www.wikidata.uk-ua.nina.az

Жиленко Ірина Володимирівна Іри на Іраїда Володи мирівна Жиле нко 28 квітня 1941 Київ 3 серпня 2013 Київ українська поет

Жиленко Ірина Володимирівна

Іри́на (Іраїда) Володи́мирівна Жиле́нко (28 квітня 1941, Київ — 3 серпня 2013, Київ) — українська поетеса, дитяча письменниця, журналістка та мемуаристка. Учасниця руху шістдесятництва, хоча залишилася «явищем не дисидентського, а суто літературного шістдесятництва». Була близькою із Євгеном Сверстюком, Опанасом Заливахою, Василем Симоненком, Іваном Дзюбою, Михайлиною Коцюбинською. Працювала у жанрі «міської української прози» в умовах форсованої русифікації Києва у 1980-тих роках. Авторка автобіографічної книги спогадів «Homo Feriens».

Ірина Жиленко
Ірина Жиленко
Ім'я при народженні Іраїда Володимирівна Жиленко
Народилася 28 квітня 1941(1941-04-28)
Київ, Українська РСР, СРСР
Померла 3 серпня 2013(2013-08-03) (72 роки)
Київ, Україна
Громадянство  СРСР →  Україна
Національність українка
Діяльність письменниця
Сфера роботи поезія, дитяча та підліткова літератураd, мемуарна літератураd і журналістика
Alma mater Філологічний факультет Київського університету[d]
Мова творів українська
Жанр вірші, повісті
У шлюбі з Дрозд Володимир Григорович
Нагороди
Орден княгині Ольги ІІІ ступеня
  Висловлювання у Вікіцитатах

Життєпис Редагувати

І.Вишеславська. Портрет Ірини Жиленко.1969

Дитинство Редагувати

Народилася 28 квітня 1941 року в Києві в родині службовців. Батьки загинули під час Другої світової війни, тому дитину взяли на виховання бабуся та дідусь у Звенигороді, що на Черкащині.

Після війни Ірина з новою родиною повернулася до Києва. Задатки українського виховання на селі зробили з неї вперту поборювачку міського радянського зросійщення столиці України. Згадуючи шкільні роки, Жиленко відзначала лише своє захоплення літературою, яке передалося їй від вчительки Діни Попель. Свої перші римовані спроби зробила в дитячо-шкільному віці, перша її публікація відбулася, коли вона ще навчалася в школі.

Окрім літератури, тяжіла до виховання: ще підліткою влаштувалася до дитячого садочка — доглядати малечу. Пізніше повністю перейшла на роботу до дитсадка і стала вихователькою. За наставництвом дорослих подала документи до Київського державного університету імені Тараса Шевченка на вечірнє відділення філологічного факультету, котре закінчила у 1964 році.

Творчість Редагувати

Працювала у редакціях газет і журналів. Перший вірш написала у восьмирічному віці. Дебютувала 1965 року збіркою «Соло на сольфі», яка спричинила тривалу дискусію у пресі. Одружилася із відомим українським письменником Володимиром Дроздом. Під тиском обставин була змушена вступити до Комуністичної партії 1981 року.

З 1997 року в журналі «Сучасність» Ірина Жиленко почала публікацію своїх спогадів та листів під загальною назвою «Homo Feriens» (з лат. «Людина святкуюча»). Спогади частинами з'являлися на журнальних сторінках упродовж 10 років. Єдиним виданням були опубліковані 2011 року у видавництві «Смолоскип».

Твори І. Жиленко виходили в перекладі багатьма мовами світу.

Для дітей Редагувати

Авторка низки дитячих творів: повістей для дітей «Двічі по два дорівнює кульбабці» (1983) і «Новорічна історія про двері, яких нема, і про те, як корисно іноді помилитися номером» (1986), «Достигають колосочки», «Вуличка мого дитинства», «Казки про буфетного гнома», збірників дитячих віршів «Достигають колосочки» (1964), «Вуличка мого дитинства», (1979), «Казки буфетного гнома», (1985).

Критика Редагувати

Головна тематика лірики Жиленко — обійстя та домашній сад, шлюб та родина, природа, доброта і сковородинська проповідь «повсякденних малих справ». У її поезії критики вбачають щирий ліризм, сполучений із вразливістю та винятковим смаком, насолоду життям з меланхолійним пізнанням мінливості світу, обережний еротизм та роздуми про смерть. Інші критикували її нібито угодовську життєву позицію, помітний гедонізм та естетство.

У своїх спогадах, виданих видавництвом «Смолоскип» 2011 року, Жиленко тверезо оцінює трагедію творчості в умовах радянської окупації та всепоглинальної цензури. Робить болюче зізнання:

Померла у Києві, чин відспівування відбувся у Київському Фролівському монастирі УПЦ МП.

Книжки Редагувати

Авторка близько двадцяти книг, зокрема:

  • «Автопортрет у червоному» (1971)
  • «Вікно у сад» (1978)
  • «Концерт для скрипки, дощу і цвіркуна» (1979)
  • «Дім під каштаном» (1982)
  • «Ярмарок чудес» (1982)
  • «Збулося літо» (1983)
  • «Останній вуличний шарманщик» (1985)
  • «Дівчинка на кулі» (1987)
  • «Чайна церемонія» (1990)
  • «Вечірка у старій вінарні» (1994)
  • «Пори року» (1999)
  • Поетичний цикл «Казки на заході сонця»
  • Книга спогадів «Homo Feriens»

Збірки поезії Редагувати

  • «Вікно у сад»
  • «Вірш для Діани»
  • «Крамничка антикварій. Захід сонця»
  • «Євангеліє від ластівки» («Університетське видавництво ПУЛЬСАРИ», 2006)
  • Світло вечірнє («Університетське видавництво ПУЛЬСАРИ», 2010).

Вірші Редагувати

  • «І світла алея»
  • «Зимовий мотив з візитом пічника»
  • «За золотими вікнами зірок»

Нагороди Редагувати

  • Премія ім. В. Н. Сосюри (1987, за книгу віршів «Дівчинка на Кулі»)
  • Національна премія України імені Тараса Шевченка (1996, за збірку «Вечірка у старій вінарні»)
  • Орден княгині Ольги III ступеня (2001)

Родина Редагувати

  • чоловік — український письменник-романіст Володимир Дрозд
  • дочка Ірина Жиленко — молодша (Орися) (1966 р.н.), кандидат богослов'я
  • син Павло Дрозд (1968 р.н.)

Відзнаки Редагувати

Література Редагувати

Аудіозаписи Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  2. Архів оригіналу за 14 липня 2019. Процитовано 14 липня 2019. 
  3. Архів оригіналу за 14 липня 2019. Процитовано 14 липня 2019. 
  4. Указ Президент України від 15 жовтня 2001 року № 978/2001 «Про відзначення державними нагородами України письменників»

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Iri na Irayida Volodi mirivna Zhile nko 28 kvitnya 1941 Kiyiv 3 serpnya 2013 Kiyiv ukrayinska poetesa dityacha pismennicya zhurnalistka ta memuaristka Uchasnicya ruhu shistdesyatnictva hocha zalishilasya yavishem ne disidentskogo a suto literaturnogo shistdesyatnictva Bula blizkoyu iz Yevgenom Sverstyukom Opanasom Zalivahoyu Vasilem Simonenkom Ivanom Dzyuboyu Mihajlinoyu Kocyubinskoyu Pracyuvala u zhanri miskoyi ukrayinskoyi prozi v umovah forsovanoyi rusifikaciyi Kiyeva u 1980 tih rokah Avtorka avtobiografichnoyi knigi spogadiv Homo Feriens Irina ZhilenkoIrina ZhilenkoIm ya pri narodzhenni Irayida Volodimirivna ZhilenkoNarodilasya 28 kvitnya 1941 1941 04 28 Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRPomerla 3 serpnya 2013 2013 08 03 72 roki Kiyiv UkrayinaGromadyanstvo SRSR UkrayinaNacionalnist ukrayinkaDiyalnist pismennicyaSfera roboti poeziya 1 dityacha ta pidlitkova literaturad 1 memuarna literaturad 1 i zhurnalistika 1 Alma mater Filologichnij fakultet Kiyivskogo universitetu d Mova tvoriv ukrayinskaZhanr virshi povistiU shlyubi z Drozd Volodimir GrigorovichNagorodi Orden knyagini Olgi III stupenya Vislovlyuvannya u Vikicitatah Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Ditinstvo 2 Tvorchist 2 1 Dlya ditej 2 2 Kritika 2 3 Knizhki 2 4 Zbirki poeziyi 2 5 Virshi 3 Nagorodi 4 Rodina 5 Vidznaki 6 Literatura 7 Audiozapisi 8 Primitki 9 PosilannyaZhittyepis Redaguvati nbsp I Visheslavska Portret Irini Zhilenko 1969Ditinstvo Redaguvati Narodilasya 28 kvitnya 1941 roku v Kiyevi v rodini sluzhbovciv Batki zaginuli pid chas Drugoyi svitovoyi vijni tomu ditinu vzyali na vihovannya babusya ta didus u Zvenigorodi sho na Cherkashini 2 Pislya vijni Irina z novoyu rodinoyu povernulasya do Kiyeva Zadatki ukrayinskogo vihovannya na seli zrobili z neyi vpertu poboryuvachku miskogo radyanskogo zrosijshennya stolici Ukrayini Zgaduyuchi shkilni roki Zhilenko vidznachala lishe svoye zahoplennya literaturoyu yake peredalosya yij vid vchitelki Dini Popel Svoyi pershi rimovani sprobi zrobila v dityacho shkilnomu vici persha yiyi publikaciya vidbulasya koli vona she navchalasya v shkoli Okrim literaturi tyazhila do vihovannya she pidlitkoyu vlashtuvalasya do dityachogo sadochka doglyadati malechu Piznishe povnistyu perejshla na robotu do ditsadka i stala vihovatelkoyu Za nastavnictvom doroslih podala dokumenti do Kiyivskogo derzhavnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka na vechirnye viddilennya filologichnogo fakultetu kotre zakinchila u 1964 roci 3 Tvorchist RedaguvatiPracyuvala u redakciyah gazet i zhurnaliv Pershij virsh napisala u vosmirichnomu vici Debyutuvala 1965 roku zbirkoyu Solo na solfi yaka sprichinila trivalu diskusiyu u presi Odruzhilasya iz vidomim ukrayinskim pismennikom Volodimirom Drozdom Pid tiskom obstavin bula zmushena vstupiti do Komunistichnoyi partiyi 1981 roku Z 1997 roku v zhurnali Suchasnist Irina Zhilenko pochala publikaciyu svoyih spogadiv ta listiv pid zagalnoyu nazvoyu Homo Feriens z lat Lyudina svyatkuyucha Spogadi chastinami z yavlyalisya na zhurnalnih storinkah uprodovzh 10 rokiv Yedinim vidannyam buli opublikovani 2011 roku u vidavnictvi Smoloskip Tvori I Zhilenko vihodili v perekladi bagatma movami svitu Dlya ditej Redaguvati Avtorka nizki dityachih tvoriv povistej dlya ditej Dvichi po dva dorivnyuye kulbabci 1983 i Novorichna istoriya pro dveri yakih nema i pro te yak korisno inodi pomilitisya nomerom 1986 Dostigayut kolosochki Vulichka mogo ditinstva Kazki pro bufetnogo gnoma zbirnikiv dityachih virshiv Dostigayut kolosochki 1964 Vulichka mogo ditinstva 1979 Kazki bufetnogo gnoma 1985 Kritika Redaguvati Golovna tematika liriki Zhilenko obijstya ta domashnij sad shlyub ta rodina priroda dobrota i skovorodinska propovid povsyakdennih malih sprav U yiyi poeziyi kritiki vbachayut shirij lirizm spoluchenij iz vrazlivistyu ta vinyatkovim smakom nasolodu zhittyam z melanholijnim piznannyam minlivosti svitu oberezhnij erotizm ta rozdumi pro smert Inshi kritikuvali yiyi nibito ugodovsku zhittyevu poziciyu pomitnij gedonizm ta estetstvo U svoyih spogadah vidanih vidavnictvom Smoloskip 2011 roku Zhilenko tverezo ocinyuye tragediyu tvorchosti v umovah radyanskoyi okupaciyi ta vsepoglinalnoyi cenzuri Robit bolyuche ziznannya Minut roki i zhmenka nas provodzhatime ostannih I molodshi nashi kolegi vipadkovo prohodyachi povz toj gurt kovznut po nomu spivchutlivim okom i mozhlivo tezh vidchuyut haj i ne gliboko provinu za te sho tak i ne vchitalisya sho tam nashkryabali oti gucali drozdi andriyashiki I krizhina shistdesyatnictva vidplive slidom za poperednimi A mi zh taki vsi rizni I kozhen Svit Suchasnist viblyuvala navit ne rozzhuvavshi vsyu literaturu radyanskoyi dobi razom iz shistdesyatnikami i boyus sho vzhe nihto i nikoli ne nahilitsya nad timi pokladami Pomerla u Kiyevi chin vidspivuvannya vidbuvsya u Kiyivskomu Frolivskomu monastiri UPC MP Knizhki Redaguvati Avtorka blizko dvadcyati knig zokrema Avtoportret u chervonomu 1971 Vikno u sad 1978 Koncert dlya skripki doshu i cvirkuna 1979 Dim pid kashtanom 1982 Yarmarok chudes 1982 Zbulosya lito 1983 Ostannij vulichnij sharmanshik 1985 Divchinka na kuli 1987 Chajna ceremoniya 1990 Vechirka u starij vinarni 1994 Pori roku 1999 Poetichnij cikl Kazki na zahodi soncya Kniga spogadiv Homo Feriens Zbirki poeziyi Redaguvati Vikno u sad Virsh dlya Diani Kramnichka antikvarij Zahid soncya Yevangeliye vid lastivki Universitetske vidavnictvo PULSARI 2006 Svitlo vechirnye Universitetske vidavnictvo PULSARI 2010 Virshi Redaguvati I svitla aleya Zimovij motiv z vizitom pichnika Za zolotimi viknami zirok Nagorodi RedaguvatiPremiya im V N Sosyuri 1987 za knigu virshiv Divchinka na Kuli Nacionalna premiya Ukrayini imeni Tarasa Shevchenka 1996 za zbirku Vechirka u starij vinarni Orden knyagini Olgi III stupenya 2001 4 Rodina Redaguvaticholovik ukrayinskij pismennik romanist Volodimir Drozd dochka Irina Zhilenko molodsha Orisya 1966 r n kandidat bogoslov ya sin Pavlo Drozd 1968 r n Vidznaki RedaguvatiNacionalna premiya Ukrayini imeni Tarasa Shevchenka Literaturna premiya imeni Volodimira SosyuriLiteratura RedaguvatiMarina Pavlenko pro Pavla Tichinu Nadiyu Surovcovu Vasilya Simonenka Vasilya Stusa Irinu Zhilenko M Pavlenko Kiyiv Grani T 2009 120 s il Seriya Zhittya vidatnih ditej ISBN 978 966 465 250 3 Prezentaciya spogadiv Irini Zhilenko Svoboda gazeta 30 grudnya 2011 r S 18 Chistyak Dmitro Svitlo nezahidne Irini Zhilenko Slovo Prosviti 2011 Ch 14 7 12 kvitnya Kiyiv 2011 6 S 174 176 Roksolyana Svyato Sho svyatkuye Irina Zhilenko LitAkcent Arhivovano 30 bereznya 2014 u Wayback Machine Audiozapisi RedaguvatiIrina Zhilenko Vulichka mogo ditinstva poeziya https www youtube com watch v ok8MoIRBTNs Arhivovano 5 grudnya 2021 u Wayback Machine Primitki Redaguvati a b v g Czech National Authority Database d Track Q13550863 Irina Irayida Volodimirivna Zhilenko v ukrayinskij literaturi vitvorila mifichnij ostriv Arhiv originalu za 14 lipnya 2019 Procitovano 14 lipnya 2019 Tepli spogadi shkilnogo periodu stosuyutsya vchitelki ukrayinskoyi movi ta literaturi Dini Ivanivni Popel yakij pani Irina zavdyachuye ukrayinomovnistyu i vsim svoyim ukrayinstvom Arhiv originalu za 14 lipnya 2019 Procitovano 14 lipnya 2019 Ukaz Prezident Ukrayini vid 15 zhovtnya 2001 roku 978 2001 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini pismennikiv Posilannya RedaguvatiTvori Irini Zhilenko na Chitanci Arhivovano 3 travnya 2015 u Wayback Machine Tvori Irini Zhilenko v biblioteci Ukrayinskogo Centru Arhivovano 16 sichnya 2021 u Wayback Machine Zhilenko Irina Irayida Volodimirivna Arhivovano 16 sichnya 2020 u Wayback Machine Komitet z Nacionalnoyi premiyi Ukrayini imeni Tarasa Shevchenka Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zhilenko Irina Volodimirivna amp oldid 40533113