Жупа соляна копальня У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Жупа значення Жу па прасл župa lt geup від пра

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Жупа (значення).

Жу́па (прасл. *župa < *geup- від пра-і.є. *goup- — «робити склепіння», «видовбувати», «ховати») — застаріла назва (у Галичині) соляної копальні в формі криниці, а також солеварні.

Працівник жупи називався жупником, також жупниками звали управителів соляними жупами, які виконували адміністративні, судові та господарські функції.

Гірники, що рубають «крушець» у ходах копальні звуться «залізняками» (заст. «железніками»). Їхніми снарядами є гострий залізний «дзюбак» (чекан, килюва), важкий молот і стрільний порох, якими розсаджують «шкалу». Проруб у вхід глубокий зовуть «збоя». Рубаний «крушець» видобувають з копальні на поверхню землі в спеціально облаштованій для цього «клеті» за допомогою «коливороту», рухомого водяною парою. Крушець той, або оруб розміщують на затилок подвір'я жупного, де він собі лежить без ужитку. У згаданій «клеті» можуть також спускатися гості у «шиб», отримавши від начальника тамошнього жупного уряду дозвіл бачити копальню.

Історія Редагувати

У давній Польщі так називалась соляна копальня, яка була під владою князів або королів. Соляною жупою управляв жупник, призначений королівською владою. Крім королівських жуп були також приватні жупи. В часи середньовіччя y Польщі сіль видобували з земель:

під Краковом, Вєлічка i Бохня, які працювали з XI століття;
на землях Галицького князівства були шахти королівські у Тураві Сольні, Старій Солі, Ясениці, Модричах, Стебнику, Сільці, Трускавці, Калушу, Дрогобичі, Долині,Солотвині, остання працювала ще з римських часів.

Див. також Редагувати

Саліна
Саліна — урочище і колишня соляна шахта в Україні, Старосамбірському районі Львівської області, поблизу села Солянуватка, що біля Добромиля.

Примітки Редагувати

Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.
Пастух Р. І. Дрогобич давній і сучасний у датах, подіях і фактах. — Дрогобич: ВФ «Відродження», 2002.-96с. ISBN 966-538-128-8 (с.: 6)
Тимочко Н. О. Економічна історія України: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2005. — 204 с. ISBN 966-574-759-2
Жупа // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
↑ Литературный сборникъ издаваемый галицко-русскою матицею, 1871. Вид.: Во Львовҍ вь типографіи Ставропігийского Института (под зарядомь Стефана Гучковского) (сторінки: 156—157)
Stanisław Hwałek — «Górnictwo soli kamiennych i potasowych», Katowice 1971

Посилання Редагувати

[1] Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.

[2] Пастух Р. І. Дрогобич давній і сучасний у датах, подіях і фактах. — Дрогобич: ВФ «Відродження», 2002.-96с. ISBN 966-538-128-8 (с.: 6)

[3] Тимочко Н. О. Економічна історія України: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2005. — 204 с. ISBN 966-574-759-2

[4] Жупа // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[1871р-5] Литературный сборникъ издаваемый галицко-русскою матицею, 1871. Вид.: Во Львовҍ вь типографіи Ставропігийского Института (под зарядомь Стефана Гучковского) (сторінки: 156—157)

[6] Stanisław Hwałek — «Górnictwo soli kamiennych i potasowych», Katowice 1971