Еліас Магнус Фріс

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Фріс.

Еліас Магнус Фріс (швед. Elias Magnus Fries, 1794—1878) — шведський ботанік та міколог.

Еліас Магнус Фріс
швед. Elias Magnus Fries
Народився	15 серпня 1794(1794-08-15) Фемшьо, Швеція
Помер	8 лютого 1878(1878-02-08) (83 роки) Уппсала, Швеція
Поховання	Старий цвинтар Уппсали^d
Країна	Швеція
Діяльність	ботанік, птеридолог, бріолог, міколог, викладач університету
Alma mater	Лундський університет
Галузь	ботаніка, мікологя
Заклад	Лундський університет, Уппсальський університет
Посада	seat 14 of the Swedish Academy^d, ректор, викладач університету, професор, професор, prof. em.^d і емеритура
Науковий ступінь	докторський ступінь (1814)
Відомі учні	Нільс Конрад Кіндберг Carl Johan Johanson^d
Аспіранти, докторанти	Matts Adolf Lindblad^d
Членство	Лондонське королівське товариство Леопольдина Шведська королівська академія наук Петербурзька академія наук Шведська академія Американська академія мистецтв і наук Шведська королівська академія історії літератури і старожитностей Російська академія наук Прусська академія наук Баварська академія наук
Відомий завдяки:	один з основоположників систематики грибів та лишайників
Батько	Theodor Fries^d
Діти	Теодор Магнус Фрис Oscar Robert Fries^d Elias Petrus Fries^d Sanna Christina Fries^d
Нагороди	почесний член Королівського товариства Единбурга^d Член Ліннеївського товариства^[d] Член Американської академії мистецтв і наук^[d] іноземний член Лондонського королівського товариства^[d] (8 квітня 1875) honorary doctorate of Lund University^d
Еліас Магнус Фріс у Вікісховищі

Біографія

Народився 15 серпня 1794 року у сім'ї пастора.

Освіту здобув у Лунді; у 1814 році отримав звання приват-доцента.

У 1834 році він вже був професором практичної економії в Уппсальському університеті, а e 1851 році зайняв місце професора ботаніки та директора музею і ботанічного саду того ж університету.

З 1859 року до своєї смерті він жив у відставці в Уппсалі.

Фріс працював у всіх галузях ботаніки; він вперше ввів у Швеції натуральну класифікацію рослин та вивчення морфології. Його робота «Systema orbis vege tabilis» (Лунд, 1825 (лат.)) - класична праця того часу.

По лишайниках Фріс видав:«Lichenographia Europaea reformata» (Лунд і Грейфсвальд, 1831(лат.)); «Lichenes Suecciae eksiccati» (Лунд, 1824—1833(лат.)).

Фріс особливо відомий своїми роботами в області мікології, він є одним із засновників систематики грибів. Перша його мікологічна робота «Observationes Mycologicae» (Копенгаген, 1815-1818; 2-е вид., 1828 (лат.)), але найцінніша - це «Systema Mycologicum» (Лунд і Грейфсвальд, 1821-1830 (лат.);«Мікологічна система») - дата її публікації є вихідним пунктом номенклатури для більшості груп грибів (подібно до того, як дата публікації роботи Species Plantarum К. Ліннея - вихідна дата номенклатури для судинних рослин). Потім йдуть «Elenchus Fungorum» (Грейфсвальд, 1828 (лат.)); «Novae Symbolae Mycologicae» (1851 (лат.)); «Icones selectae Hymenomycetum nondum delineatorum» (1867-1875 (лат.)).

Дослідженню скандинавської флори присвячені наступні твори: «Flora hallandica [ 25 листопада 2015 у Wayback Machine.]» (Лунд, 1817 (лат.)); «Novitiae florae Suecciae» (Лунд, 1828 (лат.)); «Flora Scanica» (Уппсала, 1836 (лат.)); «Summum vegetabilium Scandinaviae» (Стокгольм і Лейпциг, 1846-1848 (лат.)); «Herbarium normale» (Уппсала, 1896 (лат.)), що включає екземпляри найбільш рідкісних скандинавських рослин.

З численних монографій заслуговують на увагу: «Symbolae ad historiam Hieraciarum» (Уппсала, 1848 (лат.)); «Monographia Hymenomycetarum Suecciae» (Уппсала, 1857-1863 (лат.)); «Sveriges öltiga ochgiftiga Svanipar» (Стокгольм, 1860 (швед.)).

Фріс був також відомий як хороший оратор та знавець латинської мови. У 1847 році його обрали в число вісімнадцяти шведських академіків.

У 1850 році Фріс був обраний іноземним членом-кореспондентом Петербурзької Академії наук.

Примітки

1. Fries, Elias Magnus — Svenskagravar.se.
   d:Track:Q26699962
2. Elias Fries 1794–1878. Botaniker, mykolog — Церква Швеції.
   d:Track:Q749243
3. Femsjö kyrkoarkiv, Födelse- och dopböcker, SE/LLA/13082/C I/2 (1755-1811), bildid: C0021370_00113, sida 208
4. August T Almén — 1917.
   d:Track:Q379406d:Track:Q1724971
5. IPNI.  Fr.. 
6. Фриз, Элиас // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.).
7. Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)(Перевірено 13 серпня 2009)

Посилання

• Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.) (Перевірено 5 жовтня 2009)
• Фриз, Элиас // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.) (Перевірено 13 серпня 2009)