Жуль Сімон (фр. Jules Simon; справжнє ім'я Жуль-Франсуа Сюїс фр. Jules François Suisse; 31 грудня 1814, Лор'ян — 8 червня 1896, Париж) — французький філософ, публіцист, політик та державний діяч, очолював кабінет міністрів Франції з 12 грудня 1876 до 17 травня 1877, член Французької академії.
Жуль Сімон фр. Jules Simon | |
12 грудня 1876 — 17 травня 1877 | |
---|---|
Попередник: | Жуль Арман Дюфор |
Наступник: | Альберт де Брольї |
Ім'я при народженні: | фр. Jules François Simon Suisse |
Народження: | 27 грудня 1814 Лор'ян |
Смерть: | 8 червня 1896[…] (81 рік) Париж, Франція |
Країна: | Франція |
Освіта: | Вища нормальна школа (1836) |
Ступінь: | агреже з філософіїd (1836) і докторський ступінь (1839) |
Батько: | Олександр-Сімон Сюїсd |
Мати: | Маргеріт Венсан Фонтенd |
Нагороди: | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Роботи у Вікіджерелах |
Біографія Редагувати
Здобувши прекрасну освіту, Жуль Сімон працював професором філософії в Еколь Нормаль, потім в паризькій Сорбонні.
У 1848 обраний членом Національних зборів, де приєднався до поміркованих республіканців. У 1851 за відмову від складання присяги на вірність президенту Франції Луї Наполеону Бонапарту Жуль був позбавлений посад.
У 1863 році Сімон обраний депутатом до Законодавчого корпусу, де був помітним лідером опозиції. У 1870 став членом уряду національної оборони, в якому обіймав посаду міністра народної освіти. У Національних зборах 1871 року він приєднався до поміркованої лівої партії (Республіканський союз) і майже до самої відставки Тьєра (у травні 1873) займав посаду міністра народної освіти. У грудні 1875 Жуль Симон обраний довічним сенатором.
Наприкінці 1876 Сімон очолив кабінет міністрів Франції. У створеному ним кабінеті він обрав портфель міністра внутрішніх справ. Незважаючи на всю свою поміркованість, у травні 1877, в образливій формі відсторонений з посади прем'єр-міністра президентом Третьої французької республіки Патрісом де Мак-Магоном, на вимогу клерикалів, розлючених відгуком Сімона про лицемірний характер ватиканського полону Папи римського.
У 1890 був представником Франції на міжнародній конференції з робітничого законодавства. Переконаний прихильник ідей лібералізму, Сімон незмінно відстоював індивідуальні свободи громадян, однаково повставаючи як проти обмеження законної діяльності католицького духовенства, так і проти ідей державного соціалізму. Один з найдотепніших письменників свого часу, Сімон опублікував багато праць, які в доступній і витонченій формі трактували серйозні питання моралі і політики. Як філософ, Сімон – учень Кузена.
Жуль Сімон помер 8 червня 1896 року в Парижі.
Бібліографія Редагувати
Найвідоміші роботи Жуля Сімона з філософії
- "Etudes sur la Theodic de Platon et d'Aristote" (1840),
- «Histoire de l'école de l'Alexandrie» (1844-45),
- «Le devoir» (1854; 15 видавництво, 1892),
- "La religion naturelle" (1856),
- "La libert é de conscience" (1857),
- "La liberté politique" і "La libert é civile" (1859),
- L'ouvri è re (1861; 9 видавництво, 1891), L'é cole (1864; 12 вид. 1894),
- "Le travail" (1866; 4 видавництва 1877),
- "La politique radicale" (1868),
- "Le libre échange" (1870),
- «Souvenirs du 4 septembre» (1874; 3 видавництва 1876),
- "La r éforme de renseignement secondaire" (1874),
- "Le gouvernement de M. Thiers" (1878),
- «Dieu, patrie, liberté» (1883),
- "Une académie sous le Directoire" (1884),
- "Nos hommes d'Etat" (1887),
- "Victor Cousin" (1887),
- «Mémoires des autres» (1890),
- "Nouveaux mémoires des autres" (1891),
- "Notices et portraits" (1893),
- "La femme du vingtième siècle" (1891 - у співпраці з доктором Густавом Сімоном),
- «Quatre portraits» (1896 – характеристики Ренана, Ламартіна, Лавіжері та імператора Вільгельма II).
Симон також видав філософські твори Декарта, Арно, Боссюета та ін. - «Jules S.» (1887).
Примітки Редагувати
- база даних Léonore — ministère de la Culture.
- ↑ http://www.senat.fr/senateur-3eme-republique/suisse_jules1865r3.html
- ↑ Sycomore / Assemblée nationale
- свідоцтво про народження
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- LIBRIS — 2012.
- ↑ http://rhe.ish-lyon.cnrs.fr/?q=theses-record/2188
Джерела Редагувати
- Сімон, Жуль-Франсуа-Сюїс // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)