Еммануель Берко Еммануе ль Берко фр Emmanuelle Bercot нар 6 листопада 1967 Париж французька акторка кінорежисерка та сце

Еммануель Берко народилася 6 листопада 1967 у Парижі. Під час навчання в школі відвідувала школу танців Сержа Альцетта і театральну студію. Після школи вступилва до Паризької драматичної школи «Курси Флоран». Після цього Берко працювала під керівництвом французького актора і театрального режисера Робера Оссейна і режисера Жана-Люка Тардьє. Після провалу вступних іспитів до консерваторії вступила до французької державної кіношколи «La Fémis» на відділення режисури.

Берко була одружена з французьким кінорежисером і оператором Гійомом Шифманом. Народила сина Немо, який теж знімається в кіно.

Кар'єра Редагувати

У 1995 році Еммануель Берко дебютувала у кіно як режисерка, знявши кілька короткометражних фільмів, серед яких Правда Романес (фр. True Romanès, 1995), Канікули (фр. Les Vacances, 1997) nf Мікросхема (фр. La Puce, 1999). Стрічки були високо оцінені професійною критикою, а фільм Канікули у 1997 році отримав Приз журі Каннського кінофестивалю.

У 1991 році Еммануель Берко почала акторську кар'єру. У 1998 році знялася у «Зимових канікулах» Клода Міллера, потім — «Це починається сьогодні» (1999) Бертрана Таверньє та «Одна за усіх» (2000) Клода Лелюша. Зіграла головну роль у своєму дебютному повному метрі «Клеман» (2003) про 30-річну жінку, закохану у 13-річного хлопчика. Фільм був представлений на кінофестивалі в Каннах у 2001 році в секції «Особливий погляд».

У 2005 році Берко випустила повнометражну музичну драму «Задній план» про маніакальну любов тінейджерки до популярної співачки Лорен з Еммануель Сеньє та Ізільд ле Беско у головних ролях. Вперше фільм було продемонстровано на Венеційському кінофестивалі у 2005 році, і в тому ж році стрічка завоювала приз за найкращу режисерську роботу на кінофестивалі в Салоніках.

У 2009 році вона для Canal+ поставила телефільм «Мої дорогі уроки» (фр. Mes chères études), який розповідає про студентів, вимушених займатися проституцією, щоб прогодувати себе.

У 2011 році Еммануель Берко знялася в ролі Сью Елен у стрічці «Паліція» та працювала в одному з сегментів у фільмі-пародії «Право на „Ліво“» (Les Infidèles) про чоловічу невірність та її варіації.

У 2013 році в рамках 63-го міжнародного Берлінського кінофестивалю було представлено фільм Берко «По сигарети», у головних ролях з Катрін Деньов та син Немо Шиффманом.

У 2015 році вийшла нова режисерська робота Еммануель Берко — драма про дорослішання неповнолітнього злочинця «Молода кров» (З високо піднесеною головою). Ця стрічка, головну жіночу роль у якій виконала Катрін Деньов, 13 травня 2015 року відкрила 68-й Каннський кінофестиваль. Сама ж Берко отримала приз фестивалю за найкращу жіночу роль у фільмі «Мій король» (2015), розділивши його з американською акторкою Руні Мара (за фільм «Керол») .

Фільмографія Редагувати

Рік	Назва	Оригінальна назва	Роль
1991	Дівчатка	Ragazzi	Еммануель
1995	Стан місць	État des lieux
1997	Гонитва за божеством	La divine poursuite
1998	Зимові канікули	La classe de neige	міс Грімм
1999	Це починається сьогодні	Ça commence aujourd'hui	місіс Тіво
1999	Одна за всіх	Une pour toutes	дружина Сема Морвана
2001	Клеман	Clément	Маріон
2004	До скорого!	À tout de suite	Лоренс
2005	Божевільний кемпінг	Camping sauvage	Флоренс
2007	Дитинства	Enfances	мати Орсона Уеллса (епізод «Очі дитини»)
2010	Карлос	Carlos	міні-серіал
2011	Паліція	Polisse	Сью Еллен
2012	Вулиця Мандар	Rue Mandar	Аліна
2013	Одинак	En solitaire	лікарка
2015	Мій король	Mon roi	Тоні
2018	Дівчата сонця	Les Filles du soleil	Матильда

Рік	Назва	Оригінальна назва	Примітки
1997	Канікулі	Les vacances	короткометражка, режисерка, сценаристка
1999	Вибір Елоді	Le choix d'Élodie	телевізійний, режисерка
1999	Мікросхема	La puce	короткометражний, режисерка, сценаристка
2000	Сценарії на наркотики	Scénarios sur la drogue	серіал, режисерка, сценаристка
2001	Клеман	Clément	режисерка, сценаристка
2003	Хтось тебе кохає	Quelqu'un vous aime…	короткометражний, режисерка
2004	À poil!	короткометражний, режисерка
2005	Задній план	Backstage	режисерка, сценаристка
2009	Чорний люкс	Suite noire	серіал, режисерка, сценаристка
2010	Студентка за визовом	Mes chères études	телевізійний, режисерка, сценаристка
2010	Людина, яка хотіла жити по-своєму	L'homme qui voulait vivre sa vie	сценаристка
2011	Паліція	Polisse	сценаристка
2011	Право на «Ліво»	Les infidèles	режисерка (епізод «Питання»)
2013	По сигарети	Elle s'en va	режисерка, сценаристка
2015	Молода кров	La tête haute	режисерка, сценаристка
2016	Донька Бреста	La Fille de Brest	режисерка, сценаристка (з Северіном Бошемом)

Визнання Редагувати

Нагороди і номінації Еммануель Берко
Рік	Категорія	Номінантка	Результат
Каннський кінофестиваль
1997	Золота пальмова гілка за найкращий короткометражний фільм	Канікули	Номінація
1997	Приз журі	Канікули	Перемога
1999	Приз Cinefondation (2-е місце)	Мікросхема	Перемога
2001	Приз молодіжного журі	Клеман	Перемога
2015	Найкраща жіноча роль (разом з Руні Мара у фільмі Керол)	Мій король	Перемога
Фестиваль романтичних фільмів у Кабурі
1998	Золотий Сван	Канікули	Перемога
Кінофестиваль у Салоніках
2005	Золотий Александр	Задній план	Номінація
2005	Найкраща режисерська робота	Задній план	Перемога
Премія «Сезар»
2012	Найкращий оригінальний сценарій (разом з Майвенн)	Паліція	Номінація
2016	Найкращий фільм	Мій король	Номінація
	Найкращий режисер		Номінація
	Найкраща акторка		Номінація
	Найкращий сценарій	Молода кров (разом з Марсією Романо)	Номінація
2017	Найкращий адаптований сценарій	Донька Бреста (разом з Северіном Бошемом)	Номінація
Премія «Люм'єр»
2012	Найкращий сценарій (разом з Майвенн)	Паліція	Номінація
2016	Найкраща акторка	Мій король	Номінація
Берлінський міжнародний кінофестиваль
2013	Золотий ведмідь	По сигарети	Номінація
Приз Луї Деллюка
2013	Найкращий фільм	По сигарети	Номінація

Примітки Редагувати

Annuaire des anciens élèves de la Fémis [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.], sur le site de la Fémis.
У Каннах стартував 68-й кінофестиваль [ 18 травня 2015 у Wayback Machine.] // LB.ua, 14 травня 2015. Процитовано 15 травня 2015
. telekritika.ua. 24.05.2015. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 25.05.2015.
Повний перелік нагород на номінацій Еммануель Берко [ 17 квітня 2016 у Wayback Machine.] на сайті IMDb(англ.)

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Еммануель Берко

Еммануель Берко на сайті IMDb (англ.)
Еммануель Берко [ 29 травня 2015 у Wayback Machine.] на сайті AlloCiné(фр.)
Еммануель Берко на сайті Kino-teatr.ua
Еммануель Берко [ 18 травня 2015 у Wayback Machine.] на сайті oKino.ua
Інтерв'ю Еммануель Берко [ 18 травня 2015 у Wayback Machine.] на Каннському кінофестивалі 2015

[1] Annuaire des anciens élèves de la Fémis [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.], sur le site de la Fémis.

[2] У Каннах стартував 68-й кінофестиваль [ 18 травня 2015 у Wayback Machine.] // LB.ua, 14 травня 2015. Процитовано 15 травня 2015

[3] . telekritika.ua. 24.05.2015. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 25.05.2015.

[4] Повний перелік нагород на номінацій Еммануель Берко [ 17 квітня 2016 у Wayback Machine.] на сайті IMDb(англ.)