Дуа́рте (порт. Duarte; 30 жовтня 1391 — 9 вересня 1438) — король Португалії (1433—1438). Представник Авіської династії. Народився у Візеу, Португалія. Син португальського короля Жуана I й англійської принцеси Філіппи Ланкастерської. Чоловік арагонської інфанти Леонори, доньки арагонського короля Фернандо I (з 1428). Батько португальського короля Афонсу V. Брав участь у завоюванні Сеути (1415). Успадкував трон після смерті батька. Проводив централізаторську політику, скеровану на укріплення королівської влади. Прийняв закон про майорат (1434). За намовлянням брата-інфанта Енріке санкціював Танжерський похід (1437), який закінчився катастрофою. Захоплювався класичною літературою та фехтуванням; був першокласним вершником. Автор етично-дидактичного твору «Вірний радник» і навчального посібника «Вправна верхова їзда» (1438). Перший португальський король, який облаштував бібліотеку в королівському палаці. Помер від чуми в Томарі, Португалія. Похований у Батальському монастирі. Діяння описані у «Хроніці короля Дуарте». Прізвиська — Красномо́вний (порт. o Eloquente), коро́ль-філо́соф (порт. o Rei-Filósofo).
Дуарте | ||
| ||
---|---|---|
15 серпня 1433 — 9 вересня 1438 | ||
Попередник: | Жуан I | |
Наступник: | Афонсу V | |
Народження: | 30 жовтня 1391 Візеу, Португалія | |
Смерть: | 9 вересня 1438 (46 років) Томар, Португалія | |
Причина смерті: | чума | |
Поховання: | Батальський монастир | |
Країна: | Португальське королівство | |
Релігія: | католик | |
Рід: | Авіська | |
Батько: | Жуан I | |
Мати: | Філіппа Ланкастерська | |
Шлюб: | Леонора Арагонська | |
Діти: | Жуан, Філіпа, Афонсу V, Марія, Фернанду, Леонора, Дуарте, Катаріна, Жуана | |
Нагороди: | ||
Медіафайли у Вікісховищі |
Імена
- Дуа́рте (порт. Duarte) — у португальських документах; в історіографії інколи записується як Дуа́рте I, хоча інших королів із цим іменем не було.
- Дуа́рте Красномо́вний (порт. Duarte, o Eloquente) — за пристрасть до книг і письменства.
- Едуа́рд (лат. Eduardus) — у латинських документах.
- Едуа́рдо (ісп. Eduardo) — у кастильських документах.
Біографія
Молоді роки
Дуарте народився 30 жовтня 1391 року у Візеу, Португалія. Він був третьою дитиною і другим сином португальського короля Жуана І та його дружини-королеви, англійської принцеси Філіппи Ланкастерської. Хлопця назвали на честь англійського короля Едуарда III, материного діда.
Після смерті старшого брата-інфанта Афонсу, що був спадкоємцем трону, Дуарте став новим престолонаслідником як найстарший серед королевичів. 22 березня 1401 року його офіційно проголосили спадкоємцем після присяги на кортесах у Лейрії.
Молодшими братами Дуарте були інфант Педру, майбутній герцог Коїмбрський і регент королівства; інфант Енріке Мореплавець, ініціатор загальноєвропейської епохи великих географічних відкриттів; португальський конетабль-інфант Жуан, а також «святий інфант» Фернанду, адміністратор Авіського ордену.
Дуарте отримав першокласну, як на той час, освіту. Він добре знав греко-римську класичну літературу, Святе Письмо та праці Отців Церкви. Матір виховала його сумлінним, але надміру чутливим. Інфант славився своєю меланхолійністю та відданістю родині. Він часто жертвував власними інтересами заради вигоди рідних братів. Незважаючи на багаторічний досвід урядування в батьківському уряді, тужливість і вразливість Дуарте часто заважали йому приймати важливі рішення. Саме тому наступні покоління пам’ятали його не стільки як доброго короля-управлінця, скільки як любомудра, автора «Вірного радника» .
Дуарте поєднував вченість із військовими заняттями: він був відмінним фехтувальником і частим учасником лицарських турнірів. У верховій їзді йому не було рівних серед сучасників. 1415 року інфант разом із батьком і братами брав участь у завоюванні Сеути в Північній Африці. Після перемоги король висвятив своїх синів у лицарі в Сеутській мечеті, перетвореній на християнську церкву.
22 вересня 1428 року Дуарте одружився із арагонською інфантою Леонорою, донькою арагонського короля Фернандо І. У шлюбі він мав дев'ятьох дітей, з яких повноліття досягли лише п'ятеро. Король палко любив свою дружину, був все життя вірний їй і, на відміну від своїх попередників, не заводив коханок.
Законодавець
14 серпня 1433 року у Лісабоні помер король-батько Жуан І. Горе втрати настільки розбило Дуарте, що братові Педру довелося умовляти його прийняти трон і приступити до виконання обов'язків.
15 серпня 1433 року, після сповіді, Дуарте пройшов церемонію інтронізації. Його офіційно проголосили новим королем Португалії. За пару годин до цього до нього прибув юдейський лікар-астролог Гедаля, який радив відкласти церемонію: за гороскопом розташування зірок на небі того дня було несприятливим. Дуарте відмовився, на що астролог провістив йому коротке і нещасливе правління.
Через спалах чуми у Лісабоні Дуарте переїхав із двором до Сінтри, а згодом — до Сантарена. Весною 1434 року він скликав там кортеси. На них розглядалися питання зміни законів на основі поправок, підготовлених радником-юристом Жуаном Мендешом. Король видав «Ординації Дуарте» та (порт. Livro das leis e posturas), які згодом лягли в основу доробку його сина Афонсу V — (порт. Ordenações Afonsinas).
Серед нових правил, які запровадив Дуарте, найважливішим був так званий «мислений закон» від 8 квітня 1434 року. Свою назву він отримав від того, що був замислений ще літнім Жуаном І, але лишався не ратифікованим. Цей закон передбачав обмеження майнових прав португальської шляхти, яка збагатилася за рахунок земельних жалувань з королівського домену та податкових пільг у часи воєн з Кастилією. Згідно з законом, який залишався чинним аж до 1832 року, в країні запроваджувалася система майорату: заборонялося відчужувати або ділити королівські жалування; їх можна було передавати у спадок лише старшому синові. За відсутності спадкоємця землі поверталися до королівського домену.
Дуарте продовжував батьківський курс жорстокої економії фінансів через монетарну кризу, спричинену попередніми війнами з Кастилією. Він також намагався змінити розбещений спосіб життя придворних, демонструючи власним прикладом простоту, чистоту і заощадливість.
1435 року Дуарте відправив послом до Базельського собору свого небожа, оренського графа Афонсу. 21 червня того ж року папа Євгеній IV ласкаво прийняв посла і через нього дарував португальському королю право проводити обряд коронації та помазання за старим звичаєм французьких королів.
Танжерська катастрофа
1436 року, за намовлянням братів Енріке і Фернанду, Дуарте санкціював військовий похід до марокканського Танжеру. Від початку він був противником цієї авантюри, але під впливом королеви Леонори, дав свою згоду. Експедицію мусив очолити інфант Енріке. За домовленостями брати заповідали свої титули і землі третьому королівському синові Фернанду.
Того ж року Дуарте зібрав кортеси в Еворі. Незважаючи на протеси частини депутатів, він добився від них фінансування Танжерської кампанії. На королівській нараді в Лейрії проти походу виступили інфанти Педру та Жуан, але їхні голоси були проігноровані.
Наприкінці літа 1437 року усі приготування завершилися. 22 серпня Енріке, Фернанду та їхнє 6-тисячне військо рушило з Лісабону на кораблях до Марокко. Незважаючи на декілька штурмів Танжеру, португальці не змогли здобути міста. В жовтні їх оточила велика мусульманська армія і відрізала від кораблів. Від спраги і голоду Енріке був змушений укласти принизливий договір: в обмін на безпечний відступ португальці обіцяли повернути марокканцям Сеуту. Гарантом дотримання угоди став інфант Фернанду, якого взяли у заручники.
Коли новини про Танжерську катастрофу досягли Португалії, Дуарте впав у відчай. Він прагнув звільнити брата, обмінявши на Сеуту, але Лерійські кортеси 1438 року висловилися проти дотримання договору з Марокко. Після королівської наради португальський двір переїхав до Евори. Марокканці дізналися, що португальська сторона не здаватиме міста, тому кинули Фернаду до в'язниці у Фесі. Винуватець катастрофи, інфант Енріке, пропонував королю Дуарте визволити брата шляхом викупу або нового походу, але його пропозиції не були реалізовані.
Смерть
1438 року в Еворі спалахнула епідемія чуми. Дуарте та його родина покинули двір, переїхавши до відносно безпечного Томара. Проте 9 вересня того ж року король помер там, ставши жертвою епідемії. Напередодні смерті він картав себе за те Танжерську поразку і неспроможність допомогти нужденному братові Фернанду. Останній помер у Феській тюрмі через шість років, так і не дочекавшись визволення.
Дуарте поховали у Батальському монастирі, де спочивали його батько і матір. Через 70 років діяння монарха описав у офіційній «Хроніці короля Дуарте» португальський історик Руй де Піна.
За заповітом Дуарте новим королем Португалії став його син 6-річний Афонсу V, а регентом при ньому — королева-матір, арагонська інфанта Леонора. Її іноземне походження та політична недосвідченість викликали протести частини португальського суспільства. Вони переросли у протистояння Леонори із братом покійного короля, коїмбрським герцогом Педру. Внаслідок міжусобної боротьби 1439—1440 років регентство перейшло до Педру, а дружину покійного Дуарте відправили у вигнання до Кастилії..
Праці
Дуарте захоплювався літературою і мав талант до письменства. Він був першим португальським королем, який облаштував у королівському палаці бібліотеку. На думку португальського історика Мануеля Франсішку де Барруша, Дуарте був наймудрішим монархом своєї епохи і одним з небагатьох, хто писав трактати. У каталозі його бібліотеки були праці античних класиків Арістотеля, Валерія Максіма, Сенеки, Цицерона, Юлія Цезаря; роботи Августина і Авіценни; лицарські романи про Трістана, Галахада, героїв Артуріани; оповідання «Граф Луканор» Хуана Вільєнського; праці португальських королів Дініша, Афонсу IV, Жуана І; іспанські й португальські хроніки; книги з географії та природознавства; подорожі Марко Поло тощо.
Одним із перших кроків короля-книжника на троні була підтримка Лісабонського університету. 3 грудня 1433 року він підтвердив усі його права і привілеї, надані монархами-попередниками.
За своє коротке правління Дуарте написав декілька робіт. Найвідоміші твори короля — «Вірний радник» та «Вправна верхова їзда», написані близько 1438 року. Перша праця — етико-дидактичний трактат, складений у формі есеїв на різні теми; друга — підручник з їзди верхи та мистецтва бою на лицарських турнірах. Рукописи обох робіт об'єднані у книгу, яка зберігається у Національній бібліотеці Франції. Їх було вперше видано 1842 року в Парижі португальським ченцем Жозе Інасіу Рокете за підтримки Мануеля де Барруша. Наступного 1843 року вийшло лісабонське видання обох робіт Дуарте, що базувалося на копії паризької книги.
Усі робити і записки Дуарте зазначені у каталозі Мануеля де Барруша, у паризькому виданні «Вірного радника» 1842 року:
- Papel que escreveu quandi seus irmãos foram a Tanger.
- Instrucção do mesmo Rey D. Duarte sobre a expedição de Tangere.
- Conselho que deu ao infante D. Henrique quando foi com uma armada sobre Tanger.
- Motivos que teve para fazer a guerra.
- Lembrança que escreveu do nascimento de seus filhos.
- Observação da lua.
- Cousas que foi requerido nas primeiras côrtes que fezen Santarem.
- Cousas que pertencem ao bom capitão.
- Lembrança dos premios devidos a certas classes de servidores.
- Tratado do bom governo, da justiça, e dos officiaes d’ella. (латиною)
- Da Misericordia.
- Summario que, sendo infant, deu a M.e Francisco para prégar do Condestável (D. Nuno Álvares Pereira).
- Memorial para Fr. Fernando ordenar a prégação das exequias d’el-rei D. João I.
- Regimento para aprender a jogar as armas.
- Resposta, sendo principe, ao infante D. Fernando, sobre algumas queixas que elle tinha de seu pae.
- Padre nosso glosado.
- Como se tira o demónio.
- O que se toma dos parentes: patria, lei.
- Que coisa seja a detracção.
- Ordenações sobre as coisas domésticas e a ordem que tinha no governo e despacho.
- Um tratado sobre as valias do pão, conforme as valias do trigo.
- Livro de ensinança de bem cavalgar toda sela.
- Leal conselheiro.
Титул
- лат. Edwardus, Dei gratiâ, Regnorum Portugaliæ & Algarbii Rex, Ceptæque Dominus
- Едвард, милістю Божою, король королівств Португалії й Алгарве, і господар Сеути.
- ст.-порт. Dom Eduarte pela graça de Deos Rey de Portugal, e do Algarve, e Senhor de Cepta
- Пан Дуарте, милістю Божою, король Португалії й Алгарве, і господар Сеути.
Сім'я
- Батько: Жуан I
- Матір: Філіппа (1360—1415), донька ланкастерського герцога Джона Гентського
- Рідні брати і сестри:
- Бранка (1388—1389), померла немовлям
- Афонсу (1390—1400), спадкоємець престолу, помер юнаком
- Педру (1392—1449), герцог Коїмбрський (1415—1449), регент (1439—1449)
- Енріке (1394—1460), герцог Візеуський (1415—1460), магістр Ордену Христа (1420—1460)
- Ізабела (1397—1471) ∞ Філіпп III, бургундський герцог
- Жуан (1400—1442), конетабль Португалії (1431—1442)
- Фернанду (1402—1443), адміністратор Авіського ордену (1434—1443)
- Зведені брати і сестри:
- Дружина: Леонора (1402—1445), донька арагонського короля Фернандо І
- Діти:
- Жуан (1429—1433), спадкоємець престолу, помер дитиною
- Філіпа (1430—1439), померла дитиною
- Афонсу V (1432—1481), король Португалії (1438—1481)
- Марія (1432), померла немовлям
- Фернанду (1433—1470), герцог Безький (1453—1470) і Візеуський (1460—1470), магістр Ордену Христа (1461—1470), конетабль Португалії (1466—1470)
- Леонора (1434—1467) ∞ Фрідріх III, імператор Священної Римської імперії
- Дуарте (1435), помер немовлям
- Катаріна (1436—1463), наречена наваррського короля Карла IV, черниця
- Жуана (1439—1475) ∞ Енріке IV, король Кастилії
Родовід
8. Афонсу IV, король Португалії | ||||||||||||||||
4. Педру I, король Португалії | ||||||||||||||||
9. Беатриса, кастильська інфанта | ||||||||||||||||
2. Жуан I, король Португалії | ||||||||||||||||
10. невідомо | ||||||||||||||||
5. Тереза, галісійська шляхтянка | ||||||||||||||||
11. невідомо | ||||||||||||||||
1. Дуарте, король Португалії | ||||||||||||||||
12. Едуард III, король Англії | ||||||||||||||||
6. Джон, ланкастерський герцог | ||||||||||||||||
13. Філіппа, генегауська графиня | ||||||||||||||||
3. Філіппа, англійська принцеса | ||||||||||||||||
14. Генрі, ланкастерський герцог | ||||||||||||||||
7. Бланка, ланкастерська герцогиня | ||||||||||||||||
15. Ізабела, бомонтська баронеса | ||||||||||||||||
У культурі
Образотворче мистецтво
- 1430—1461
Гербовник Золотого руна - 1504
- 1534
- 1603, П. Перрет
- 1718, Е. Феррейра
- ХVIII ст.
- 1870, А. Серранно
- ХІХ ст.
- ХІХ ст.
Примітки
- Livermore 1947:194.
- Эдуард, португальский король // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1904. — Т. XL. — С. 182–183.
- Duarte I. O Eloquente // Portugal: diccionario... 1907. V. III., p. 93.
- Oliveira 2010:406-412.
- Livermore 1947:193.
- Duarte I. O Eloquente // Portugal: diccionario... 1907. V. III., p. 94.
- Livermore 1947:184.
- Duarte I. O Eloquente // Portugal: diccionario... 1907. V. III., p. 93—94.
- Livermore 1947:193-194.
- Livermore 1947:195.
- Livermore 1947:196.
- Martins 1891:162-164.
- Sousa 1739:1:544-546.
- Martins 1891:162-163.
- Опубліковано в Sousa 1739:1:529-533.
- Опубліковано в Sousa 1739:1:533-535.
- Опубліковано в Sousa 1739:1:536-538.
- Опубліковано в Sousa 1739:1:538-540.
- Опубліковано в Sousa 1739:1:540.
- Titles of European hereditary rulers. Portugal & Brazil
- Rymer, Thomas; Holmes, George. Foedera, conventions, litterae, et cujuscumque generic acta publica inter reges Angliae et alios quosvis imperatores, reges, pontifices, principes, vel communitates. 1101-1654: in 17 vols. London : Tonson, 1727-1729. V. 10. p. 625. листопад 1435 р.
- Teixeira de Aragão, Augusto Carlos. Descripção geral e historica das moedas cunhadas em nome dos reis. Regentes e governadores de Portugal. Lisboa : Imprensa Nacional, 1875. T. I. p.369. Doc. № 27. жовтень 1436 р.
Джерела
- хроніки, збірники документів
- Pina, Ruy de. Chronica d'el Rey D. Duarte /ed. G. Pereira. Lisbon: Escriptorio, 1901.
- Sousa, Antonio Caetano de. Provas da Historia genealogica da casa real portugueza. — Lisboa Occidental : Sylviana da Academia Real, 1739. — Vol. 1.
- Chancelarias portuguesas: D. Duarte / org. João José Alves Dias. 1ª. ed.. Lisboa: Centro de Estudos Históricos da Universidade de Lisboa, 1998. 2 vols.
- Ordenações del Rei Dom Duarte / ed. de Albuquerque, Martim de; Nunes, Eduardo Borges. Lisboa, Fundação Calouste Gulbenkian, 1988.
- Cortes portuguesas: Reinado de D. Duarte (Cortes de 1436 e 1438) / org. e rev. geral João José Alves Dias. Lisboa: Universidade Nova. Centro de Estudos Históricos, 2004.
- Serra, José Correia da. Collecção de livros inéditos de historia portugueza, dos reinados de D. João I, D. Duarte, D. Affonso V, e D. João II, publicadas de ordem da Academia Real das Sciencias de Lisboa. Lisboa: na Off. da mesma Academia, 1790-1824.
- монографії
- Livermore H.V. History of Portugal. Cambridge: University Press, 1947.
- Livermore H.V. A New History of Portugal. Cambridge: University Press, 1969.
- Martins, Joaquim Pedro Oliveira. Os filhos de D. João I. Lisboa: Imprensa Nacional, 1891.
- Moreno, Humberto Baquero. Itinerários de El-rei D. Duarte (1433-1438). Lisboa: Academia Portuguesa da História, 1976.
- Oliveira, Ana Maria Rodrigues. Rainhas medievais de Portugal. Lisboa: A Esfera dos Livros, 2010.
- Costa, António Domingues de Sousa. O Infante D. Henrique na expansão portuguesa: do início do reinado de D. Duarte até à morte do Infante Santo. Braga: Franciscana, 1960.
- Santos, Domingos Maurício Gomes dos. D. Duarte e as responsabilidades de Tânger: 1433-1438. Lisboa: Comissão Executiva do V Centenário da Morte do Infante D. Henrique, 1960.
- словники
- Duarte I. O Eloquente Portugal: diccionario historico, chorographico, heraldico, biographico, bibliographico, numismatico e artistico / E. Pereira, G. Rodrigues. — Lisboa : J. Romano Torres, 1907. — Vol. III. — P. 93—94.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дуарте (король Португалії)
Cawley, Charles, Portugal, kings, Medieval Lands database, Foundation for Medieval Genealogy
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Duarte Dua rte port Duarte 30 zhovtnya 1391 13911030 9 veresnya 1438 korol Portugaliyi 1433 1438 Predstavnik Aviskoyi dinastiyi Narodivsya u Vizeu Portugaliya Sin portugalskogo korolya Zhuana I j anglijskoyi princesi Filippi Lankasterskoyi Cholovik aragonskoyi infanti Leonori donki aragonskogo korolya Fernando I z 1428 Batko portugalskogo korolya Afonsu V Brav uchast u zavoyuvanni Seuti 1415 Uspadkuvav tron pislya smerti batka Provodiv centralizatorsku politiku skerovanu na ukriplennya korolivskoyi vladi Prijnyav zakon pro majorat 1434 Za namovlyannyam brata infanta Enrike sankciyuvav Tanzherskij pohid 1437 yakij zakinchivsya katastrofoyu Zahoplyuvavsya klasichnoyu literaturoyu ta fehtuvannyam buv pershoklasnim vershnikom Avtor etichno didaktichnogo tvoru Virnij radnik i navchalnogo posibnika Vpravna verhova yizda 1438 Pershij portugalskij korol yakij oblashtuvav biblioteku v korolivskomu palaci Pomer vid chumi v Tomari Portugaliya Pohovanij u Batalskomu monastiri Diyannya opisani u Hronici korolya Duarte Prizviska Krasnomo vnij port o Eloquente koro l filo sof port o Rei Filosofo Duarte Korol Portugaliyi 15 serpnya 1433 9 veresnya 1438 Poperednik Zhuan I Nastupnik Afonsu V Narodzhennya 30 zhovtnya 1391 1391 10 30 Vizeu PortugaliyaSmert 9 veresnya 1438 1438 09 09 46 rokiv Tomar PortugaliyaPrichina smerti chumaPohovannya Batalskij monastirKrayina Portugalske korolivstvoReligiya katolikRid AviskaBatko Zhuan IMati Filippa LankasterskaShlyub Leonora AragonskaDiti Zhuan Filipa Afonsu V Mariya Fernandu Leonora Duarte Katarina Zhuana Nagorodi d 25 serpnya 1415 Mediafajli b u VikishovishiImenaDua rte port Duarte u portugalskih dokumentah v istoriografiyi inkoli zapisuyetsya yak Dua rte I hocha inshih koroliv iz cim imenem ne bulo Dua rte Krasnomo vnij port Duarte o Eloquente za pristrast do knig i pismenstva Edua rd lat Eduardus u latinskih dokumentah Edua rdo isp Eduardo u kastilskih dokumentah BiografiyaMolodi roki Pam yatnik korolyu knizhniku u Vizeu Portugaliya Duarte narodivsya 30 zhovtnya 1391 roku u Vizeu Portugaliya Vin buv tretoyu ditinoyu i drugim sinom portugalskogo korolya Zhuana I ta jogo druzhini korolevi anglijskoyi princesi Filippi Lankasterskoyi Hlopcya nazvali na chest anglijskogo korolya Eduarda III materinogo dida Pislya smerti starshogo brata infanta Afonsu sho buv spadkoyemcem tronu Duarte stav novim prestolonaslidnikom yak najstarshij sered korolevichiv 22 bereznya 1401 roku jogo oficijno progolosili spadkoyemcem pislya prisyagi na kortesah u Lejriyi Molodshimi bratami Duarte buli infant Pedru majbutnij gercog Koyimbrskij i regent korolivstva infant Enrike Moreplavec iniciator zagalnoyevropejskoyi epohi velikih geografichnih vidkrittiv portugalskij konetabl infant Zhuan a takozh svyatij infant Fernandu administrator Aviskogo ordenu Duarte otrimav pershoklasnu yak na toj chas osvitu Vin dobre znav greko rimsku klasichnu literaturu Svyate Pismo ta praci Otciv Cerkvi Matir vihovala jogo sumlinnim ale nadmiru chutlivim Infant slavivsya svoyeyu melanholijnistyu ta viddanistyu rodini Vin chasto zhertvuvav vlasnimi interesami zaradi vigodi ridnih brativ Nezvazhayuchi na bagatorichnij dosvid uryaduvannya v batkivskomu uryadi tuzhlivist i vrazlivist Duarte chasto zavazhali jomu prijmati vazhlivi rishennya Same tomu nastupni pokolinnya pam yatali jogo ne stilki yak dobrogo korolya upravlincya skilki yak lyubomudra avtora Virnogo radnika Duarte poyednuvav vchenist iz vijskovimi zanyattyami vin buv vidminnim fehtuvalnikom i chastim uchasnikom licarskih turniriv U verhovij yizdi jomu ne bulo rivnih sered suchasnikiv 1415 roku infant razom iz batkom i bratami brav uchast u zavoyuvanni Seuti v Pivnichnij Africi Pislya peremogi korol visvyativ svoyih siniv u licari v Seutskij mecheti peretvorenij na hristiyansku cerkvu 22 veresnya 1428 roku Duarte odruzhivsya iz aragonskoyu infantoyu Leonoroyu donkoyu aragonskogo korolya Fernando I U shlyubi vin mav dev yatoh ditej z yakih povnolittya dosyagli lishe p yatero Korol palko lyubiv svoyu druzhinu buv vse zhittya virnij yij i na vidminu vid svoyih poperednikiv ne zavodiv kohanok Zakonodavec 14 serpnya 1433 roku u Lisaboni pomer korol batko Zhuan I Gore vtrati nastilki rozbilo Duarte sho bratovi Pedru dovelosya umovlyati jogo prijnyati tron i pristupiti do vikonannya obov yazkiv 15 serpnya 1433 roku pislya spovidi Duarte projshov ceremoniyu intronizaciyi Jogo oficijno progolosili novim korolem Portugaliyi Za paru godin do cogo do nogo pribuv yudejskij likar astrolog Gedalya yakij radiv vidklasti ceremoniyu za goroskopom roztashuvannya zirok na nebi togo dnya bulo nespriyatlivim Duarte vidmovivsya na sho astrolog provistiv jomu korotke i neshaslive pravlinnya Cherez spalah chumi u Lisaboni Duarte pereyihav iz dvorom do Sintri a zgodom do Santarena Vesnoyu 1434 roku vin sklikav tam kortesi Na nih rozglyadalisya pitannya zmini zakoniv na osnovi popravok pidgotovlenih radnikom yuristom Zhuanom Mendeshom Korol vidav Ordinaciyi Duarte ta port Livro das leis e posturas yaki zgodom lyagli v osnovu dorobku jogo sina Afonsu V port Ordenacoes Afonsinas Sered novih pravil yaki zaprovadiv Duarte najvazhlivishim buv tak zvanij mislenij zakon vid 8 kvitnya 1434 roku Svoyu nazvu vin otrimav vid togo sho buv zamislenij she litnim Zhuanom I ale lishavsya ne ratifikovanim Cej zakon peredbachav obmezhennya majnovih prav portugalskoyi shlyahti yaka zbagatilasya za rahunok zemelnih zhaluvan z korolivskogo domenu ta podatkovih pilg u chasi voyen z Kastiliyeyu Zgidno z zakonom yakij zalishavsya chinnim azh do 1832 roku v krayini zaprovadzhuvalasya sistema majoratu zaboronyalosya vidchuzhuvati abo diliti korolivski zhaluvannya yih mozhna bulo peredavati u spadok lishe starshomu sinovi Za vidsutnosti spadkoyemcya zemli povertalisya do korolivskogo domenu Duarte prodovzhuvav batkivskij kurs zhorstokoyi ekonomiyi finansiv cherez monetarnu krizu sprichinenu poperednimi vijnami z Kastiliyeyu Vin takozh namagavsya zminiti rozbeshenij sposib zhittya pridvornih demonstruyuchi vlasnim prikladom prostotu chistotu i zaoshadlivist 1435 roku Duarte vidpraviv poslom do Bazelskogo soboru svogo nebozha orenskogo grafa Afonsu 21 chervnya togo zh roku papa Yevgenij IV laskavo prijnyav posla i cherez nogo daruvav portugalskomu korolyu pravo provoditi obryad koronaciyi ta pomazannya za starim zvichayem francuzkih koroliv Tanzherska katastrofa Dokladnishe Tanzherskij pohid Grobnicya Duatre ta jogo druzhini Leonori u Batalskomu monastiri 1436 roku za namovlyannyam brativ Enrike i Fernandu Duarte sankciyuvav vijskovij pohid do marokkanskogo Tanzheru Vid pochatku vin buv protivnikom ciyeyi avantyuri ale pid vplivom korolevi Leonori dav svoyu zgodu Ekspediciyu musiv ocholiti infant Enrike Za domovlenostyami brati zapovidali svoyi tituli i zemli tretomu korolivskomu sinovi Fernandu Togo zh roku Duarte zibrav kortesi v Evori Nezvazhayuchi na protesi chastini deputativ vin dobivsya vid nih finansuvannya Tanzherskoyi kampaniyi Na korolivskij naradi v Lejriyi proti pohodu vistupili infanti Pedru ta Zhuan ale yihni golosi buli proignorovani Naprikinci lita 1437 roku usi prigotuvannya zavershilisya 22 serpnya Enrike Fernandu ta yihnye 6 tisyachne vijsko rushilo z Lisabonu na korablyah do Marokko Nezvazhayuchi na dekilka shturmiv Tanzheru portugalci ne zmogli zdobuti mista V zhovtni yih otochila velika musulmanska armiya i vidrizala vid korabliv Vid spragi i golodu Enrike buv zmushenij uklasti prinizlivij dogovir v obmin na bezpechnij vidstup portugalci obicyali povernuti marokkancyam Seutu Garantom dotrimannya ugodi stav infant Fernandu yakogo vzyali u zaruchniki Koli novini pro Tanzhersku katastrofu dosyagli Portugaliyi Duarte vpav u vidchaj Vin pragnuv zvilniti brata obminyavshi na Seutu ale Lerijski kortesi 1438 roku vislovilisya proti dotrimannya dogovoru z Marokko Pislya korolivskoyi naradi portugalskij dvir pereyihav do Evori Marokkanci diznalisya sho portugalska storona ne zdavatime mista tomu kinuli Fernadu do v yaznici u Fesi Vinuvatec katastrofi infant Enrike proponuvav korolyu Duarte vizvoliti brata shlyahom vikupu abo novogo pohodu ale jogo propoziciyi ne buli realizovani Smert 1438 roku v Evori spalahnula epidemiya chumi Duarte ta jogo rodina pokinuli dvir pereyihavshi do vidnosno bezpechnogo Tomara Prote 9 veresnya togo zh roku korol pomer tam stavshi zhertvoyu epidemiyi Naperedodni smerti vin kartav sebe za te Tanzhersku porazku i nespromozhnist dopomogti nuzhdennomu bratovi Fernandu Ostannij pomer u Feskij tyurmi cherez shist rokiv tak i ne dochekavshis vizvolennya Duarte pohovali u Batalskomu monastiri de spochivali jogo batko i matir Cherez 70 rokiv diyannya monarha opisav u oficijnij Hronici korolya Duarte portugalskij istorik Ruj de Pina Za zapovitom Duarte novim korolem Portugaliyi stav jogo sin 6 richnij Afonsu V a regentom pri nomu koroleva matir aragonska infanta Leonora Yiyi inozemne pohodzhennya ta politichna nedosvidchenist viklikali protesti chastini portugalskogo suspilstva Voni pererosli u protistoyannya Leonori iz bratom pokijnogo korolya koyimbrskim gercogom Pedru Vnaslidok mizhusobnoyi borotbi 1439 1440 rokiv regentstvo perejshlo do Pedru a druzhinu pokijnogo Duarte vidpravili u vignannya do Kastiliyi PraciDokladnishe Virnij radnik ta Vpravna verhova yizda Duarte pishesh Virnogo radnika Enrike Kazanova 1913 Duarte zahoplyuvavsya literaturoyu i mav talant do pismenstva Vin buv pershim portugalskim korolem yakij oblashtuvav u korolivskomu palaci biblioteku Na dumku portugalskogo istorika Manuelya Fransishku de Barrusha Duarte buv najmudrishim monarhom svoyeyi epohi i odnim z nebagatoh hto pisav traktati U katalozi jogo biblioteki buli praci antichnih klasikiv Aristotelya Valeriya Maksima Seneki Cicerona Yuliya Cezarya roboti Avgustina i Avicenni licarski romani pro Tristana Galahada geroyiv Arturiani opovidannya Graf Lukanor Huana Vilyenskogo praci portugalskih koroliv Dinisha Afonsu IV Zhuana I ispanski j portugalski hroniki knigi z geografiyi ta prirodoznavstva podorozhi Marko Polo tosho Odnim iz pershih krokiv korolya knizhnika na troni bula pidtrimka Lisabonskogo universitetu 3 grudnya 1433 roku vin pidtverdiv usi jogo prava i privileyi nadani monarhami poperednikami Za svoye korotke pravlinnya Duarte napisav dekilka robit Najvidomishi tvori korolya Virnij radnik ta Vpravna verhova yizda napisani blizko 1438 roku Persha pracya etiko didaktichnij traktat skladenij u formi eseyiv na rizni temi druga pidruchnik z yizdi verhi ta mistectva boyu na licarskih turnirah Rukopisi oboh robit ob yednani u knigu yaka zberigayetsya u Nacionalnij biblioteci Franciyi Yih bulo vpershe vidano 1842 roku v Parizhi portugalskim chencem Zhoze Inasiu Rokete za pidtrimki Manuelya de Barrusha Nastupnogo 1843 roku vijshlo lisabonske vidannya oboh robit Duarte sho bazuvalosya na kopiyi parizkoyi knigi Usi robiti i zapiski Duarte zaznacheni u katalozi Manuelya de Barrusha u parizkomu vidanni Virnogo radnika 1842 roku Papel que escreveu quandi seus irmaos foram a Tanger Instruccao do mesmo Rey D Duarte sobre a expedicao de Tangere Conselho que deu ao infante D Henrique quando foi com uma armada sobre Tanger Motivos que teve para fazer a guerra Lembranca que escreveu do nascimento de seus filhos Observacao da lua Cousas que foi requerido nas primeiras cortes que fezen Santarem Cousas que pertencem ao bom capitao Lembranca dos premios devidos a certas classes de servidores Tratado do bom governo da justica e dos officiaes d ella latinoyu Da Misericordia Summario que sendo infant deu a M e Francisco para pregar do Condestavel D Nuno Alvares Pereira Memorial para Fr Fernando ordenar a pregacao das exequias d el rei D Joao I Regimento para aprender a jogar as armas Resposta sendo principe ao infante D Fernando sobre algumas queixas que elle tinha de seu pae Padre nosso glosado Como se tira o demonio O que se toma dos parentes patria lei Que coisa seja a detraccao Ordenacoes sobre as coisas domesticas e a ordem que tinha no governo e despacho Um tratado sobre as valias do pao conforme as valias do trigo Livro de ensinanca de bem cavalgar toda sela Leal conselheiro TitulDokladnishe Tituli portugalskih monarhiv lat Edwardus Dei gratia Regnorum Portugaliae amp Algarbii Rex Ceptaeque Dominus Edvard milistyu Bozhoyu korol korolivstv Portugaliyi j Algarve i gospodar Seuti st port Dom Eduarte pela graca de Deos Rey de Portugal e do Algarve e Senhor de Cepta Pan Duarte milistyu Bozhoyu korol Portugaliyi j Algarve i gospodar Seuti Sim yaDokladnishe Aviska dinastiya Batko Zhuan I Matir Filippa 1360 1415 donka lankasterskogo gercoga Dzhona Gentskogo Ridni brati i sestri Branka 1388 1389 pomerla nemovlyam Afonsu 1390 1400 spadkoyemec prestolu pomer yunakom Pedru 1392 1449 gercog Koyimbrskij 1415 1449 regent 1439 1449 Enrike 1394 1460 gercog Vizeuskij 1415 1460 magistr Ordenu Hrista 1420 1460 Izabela 1397 1471 Filipp III burgundskij gercog Zhuan 1400 1442 konetabl Portugaliyi 1431 1442 Fernandu 1402 1443 administrator Aviskogo ordenu 1434 1443 Zvedeni brati i sestri Afonsu 1377 1461 gercog Braganskij 1442 1461 Beatrisa 1380 1439 1 Tomas Ficalan graf Arundelskij 2 Dzhon Golland graf Gantingdonskij Druzhina Leonora 1402 1445 donka aragonskogo korolya Fernando I Diti Zhuan 1429 1433 spadkoyemec prestolu pomer ditinoyu Filipa 1430 1439 pomerla ditinoyu Afonsu V 1432 1481 korol Portugaliyi 1438 1481 Mariya 1432 pomerla nemovlyam Fernandu 1433 1470 gercog Bezkij 1453 1470 i Vizeuskij 1460 1470 magistr Ordenu Hrista 1461 1470 konetabl Portugaliyi 1466 1470 Leonora 1434 1467 Fridrih III imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Duarte 1435 pomer nemovlyam Katarina 1436 1463 narechena navarrskogo korolya Karla IV chernicya Zhuana 1439 1475 Enrike IV korol Kastiliyi Rodovid 8 Afonsu IV korol Portugaliyi 4 Pedru I korol Portugaliyi 9 Beatrisa kastilska infanta 2 Zhuan I korol Portugaliyi 10 nevidomo 5 Tereza galisijska shlyahtyanka 11 nevidomo 1 Duarte korol Portugaliyi 12 Eduard III korol Angliyi 6 Dzhon lankasterskij gercog 13 Filippa genegauska grafinya 3 Filippa anglijska princesa 14 Genri lankasterskij gercog 7 Blanka lankasterska gercoginya 15 Izabela bomontska baronesa U kulturiObrazotvorche mistectvo 1430 1461 Gerbovnik Zolotogo runa 1504 1534 1603 P Perret 1718 E Ferrejra HVIII st 1870 A Serranno HIH st HIH st PrimitkiLivermore 1947 194 Eduard portugalskij korol Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1904 T XL S 182 183 d Track Q23892991d Track Q656d Track Q602358d Track Q19908137d Track Q24503821 Duarte I O Eloquente Portugal diccionario 1907 V III p 93 Oliveira 2010 406 412 Livermore 1947 193 Duarte I O Eloquente Portugal diccionario 1907 V III p 94 Livermore 1947 184 Duarte I O Eloquente Portugal diccionario 1907 V III p 93 94 Livermore 1947 193 194 Livermore 1947 195 Livermore 1947 196 Martins 1891 162 164 Sousa 1739 1 544 546 Martins 1891 162 163 Opublikovano v Sousa 1739 1 529 533 Opublikovano v Sousa 1739 1 533 535 Opublikovano v Sousa 1739 1 536 538 Opublikovano v Sousa 1739 1 538 540 Opublikovano v Sousa 1739 1 540 Titles of European hereditary rulers Portugal amp Brazil Rymer Thomas Holmes George Foedera conventions litterae et cujuscumque generic acta publica inter reges Angliae et alios quosvis imperatores reges pontifices principes vel communitates 1101 1654 in 17 vols London Tonson 1727 1729 V 10 p 625 listopad 1435 r Teixeira de Aragao Augusto Carlos Descripcao geral e historica das moedas cunhadas em nome dos reis Regentes e governadores de Portugal Lisboa Imprensa Nacional 1875 T I p 369 Doc 27 zhovten 1436 r Dzherelahroniki zbirniki dokumentiv Pina Ruy de Chronica d el Rey D Duarte ed G Pereira Lisbon Escriptorio 1901 Sousa Antonio Caetano de Provas da Historia genealogica da casa real portugueza Lisboa Occidental Sylviana da Academia Real 1739 Vol 1 Chancelarias portuguesas D Duarte org Joao Jose Alves Dias 1ª ed Lisboa Centro de Estudos Historicos da Universidade de Lisboa 1998 2 vols Ordenacoes del Rei Dom Duarte ed de Albuquerque Martim de Nunes Eduardo Borges Lisboa Fundacao Calouste Gulbenkian 1988 Cortes portuguesas Reinado de D Duarte Cortes de 1436 e 1438 org e rev geral Joao Jose Alves Dias Lisboa Universidade Nova Centro de Estudos Historicos 2004 Serra Jose Correia da Colleccao de livros ineditos de historia portugueza dos reinados de D Joao I D Duarte D Affonso V e D Joao II publicadas de ordem da Academia Real das Sciencias de Lisboa Lisboa na Off da mesma Academia 1790 1824 monografiyi Livermore H V History of Portugal Cambridge University Press 1947 Livermore H V A New History of Portugal Cambridge University Press 1969 Martins Joaquim Pedro Oliveira Os filhos de D Joao I Lisboa Imprensa Nacional 1891 Moreno Humberto Baquero Itinerarios de El rei D Duarte 1433 1438 Lisboa Academia Portuguesa da Historia 1976 Oliveira Ana Maria Rodrigues Rainhas medievais de Portugal Lisboa A Esfera dos Livros 2010 Costa Antonio Domingues de Sousa O Infante D Henrique na expansao portuguesa do inicio do reinado de D Duarte ate a morte do Infante Santo Braga Franciscana 1960 Santos Domingos Mauricio Gomes dos D Duarte e as responsabilidades de Tanger 1433 1438 Lisboa Comissao Executiva do V Centenario da Morte do Infante D Henrique 1960 slovniki Duarte I O Eloquente Portugal diccionario historico chorographico heraldico biographico bibliographico numismatico e artistico E Pereira G Rodrigues Lisboa J Romano Torres 1907 Vol III P 93 94 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Duarte korol Portugaliyi Cawley Charles Portugal kings Medieval Lands database Foundation for Medieval Genealogy