Жи́тники — село в Україні, у Жашківській міській громаді Уманського району Черкаської області. Розташоване на обох берегах річки Житниці (притока Гірського Тікичу) за 9 км на південний захід від міста Жашків та за 7 км від автошляху М05. Населення становить 901 особа.
| село Житники | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Область | Черкаська область |
| Район | Уманський район |
| Громада | Жашківська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA71060090060022454 |
| Облікова картка | gska2.rada.gov.ua |
| Основні дані | |
| Засноване | початок 18 століття |
| Населення | 901 |
| Поштовий індекс | 19240 |
| Телефонний код | +380 4747 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°12′07″ пн. ш. 30°01′20″ сх. д. / 49.20194° пн. ш. 30.02222° сх. д.Координати: 49°12′07″ пн. ш. 30°01′20″ сх. д. / 49.20194° пн. ш. 30.02222° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 233 м |
| Водойми | р. Житниці |
| Відстань до обласного центру | 148,6 (фізична) км |
| Найближча залізнична станція | Жашків |
| Відстань до залізничної станції | 9 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 19240, Черкаська обл., Уманський р-н, с.Житники |
| Сільський голова | Бабійчук Олександр Миколайович |
| Карта | |
Житники | |
Житники | |
| Мапа | |
| Житники у Вікісховищі |
Історія ред.
Перша згадка про Житники залишилася у книзі «Сказание о населенных местностях Киевской Губернии» написаній Лаврентієм Похилевичем у 1864 році. За описом в селі проживало православних осіб — 979, римських католиків — 20, євреїв — 15.
За легендою, під час поневолення Київської Русі монголо-татарами, із заселеної місцевості, де населення платило данину князям і зазнавало напади монголо-татар, були змушені тікати від цього гніту. В ті часи в цій місцевості були дрімучі ліси, із села Розсошки втекло спочатку 4 сім'ї, які поселилися на цьому місці, біля річки Ольшанка, яка є притокою Гірського Тікичу. Ці люди займалися рибальством, полюванням і вирубували ліс для вирощування овочів і жита. В цій місцевості люди не платили податків, не зазнавали нападів монголо-татар, жито родило високе, з велике з гарним колосом і людям було вдосталь хліба, і від того часу це поселення стали називати Житниками.
Перед жовтневим переворотом у селі проживали пани, одного з них звали Баша, від якого пішла назва Башовий ліс, який існує і зараз.
Під час Голодомору 1932—1933 років, тільки за офіційними даними, від голоду померло 315 а за неофіційними близько 980 мешканців села.
268 уродженців села брали участь у боях Радянсько-німецької війни, 132 з них загинули, 103 нагороджені орденами й медалями. На їх честь в селі встановлено пам'ятник.
Станом на 1972 рік в селі проживало 1 381 чоловік, тут була розміщена центральна садиба колгоспу імені Куйбишева, за яким було закріплено 2 444,6 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 2 320,4 га орної землі. В господарстві вирощували зернові і технічні культури, було розвинуте м'ясо-молочне тваринництво. Працювали автотракторна майстерня, пилорама, крупорушка, млин. Також на той час працювали середня школа, будинок культури на 500 місць, бібліотека з фондом 9,6 тисяч книг, дитячі ясла, фельдшерсько-акушерський пункт, філія зв'язку, два магазини.
Сучасність ред.
У селі є загальноосвітня школа I—III ступенів, будинок культури на 500 місць, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, а також відділення зв'язку, АТС на 40 абонентів, магазин, філія Ощадбанку.
Відомі люди ред.
- Бочковський Леонард Юліанович (1895 — 1918) — член Української Центральної Ради.
- Гуртовенко Валентина Андріївна (Марія Доля) — поетеса.
- Левченко Андрій Якимович (1917—1965) — український радянський фотограф-документаліст.
Галерея ред.
Джерела ред.
Посилання ред.
- . Архів оригіналу за 29 березня 2008. Процитовано 5 грудня 2007.
- maps.vlasenko.net [ 23 жовтня 2007 у Wayback Machine.](рос.)
- . Архів оригіналу за 23 березня 2014. Процитовано 9 червня 2013.
Література ред.
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
Ресурси інтернету ред.
- Житники на who-is-who.com.ua [ 3 серпня 2017 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття про Черкаську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |