Жуа́н III (порт. João III; 7 червня 1502 — 11 червня 1557) — король Португалії (1521—1557). Представник португальської Авіської династії. Народився в Лісабоні, Португалія. Син португальського короля Мануела I та кастильської інфанти Марії. Гуманіст, патрон мистецтв, захисник Церкви. За його правління було розширено колоніальні володіння королівства в Америці й Азії. Сприяв діяльності єзуїтів на Сході. З дозволу Святого Престолу започаткував португальську інквізицію (1536). Одружився із кастильською інфантою Катериною (1525). У шлюбі мав дев'ятьох дітей, які дочасно померли за винятком принца Жуана-Мануела, батька наступного португальського короля Себаштіана. Помер у португальській столиці. Похований у лісабонському Монастирі єронімітів. Прізвиська — Побо́жний (порт. o Piedoso), Колоніза́тор (порт. o Colonizador).
| Жуан III | |
| 13 грудня 1521 — 11 червня 1557 | |
|---|---|
| Попередник: | Мануел I |
| Наступник: | Себаштіан |
| 19 липня 1500 — 13 грудня 1521 | |
| Попередник: | Мігел |
| Наступник: | Луїш Безький |
| Народження: | 7 червня 1502 Лісабон, Португалія |
| Смерть: | 11 червня 1557 (55 років) Лісабон, Португалія |
| Причина смерті: | кардіоплегія |
| Поховання: | Монастир єронімітів |
| Країна: | Королівство Португалія |
| Релігія: | католик |
| Рід: | Авіська |
| Батько: | Мануел I |
| Мати: | Марія Арагонська |
| Шлюб: | Катерина Австрійська |
| Діти: | Мануел (І), Дуарте, Афонсу, Марія-Мануела, Ізабела, Беатриса, Мануел (ІІ), Філіпе, Дініш, Жуан-Мануел, Антоніу, |
| Медіафайли у Вікісховищі | |
| Висловлювання у Вікіцитатах |
Імена Редагувати
- Жуа́н III (порт. João III, ст.-порт. Joham III) — у португальських джерелах.
- Жуа́н III Аві́ський (порт. João III de Avis) — за назвою династії.
- Жуа́н Колоніза́тор (порт. João, o Colonizador) — за прізвиськом.
- Жуа́н Побо́жний (порт. João, o Piedoso) — за прізвиськом.
- Жуа́н III Португа́льський (порт. João III de Portugal) — за назвою країни.
- Іва́н III, Іоа́нн III (лат. Ioannes III), або Йога́нн III (сер. лат. Johannes III) — у латинських джерелах.
- Хуа́н III (ісп. Juan III) — у кастильських, іспанських джерелах.
- Жоа́н III (ст.-порт. Joham III) — у старопортугальських джерелах.
Біографія Редагувати
Інфант Редагувати
У молодості Жуан отримав прекрасну освіту. Його вчителями були астролог Томас де Торрес, єпископ Візеу Діого де Ортіс та один з перших португальських гуманістів Луїш Тейшейра Лобо. Ставши королем, Жуан продовжував підтримувати діячів науки та культури. Він у 1537 році переніс Університет з Лісабона у Коїмбру, 1542 року заснував там же Колегію Вільних мистецтв, де викладали відомі європейські педагоги.
Коли Жуану виповнилося шістнадцять років, йому обрали дружину — Елеонору Австрійську але та несподівано вийшла заміж за його овдовілого батька, чим дуже засмутила інфанта. Історики вважають, що це розчарування послужило основною причиною надмірної побожності Жуана. Пізніше Жуан одружився з сестрою Леонори, Катериною Австрійською, сестру Ізабеллу видав заміж за імператора Карла V, сформувавши потужний португало-іспано-австрійський союз.
Король Редагувати
Жуан III вступив на трон, коли Португалія була в самому розквіті своєї політичної могутності а Лісабон досяг небувалої торгової значущості. Азійські володіння розширювалися за рахунок нових завоювань, почалася систематизована колонізація Бразилії.
Він продовжив політику абсолютизації королівської влади, розпочату його попередниками: за тридцять п'ять років свого правління він скликав кортеси лише тричі.
Експансія Редагувати
При Жуані III були досягнуті останні успіхи колоніальної експансії — була заснована колонія в Бразилії, захоплені Молуккські острови («острови Прянощів»), засновані колонії на узбережжі Індії, Сіаму, Китаю та Африки. У 1543 році португальці першими з європейців досягли берегів Японії, заснували торговий пост у Нагасакі і довгий час мали монополію на торгівлю з цією країною. Однак управління настільки великої імперією виявилося вкрай складним завданням. Жуану довелося відмовитися від кількох фортець в Північній Африці, залишивши лише стратегічно найбільш важливі — Сеуту, Танжер та Мазарґан. Для оборони азійських володінь від численних войовничо налаштованих навколишніх царків, португальцям довелося кардинально посилювати Гоа, яке стало «столицею» португальських колоній у Азії. Посилення Османської імперії та розвиток піратства в Середземному морі та Атлантиці вимагало від Португалії додаткових витрат на армію, флот та зміцнення фортець. 7 серпня 1549 року Жуану довелося оголосити про введення загальної військової повинності для чоловіків віком від 20 до 65 років.
Віддаленість від метрополії та амбіції місцевих губернаторів призвели до хаосу в управлінні колоніями. Часом справа доходила до збройних зіткнень між новопризначеними губернаторами та їх попередниками.
Незважаючи на родинні зв'язки, що зв'язували Жуана III та Карла I, почалися конфлікти з Іспанією через володінь в Південно-Східній Азії. Іспанці вважали своє право на володіння «островами Прянощів» більш пріоритетним, оскільки експедиція Магеллана досягла їх, рухаючись на захід від «папського меридіана», встановленого Тордесільяським договором а вже 22 квітня 1529 року Португалія та Іспанія підписали у Сарагосі новий договір, який встановив «антимеридіан», що розділив сфери впливу двох держав у Азії.
Церковна політика Редагувати
Жуан III був відомий винятковою побожністю. При Жуані посилилися переслідування не християн та єретиків. Великий вплив у країні набули єзуїти. У 1536 році була введена інквізиція на зразок іспанської. У 1540 році відбулося перше аутодафе у Лісабоні. Наслідки такого кроку в соціальній та торговій сфері були гнітючими для королівства. Португалія падала в стагнацію, яка в подальшому характеризувала все правління Себастьяна I Бажаного та його наступника.
Всі ці проблеми лягли важким тягарем на португальську економіку і до кінця правління Жуана III у королівства утворився величезний зовнішній борг та дефіцит торгового балансу.
Король охоче фінансував місіонерську діяльність Єзуїтського ордену. Це призвело до зміцнення зв'язків між Португалією та Римом. У нагороду за це брати короля Генріха I та Альфонса, а також позашлюбний син Едуард, були зведені в сан кардинала.
Велика кількість близькоспоріднених шлюбів між португальськими, кастильськими, арагонськими та австрійськими династіями призвела до їхнього виродження. Всі шестеро синів Жуана III померли ще за його життя, причому з дитячого віку встиг вийти лише наймолодший, Жуан-Мануел. Він помер у віці шістнадцяти років, але встиг одружитися та зачати дитину. Його син Себаштіан успадкував португальський трон від діда.
Смерть Редагувати
Жуан III помер 11 червня 1557 року у Лісабоні від апоплексичного удару. Його поховали у Монастирі єронімітів. Наступним королем Португалії став 3-річний принц Себаштіан, онук покійного. Оскільки Жуан ІІІ не залишив по собі заповіту, члени королівської ради проголосили регентшою його дружину-королеву Катерину й презентували це народові як останню волю короля, посилаючись на непідписані документи королівського секретаря.
Сім'я Редагувати
- Батько: Мануел I (1469—1521), король Португалії (1495—1521)
- Матір: Марія (1482—1517), донька арагонського короля Фернандо ІІ
- Рідні брати і сестри:
- Ізабела (1503—1539) ∞ Карл V, імператор Священної Римської імперії
- Беатриса (1504—1538) ∞ Карло III, герцог Савойський
- Луїш (1506—1555), герцог Безький (1506—1555), конетабль Португалії, пріор Кратський
- Фернанду (1507—1534), герцог Гуардський (1530—1534)
- Афонсу (1509—1540), кардинал (1517), архієпископ Лісабонський (1523—1540)
- Марія (1511—1513), померла дитиною
- Енріке (1512—1580), кардинал (1547—1580), король Португалії (1578—1580)
- Дуарте (1515 —1540), герцог Гімарайнський (1537—1540)
- Антоніу (1516), помер немовлям
- Зведені брати і сестри:
- Дружина: Катерина (1507—1578), донька кастильського короля Філіпа I
- Діти:
- Афонсу (1526), принц Португальський (1526), помер немовлям
- Марія-Мануела (1527—1545), принцеса Португальська (1527—1531) ∞ Феліпе II, король Кастилії
- Ізабела (1529), померла немовлям
- Беатриса (1530), померла немовлям
- Мануел (1531–1537), принц Португальський (1531–1537), помер дитиною
- Філіпе (1533–1539), принц Португальський (1537–1539), помер дитиною
- Дініш (1535—1537), помер немовлям
- Жуан-Мануел (1537—1554), принц Португальський (1539—1554)
- Антоніу (1539—1540), помер немовлям
- Коханка: Ізабела Моніш (?—?), донька лісабонського міського голови
Родовід Редагувати
| 8. Дуарте, король Португалії | ||||||||||||||||
| 4. Фернанду, візеуський герцог | ||||||||||||||||
| 9. Леонора, арагонська інфанта | ||||||||||||||||
| 2. Мануел I, король Португалії | ||||||||||||||||
| 10. Жуан, португальський конетабль | ||||||||||||||||
| 5. Беатриса, португальська інфанта | ||||||||||||||||
| 11. Ізабела, барселуська графиня | ||||||||||||||||
| 1. Жуан III, король Португалії | ||||||||||||||||
| 12. Хуан II, король Арагону | ||||||||||||||||
| 6. Фернандо II, король Арагону | ||||||||||||||||
| 13. Хуана Енрікес, мельгарська графиня | ||||||||||||||||
| 3. Марія, арагонська інфанта | ||||||||||||||||
| 14. Хуан II, король Кастилії | ||||||||||||||||
| 7. Ізабела I, королева Кастилії | ||||||||||||||||
| 15. Ізабела, португальська інфанта | ||||||||||||||||
У культурі Редагувати
Образотворче мистецтво Редагувати
Примітки Редагувати
- ↑ Livermore 1947:251.
Джерела Редагувати
- Livermore H.V. History of Portugal. Cambridge: University Press, 1947.
- Livermore H.V. A New History of Portugal. Cambridge: University Press, 1969.
- «D. João III», por Paulo Drummond Braga, Hugin Editores Ltda. 2002.
Посилання Редагувати
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Жуан III
- Cawley, Charles. Portugal, kings. Medieval Lands database. Foundation for Medieval Genealogy.