Жан Фредерік Базиль, відоміший як Фредерік Базиль (фр. Jean Frédéric Bazille; 6 грудня 1841, Монпельє — 28 листопада 1870, Бон-ла-Роланд) — французький художник, один із засновників імпресіонізму у живописі.
Жан Фредерік Базиль | |
---|---|
Jean Frédéric Bazille | |
Автопортрет, 1865 | |
При народженні | Жан Фредерік Базиль |
Народження | 6 грудня 1841 Монпельє |
Смерть | 28 листопада 1870 (28 років) |
Бон-ла-Роланд (загиблий у бою) | |
Поховання | Protestant cemetery in Montpellierd :
|
Національність | Франція |
Країна | Франція |
Жанр | портрет, пейзаж, figure paintingd, натюрморт і жанрове малярство |
Діяльність | художник |
Напрямок | Імпресіонізм |
Роки творчості | 1860 — 1870–1870 |
Вплив на | Клод Моне, П'єр-Оґюст Ренуар, Едґар Деґа, Альфред Сіслей, Едуар Мане, Берта Морізо, Поль Сезанн, Каміль Піссарро |
Вчитель | Шарль Глейр |
Твори | View of the Villaged, Studio in the Rue de Furstembergd і Réunion de familled |
Батько | Gaston Bazilled |
Брати, сестри | Marc Bazilled |
| |
Жан Фредерік Базиль у Вікісховищі |
Біографія Редагувати
Народився 6 грудня 1841 у французькому місті Монпельє (департамент Еро), в буржуазній протестантській сім'ї. Захопився живописом під впливом картин Ежена Делакруа.
У 1859 почав вивчати медицину.
У 1862 переїхав до Парижа, щоб продовжити навчання. У столиці познайомився з Ренуаром і всерйоз почав займатися образотворчим мистецтвом.
Всупереч бажанню батьків, Базиль вступив в художню студію Шарля Глейра, де познайомився з Клодом Моне і Альфредом Сіслеєм. Молоді люди організували групу однодумців. Їх кумирами були Гюстав Курбе і Едуар Мане. За прикладом художників барбізонської школи, Базиль і його друзі пробували свої сили у пленері. У Шаї в товаристві Мане писав види Нормандії, позував для картини «Сніданок на траві». Його улюблена тема — людина та природа.
Творчість Редагувати
Картини художника насичені сонцем, світлими і яскравим фарбами, що додають особливу натхненність образам. Починаючи з 1866 року, художник брав кілька разів участь в офіційних Салонах. Востаннє він брав участь у виставці 1870 року, і цього ж року пішов добровольцем на франко-прусську війну. Художник був убитий 28 листопада 1870 року в бою під Бон-ла-Роландом.
За спогадами друзів Базиль був талановитим, про що можна судити з його нечисленних робіт. Хоча Жан Фредерік Базиль не дожив до першої виставки імпресіоністів, він був тісно з ними пов'язаний, так як його картини новаторські за своєю специфікою, передають враження художника від повсякденного життя.
Творчий доробок Редагувати
- Рожева сукня / La Robe rose (1864)
- Автопортрет / Autoportrait, (1865)
- У колі сім'ї / Réunion de Famille, (1867)
- Огюст Ренуар / Portrait d'Auguste Renoir (1867)
- Грішник / Pécheur à l'épervier (1868)
- В селі / Vue de village, (1868)
- Літня сцена / Scène d'été, 1869
- Туалет / La Toilette, (1870)
- Майстерня на вулиці Ла Кондамін / L'Atelier de la rue La Condamine, (1870)
- Маленький садівник / Le Petit Jardinier
Галерея Редагувати
Примітки Редагувати
- ↑ RKDartists
- ↑ https://rkd.nl/en/explore/artists/record?query=bazille&start=0
- ↑ https://rkd.nl/explore/artists/5278
- ↑ . Архів оригіналу за 26 липня 2010. Процитовано 2 грудня 2011.
Бібліографія Редагувати
- Frédéric Bazille et ses amis impressionnistes, catalogue de l'exposition Montpellier, Musée Fabre et Brooklyn (USA), Museum of Art, juillet 1992-janvier 1993. Paris, Réunion des Musées nationaux et Brooklyn, Art museum, 1992
- Frédéric Bazille: Correspondance éditée par Guy Barral et Didier Vatuone, Montpellier, Presses du Languedoc, 1992
- Pascal Bonafoux: Bazille, les plaisirs et les jours, (1994)
- Dianne W. Pitman: Bazille, Purity, pose and paintings in the 1860s., Pennsylvania State University Press (USA), (1998)