www.wikidata.uk-ua.nina.az

Еріх Вольфганг Корнгольд нім Erich Wolfgang Korngold 29 травня 1897 18970529 Брно Чехія 29 листопада 1957 австрійський к

Еріх Вольфганг Корнгольд

Еріх Вольфганг Корнгольд (нім. Erich Wolfgang Korngold; 29 травня 1897(18970529), Брно, Чехія — 29 листопада 1957) — австрійський композитор та піаніст, автор музики до кінофільмів.

Еріх Вольфганг Корнгольд
Основна інформація
Дата народження 29 травня 1897(1897-05-29)[…]
Місце народження Брно, маркграфство Моравія, Австро-Угорщина
Дата смерті 29 листопада 1957(1957-11-29)[…] (60 років)
Місце смерті Голлівуд, Лос-Анджелес, Каліфорнія, США
Поховання Голлівуд-Форевер
Роки активності з 1909
Громадянство Австрія і США
Професії композитор класичної музики, піаніст, диригент, кінокомпозитор, лібретист, композитор
Освіта Віденський університет музики й виконавського мистецтва
Вчителі Александр фон Цемлінський
Інструменти фортепіано
Жанри опера і музика до фільму
Колективи Paul Schottd
Нагороди
korngold-society.org/site/
 Файли у Вікісховищі

Біографія Редагувати

Дитинство Редагувати

Еріх Вольфганг Корнгольд був другою дитиною в родині Юліус Корнгольд та Жозефіни Вітровськи. Мати мала чудовий голос, художній талант і акторський досвід. Батько мав юридичну освіту, але був більш відомий як музичний критик у Відні, куди сім'я переїхала у 1891 році. Саме батько сприяв становленню сина як музиканта.

Еріх у три роки відбивав ритм столовою ложкою, з п'яти років він підбирав мелодії із «Дон Жуана» на фортепіано та грав із батьком дуети. У шість років став записувати короткі пісеньки у маленькому записнику. У цьому ж віці віддали на навчання до Е. Ламма, який відзначив абсолютний слух учня та здатність до імпровізації.

Коли йому було дев'ять років, батько звернувся до композитора Густава Малера, який прослухав його кантату «Золото». Композитор високо оцінив талант Еріха і порекомендував йому навчатися в Олександра Цемлинського, причому не у консерваторії. Цемлинський зумів розкрити і розвинути композиторський талант свого учня в повній мірі.

До одинадцяти років у Е. Корнгольда вже сформувався власний стиль виконання, який став його візитною карткою впродовж усього життя. У цей же час він починає проводити концертні тури по містах Європи. Публіка була вражена його талантом у такому юному віці.

Здобуття успіху Редагувати

У грудні 1909 року Ю. Корнгольд надрукував Фортепіанну сонату № 1, Цикл «Дон Кіхот: 6 шість характерних п'єс» та балет-пантоміму «Сніговик». Він зробив це для того, щоб зафіксувати ранній талант сина. 4 жовтня 1910 року «Сніговик» був поставлений у Віденській придворній опері з нагоди іменин імператора Франца Йосифа. У листопаді цього ж року у Мюнхені відбулася світова прем'єра його фортепіанного тріо у D-dur, ор. 1. У чотирнадцять років він створив перший оркестровий твір — Увертюру до п'єси.

Чергове виконання фортепіанного тріо D-dur на концерті у березні 1911 року було визначальним для композитора. На концерті він був представлений директору концертного агентства у Німеччині Луізі Вольф, яка мала значний вплив у музичному та артистичному колі. Еріх Корнгольд став черговою зіркою її салону, в якому збиралися любителі мистецтва з усієї Європи. Одночасно з концертами у цьому салоні, він гастролює по містам Європи, здобуваючи нових прихильників своєї творчості.

Наступним етапом композиторської діяльності стала робота над операми. Весною 1914 року він закінчив роботу над оперою «Кільце Полікрата» і розпочав роботу над оперою «Віоланта». Постановка першої опери та оркестровка другої була перервана через початок Першої світової війни. Е. Корнгольда у цей час написав вокальний цикл, під назвою «Шість легких пісень», ор. 9. З 1916 року став диригувати у Віденській придворній опері. Під час війни давав благодійні концерти, збирав кошти на допомогу вдовам, сиротам, інвалідам. Написав багато пісень і маршів, присвячених солдатам. У 1918 році його призначили музичним директором піхотного полку.

Робота над операми і оперетами Редагувати

З 1916 по 1920 рік Корнгольд працював над найуспішнішим своїм твором — оперою «Мертве місто» («Завмерле місто»). Закінчена опера викликала значний резонанс у газетах. Диригенти головних австрійських театрів прагнули отримати права на першу виставу. Прем'єра опери відбулася 4 грудня 1920 року у Кельні та Гамбурзі. Крім цього вона готувалася до постановки і у Відні.

У 1920-ті Еріха Корнгольда запрошують у різні міста Німеччини для диригування своїх творів. 25 жовтня 1923 року відбулася прем'єра оперети «Ніч у Венеції» Й. Штрауса в обробці Корнгольда. Успіх опери сприяв тому, що він з 1926 по 1933 рік став адаптував оперети та диригував їх.

У 1923 році Корнгольд став працювати над тим, що він вважав головною своєю роботою, — четвертою оперою «Диво Еліани». Постановка цієї опери в 1927 році у Відні, Гамбурзі, Берліні, Мюнхені, Нюрнберзі, Чемніці, Любеці та Бреслау принесла новий успіх тридцятирічному композитору.

У липні 1927 року Корнгольду було присвоєно звання Почесного професора Національної Академії. А до того, 30 квітня 1925 року він отримав Мистецьку нагороду міста Відня за свої досягнення як піаніст, диригент та композитор.

На початку 1930-их розпочинає пошук матеріалів для написання п'ятої, наступної опери. Після приходу у лютому 1933 до влади у Німеччині Гітлера, для Корнгольда стає зрозумілим, що працювати у Німеччині він не зможе. Він зосереджується над написанням опери.

Голлівуд Редагувати

У 1934 році за запрошення студії «Ворнер бразерс» приїжджає до Голлівуду для роботи над обробкою музики Ф. Мендельсона до постановки фільму «Сон літньої ночі» за Вільям Шекспіром. Сім'ї Корнгольдів надали приватний будиночок, щоб був недалеко від апаратної кімнати, в якій композитор міг працювати в різні години доби. Е. Корнгольд був диригентом оркестру кіностудії, брав активну участь у дублюванні фільму та в постановці сцен. Після фільму «Сон літньої ночі» Корнгольд створив першу повноцінну партитуру для фільму «Пісня про кохання» (студія «Парамаунт пікчерз»).

Корнгольд став отримувати замовлення від різних кіностудій на написання музики до кінофільмів. Він розривався між Європою, де готував до постановки оперу «Катріна» та роботою у Голлівуді. Робота у 1938 році над фільмом «Робін Гуд» (за нього він отримав премію «Оскар» за музику) фактично врятувала йому життя, у березні 1938 року відбувся аншлюс Австрії Німеччиною. У його будинку оселилися солдати, всі заощадження були конфісковані. Завдяки видавцю композитора вдалося врятувати величезний нотний архів із рукописами всіх творів.

Еріх Кронгольд утримував своїх батьків та батьків дружини, які встигли переїхати в США до аншлюсу. З студією «Ворнер бразерс» він підписав контракт по якому мав створювати лише дві партитури на рік і міг використовувати ці музичні твори в своїх подальших творах. На основі музику до кінофільмів Еріх Корнгольд написав окремі концерти. Працював над шостою оперою. У 1943 отримав громадянство США.

Повернення до Австрії Редагувати

У травні 1949 року разом із дружиною та молодшим сином виїхав до Австрії. У його будинку в Гмундені квартирували солдати і йому довелося розпочати судовий для повернення свого будинку.

Кренгольд активно включився в культурне життя Відня. Робити це було важко, адже місто було в руїнах, консерваторія була знищена повністю. У цих умовах він почав планувати концерти і прем'єри своїх нових творів. Реалізовано було не все. Відбулася європейська прем'єра Струнного квартету № 3 на австрійському радіо та трансляція опери «Віоланта», прем'єра симфонічної серенади. Не вдалося здійснити постановку опери «Мертве місто», опера «Катрін» була поставлена тільки вісім раз.

Композитор не зміг знайти себе в умовах, коли зберігалися націонал-соціалістичні стереотипи стосовно расових питань, неможливості реалізації творчих задумів. Тому він був вимушений повернутися назад до США.

Останні роки життя Редагувати

Після повернення він у вересні 1952 року завершив Симфонію Фа#-мажор. 30 квітня 1956 року у Лос-Анджелесі була поставлена оперета «Розалінда» в його обробці.

29 листопада 1957 року Еріх Корнгольд помер.

Джерела Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Еріх Вольфганг Корнгольд

Примітки Редагувати

  1. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. ↑ Schwarm B. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  3. ↑ SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. Deutsche Nationalbibliothek Record #118715054 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  5. ↑ Archivio Storico Ricordi — 1808.
    d:Track:Q3621644
  6. The Fine Art Archive — 2003.
    d:Track:Q10855166
  7. LIBRIS — 2007.
    d:Track:Q1798125
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Erih Volfgang Korngold nim Erich Wolfgang Korngold 29 travnya 1897 18970529 Brno Chehiya 29 listopada 1957 avstrijskij kompozitor ta pianist avtor muziki do kinofilmiv Erih Volfgang KorngoldOsnovna informaciyaData narodzhennya 29 travnya 1897 1897 05 29 1 2 Misce narodzhennya Brno markgrafstvo Moraviya Avstro Ugorshina 4 5 6 Data smerti 29 listopada 1957 1957 11 29 1 2 60 rokiv Misce smerti Gollivud Los Andzheles Kaliforniya SShA 5 Pohovannya Gollivud ForeverRoki aktivnosti z 1909Gromadyanstvo Avstriya i SShA 7 Profesiyi kompozitor klasichnoyi muziki pianist dirigent kinokompozitor libretist kompozitorOsvita Videnskij universitet muziki j vikonavskogo mistectvaVchiteli Aleksandr fon CemlinskijInstrumenti fortepianoZhanri opera i muzika do filmuKolektivi Paul SchottdNagorodikorngold society org site Fajli u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 1 1 Ditinstvo 1 2 Zdobuttya uspihu 1 3 Robota nad operami i operetami 1 4 Gollivud 1 5 Povernennya do Avstriyi 1 6 Ostanni roki zhittya 2 Dzherela 3 PrimitkiBiografiya RedaguvatiDitinstvo Redaguvati Erih Volfgang Korngold buv drugoyu ditinoyu v rodini Yulius Korngold ta Zhozefini Vitrovski Mati mala chudovij golos hudozhnij talant i aktorskij dosvid Batko mav yuridichnu osvitu ale buv bilsh vidomij yak muzichnij kritik u Vidni kudi sim ya pereyihala u 1891 roci Same batko spriyav stanovlennyu sina yak muzikanta Erih u tri roki vidbivav ritm stolovoyu lozhkoyu z p yati rokiv vin pidbirav melodiyi iz Don Zhuana na fortepiano ta grav iz batkom dueti U shist rokiv stav zapisuvati korotki pisenki u malenkomu zapisniku U comu zh vici viddali na navchannya do E Lamma yakij vidznachiv absolyutnij sluh uchnya ta zdatnist do improvizaciyi Koli jomu bulo dev yat rokiv batko zvernuvsya do kompozitora Gustava Malera yakij prosluhav jogo kantatu Zoloto Kompozitor visoko ociniv talant Eriha i porekomenduvav jomu navchatisya v Oleksandra Cemlinskogo prichomu ne u konservatoriyi Cemlinskij zumiv rozkriti i rozvinuti kompozitorskij talant svogo uchnya v povnij miri Do odinadcyati rokiv u E Korngolda vzhe sformuvavsya vlasnij stil vikonannya yakij stav jogo vizitnoyu kartkoyu vprodovzh usogo zhittya U cej zhe chas vin pochinaye provoditi koncertni turi po mistah Yevropi Publika bula vrazhena jogo talantom u takomu yunomu vici Zdobuttya uspihu Redaguvati U grudni 1909 roku Yu Korngold nadrukuvav Fortepiannu sonatu 1 Cikl Don Kihot 6 shist harakternih p yes ta balet pantomimu Snigovik Vin zrobiv ce dlya togo shob zafiksuvati rannij talant sina 4 zhovtnya 1910 roku Snigovik buv postavlenij u Videnskij pridvornij operi z nagodi imenin imperatora Franca Josifa U listopadi cogo zh roku u Myunheni vidbulasya svitova prem yera jogo fortepiannogo trio u D dur or 1 U chotirnadcyat rokiv vin stvoriv pershij orkestrovij tvir Uvertyuru do p yesi Chergove vikonannya fortepiannogo trio D dur na koncerti u berezni 1911 roku bulo viznachalnim dlya kompozitora Na koncerti vin buv predstavlenij direktoru koncertnogo agentstva u Nimechchini Luizi Volf yaka mala znachnij vpliv u muzichnomu ta artistichnomu koli Erih Korngold stav chergovoyu zirkoyu yiyi salonu v yakomu zbiralisya lyubiteli mistectva z usiyeyi Yevropi Odnochasno z koncertami u comu saloni vin gastrolyuye po mistam Yevropi zdobuvayuchi novih prihilnikiv svoyeyi tvorchosti Nastupnim etapom kompozitorskoyi diyalnosti stala robota nad operami Vesnoyu 1914 roku vin zakinchiv robotu nad operoyu Kilce Polikrata i rozpochav robotu nad operoyu Violanta Postanovka pershoyi operi ta orkestrovka drugoyi bula perervana cherez pochatok Pershoyi svitovoyi vijni E Korngolda u cej chas napisav vokalnij cikl pid nazvoyu Shist legkih pisen or 9 Z 1916 roku stav diriguvati u Videnskij pridvornij operi Pid chas vijni davav blagodijni koncerti zbirav koshti na dopomogu vdovam sirotam invalidam Napisav bagato pisen i marshiv prisvyachenih soldatam U 1918 roci jogo priznachili muzichnim direktorom pihotnogo polku Robota nad operami i operetami Redaguvati Z 1916 po 1920 rik Korngold pracyuvav nad najuspishnishim svoyim tvorom operoyu Mertve misto Zavmerle misto Zakinchena opera viklikala znachnij rezonans u gazetah Dirigenti golovnih avstrijskih teatriv pragnuli otrimati prava na pershu vistavu Prem yera operi vidbulasya 4 grudnya 1920 roku u Kelni ta Gamburzi Krim cogo vona gotuvalasya do postanovki i u Vidni U 1920 ti Eriha Korngolda zaproshuyut u rizni mista Nimechchini dlya diriguvannya svoyih tvoriv 25 zhovtnya 1923 roku vidbulasya prem yera opereti Nich u Veneciyi J Shtrausa v obrobci Korngolda Uspih operi spriyav tomu sho vin z 1926 po 1933 rik stav adaptuvav opereti ta diriguvav yih U 1923 roci Korngold stav pracyuvati nad tim sho vin vvazhav golovnoyu svoyeyu robotoyu chetvertoyu operoyu Divo Eliani Postanovka ciyeyi operi v 1927 roci u Vidni Gamburzi Berlini Myunheni Nyurnberzi Chemnici Lyubeci ta Breslau prinesla novij uspih tridcyatirichnomu kompozitoru U lipni 1927 roku Korngoldu bulo prisvoyeno zvannya Pochesnogo profesora Nacionalnoyi Akademiyi A do togo 30 kvitnya 1925 roku vin otrimav Mistecku nagorodu mista Vidnya za svoyi dosyagnennya yak pianist dirigent ta kompozitor Na pochatku 1930 ih rozpochinaye poshuk materialiv dlya napisannya p yatoyi nastupnoyi operi Pislya prihodu u lyutomu 1933 do vladi u Nimechchini Gitlera dlya Korngolda staye zrozumilim sho pracyuvati u Nimechchini vin ne zmozhe Vin zoseredzhuyetsya nad napisannyam operi Gollivud Redaguvati U 1934 roci za zaproshennya studiyi Vorner brazers priyizhdzhaye do Gollivudu dlya roboti nad obrobkoyu muziki F Mendelsona do postanovki filmu Son litnoyi nochi za Vilyam Shekspirom Sim yi Korngoldiv nadali privatnij budinochok shob buv nedaleko vid aparatnoyi kimnati v yakij kompozitor mig pracyuvati v rizni godini dobi E Korngold buv dirigentom orkestru kinostudiyi brav aktivnu uchast u dublyuvanni filmu ta v postanovci scen Pislya filmu Son litnoyi nochi Korngold stvoriv pershu povnocinnu partituru dlya filmu Pisnya pro kohannya studiya Paramaunt pikcherz Korngold stav otrimuvati zamovlennya vid riznih kinostudij na napisannya muziki do kinofilmiv Vin rozrivavsya mizh Yevropoyu de gotuvav do postanovki operu Katrina ta robotoyu u Gollivudi Robota u 1938 roci nad filmom Robin Gud za nogo vin otrimav premiyu Oskar za muziku faktichno vryatuvala jomu zhittya u berezni 1938 roku vidbuvsya anshlyus Avstriyi Nimechchinoyu U jogo budinku oselilisya soldati vsi zaoshadzhennya buli konfiskovani Zavdyaki vidavcyu kompozitora vdalosya vryatuvati velicheznij notnij arhiv iz rukopisami vsih tvoriv Erih Krongold utrimuvav svoyih batkiv ta batkiv druzhini yaki vstigli pereyihati v SShA do anshlyusu Z studiyeyu Vorner brazers vin pidpisav kontrakt po yakomu mav stvoryuvati lishe dvi partituri na rik i mig vikoristovuvati ci muzichni tvori v svoyih podalshih tvorah Na osnovi muziku do kinofilmiv Erih Korngold napisav okremi koncerti Pracyuvav nad shostoyu operoyu U 1943 otrimav gromadyanstvo SShA Povernennya do Avstriyi Redaguvati U travni 1949 roku razom iz druzhinoyu ta molodshim sinom viyihav do Avstriyi U jogo budinku v Gmundeni kvartiruvali soldati i jomu dovelosya rozpochati sudovij dlya povernennya svogo budinku Krengold aktivno vklyuchivsya v kulturne zhittya Vidnya Robiti ce bulo vazhko adzhe misto bulo v ruyinah konservatoriya bula znishena povnistyu U cih umovah vin pochav planuvati koncerti i prem yeri svoyih novih tvoriv Realizovano bulo ne vse Vidbulasya yevropejska prem yera Strunnogo kvartetu 3 na avstrijskomu radio ta translyaciya operi Violanta prem yera simfonichnoyi serenadi Ne vdalosya zdijsniti postanovku operi Mertve misto opera Katrin bula postavlena tilki visim raz Kompozitor ne zmig znajti sebe v umovah koli zberigalisya nacional socialistichni stereotipi stosovno rasovih pitan nemozhlivosti realizaciyi tvorchih zadumiv Tomu vin buv vimushenij povernutisya nazad do SShA Ostanni roki zhittya Redaguvati Pislya povernennya vin u veresni 1952 roku zavershiv Simfoniyu Fa mazhor 30 kvitnya 1956 roku u Los Andzhelesi bula postavlena opereta Rozalinda v jogo obrobci 29 listopada 1957 roku Erih Korngold pomer Dzherela RedaguvatiLyashenko L L Universum Eriha Korngolda L L Lyashenko Aktualni problemi istoriyi teoriyi ta praktiki hudozhnoyi kulturi 2013 Vip 30 S 162 170 Lyashenko Lidiya Zhittya ta tvorchist Eriha Korngolda do problemi stanovlennya tvorchoyi osobistosti Arhivovano 4 lyutogo 2016 u Wayback Machine Kiyivske muzikoznavstvo zb nauk pr Nac muz akad Ukrayini im P I Chajkovskogo Kiyiv in t muziki im R M Gliyera Kiyiv 2012 Vip 42 S 209 219 Lyashenko L L Rol batka u vihovanni Eriha Korngolda do problemi prirodi talantu Arhivovano 5 lyutogo 2016 u Wayback Machine Mizhnarodnij visnik kulturologiya filologiya muzikoznavstvo K Milenium 2015 Vip II 5 238 s S 84 88 Lyashenko Lidiya Tvorchist Eriha Korngolda novij metod stvorennya saundtrekiv Problemi vzayemodiyi mistectva pedagogiki ta teoriyi i praktiki osviti zb nauk st Vip 38 Hark nac un t mistectv imeni I P Kotlyarevskogo red uporyad G I Ganzburg Harkiv Vid vo TOV S A M 2013 396 s S 113 121 ISBN 978 617 7044 34 4 Lyashenko L L Tvorchist E Korngolda v konteksti pitannya prirodi talantu Arhivovano 2 lyutogo 2016 u Wayback Machine Visnik Derzhavnoyi akademiyi kerivnih kadriv kulturi i mistectv nauk zhurnal K Milenium 2013 1 280 s S 131 135 Lyashenko L L Priroda talantu ta genialnosti yak problema kulturi na prikladi zhittyevogo ta tvorchogo shlyahu Volfganga Amadeya Mocarta ta Eriha Volfganga Korngolda Arhivovano 5 lyutogo 2016 u Wayback Machine Aktualni problemi gumanitarnih ta prirodnichih nauk Materiali mizhnarodnoyi naukovo praktichnoyi konferenciyi m Odesa 3 4 kvitnya 2015 roku U 2 h chastinah Herson Vidavnichij dim Gelvetika 2015 Ch 1 184 s S 125 128 ISBN 978 617 7041 96 8Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Erih Volfgang KorngoldPrimitki Redaguvati a b Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 a b Schwarm B Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 a b SNAC 2010 d Track Q29861311 Deutsche Nationalbibliothek Record 118715054 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 a b Archivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644 The Fine Art Archive 2003 d Track Q10855166 LIBRIS 2007 d Track Q1798125 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Erih Volfgang Korngold amp oldid 37120056