 тыс. руб. серебром

Каплиця була у плані квадратною із скошеними кутами, завершена шатровим куполом із двома рядами кокошників, люкарнами та цибулястою маківкою. Вхід до каплиці був декорований ґанком із стилізованими колонами.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Кальницький, 2012, с. 109.
  2. ↑ Сементовський, 1900, с. 143.
  3. ↑ Ковалинський, 2004, с. 226.
  4. ↑ Ковалинський, 2004, с. 227.
  5. ↑ Ковалинський, 2004, с. 228.
  6. ↑ Третяк, 2004, с. 56.
  7. ↑ Ковалинський, 2004, с. 229.
  8. ↑ Ковалинський, 2004, с. 230.
  9. ↑ Рибаков, 2003, с. 43.
  10. Ковалинський, 2004, с. 231.
  11. Сементовський, 1900, с. 143-144.

Джерела ред.

  • Третяк К. О. Втрачені споруди та пам'ятники Києва: довідник. — К. : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2004. — 248 с. — 500 прим. — ISBN 966-594-548-3.
  • Кальницький М. Б. Каплиця св. Олександра Невського // Зруйновані святині Києва: втрати та відродження. — К. : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2012. — 224 с. — 600 прим. — ISBN 978-966-489-183-4.
  • Ковалинський В. В. Європейська площа // Київські мініатюри. — К. : Купола, 2004. — Т. 3. — 456 с. — (Київські мініатюри) — 1500 прим. — ISBN 966-7320-00-6.
  • Рибаков М. О. Хрещатик відомий і невідомий. — К. : Кий, 2003. — 504 с. — 5000 прим. — ISBN 966-7161-50-1.
  • Сементовський М. М. Кіевъ, его святыни, древности, достопамятности. — 7-ме. — К. : Тип. С. В. Кульженко, 1900. (рос. дореф.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Kaplicya svyatogo Oleksandra Nevskogo 1 takozh Zalizna kaplicya 2 kapli cya v pam yat vryatuva nnya zhittya Oleksa ndra II kultova sporuda u Kiyevi zbudovana u 1869 1871 rokah ta znishena bilshovikami u 1928 roci Pervisno roztashovuvalasya na misci shodiv sho vedut z Yevropejskoyi ploshi v bik Arki druzhbi narodiv a u 1910 1928 rokah na vulici Grushevskogo navproti vulici Sadovoyi bilya vhodu do Carskogo sadu 1 Kaplicya v pam yat vryatuvannya zhittya imperatora Oleksandra IIYevropejska plosha ta Zalizna kaplicya50 26 52 pn sh 30 32 06 sh d 50 44796911839625864 pn sh 30 535223655574331048 sh d 50 44796911839625864 30 535223655574331048 Koordinati 50 26 52 pn sh 30 32 06 sh d 50 44796911839625864 pn sh 30 535223655574331048 sh d 50 44796911839625864 30 535223655574331048Tip sporudi kultova sporudaRoztashuvannya Ukrayina KiyivInzhener Oleksandr NikkelsPochatok budivnictva 1 chervnya 1869Kinec budivnictva 28 veresnya 1871Zrujnovano 1928Vidbudovano ne vidbudovuvalasVartist 6 tis rublivStil neorosijskijNalezhnist RPCZalizna kaplicya Kiyiv Kiyiv Zmist 1 Istoriya 2 Opis 3 Div takozh 4 Primitki 5 DzherelaIstoriya red 4 kvitnya 1866 roku revolyucioner Dmitro Karakozov zdijsniv nevdalij zamah na imperatora Oleksandra II 20 kvitnya togo zh roku miska vlada uhvalila rishennya pro vstanovlennya na chest ciyeyi podiyi v pam yat vryatuvannya zhittya imperatora memorialnoyi kaplici 3 1 nezabarom pochavsya zbir dobrovilnih pozhertvuvan na yiyi budivnictvo 12 listopada gromada viznachila misce roztashuvannya kaplici po vulici Oleksandrivskij suchasna vulicya Grushevskogo v misci shodzhennya yiyi z Hreshatikom tobto bilya vhodu do Carskogo sadu z boku Yevropejskoyi ploshi 4 Na cej moment vzhe bulo zibrano 5636 rub 21 kop tomu v berezni nastupnogo 1867 go roku specialnij komitet vid miskoyi dumi ocholyuvanij miskim golovoyu rozglyanuv 4 proyekti vid arhitektoriv Ikonnikova Samonova Fedorova ta inzhenera Benzemana koshtoris usih cih proyektiv skladav blizko 8 9 tis rub 4 Sered nih peremig proyekt Petra Fedorova prote kiyivskij general gubernator Oleksandr Bezak zazhadav samostijno rozglyanuti usi konkursni proyekti 5 Na toj chas v Kiyevi vzhe pochalosya budivnictvo tak zvanoyi Zaliznoyi cerkvi za originalnim proyektom peterburzkogo inzhenera R Nikkelsa tomu Bezak zaproponuvav zvesti memorialnu kaplicyu za tiyeyu samoyu tehnologiyeyu 1 i cherez zaviduvacha spravami iz zabezpechennya silskogo duhovenstva ta sporudzhennya pravoslavnih cerkov ministerstva vnutrishnih sprav P M Batyushkova 28 kvitnya togo zh roku otrimav vid inzhenera Nikkelsa zgodu usogo za 6 tis rub vigotoviti z vlasnih materialiv metalevi konstrukciyi perevezti yih do Kiyeva zibrati kaplicyu j oformiti use zovnishnye ta vnutrishnye oporyadzhennya sporudi 5 6 Mizh tim pochalisya problemi iz ranishe obranim miscem vstanovlennya kaplici Teritoriyu de mala postati kaplicya viddali u koristuvannya Akcionernomu tovaristvu shtuchnih mineralnih vod ranishe viselenomu z Mariyinskogo palacu de pochalasya vidbudova pislya pozhezhi 1819 roku 7 Na pochatku 1868 roku general gubernator Bezak doruchiv poshuk inshogo miscya dlya kaplici novopriznachenomu civilnomu gubernatoru Mihajlu Katakazi 7 i vzhe 7 bereznya miska duma uhvalila rishennya pro vstanovlennya kaplici na Oleksandrivskij vulici trohi vishe budivli suchasnogo Nacionalnogo hudozhnogo muzeyu Ukrayini 8 Odnak piznishe mitropolit Arsenij perekonav Bezaka vstanoviti kaplicyu na poperednomu misci na z yednanni Oleksandrivskoyi vulici ta Hreshatika navproti fontana u samogo Carskogo sadu 8 1 chervnya 1869 roku vidbulosya urochiste zakladennya memorialnoyi kaplici u lipni togo zh roku plosha de vona mala postati otrimala novu nazvu Carska 3 9 Budivelnimi robotami keruvav arhitektor M Yurgens 1 yakij paralelno sporudzhuvav Zaliznu cerkvu na Yevbazi tomu osvyachennya kaplici vidbulosya lishe 28 bereznya 1871 roku 8 vtim Sementovskij navodit inshu datu 26 veresnya 2 Ce bula nevelika odnobaneva kaplicya u poshirenomu todi neorosijskomu stili Pidporyadkovuvalasya kaplicya Mikilskomu Pustinnomu monastiryu 1 Spershu kaplicya Oleksandra Nevskogo vdalo vpisalasya u navkolishnyu malopoverhovu zabudovu stvoryuyuchi svoyeridnij mistobudivnij akcent u perspektivi Hreshatika 1 Vtim vzhe na zlami XIX XX stolit koli v Kiyevi panuvav budivelnij bum i miska zabudova pochala strimko rosti vgoru kaplicya zagubilasya sered hreshatickih novobudov U 1905 roci Zaliznu kaplicyu virishili perenesti vishe po Oleksandrivskij vulici 8 adzhe vona zavazhala tramvajnomu ruhu plosheyu 1 Na yiyi misci v 1911 roci vstanovili velikij pam yatnik Oleksandru II 9 a samu kaplicyu rozibrali ta perenesli do vhodu do Miskogo sadu navproti vulici Sadovoyi 8 1 6 Za radyanskoyi vladi kaplicyu zakrili jmovirno she na pochatku 1920 h rokiv adzhe na moment svogo znesennya u 1928 roci vona stoyala pustkoyu ta ne vikoristovuvalasya zhodnoyu religijnoyu gromadoyu 15 lyutogo 1928 roku miska rada uhvalila rishennya pro rujnuvannya kaplici adzhe bud yakoyi cinnosti vona z sebe ne yavlyaye i jmovirno nevdovzi Zaliznu kaplicyu rozibrali 10 1 U 1950 h rokah priblizno na misci Zaliznoyi kaplici sporudili shodi do parku ta fontan 6 Opis red Mikola Sementovskij u svoyemu putivnikovi Kiyevom vidannya 1900 roku podaye takij opis Zaliznoyi kaplici 11 nbsp kaplicya zseredini obkladena cegloyu yiyi osvyachennya vidbulosya 26 veresnya 1871 roku Osnova kaplici kvadratna u dovzhinu i shirinu po 6 arshiniv yiyi arhitektura ne maye osoblivoyi krasi i sama budivlya navryad chi viyavitsya trivkoyu adzhe bagato yiyi zaliznih chastin sho ne buli dostavleni z Sankt Peterburgu de buduvalasya kaplicya zaminyuvali virobami domoroshenih remisnikiv Zzovni kaplicya pofarbovana temno zhovtoyu olijnoyu farboyu piramidalna banya blakitnuvatogo koloru hrest i pid nim shar pozolocheni Oblashtuvannya kaplici koshtuvalo ponad 10 tis rub sriblom Originalnij tekst ros doref chasovnya vnutri vylozhena kirpichem osvyashenie eya poslѣdovalo 26 sentyabrya 1871 goda Osnovanie chasovni kvadratnoe v dlinu i shirinu po 6 arshinov arhitektura eya ne predstavlyaet soboyu osoboj krasoty i samoe zdanie edva li okazhetsya prochnym tak kak mnogiya zhelѣznyya ego chasti kotoryya ne byli dostavleny iz Sankt Peterburga gdѣ stroilas chasovnya zamѣnyalis izdѣliyami domoroshenyh remeslennikov Snaruzhi chasovnya vykrashena temno zheltoyu maslyanoyu kraskoyu piramidalnyj kupol golubovatago cvѣta krest i pod nim shar vyzolocheny Ustrojstvo chasovni oboshlos bolѣe 10 tys rub serebrom nbsp Kaplicya bula u plani kvadratnoyu iz skoshenimi kutami zavershena shatrovim kupolom iz dvoma ryadami kokoshnikiv lyukarnami ta cibulyastoyu makivkoyu 6 Vhid do kaplici buv dekorovanij gankom iz stilizovanimi kolonami 6 Div takozh red Kaplicya na chest poryatunku Oleksandra III kaplicya na Luk yanivci na chest poryatunku Oleksandra III 18 30 zhovtnya 1888 roku Primitki red a b v g d e zh i k l Kalnickij 2012 s 109 a b Sementovskij 1900 s 143 a b Kovalinskij 2004 s 226 a b Kovalinskij 2004 s 227 a b Kovalinskij 2004 s 228 a b v g d Tretyak 2004 s 56 a b Kovalinskij 2004 s 229 a b v g d Kovalinskij 2004 s 230 a b Ribakov 2003 s 43 Kovalinskij 2004 s 231 Sementovskij 1900 s 143 144 Dzherela red Tretyak K O Vtracheni sporudi ta pam yatniki Kiyeva dovidnik K Vidavnicho poligrafichnij centr Kiyivskij universitet 2004 248 s 500 prim ISBN 966 594 548 3 Kalnickij M B Kaplicya sv Oleksandra Nevskogo Zrujnovani svyatini Kiyeva vtrati ta vidrodzhennya K Vidavnichij dim Dmitra Burago 2012 224 s 600 prim ISBN 978 966 489 183 4 Kovalinskij V V Yevropejska plosha Kiyivski miniatyuri K Kupola 2004 T 3 456 s Kiyivski miniatyuri 1500 prim ISBN 966 7320 00 6 Ribakov M O Hreshatik vidomij i nevidomij K Kij 2003 504 s 5000 prim ISBN 966 7161 50 1 Sementovskij M M Kiev ego svyatyni drevnosti dostopamyatnosti 7 me K Tip S V Kulzhenko 1900 ros doref Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zalizna kaplicya Kiyiv amp oldid 35841966