Ернст Штюкельберг (фізик)

Ернст Карл Герлах Штюкельберг (нім. Ernst Carl Gerlach Stückelberg; 1 лютого, 1905, Базель — 4 вересня, 1984, Женева) — швейцарський математик і фізик.

Ернст Штюкельберг
Ім'я при народженні	нім. Johann Melchior Ernst Karl Gerlach Stückelberg
Народився	1 лютого 1905(1905-02-01)^[…] Базель, Швейцарія^[…]
Помер	4 вересня 1984(1984-09-04) (79 років) Женева, Швейцарія
Поховання	Цвинтар королів :
Країна	Швейцарія
Діяльність	фізик-теоретик, викладач університету, фізик, математик
Alma mater	Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана (1925) Базельський університет (1928) Gymnasium am Münsterplatz^d (1923)
Заклад	Цюрихський університет Женевський університет Лозанський університет Принстонський університет Базельський університет
Науковий ступінь	доктор філософії з фізики^d
Науковий керівник	August Hagenbach^d
Аспіранти, докторанти	Грегорі Ваньє Marcel Guenin^d Constantin Piron^d André Petermann^d Henri Ruegg^d Dominique Rivier^d Thomas Green^d Paul Scheurer^d Gérard Wanders^d Jean Patry^d Pierre Bouvier^d
Рід	Breidenbach zu Breidenstein^d
Родичі	Ернст Штюкельберг
Нагороди	медаль імені Макса Планка (1976) член Американського фізичного товариства^[d]
Ернст Штюкельберг у Вікісховищі

Кар'єра

1927 року Штюкельберг отримав ступінь доктора філософії в університеті Базеля. Його керівником був Август Гаґенбах^[en].

1934 року він розробив повністю коваріантну теорію збурень для квантових полів [ 8 січня 2016 у Wayback Machine.]. З цієї роботи, «Підхід Штюкельберга був значно могутнішим, але не був прийнятий іншими в той час». Зараз, попри переваги, цей підхід майже забутий. Однак незважаючи на явну коваріантність, метод Штюкельберга не використовує хибного вакууму. Див. також тут [ 16 квітня 2021 у Wayback Machine.].

Незалежно від Хідекі Юкави, він розвинув теоретичне пояснення сильної взаємодії за допомогою векторних обмінних бозонів у 1935 році.

Він запропонував закон збереження баріонного числа.

1941 року він запропонував інтерпретацію позитрона, як електрона з додатною енергією, який рухається назад в часі.

1976 року отримав Медаль Планка.

Див. також

• Пропагатор
• Античастинки

Примітки

1. Historische Lexikon der Schweiz, Dictionnaire historique de la Suisse, Dizionario storico della Svizzera — Bern: 1998.
   d:Track:Q70d:Track:Q642074
2. Архів історії математики Мактьютор
   d:Track:Q547473
3. SNAC — 2010.
   d:Track:Q29861311
4. Deutsche Nationalbibliothek Record #108337499 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
   d:Track:Q27302d:Track:Q36578
5. http://arxiv.org/pdf/physics/0701340
6. http://cds.cern.ch/record/1014206/files/0701340.pdf
7. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
8. http://www-history.mcs.st-and.ac.uk/Biographies/Stueckelberg.html
9. http://link.springer.com/content/pdf/10.1007%2F978-3-7643-8878-2_2.pdf
10. Rossel P. Une visite du cimetière de Plainpalais — Pully: 1994.
    d:Track:Q27861705d:Track:Q69738d:Track:Q27861708
11. https://archive-ouverte.unige.ch/unige:117866 — С. 246–247.
12. http://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1002/qua.560070704/pdf
13. https://books.google.cat/books?id=oC8NpN_RJNEC — С. 3.
14. https://books.google.cat/books?id=oC8NpN_RJNEC — С. 4.
15. https://books.google.cat/books?id=oC8NpN_RJNEC — С. 4–5.
16. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
    d:Track:Q829984
17. Lacki, J.; Wanders, G.; Ruegg, H. (Eds.). E. C. G. Stueckelberg, an unconventional figure in twentieth century physics. — Birkhäuser Verlag AG, 2009. — ISBN 3-7643-8877-3.
18. Griffiths, David. Introduction to Elementary Particles. — John Wiley & Sons, 1987. — ISBN 0-471-60386-4.
19. Stueckelberg, Helvetica Physica Acta, Vol.14, 1941, pp.51-80

Література

• Храмов, Ю. А. Штюкельберг Эрнст Карл Герлах (Stueckelberg Ernst Carl Gerlach) // Физики: Биографический справочник / Под ред. А. И. Ахиезера. — Изд. 2-е, испр. и доп. — М. : Наука, 1983. — С. 304. — 400 с. — 200 000 экз. — ББК 22.3гя2. — УДК 53(G).
• Cianfrani, F., and Lecian, O. M. (2007) «E.C.G. Stueckelberg: a forerunner of modern physics, [ 29 жовтня 2019 у Wayback Machine.]» Nuovo Cimento 122B: 123—133.
• Lacki, Jan, Ruegg, H., and Valentine Telegdi (1999) «The Road to Stueckelberg's Covariant Perturbation Theory as Illustrated by Successive Treatments of Compton Scattering. [ 8 січня 2016 у Wayback Machine.]» Studies in History and Philosophy of Modern Physics.
• Schweber, Silvan S. (1994) QED and the Men who Made It. Princeton Univ. Press: chpt. § 10.1.
• Н. Н. Боголюбов, А. А. Логунов, Б. В. Медведев, Д. В. Ширков «Памяти Эрнста Штюкельберга» [ 8 серпня 2017 у Wayback Machine.] // УФН, том 150, вып. 1 (1986)

Посилання

• The edited PDF files of the physics course of Professor Stueckelberg, openly accessible, commentary with and complete biographical documents. [ 15 січня 2021 у Wayback Machine.]
• blog post concerning Stueckelberg with comment by Petermann [ 3 вересня 2020 у Wayback Machine.]
• Oakley, C. G. «The search for Quantum Field Theory» [ 17 лютого 2020 у Wayback Machine.]
• Джон Дж. О'Коннор та Едмунд Ф. Робертсон. Ернст Штюкельберг (фізик) в архіві MacTutor (англ.)