Жан Карзу́ (фр. Jean Carzou, іноді —просто Карзу, справжнє ім'я — Гарнік Зулумян; * 1907, Халеб — †12 серпня 2000) — відомий майстер живопису, графіки, сценографії Франції 20 століття, вірменин за походженням.
| Жан Карзу | |
|---|---|
| Jean Carzou | |
| | |
| Жан Карзу в похилому віці | |
| При народженні | Гарнік Зулумян |
| Народження | 1 січня 1907 Алєппо, Сирія |
| Смерть | 12 серпня 2000 (93 роки) |
| Періге | |
| Поховання | цвинтар Монпарнас |
| Національність | француз вірменського походження |
| Країна | Франція |
| Навчання | Архітектурна школа, Академія Гран Шомьєр на Монпарнасі, Париж |
| Діяльність | художник, літограф, художник-гравер, театральний дизайнер, письменник, гравер, візуальний митець |
| Напрямок | постмодернізм |
| Роки творчості | 1925-1999 |
| Член | Академія красних мистецтв Франції і Академія витончених мистецтвd |
| Твори | сценогафія, графіка, станкова картина |
| Діти | Jean-Marie Carzoud |
| Нагороди | |
| | |
| Жан Карзу у Вікісховищі |
Біографія Редагувати
Точної дати народження Карзу-Зулумяна не зберіглося. Відомо, що вірменська родина мешкала в Сирії, де в місті Алеппо і народився Гарнік. Навчатися батьки направили у місто Каїр в Єгипті, де він закінчив Французький ліцей. З 1925 року він оселився в Парижі. Чотири роки навчався в Архітектурній школі. Але архітектором не став. Зате закохався в столицю Франції та мистецтво.
Декілька років Жан-Гарнік навчався живопису в Академії Гран Шомьєр на Монпарнасі. З кінця 1920-х років він учасник виставок в Парижі. Так з'явився французький художник Жан Карзу.
Період пошуків Редагувати
Бурхливе мистецьке життя Парижу впливало і на Карзу. Багато галасу створили нові мистецькі течії того часу — кубізм, сюрреалізм, фовізм, абстракціонізм. Досить консервативний і обережний, Карзу теж мав період пошуків в чистій формі без глибокого зв'язку зі змістом. Але все швидко минулося, і він не зазнав ані впливу абстракціонізму, ані впливу сюрреалізму. Охоронну роль зіграли архітектура (досить реальне і прагматичне мистецтво) і любов до пейзажів і натюрмортів. Саме пейзажі та натюрморти й малював Карзу. У 1939 році пройшла перша персональна виставка майстра. Потім були виставки в багатьох культурних центрах світу.
Як в музиці, де є мінор і мажор, так і у творчості Карзу — є веселощі та трагедії. Багато трагічних образів з'явилося під час 2-ї світової війни. Карзу малював метафоричні, знелюднені, пустельні пейзажі, де все лякало.
Графіка Карзу Редагувати
Живопис не розповсюджується так, як графічні твори. Адже кожний аркуш гравюри-оригінал. Це добре знав Карзу. Він багато малював і свою улюблену архітектуру, і жіночі образи, і пейзажі. Панівне місце в його творчості посіла графіка — малюнки тушшю, офорти, кольорова літографія, акварель.
Приблизно з 1940 рр. сформувався неповторний стиль і самого Жана Карзу. Гострі готичні лінії присутні майже в кожній його роботі. Часом впізнаються образи готики Франції («Річка Сена біля Нотр-Даму»), часом вони пом'якшені впливами готики північної Італії, особливо архітектури Ломбардії, Мілану («Забуте місто», 1977). Чорно-білій малюнок тушшю «Забуте місто» — це водночас казка, театральна декорація і візуальна пісня про готичні башти та башточки Міланського собору.
Карзу багато подорожував містами Франції, не оминаючи малих міст в провінціях. Тому так багато зображень Парижа, його вокзалів, парків Версаля та Тюїльрі, французьких провінційних міст — Прованса, Іль-де-Франса, Бретані, Бургундії, Піренеїв.
Тяжіння Карзу до театру також відбилося в графіці. На кольоровій літографії «Містечко Ванс» є зображення стародавньго містечка Нормандії. Воно серед високих дерев першого плану. А віти тих дерев непомітно малюють візерунок фігури Арлекіна з маскою на обличчі — чи то патрон міста, чи то його охоронець, чи то алегорія характеру міста. Багатозначність і реалістичні деталі — могутня властивість графічних творів Карзу. За свою майстерність він увійшов до кола відомих майстрів графіки 20 століття.
Карзу сценограф Редагувати
Багато років Карзу працював у театрі, особливо плідно з балетмейстером Роланом Петі та ін. Він сценограф у театрі Комеді Франсе і в Гранд Опера (Опера Гарньє). Прийшли слава і визнання. Він метр Інституту Франції. В місті Дінар в провінції Бретань відкрито музей Карзу.
Нагороди Редагувати
- 1949, 1951, 1955 — лауреат премії Холлмарк;
- 1954 — лауреат премії Гран-прі Іль-де Франс;
- 1956 — орден Почесного легіону;
- 1958 — Гран-прі Європи в місті Брюссель.
Джерела Редагувати
- «Иностранная литература», № 3, 1982(рос)
- Thieme-Becker|Allgemeines Lexikon der bildenden Künstler von der Antike bis zur Gegenwart, Leipzig: Seemann, 1907—1950; Taschenbuchausgabe: München: DTV (1992) ISBN 3-423-05908-7
Посилання Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Жан Карзу |
- Жан Карзу — сайт з фото (французькою) [ 30 жовтня 2010 у Wayback Machine.]
Див. також Редагувати
- Fichier des personnes décédées