Завітінськ, Завитинськ (рос. Завитинск) — місто (з 1954) в Амурській області, Російська Федерація. Районний центр.
| місто Завітінськ | |
|---|---|
| Країна | Росія |
| Суб'єкт Російської Федерації | Амурська область |
| Муніципальний район | Завіті́нський райо́н |
| Код ЗКАТУ: | 10221501000 |
| Код ЗКТМО: | 10621101001 |
| Основні дані | |
| Час заснування | 1906 |
| Статус міста | 1954 |
| Населення | 11 122 осіб (2013) |
| Площа | 11,5 км² |
| Поштовий індекс | 676870 |
| Телефонний код | +7 41636 |
| Географічні координати: | 50°07′ пн. ш. 129°26′ сх. д. / 50.117° пн. ш. 129.433° сх. д.Координати: 50°07′ пн. ш. 129°26′ сх. д. / 50.117° пн. ш. 129.433° сх. д. |
| Вебсторінка | zavitinsk.info |
| Мапа | |
| Завітінськ Завітінськ | |
|
|
Належить до поселень Зеленого Клину.
Північніше міста знаходиться військовий аеродром «Завітінськ».
Географія Редагувати
Розташоване між річками Завита та Бурея (притоки Амуру).
Історія Редагувати
Засноване 1906 року як поселення Завита, від 1912 року — залізнича станція, де в 1917—1922 діяла українська громада.
25 липня 1922 на виборах до Амурських обласних зборів Далекосхідньої Республіки по Завитинському району було висунуто список «українського вільного селянства», який, попри всі фальшування з боку більшовиків, набрав 1378 голосів (4 місце з 6). Кандидат від українського списку Михайло Переяславцев був обраний депутатом обласних зборів.
Під час українізації — центр Завитинського українського національного району (1931—1932).
Від 1991 року в Завитинську діяло Амурське товариство української мови імені Тараса Шевченка.
Населення Редагувати
Згідно з переписом 1926 року, на станції Завитій мешкало 4298 осіб, серед яких певна частина українців.
| Чисельність населення | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1939 | 1959 | 1967 | 1970 | 1979 | 1989 | 1992 |
| 11 738 | ↗16 025 | ↗19 000 | ↗19 009 | ↘17 475 | ↗21 838 | ↗22 300 |
| 1996 | 1998 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2005 |
| ↘21 700 | ↘20 700 | ↘19 300 | ↘19 100 | ↘14 248 | ↘14 200 | ↘13 400 |
| 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | 2011 | 2012 |
| →13 400 | ↘13 200 | ↘13 000 | ↘12 849 | ↘11 481 | ↘11 439 | ↘11 285 |
| 2013 | 2014 | 2015 | 2016 | 2017 | 2018 | |
| ↘11 122 | ↘10 952 | ↘10 876 | ↘10 830 | ↘10 743 | ↘10 721 |
| На цьому місці має відображатися графік чи діаграма, однак з технічних причин його відображення наразі вимкнено. Будь ласка, не видаляйте код, який викликає це повідомлення. Розробники вже працюють для того, щоби відновити штатне функціонування цього графіка або діаграми. |
Література Редагувати
- Зелений Клин (Український Далекий Схід): Енциклопедичний довідник / Укл. В. Чорномаз. — Владивосток, 2011
- Всесоюзная перепись населения 1939 года. Численность городского населения СССР по городским поселениям и внутригородским районам. Архів оригіналу за 30 листопада 2013. Процитовано 30 листопада 2013. (рос.)
- Всесоюзний перепис населення 1959 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
- ↑ Народная энциклопедия «Мой город». Завитинск
- Всесоюзний перепис населення 1970 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю. (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
- Всесоюзний перепис населення 1979 року Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю. (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
- Всесоюзний перепис населення 1989 року. Чисельність міського населення. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. (рос.)
- Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. (рос.)
- Города Амурской области (число жителей - оценка на 1 января 2008 г., тыс. человек). Архів оригіналу за 26 липня 2016. Процитовано 26 липня 2016.
- Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, поселкам городского типа и районам на 1 января 2009 года. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 2 січня 2014. (рос.)
- Всероссийская перепись населения 2010 года. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов
- Амурская область. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2009-2014 годов
- Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями. Таблиця 35. Оцінка чисельності постійного населення на 1 січня 2012 року. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014.
- Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2013 року. - М .: Федеральна служба державної статистики Росстат, 2013. - 528 с. (Табл. 33. Чисельність населення міських округів, муніципальних районів, міських і сільських поселень, міських населених пунктів, сільських населених пунктів). Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 16 листопада 2013.
- Таблиця 33. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2014 року. Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014.
- Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2015 року. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 серпня 2015.
- Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
- (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
- Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 года (рос.). Архів оригіналу за 26 липня 2018. Процитовано 25 липня 2018.