www.wikidata.uk-ua.nina.az

Жозефіна Бейкер У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бейкер Жозефі на Бе йкер англ Josephine Baker до шлюбу

Жозефіна Бейкер

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бейкер.

Жозефі́на Бе́йкер (англ. Josephine Baker, до шлюбу Фрі́да Джозефі́н МакДо́нальд, англ. Freda Josephine McDonald; 3 червня 1906(19060603), Сент-Луїс, Міссурі, США — 12 квітня 1975, Париж, Франція) — американо-французька танцівниця, співачка та акторка.

Жозефіна Бейкер
Жозефіна Бейкер у Гавані (Куба) 1950 року
Жозефіна Бейкер у Гавані (Куба) 1950 року
Ім'я при народженні англ. Freda Josephine McDonald
Народилася 3 червня 1906(1906-06-03)
Сент-Луїс, Міссурі, США
Померла 12 квітня 1975(1975-04-12) (68 років)
Париж, Франція
  • геморагічний інсульт
    • Поховання Monaco Cemeteryd і Пантеон
    Національність афроамериканці
    Громадянство  США/
     Франція
    Релігія католицтво
    Діяльність акторка, співачка,
    танцівниця
    Роки діяльності 1921 — 1975
    У шлюбі з Jo Bouillond
    IMDb ID 0001927
    Автограф
    Нагороди та премії
    Офіцер ордена Почесного легіону
     Жозефіна Бейкер у Вікісховищі

    Життєпис Редагувати

    Позашлюбна донька музиканта-ударника єврейського походження Едді Карсона (за деякими даними) та чорної прачки Керрі Макдональд. 1907 року народився брат Жозефіни Річард, а батько покинув сім'ю. 1911 року мати Жозефіни вдруге вступила в шлюб, в якому народила ще двох сестер Жозефіни. Вітчим Жозефіни та Річарда Артур Мартін усиновив дітей.

    2 липня 1917 року сім'я Жозефіни пережила різанину, в результаті якої за різними даними в Сент-Луїсі загинуло більше сотні людей. Ці події дуже вплинули на Жозефіну, і згодом вона стала затятою борчинею з расизмом.

    13-річною дівчинкою Жозефіну видали заміж за набагато старшого за неї Віллі Велса ("шлюб" протримався кілька тижнів). Того ж року Жозефіна вперше виступає статисткою в театрі «Букер Вашингтон» (англ. Booker Washington Theatre) в Сент-Луїсі.

    1921 року Жозефіна одружилася з провідником на залізниці Віллі Бейкером. Розлучившись 1925-го, залишила собі прізвище Бейкер.

    1941 року Бейкер народила мертву дитину, після чого була змушена перенести гістеректомію. Протестуючи проти расизму, Бейкер усиновила 12 дітей: Маріанну, народжену у Франції, Стелліну, народжену в Марокко, та 10 хоопчиків: Акіо, корейського походження, Жанно, японського походження, Луїса, колумбійського походження, Ярі, нар. у Фінляндії, французького походження Жан-Клода і Ноеля, Мойса, ізраїльського походження, Брагіма, івуарійського походження та Мара венесуельського походження. Певний час Бейкер жила з дітьми та великою кількістю персоналу в замку Шато-де-Міланд у провінції Дордонь.

    Є свідчення бісексуальности Бейкер. Її син Жан-Клод і співавтор Кріс Чейс у книзі «Жозефіна: голодне серце» (англ. Josephine: The Hungry Heart) стверджують, що Жозефіна брала часть у численних лесбійських сценах, як до, так і після весілля. Вони навіть перерахували імена її партнерок: Клара Сміт, Евелін Шеппард, Бейсі Еллісон[en], Ада Сміт[en] і Мілдред Смалвуд були чорношкірими, знайомились під час гастролей. Є докази роману Бейкер з Фрідою Кало.

    8 квітня 1975 року відбулась прем'єра шоу «Жозефіна», яким знаменита танцівниця відсвяткувала 50-річчя сценічної діяльності. Незабаром у Жозефіни Бейкер стався крововилив у мозок, від наслідків якого вона померла 12 квітня того ж року. Жозефіна Бейкер стала першою американкою, похованою у Франції з військовими почестями, в Монте-Карло.

    Кар'єра Редагувати

    Творчу кар'єру Жозефіна Бейкер почала у 16 років у «Стандарт Театрі» (англ. Standard Theatre) у Філадельфії. Пізніше вона переїхала у Нью-Йорк і отримала роботу у водевілі, з яким півроку гастролювала країною. З 1923 по 1924 року Бейкер — хористка в музичній комедії «Shuffle Along» в Нью-Йорку та виступала в чорному ревю «The Chocolate Dandies». Після виступів у нью-йоркському клубі «Plantation Club» Бейкер отримала роботу в «La Revue Nègre», прем'єра якого відбулася в Парижі 2 жовтня 1925 року в «Театрі на Єлисейських полях».

    Своєю хореографією Жозефіна Бейкер стрімко завоювала визнання паризької публіки, яка в її виконанні вперше побачила чарльстон. У 1926—1927 роках Бейкер стала зіркою Фолі-Бержер. Вона виступала в двох ревю у своїй знаменитій банановій спідниці. Після виступу в Берліні німецькі нудисти, для яких Бейкер стала символом свободи, запропонували їй відвідати їх співтовариство, на що отримали ввічливу відмову.

    Жозефіна Бейкер у банановій спідниці (1927 рік)

    Через неймовірні костюми і танці Бейкер було заборонено виступати у Відні, Празі, Будапешті та Мюнхені, що робило артистку ще привабливішою для публіки. На борту корабля «Джуліо Чезаре» (Giulio Cesare) Бейкер співала в каюті Ле Корбюзьє, який малював її оголеною, а після цього створював свої нові будівлі в дусі її танців. Після зустрічі з Бейкер Корбюзьє побудував віллу «Савой» (фр. Villa Savoye).

    1934 року Бейкер зіграла провідну роль в опері Жака Оффенбаха 1875 року в театрі «Маріні» (фр. Marigny) на Єлисейських Полях у Парижі, прем'єра якої відбулась у грудні того ж року.

    1937 року Бейкер, повернувшись у Францію після гастролей у США, одружилася з Жаном Ліоном, євреєм за походженням, і отримала французьке громадянство.

    Бейкер полюбила нову батьківщину, і з початком Другої світової війни погодилась шпигувати на користь Франції в антигітлерівській коаліції (як чорна жінка, одружена з євреєм, вона мала достатньо мотивів). Популярність допомогла їй у розвідці: Бейкер відвідувала кафе, посольства, де завжди могла почути потрібну інформацію.

    Після війни Бейкер за свою підпільну діяльність з рук генерала Шарля де Голля отримала медаль «медаль Опору», а також стала кавалером Ордена Почесного легіону.

    У січні 1966 року Фідель Кастро запросив Бейкер на Кубу для виступу в музичному театрі в Гавані. У квітні того ж року на її виступ прийшла рекордна кількість глядачів. 1973 року Бейкер відкрила Карнегі-хол. 1974 року вона з'явилась на вечорі Royal Variety Performance[en] у театрі «Лондон Палладіум».

    Правозахисна діяльність Редагувати

    У Франції Бейкер підтримувала рух за цивільні права у США в 1950-х. Вона усиновила 12 сиріт різного походження, протестуючи проти расизму.

    1951 року Бейкер звинуватила Шермана Біллінгслі в Мангеттені за відмову в обслуговуванні. Пізніше журналіст газети «Нью-Йорк Таймс» зв'язався з сином Бейкер Жан-Клодом, який читав справу матері, ведену ФБР, і вважав чутки про інцидент з матір'ю перебільшеними.

    Бейкер працювала в Національній асоціації сприяння прогресу кольорового населення (англ. National Association for the Advancement of Colored People). 1963 року вона виступила на марші у Вашингтоні на боці Мартіна Лютера Кінга. Одягнена у форму Вільної Франції, з медаллю ордена Почесного легіону, вона була єдиною жінкою на мітингу. Після вбивства Кінга його вдова Коретта Скотт Кінг запропонувала Бейкер зайняти його місце. Після багатоденних роздумів Бейкер відмовилась з аргументом, що її діти «надто малі, щоб втрачати матір».

    Пам'ять Редагувати

    Місце Жозефіни у Монпарнасі названо її іменем. Її було включено до списку St. Louis Walk of Fame, це список відомих людей з Сент-Луїсу, які зробили внесок у культуру США, а також до Зали відомих людей з Міссурі (Hall of Famous Missourians).

    Фільмографія Редагувати

    • La Sirène des tropiques (1927)
    • Zouzou (1934)
    • Princesse Tam Tam (1935)
    • Fausse alerte (1940)
    • Moulin Rouge (1941)
    • An jedem Finger zehn (1954)
    • Carosello del varietà (1955)
    • Grüsse aus Zürich (1963)

    Примітки Редагувати

    1. Deutsche Nationalbibliothek Record #118506099 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
      d:Track:Q27302d:Track:Q36578
    2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
      d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
    3. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
      d:Track:Q37312
    4. https://www.lepoint.fr/societe/monaco-hommage-a-josephine-baker-avant-son-entree-au-pantheon-29-11-2021-2454330_23.php
    5. https://www.lefigaro.fr/culture/il-y-a-46-ans-paris-faisait-ses-adieux-a-josephine-baker-20211127
    6. https://www.elysee.fr/emmanuel-macron/2021/08/23/pantheonisation-de-josephine-baker
    7. Smith J. C. Notable Black American Women
      d:Track:Q105958972d:Track:Q47455946
    8. BlackPast.org — 2004.
      d:Track:Q30049687
    9. ↑ . The African American Registry. 2008. Архів оригіналу за 21 січня 2012. Процитовано 20 листопада 2011.  (англ.)
    10. Stephen Papich, Remembering Josephine. pg. 149 [ 11 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
    11. Josephine Baker Biography. Women in History. 2008. Архів оригіналу за 16 липня 2013. Процитовано 20 листопада 2011.  (англ.)
    12. Herrera, Hayden (1983). A Biography of Frida Kahlo. New York: HarperCollins. ISBN 978-0060085896.  (англ.)
    13. ↑ . AfricanAmericans.com. 2008. Архів оригіналу за 2 січня 2009. Процитовано 20 листопада 2011.  (англ.)
    14. Staff writers (13 квітня 1975). . The New York Times. с. 60. Архів оригіналу за 2 лютого 2012. Процитовано 20 листопада 2011.  (англ.)
    15. Філіпп Пушен, Ів Ріу (Philippe Pouchain, Yves Riou) (2005). (Біографічний фільм). Франція: Cinétévé / Lobster. Архів оригіналу за |archiveurl= вимагає |archivedate= (довідка).  . Архів оригіналу за 12 березня 2009. Процитовано 22 листопада 2011.  (фр.)
    16. Josephine Baker by Susan Robinson, Gibbs Magazine [ 28 травня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
    17. Ann Shaffer (4 жовтня 2006). . blackgrooves. Архів оригіналу за 2 жовтня 2011. Процитовано 20 листопада 2011.  (англ.)
    18. Hinckley, David (9 листопада 2004). Firestorm Incident At The Stork Club, 1951. New York Daily News. Процитовано 20 листопада 2011. [недоступне посилання] (англ.)
    19. . Milwaukee Journal. 19 жовтня 1951. Архів оригіналу за 17 жовтня 2015. Процитовано 20 листопада 2011.  (англ.)
    20. Говард Кіссел (3 травня 2000). Stork Club Special Delivery Exhibit at the New York Historical Society recalls a glamour gone with the wind. Daily News. Процитовано 20 листопада 2011. [недоступне посилання]
    21. Bayard Rustin (28 лютого 2006). . National Black Justice Coalition. Архів оригіналу за 20 липня 2011. Процитовано 20 листопада 2011.  (англ.)
    22. Kasher, Steven (1996). The Civil Rights Movement: A Photographic History, 1954-1968. New York: Abbeville Press. ISBN 0789201232.  (англ.)
    23. Baker, Josephine; Bouillon, Joe (1977). Josephine (вид. First). New York: Harper & Row. ISBN 0060102128.  (англ.)

    Посилання Редагувати

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
    Дата публікації:
    U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bejker Zhozefi na Be jker angl Josephine Baker do shlyubu Fri da Dzhozefi n MakDo nald angl Freda Josephine McDonald 3 chervnya 1906 19060603 Sent Luyis Missuri SShA 12 kvitnya 1975 Parizh Franciya amerikano francuzka tancivnicya spivachka ta aktorka Zhozefina BejkerZhozefina Bejker u Gavani Kuba 1950 rokuZhozefina Bejker u Gavani Kuba 1950 rokuIm ya pri narodzhenni angl Freda Josephine McDonaldNarodilasya 3 chervnya 1906 1906 06 03 Sent Luyis Missuri SShAPomerla 12 kvitnya 1975 1975 04 12 68 rokiv Parizh Franciyagemoragichnij insultPohovannya Monaco Cemeteryd 4 5 i Panteon 6 Nacionalnist afroamerikanci 7 8 Gromadyanstvo SShA FranciyaReligiya katolictvoDiyalnist aktorka spivachka tancivnicyaRoki diyalnosti 1921 1975U shlyubi z Jo BouillondIMDb ID 0001927AvtografNagorodi ta premiyiOficer ordena Pochesnogo legionucmgww com stars baker Zhozefina Bejker u Vikishovishi Zmist 1 Zhittyepis 2 Kar yera 3 Pravozahisna diyalnist 4 Pam yat 5 Filmografiya 6 Primitki 7 PosilannyaZhittyepis RedaguvatiPozashlyubna donka muzikanta udarnika yevrejskogo pohodzhennya Eddi Karsona za deyakimi danimi ta chornoyi prachki Kerri Makdonald 1907 roku narodivsya brat Zhozefini Richard a batko pokinuv sim yu 1911 roku mati Zhozefini vdruge vstupila v shlyub v yakomu narodila she dvoh sester Zhozefini Vitchim Zhozefini ta Richarda Artur Martin usinoviv ditej 2 lipnya 1917 roku sim ya Zhozefini perezhila rizaninu v rezultati yakoyi za riznimi danimi v Sent Luyisi zaginulo bilshe sotni lyudej Ci podiyi duzhe vplinuli na Zhozefinu i zgodom vona stala zatyatoyu borchineyu z rasizmom 13 richnoyu divchinkoyu Zhozefinu vidali zamizh za nabagato starshogo za neyi Villi Velsa shlyub protrimavsya kilka tizhniv Togo zh roku Zhozefina vpershe vistupaye statistkoyu v teatri Buker Vashington angl Booker Washington Theatre v Sent Luyisi 1921 roku Zhozefina odruzhilasya z providnikom na zaliznici Villi Bejkerom Rozluchivshis 1925 go zalishila sobi prizvishe Bejker 1941 roku Bejker narodila mertvu ditinu pislya chogo bula zmushena perenesti gisterektomiyu Protestuyuchi proti rasizmu Bejker usinovila 12 ditej 9 Mariannu narodzhenu u Franciyi Stellinu narodzhenu v Marokko ta 10 hoopchikiv Akio korejskogo pohodzhennya Zhanno yaponskogo pohodzhennya Luyisa kolumbijskogo pohodzhennya Yari nar u Finlyandiyi francuzkogo pohodzhennya Zhan Kloda i Noelya Mojsa izrayilskogo pohodzhennya Bragima ivuarijskogo pohodzhennya ta Mara venesuelskogo pohodzhennya 10 11 Pevnij chas Bejker zhila z ditmi ta velikoyu kilkistyu personalu v zamku Shato de Miland u provinciyi Dordon Ye svidchennya biseksualnosti Bejker Yiyi sin Zhan Klod i spivavtor Kris Chejs u knizi Zhozefina golodne serce angl Josephine The Hungry Heart stverdzhuyut sho Zhozefina brala chast u chislennih lesbijskih scenah yak do tak i pislya vesillya Voni navit pererahuvali imena yiyi partnerok Klara Smit Evelin Sheppard Bejsi Ellison en Ada Smit en i Mildred Smalvud buli chornoshkirimi znajomilis pid chas gastrolej Ye dokazi romanu Bejker z Fridoyu Kalo 12 8 kvitnya 1975 roku vidbulas prem yera shou Zhozefina yakim znamenita tancivnicya vidsvyatkuvala 50 richchya scenichnoyi diyalnosti Nezabarom u Zhozefini Bejker stavsya krovoviliv u mozok vid naslidkiv yakogo vona pomerla 12 kvitnya togo zh roku 13 14 Zhozefina Bejker stala pershoyu amerikankoyu pohovanoyu u Franciyi z vijskovimi pochestyami v Monte Karlo 13 Kar yera RedaguvatiTvorchu kar yeru Zhozefina Bejker pochala u 16 rokiv u Standart Teatri angl Standard Theatre u Filadelfiyi Piznishe vona pereyihala u Nyu Jork i otrimala robotu u vodevili z yakim pivroku gastrolyuvala krayinoyu Z 1923 po 1924 roku Bejker horistka v muzichnij komediyi Shuffle Along v Nyu Jorku ta vistupala v chornomu revyu The Chocolate Dandies Pislya vistupiv u nyu jorkskomu klubi Plantation Club Bejker otrimala robotu v La Revue Negre prem yera yakogo vidbulasya v Parizhi 2 zhovtnya 1925 roku v Teatri na Yelisejskih polyah Svoyeyu horeografiyeyu Zhozefina Bejker strimko zavoyuvala viznannya parizkoyi publiki yaka v yiyi vikonanni vpershe pobachila charlston U 1926 1927 rokah Bejker stala zirkoyu Foli Berzher Vona vistupala v dvoh revyu u svoyij znamenitij bananovij spidnici Pislya vistupu v Berlini nimecki nudisti dlya yakih Bejker stala simvolom svobodi zaproponuvali yij vidvidati yih spivtovaristvo na sho otrimali vvichlivu vidmovu 15 nbsp Zhozefina Bejker u bananovij spidnici 1927 rik Cherez nejmovirni kostyumi i tanci Bejker bulo zaboroneno vistupati u Vidni Prazi Budapeshti ta Myunheni sho robilo artistku she privablivishoyu dlya publiki Na bortu korablya Dzhulio Chezare Giulio Cesare Bejker spivala v kayuti Le Korbyuzye yakij malyuvav yiyi ogolenoyu a pislya cogo stvoryuvav svoyi novi budivli v dusi yiyi tanciv Pislya zustrichi z Bejker Korbyuzye pobuduvav villu Savoj fr Villa Savoye 1934 roku Bejker zigrala providnu rol v operi Zhaka Offenbaha 1875 roku v teatri Marini fr Marigny na Yelisejskih Polyah u Parizhi prem yera yakoyi vidbulas u grudni togo zh roku 1937 roku Bejker povernuvshis u Franciyu pislya gastrolej u SShA odruzhilasya z Zhanom Lionom yevreyem za pohodzhennyam i otrimala francuzke gromadyanstvo 16 Bejker polyubila novu batkivshinu i z pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni pogodilas shpiguvati na korist Franciyi v antigitlerivskij koaliciyi yak chorna zhinka odruzhena z yevreyem vona mala dostatno motiviv Populyarnist dopomogla yij u rozvidci Bejker vidviduvala kafe posolstva de zavzhdi mogla pochuti potribnu informaciyu Pislya vijni Bejker za svoyu pidpilnu diyalnist z ruk generala Sharlya de Gollya otrimala medal medal Oporu a takozh stala kavalerom Ordena Pochesnogo legionu 17 U sichni 1966 roku Fidel Kastro zaprosiv Bejker na Kubu dlya vistupu v muzichnomu teatri v Gavani U kvitni togo zh roku na yiyi vistup prijshla rekordna kilkist glyadachiv 1973 roku Bejker vidkrila Karnegi hol 1974 roku vona z yavilas na vechori Royal Variety Performance en u teatri London Palladium Pravozahisna diyalnist RedaguvatiU Franciyi Bejker pidtrimuvala ruh za civilni prava u SShA v 1950 h Vona usinovila 12 sirit riznogo pohodzhennya protestuyuchi proti rasizmu 9 1951 roku Bejker zvinuvatila Shermana Billingsli v Mangetteni za vidmovu v obslugovuvanni 18 19 Piznishe zhurnalist gazeti Nyu Jork Tajms zv yazavsya z sinom Bejker Zhan Klodom yakij chitav spravu materi vedenu FBR i vvazhav chutki pro incident z matir yu perebilshenimi 20 Bejker pracyuvala v Nacionalnij asociaciyi spriyannya progresu kolorovogo naselennya angl National Association for the Advancement of Colored People 1963 roku vona vistupila na marshi u Vashingtoni na boci Martina Lyutera Kinga 21 Odyagnena u formu Vilnoyi Franciyi z medallyu ordena Pochesnogo legionu vona bula yedinoyu zhinkoyu na mitingu 22 Pislya vbivstva Kinga jogo vdova Koretta Skott King zaproponuvala Bejker zajnyati jogo misce Pislya bagatodennih rozdumiv Bejker vidmovilas z argumentom sho yiyi diti nadto mali shob vtrachati matir 23 Pam yat RedaguvatiMisce Zhozefini u Monparnasi nazvano yiyi imenem Yiyi bulo vklyucheno do spisku St Louis Walk of Fame ce spisok vidomih lyudej z Sent Luyisu yaki zrobili vnesok u kulturu SShA a takozh do Zali vidomih lyudej z Missuri Hall of Famous Missourians Filmografiya RedaguvatiLa Sirene des tropiques 1927 Zouzou 1934 Princesse Tam Tam 1935 Fausse alerte 1940 Moulin Rouge 1941 An jedem Finger zehn 1954 Carosello del varieta 1955 Grusse aus Zurich 1963 Primitki Redaguvati Deutsche Nationalbibliothek Record 118506099 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Person Profile Internet Movie Database 1990 d Track Q37312 https www lepoint fr societe monaco hommage a josephine baker avant son entree au pantheon 29 11 2021 2454330 23 php https www lefigaro fr culture il y a 46 ans paris faisait ses adieux a josephine baker 20211127 https www elysee fr emmanuel macron 2021 08 23 pantheonisation de josephine baker Smith J C Notable Black American Women d Track Q105958972d Track Q47455946 BlackPast org 2004 d Track Q30049687 a b Josephine Baker The African American Registry 2008 Arhiv originalu za 21 sichnya 2012 Procitovano 20 listopada 2011 angl Stephen Papich Remembering Josephine pg 149 Arhivovano 11 zhovtnya 2013 u Wayback Machine angl Josephine Baker Biography Women in History 2008 Arhiv originalu za 16 lipnya 2013 Procitovano 20 listopada 2011 angl Herrera Hayden 1983 A Biography of Frida Kahlo New York HarperCollins ISBN 978 0060085896 angl a b African American Celebrity Josephine Baker Dancer and Singer AfricanAmericans com 2008 Arhiv originalu za 2 sichnya 2009 Procitovano 20 listopada 2011 angl Staff writers 13 kvitnya 1975 Josephine Baker Is Dead in Paris at 68 The New York Times s 60 Arhiv originalu za 2 lyutogo 2012 Procitovano 20 listopada 2011 angl Filipp Pushen Iv Riu Philippe Pouchain Yves Riou 2005 Yaskrava Zhozefina Bejker Josephine Baker En Couleur Biografichnij film Franciya Cineteve Lobster Arhiv originalu za archiveurl vimagaye archivedate dovidka Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 12 bereznya 2009 Procitovano 22 listopada 2011 fr Josephine Baker by Susan Robinson Gibbs Magazine Arhivovano 28 travnya 2013 u Wayback Machine angl Ann Shaffer 4 zhovtnya 2006 Review of Josephine Baker A Centenary Tribute blackgrooves Arhiv originalu za 2 zhovtnya 2011 Procitovano 20 listopada 2011 angl Hinckley David 9 listopada 2004 Firestorm Incident At The Stork Club 1951 New York Daily News Procitovano 20 listopada 2011 nedostupne posilannya angl Stork Club Refused to Serve Her Josephine Baker Claims Milwaukee Journal 19 zhovtnya 1951 Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2015 Procitovano 20 listopada 2011 angl Govard Kissel 3 travnya 2000 Stork Club Special Delivery Exhibit at the New York Historical Society recalls a glamour gone with the wind Daily News Procitovano 20 listopada 2011 nedostupne posilannya Bayard Rustin 28 lyutogo 2006 Profiles in Courage for Black History Month National Black Justice Coalition Arhiv originalu za 20 lipnya 2011 Procitovano 20 listopada 2011 angl Kasher Steven 1996 The Civil Rights Movement A Photographic History 1954 1968 New York Abbeville Press ISBN 0789201232 angl Baker Josephine Bouillon Joe 1977 Josephine vid First New York Harper amp Row ISBN 0060102128 angl Posilannya RedaguvatiOficijnij sajt Arhivovano 31 travnya 2013 u Wayback Machine Zamok Zhozefini u Franciyi Arhivovano 17 serpnya 2009 u Wayback Machine Zhozefina Bejker na sajti Internet Broadway Database angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zhozefina Bejker amp oldid 40668703