«Життя прекрасне» (італ. La vita è bella) — італійська трагікомедія 1997 року.
| Життя прекрасне | |
|---|---|
| італ. La vita è bella | |
| | |
| Жанр | комедія / драма / мелодрама |
| Режисер | Роберто Беніньї |
| Продюсер | Gianluigi Braschid і Elda Ferrid |
| Сценарист | Роберто Беніньї Вінченцо Черамі |
| У головних ролях | Роберто Беніньї Ніколетта Браскі Горст Бухгольц |
| Оператор | Тоніно Деллі Коллі |
| Композитор | Нікола Пйовані |
| Художник | Даніло Донаті |
| Кінокомпанія | Melampo Cinematografica Cecchi Gori Group Tiger Cinematografica |
| Дистриб'ютор | Miramax Films, iTunes і Disney+ |
| Тривалість | 116 хв. |
| Мова | Італійська |
| Країна | Італія |
| Рік | 1997 |
| Кошторис | 20 000 000 $ |
| Касові збори | 230 098 753 $ і 57 563 264 $ |
| IMDb | ID 0118799 |
| Рейтинг | MPAA: PG-13 / IMDb: |
| Офіційний сайт |
У головних ролях Роберто Беніньї, Ніколетта Браскі.
Відразу після виходу картина отримала широке міжнародне визнання. У 1998 році фільму був присуджений Гран-прі Каннського кінофестивалю, в тому ж році кінострічка була представлена на Оскар в семи номінаціях («Найкраща музика», «Найкраща чоловіча роль», «Найкращий фільм», «Найкращий іноземний фільм», «Найкращий сценарій», «Найкраща режисура», «Найкращий монтаж»). Дві статуетки Оскара отримав Роберто Беніньї як Найкращий актор і як режисер Найкращого іноземного фільму, за музику до кінофільму Оскар отримав Нікола Пйовані.
Заголовок фільму походить з записок Льва Троцького. У Мексиці, передчуваючи швидку смерть від рук агентів НКВС, він писав:
| Життя прекрасне. Нехай прийдешні покоління очистять його від зла, гніту, насильства і насолоджуються ним повністю. |
Частково зйомки фільму проходили в Ареццо, на батьківщині режисера.
Станом на 13 серпня 2021 року займає 23-у позицію у списку 250 найкращих фільмів за версією IMDb.
Сюжет ред.
Італія, 1939 рік. Із села до міста Ареццо приїжджає життєрадісний та обдарований надзвичайним почуттям гумору Гвідо. Випадково зустрівши шкільну вчительку Дору, він з першого погляду закохується в неї. Поступово він завойовує її своїми «чарівними» фантазіями, своєю безмежною щирістю і неймовірним почуттям гумору. Дора і Гвідо одружуються, відкривають свою книжкову крамничку і незабаром у сім'ї з'являється син Джозуе. Фільм у першій своїй частині здається доброю і романтичною казкою.
Та невдовзі вибухає війна, починаються переслідування євреїв, і коли Дори не було вдома, Гвідо, його сина і старого дядька забрали, щоб відправити до концентраційного табору. Хоч Дора не була єврейкою, вона добровільно сідає на той самий поїзд, щоб бути разом з сім'єю. У таборі старших немічних чоловіків і жінок, а також малих дітей, вбивають у газових камерах. Щоб врятувати сина і щоб він не боявся, Гвідо пояснює йому, що все, що відбувається навколо — це гра, призом у якій буде справжній танк. Для отримання головного призу необхідно набрати 1000 балів, які даються при безумовному виконанні ряду правил: забороняється показуватися на очі солдатам, плакати, скаржитися і просити їсти. Дитина вірить своєму татові, незважаючи на смерть, біль і кров навколо, що це тільки гра.
Гра триває доти, поки американські війська, що наближаються, не спричиняють паніку серед начальства табору. Гвідо каже синові, що вони набрали 1000 балів і тепер потрібно сховатися і не виходити, поки не прибуде його танк. Американські війська звільняють табір, серед звільнених в'язнів Джозуе знаходить матір, але його батько загинув. Його застрелив нацистський охоронець.
В ролях ред.
| Актор(ка) | Роль | |
|---|---|---|
| Роберто Беніньї | … | Ґвідо Орефіче |
| Ніколетта Браскі | … | Дора |
| Джорджіо Кантаріні | … | Джозуе |
| Джустіно Дурано | … | Елісео Орефіче |
| П'єтро Де Сілва | … | Бартоломео |
| Франческо Ґуццо | … | Вітторіо |
| Раффаелла Леббороні | … | Елена |
| Маріса Паредес | … | мати Дори |
| Горст Бухгольц | … | доктор Лессінг |
| Лідія Альфонсі | … | Ґвіччіардіні |
Режисура ред.
Фільм знімався між листопадом 1996 та квітнем 1997 року в таких містах як Ареццо, Монтеваркі, Кастільйон-Фьорентіно, Рим та Папіньо. Поштовх до написання сценарію надав Рубіно Сальмоні, який розповів Беніньї свою історію в'язня концтабору Аушвіц, яка була потім описана у книжці «Я переміг Гітлера».
Батько Беніньї провів близько трьох років у концентраційному таборі Берґен-Бельзен, фільм частково базується на його розповідях.
Концентраційним табором для фільму стала стара фабрика недалеко від Папіньо (провінція Терні). При створенні фільму режисер покладався на розповіді історика Марчелло Пецетті та Шломо Венеціа, який пережив Аушвіц.
Фільм вийшов на екрани в грудні 1997 р. тривалістю 122 хвилини. Потім Беніньї скоротив фільм до 116 хвилин та додав у кінці голос Джозуе дорослого (у виконанні Омеро Антонутті). Власне ця версія і була представлена на Каннському кінофестивалі у 1998 році та вийшла на закордонні екрани і доступна в DVD версії.
Музика до фільму ред.
Автор музики Нікола Пйовані був нагороджений Оскаром за найкращу музику у 1999 році. Композиція Життя прекрасне була записана (з текстом) ізраїльською співачкою Ноа під назвою «Beautiful That Way».
Треки ред.
- Buon Giorno Principessa
- La vita è bella
- Viva Giosuè
- Grand hotel valse
- La notte di favola
- La notte di fuga
- Le uova nel cappello
- Grand hotel fox
- Il treno nel buio
- Arriva il carro armato
- Valsa Larmoyante
- L'uovo di struzzo-Danza etiope
- Krautentang
- Il gioco di Giosuè
- Barcarola
- Guido e Ferruccio
- Abbiamo vinto (кінцеві титри)
Прокат ред.
На екрани італійських кінотеатрів фільм вийшов 19 грудня 1997 року й одразу завоював прихильність публіки та критиків.
В США глядачі побачили фільм у вересні 1998 року, щоправда, деякі епізоди були вирізані та відсутній персонаж Лідії Альфонсі. Американські критики також позитивно відгукнулися на фільм, який зібрав 57 мільйонів доларів. 23 серпня 1999 року американські глядачі побачили Життя прекрасне, дубльоване англійською, проте ця версія зазнала невдачі. Голос Беніньї замінив американський актор Джонатан Ніколс, дубляж Дори виконала неаполітанка Іларія Бореллі, а Джозуе — напівіталієць і напівамериканець Джеймс Фальцоне.
10 січня 1999 р. Папа Іван-Павло II побачив фільм під час приватного перегляду з Роберто Беніньї.
Вперше на широкі телеекрани фільм вийшов 22 жовтня 2001 р. на телеканалі Rai 1, і його переглянуло 16 080 000 глядачів, тим самим побивши рекорд перегляду на італійському телебаченні. Попередній рекорд протримався з 1988 року і належав фільму «Il nome della rosa» (Ім'я троянди) — 14 672 000 глядачів.
Критика ред.
На відміну від інших фільмів Роберто Беніньї, які часто сприймалися контроверсійно, «Життя прекрасне» отримало схвальні відгуки. На сайті Internet Movie Database фільм отримав оцінку 8.5 з 10.
Касові збори ред.
Фільм посів 4 місце серед фільмів з найбільшими касовими зборами в Італії. В усьому світі фільм зібрав 229 900 000 доларів.
Визнання ред.
|
Примітки ред.
Посилання ред.
- «Життя прекрасне» на сайті IMDb (англ.)
- «Життя прекрасне» на сайті AllMovie (англ.) (станом на 29.06.2015)
- «Життя прекрасне» на сайті Rotten Tomatoes (англ.) (станом на 29.06.2015)
- Рецензія на фільм
- Стаття про Ромео Салмоні, людину, яка надихнула Беніньї на фільм [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Стаття в італійські газеті [ 29 березня 2009 у Wayback Machine.]
- Ознайомлююча тезисна рецензія на фільм [ 12 квітня 2016 у Wayback Machine.]