Е́нніо Морріко́не (італ. Ennio Morricone; 10 листопада 1928, Рим — 6 липня 2020, Рим) — італійський композитор, аранжувальник і диригент. В основному писав музику для кінематографу і телебачення. Дворазовий лауреат премії «Оскар» (2007, 2016).
| Енніо Морріконе | |
Енніо Морріконе у Каннах (2007 р.) | |
| Дата народження: | 10 листопада 1928 |
| Місце народження: | Рим, Королівство Італія |
| Дата смерті: | 6 липня 2020 (91 рік) |
| Місце смерті: | Рим, Італія |
| Громадянство: | Італія |
| Національність | Італієць |
| Професія | композитор, аранжувальник, диригент |
| Кар'єра | 1946—2020 |
| Інструмент(и) | труба |
| Жанр | Музика до фільмів, класична музика, поп-музика, джаз, лаунж, легка музика |
| IMDb: | ID 0001553 |
|---|---|
| Нагороди | |
| Енніо Морріконе у Вікісховищі |
Біографія Редагувати
Енніо Морріконе народився 10 листопада 1928 року в Римі, в родині професійного джазового трубача Маріо Морріконе і домогосподарки Лібери Рідольфі. Він був найстаршим з п'яти дітей. Коли Енніо виповнилося 9 років, він вступив до консерваторії Святої Цецілії в Римі, де провчився загалом 11 років, отримавши 3 дипломи — по класу труби в 1946 році, по класу оркестру (фанфар) в 1952 році й за класом композиції в 1953 році.
Коли Енніо виповнилося 16 років, він зайняв місце другої труби в ансамблі Альберто Фламіні, в якому колись грав його батько. Разом з ансамблем Енніо підробляв, граючи в нічних клубах та готелях Риму. А роком пізніше Морріконе влаштувався у театр, де пропрацював один рік музикантом, а потім три роки композитором. У 1950 році він почав аранжувати пісні популярних композиторів для радіо. Обробкою музики для радіо та концертів він займався до 1960 року, а в 1960 році Морріконе почав аранжувати музику для телешоу.
Писати музику до фільмів Енніо Морріконе почав лише в 1961 році, коли йому було вже за 30. Він почав з італійських вестернів, з жанру, з яким тепер міцно асоціюється його прізвище. Широка популярність прийшла до нього після роботи над фільмами його колишнього однокласника, режисера Серджо Леоне. Творчий союз режисера і композитора Леоне і Морріконе часто навіть порівнюють з такими відомими дуетами як Ейзенштейн і Прокоф'єв, Гічкок і Геррманн. Пізніше музику Морріконе для своїх фільмів побажали замовити Бернардо Бертолуччі, П'єр Паоло Пазоліні, Даріо Ардженто та багато інших.
З 1964 року Морріконе працював у звукозаписній компанії «RCA», де аранжував сотні пісень для таких знаменитостей як Джанні Моранді, Маріо Ланца, Міранда Мартіно та інших.
Ставши відомим у Європі, Морріконе був запрошений для роботи в голлівудському кінематографі. У США Морріконе написав музику для фільмів таких відомих режисерів як Роман Поланскі, Олівер Стоун, Браян Де Пальма.
У грудні 2011 року Морріконе виступав у Києві з концертом «Музика з фільмів» за участю Національного ансамблю солістів «Київська камерата», Чоловічого хору Ансамблю пісні і танцю Збройних Сил України та академічного студентського хору «ANIMA».
Енніо Морріконе помер 6 липня 2020 року на 92-му році життя в одній з лікарень Риму, куди був госпіталізований кількома днями раніше з переломом стегнової кістки, отриманим в результаті падіння.
Особисте життя Редагувати
13 жовтня 1956 року Енніо Морріконе одружився з Марією Травіа, їхній шлюб тривав 64 роки — до самої смерті композитора. В подружжя народились четверо дітей: син Марко (1957, працює в товаристві з авторських прав), дочка Алессандра (1961, хірург), син Андреа (1964, композитор та диригент) та син Джованні (1966, кінопродюсер).
Енніо Морріконе серйозно захоплювався шахами, неодноразово грав з чемпіонами світу.
Творчість Редагувати
Енніо Морріконе — один з найвідоміших композиторів сучасності і безумовно найвідоміший у світі композитор кіно. За свою довгу і плідну кар'єру він написав музику до більш ніж 400 фільмів і телесеріалів, знятих в Італії, Іспанії, Франції, Німеччині, Росії та США. Морріконе зізнався, що сам точно не пам'ятає, скільки саундтреків він створив, але виходить, що писав у середньому по одному на місяць.
Як кінокомпозитор він був п'ять разів номінований на «Оскар», в 2007 році отримав цю премію за видатний внесок у кінематограф, а у 2016 році — за саундтрек до фільму «Мерзенна вісімка». Крім того, у 1987 році за музику до фільму «Недоторканні» він був удостоєний премією «Золотий глобус» і «Греммі». Серед фільмів, до яких Морріконе написав музику, слід особливо відзначити такі: «За жменю доларів», «На кілька доларів більше», «Хороший, поганий, злий», «Якось на Дикому Заході», «Одного разу в Америці», «Місія», «Декамерон», «Багсі», «Професіонал», «Недоторканні», «Новий кінотеатр „Парадізо“», «Легенда про піаніста» та телесеріал «Спрут».
Музичний смак Енніо Морріконе дуже складно описати точно. Його аранжування завжди були дуже різними, в них можна почути і класику, і джаз, і італійський фольклор, і авангард, і навіть рок-н-рол. Морріконе любив використовувати різні інструменти, від гармошок і ріжків до електрогітар, але його фірмовий стиль — це використання жіночого голосу як інструменту, який відтіняється соковитим оркеструванням.
Всупереч поширеній думці, Морріконе створював не тільки саундтреки, він писав і камерну інструментальну музику, з якою у 1985 році навіть здійснив тур Європою, особисто диригуючи оркестром на концертах.
Двічі за свою кар'єру Енніо Морріконе сам знімався у фільмах, до яких він писав музику, а в 1995 році про маестро знято цілий документальний фільм. Енніо Морріконе одружений, у нього четверо дітей, він жив у Римі. Його син Андреа Морріконе теж пише музику для кіно. Культова американська група «Metallica», починаючи з кінця 80-х років, кожен концерт відкриває композицією «The Ecstasy Of Gold» з класичного вестерну «Хороший, поганий, злий». У 2000 році вона була зіграна в проєкті «S&M» вперше в живому виконанні (кавер-версія).
Фільмографія (неповна) Редагувати
- 1959 — Смерть одного
- 1961 — Фашистський вожак /Il federale
- 1962 -? /La voglia matta
- 1962 — Лоліта
- 1962 -? /La cucagna
- 1963 -? /La monachine
- 1964 — Дурний світ /I malamondo
- 1964 -? /El Greco
- 1964 — Маніяки /I maniaci
- 1964 — За жменю доларів /A fistful of dollars
- 1964 — Перед революцією /Prima Della Rivoluzione
- 1965 — Повернення Рінго
- 1965 -? /Slalom
- 1965 -? /Agent 055: Todesfalle Beirut
- 1965 -? /Agente 077: missione Bloody Mary
- 1965 -? /Altissima pressione
- 1965 -? / Thrilling
- 1965 — Кулаки в кишені / I pugni in tasca
- 1965 -? / Idoli controluce
- 1965 -? / Se non avessi più te
- 1965 -? / Ménage all'italiana
- 1965 — Коханці з могили
- 1965 — На декілька доларів більше /Per Qualche Dollaro in Piu
- 1966 — Навахо Джо /Navajo Joe
- 1966 -? /Per Firenze
- 1966 — Битва за Алжир
- 1966 — Біблія
- 1966 — Золота куля
- 1966 — Майже людина
- 1966 — Прокинься і убий
- 1966 — Птахи великі і малі /Uccellacci E Uccellini
- 1966 — Здавайся і Розплатись
- 1966 — Добрий, поганий, злий
- 1967 -? /Matchless
- 1967 -? /OK Connery
- 1967 -? /Da uomo a uomo
- 1967 — Арабелла
- 1967 — Гарем
- 1968 — Їж це
- 1968 — Якось на Дикому Заході
- 1968 — Партнер
- 1968 — Рим як Чикаго
- 1968 — Сицилійський клан /Le Clan Des Siciliens
- 1968 — Теорема /Teorema
- 1969 — Алібі
- 1969 — Галілео
- 1969 — Кеймада
- 1969 — Недоторкані
- 1969 — Нічого не знаючи про неї
- 1969 — Прекрасний листопад
- 1969 — Серце матері
- 1969 — Тиха місцина за містом
- 1969 — Що робив Сталін з жінкою?
- 1969 — H2S
- 1970 — Місто насильства
- 1970 — Брудні фото для пані поза будь-яких підозр
- 1970 — Каліффа
- 1970 — канібали
- 1970 — Метелло
- 1970 — Напарник
- 1970 — Співачка
- 1970 — Підглядаєш
- 1970 — Птах з кришталевим оперенням
- 1970 — Найпрекрасніша дружина
- 1970 — Слідство у справі громадянина поза всякими підозрами /Indagine Su Un Cittadino Al Di Sopra Di Ogni Sospetto
- 1969 — Два мули для сестри Сари /Two Mules For Sister Sara
- 1971 — Без очевидних причин /Sans Mobile Apparent
- 1971 — Зломник /Le Casse
- 1971 — Зустріч
- 1971 — Нехай живе смерть твоя
- 1971 — Декамерон /Il Decamerone
- 1971 — Жаль, що вона розпусниця
- 1971 — Злі пальці
- 1971 — Кентерберійські оповідання /I racconti di Canterbury
- 1971 — Коротка ніч скляних ляльок
- 1971 — Кішка про дев'ять хвостів
- 1971 — Червоний намет (варіант для прокату поза СРСР)
- 1971 — Маддалена
- 1971 — З динамітом в кулаці (інша назва: З пригоршнею динаміту)
- 1971 — Сакко і Ванцетті
- 1971 — Слідство закінчено, забудьте
- 1971 — Холодні очі страху
- 1971 — Чотири мухи на сірому оксамиті
- 1971 — Чорне черево тарантули
- 1971 — Йшов рік подяки 1870
- 1971 — Ящірка під жіночою шкірою
- 1971 — Робітничий клас іде в рай / La classe operaia va in paradiso
- 1972 — Автомобіль
- 1972 — Шлях дракона (музика взята з одного з вестерні Серджіо Леоне)
- 1972 — Два сезони життя
- 1972 — Хто бачив її смерть?
- 1972 — Майстер і Маргарита /Il maestro e Margherita
- 1972 — Мій дорогий вбивця
- 1972 — Про вбивство на першу смугу
- 1972 — Останній чоловік Сари
- 1972 — Замах / L'Attentat
- 1972 — При чому тут ми, коли кругом революція!?
- 1972 — Робочий клас йде в рай
- 1972 — Синя борода /Bluebeard
- 1972 — Вбивство в Римі /Massacre In Rome
- 1972 — Вбивця
- 1972 — Фіоріна
- 1972 — Людина, з якою рахуються
- 1972 — Що вони зробили з Соланж?
- 1973 — Аллонзанфана
- 1973 — Джордано Бруно
- 1973 — Змій /Le Serpent
- 1973 — Моє ім'я — ніхто
- 1973 — Револьвер
- 1973 — Власність більше не крадіжка
- 1974 -? /Spasmo
- 1974 — Пекельне тріо
- 1974 — Антихрист
- 1974 — Справи пристойних людей
- 1974 — Майже людина
- 1974 — Секрет
- 1974 — Квітка тисячі й однієї ночі
- 1975 — Недільна жінка
- 1975 — Геній, два земляка і пташеня
- 1975 — Космос: 1999
- 1975 — Леонори
- 1975 — По старим сходинкам
- 1975 — Прекрасная Німфа
- 1975 — Страх над містом /Peur Sur La Ville
- 1975 — Вбивства в нічному поїзді
- 1975 — Шановні люди
- 1975 — Людський фактор
- 1976 — Аньєзе йде на смерть
- 1976 — Двадцяте століття /Novecento
- 1976 — Для кохання
- 1976 — Спадок Феррамонті
- 1976 — Пустеля Тартар
- 1976 — Сало, або 120 днів Содому /Salò o le 120 giornate di Sodoma
- 1976 — Площа Сан-Бабіла, 20 годин /San Babila ore 20: un delitto inutile
- 1976 — Фільм
- 1977 -? / Il Mostro '
- 1977 — Екзорцист 2 / Exorcist 2: The Heretic
- 1977 — Корлеоне
- 1977 — Рене-тростинка
- 1977 — Тодо модо / Todo modo
- 1977 — Голокост 2000
- 1978 — Аморальність
- 1978 — Східний експрес
- 1978 — Брудні руки
- 1978 — Дні жнив / Days Of Heaven
- 1978 -? /122 rue de Provance
- 1978 — Клітка для диваків / Cage Aux Folles
- 1978 — Кіт / Il Catto
- 1978 — Така, як ти є / Così come sei
- 1979 — Вояж з Аніти (Подорож з Аніти)
- 1979 — І. .. як Ікар
- 1979 — Лінія крові / Bloodline
- 1979 — Місяць
- 1979 — Добрі новини
- 1979 — гуманоїди /L'Umanoide
- 1979 — Операція «Чудовисько»
- 1980 — Банкірші
- 1980 — блакитноокій бандит
- 1980 — Клітка для диваків 2 / Cage Aux Folles 2
- 1980 — Чоловік чи ні / Uomini e no
- 1980 — Вікна / Windows
- 1980 — Острів / An Island
- 1981 — Метелик / Butterfly
- 1981 — Злодій
- 1981 — непослух
- 1981 — Справжня історія дами з камеліями
- 1981 — Професіонал /Le Professionnel
- 1981 — Трагедія смішної людини /La Tragedia Di Un Uomo Ridicolo
- 1982 — Пора вмирати /A Time to Die
- 1982 — Біла собака /A White Dog
- 1982 — Майя Плісецької
- 1982 — Марко Поло
- 1982 — Нана
- 1982 — Щось /The Thing
- 1982 — Шпигун, встань /Espion, Leve-toi
- 1983 — Червоне та чорне
- 1983 — Андра /Hundra
- 1983 — Багач /Le Ruffian
- 1983 — Клітка для диваків-3
- 1983 — Ключ /La Chiave
- 1983 — Поліцейський-вбивця /Copkiller
- 1983 — Скарби чотирьох корон
- 1983 — Людина за межею /Le Marginal(У радянському прокаті — «Поза законом»)
- 1984 — Кодове ім'я: Дикі гуси
- 1984 — Не вбивай Бога
- 1984 — Одного разу в Америці /Once Upon A Time in America
- 1984 — Сахара /Sahara
- 1984 — Смертельний порядок /Corrupt
- 1984 — Нічні злодюжка /Les Voleurs de la nuit
- 1984 — Спрут
- 1985 — Клітка
- 1985 — Розкаятися
- 1985 — Руда Соня /Red Sonja
- 1986 — Венеціанка
- 1986 — Місія /The Mission
- 1986 — Спецназ «К.Е.Т.» /C.A.T. Squad
- 1987 — Злодій
- 1987 — День спочатку
- 1987 — Шалений
- 1987 — Недоторканні /The Untouchables
- 1987 — Окуляри в золотій оправі
- 1987 — Секрет Сахари /Secret Of The Sahara
- 1988 — Спецназ «К.Е.Т.» 2 /C.A.T. Squad: Python Wolf
- 1988 — материнське серце
- 1988 — Непрощенний /Frantic
- 1988 — Новий кінотеатр «Парадізо» /Nuovo Cinema Paradiso
- 1989 — 12 режисерів о 12 містах /12 registi per 12 citta
- 1989 — передмісті
- 1989 — Принц пустелі
- 1989 — Список загиблих /Casualties of War
- 1989 — Спрут 4
- 1989 — Товстун і малюк /Fat Man And Little Boy
- 1990 — Нескінченна гра
- 1990 — Гамлет /Hamlet
- 1990 — Гроші /Money
- 1990 — Забути Палермо
- 1990 — Зв'яжіть мене!
- 1990 — Стан несамовитості /State of Grace
- 1990 — Спрут 5
- 1990 — Террор на борту
- 1990 — Три колонки у хроніці
- 1990 — У них все добре / Stanno Tutti Bene
- 1990 — Енніо Морріконе: Музика для вух
- 1991 — Багсі / Bugsy
- 1991 — Великий чоловік — переступаючи межу / Big Man — Crossing The Line
- 1991 — Можливості кар'єри
- 1991 — Час вбивати
- 1991 — Мій дорогий доктор Граслер
- 1991 — Особливо по неділях
- 1991 — Холостяк
- 1992 — Місто задоволень /La città della gioia
- 1992 — Любовний напій № 9
- 1992 — Чоловіки і коханці
- 1992 — Правосуддя бессильне
- 1992 — Спрут 6
- 1993 — Охорона /La scorta
- 1993 — Чиста формальність
- 1993 — Роки дитинства (Дивись в небо)
- 1993 — Довге мовчання
- 1993 — На лінії вогню
- 1993 — Зроблено в Америці
- 1994 -? /Disclosure
- 1994 — Авраам /Abraham
- 1994 — Вовк /Wolf
- 1994 — Любовна історія /Love Affair
- 1994 — Викриття
- 1995 -? /Pasolini, un delitto italiano
- 1995 — Барон /Il Barone
- 1995 — Йосип Прекрасний: Намісник фараона
- 1995 — Хто вбив Пазоліні?
- 1995 — ніч і момент
- 1995 — Спрут 7
- 1995 — Енніо Морріконе
- 1995 — Яків
- 1996 — Задушенние життя
- 1996 — Німфа
- 1996 — Смерч
- 1996 — Вовчиця /La Lupa
- 1996 — Самсон і Даліла
- 1996 — Північна зірка /Tashunga
- 1996 — Творець зірок
- 1996 — Синдром Стендаля / The Stendhal Syndrome
- 1996 — За згодою Перейра
- 1997 — Лоліта /Lolita
- 1997 — Поворот /U-Turn
- 1997 — Соломон
- 1998 -? /Ultimo
- 1998 — Булворт /Bulworth
- 1998 — Куди приводять мрії
- 1998 — Щось: Жах набуває форму
- 1998 — Привид опери /Il Fantasma dell'opera
- 1999 -? /Ultimo 2: La sfida
- 1999 — Легенда про піаніста /La leggenda del pianista sull'oceano
- 1999 — Нана
- 2000 — Ватель /Vatel
- 2000 — Малена /Malena
- 2000 — Місія на Марс /Mission to Mars
- 2001 — Інший світ можливий
- 2001 — Спляча дружина
- 2002 — Гра Ріплі
- 2002 — Карло Джіуліані, хлопець
- 2002 — Кінець таїнства
- 2002 — Чорний ангел
- 2003 — Ікс
- 2004 -? /Ultimo 3: L'infiltrato
- 2004 — 72 метри
- 2005 — Без долі
- 2005 — Лючія
- 2005 — Револьвер
- 2005 — Кароль. Людина, який став Папою Римським
- 2006 — Кароль. Папа Римський, який залишився людиною
- 2006 -? /A crime
- 2006 -? /Libertas
- 2008 — Ленінград
- 2008 — Недоторкані: узвишшя Капоне
Акторські роботи Редагувати
- 1990 «У них все добре» (Stanno tutti bene) — провідник
Нагороди Редагувати
- Премія «Оскар» за внесок у кіномистецтво (2007 р.).
- Великий офіцер ордену «За заслуги перед Італійською Республікою» (2005).
- Командор ордену «За заслуги перед Італійською Республікою» (1995).
- Золота медаль за заслуги в області культури і мистецтва (2000).
- 26 лютого 2016 року Енніо Морріконе отримав зірку на Алеї Слави в Голівуді «на знак поваги до його творчості протягом кількох десятиліть».
Див. також Редагувати
- 152188 Морріконе — астероїд, названий на честь композитора.
Примітки Редагувати
- . Архів оригіналу за 14 вересня 2012. Процитовано 29 грудня 2011.
- . www.depo.ua (укр.). Архів оригіналу за 7 липня 2020. Процитовано 6 липня 2020.
- . la Repubblica (італ.). 6 липня 2020. Архів оригіналу за 6 липня 2020. Процитовано 6 липня 2020.
- . www.hollywoodreporter.com (англ.). Архів оригіналу за 8 липня 2020. Процитовано 6 липня 2020.
- . New York Encounter (амер.). Архів оригіналу за 11 лютого 2019. Процитовано 7 липня 2020.
- . chess-news.ru. Архів оригіналу за 7 липня 2020. Процитовано 7 липня 2020.
- Три роки без Енніо Морріконе. Згадуємо «Професіонала» та інші славетні саундтреки маестро
- To Ennio Morricone in recognition of his magnificent and multifaceted contributions to the art of film music[недоступне посилання з липня 2019](англ.)
- Grande Ufficiale Ordine al Merito della Repubblica Italiana Sig. Ennio Morricone [ 21 вересня 2008 у Wayback Machine.] (італ.)
- Commendatore Ordine al Merito della Repubblica Italiana Sig. Ennio Morricone [ 7 січня 2008 у Wayback Machine.] (італ.)
- Medaglia d'oro ai benemeriti della cultura e dell'arte Ennio Morricone [ 7 січня 2008 у Wayback Machine.] (італ.)
- Морріконе удостоєний зірки на Алеї слави [ 28 лютого 2016 у Wayback Machine.] korrespondent.net, 27.02.2016