www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ельжбета Луція Сенявська до шлюбу Ґостомська 13 грудня 1573 20 вересня 1624 Радавець польська шляхтянка та меценатка Фун

Ельжбета Луція Сенявська

Ельжбета Луція Сенявська (до шлюбу Ґостомська; 13 грудня 1573 — 20 вересня 1624, Радавець) — польська шляхтянка та меценатка. Фундаторка костелу єзуїтів у Львові, монастиря бенедиктинок у Сандомирі.

Портрет Ельжбети Луції Сенявської
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Сенявський.
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Ельжбета Сенявська.

Життєпис Редагувати

Єдина донька равського воєводи Анзельма Ґостомського та його четвертої дружини Зофії — ревної римо-католички, дочки сохачівського каштеляна Пйотра Щавіньського.

Змалку була побожною, читала релігійні книги, зокрема, улюблену — «Путівник грішників» Луїса (Людовика) з Гренади. З 1587 чи 1588 року перебувала під опікою королеви Анни Ягеллонки — матір остерігалась за вродливу, багату дочку. Брала участь у релігійних практиках королеви, мала її симпатію.

Після смерті чоловіка — Прокопа Сенявського — зосередилась на особистому вдосконаленні, збільшенні віри, релігійності оточення. На дворі мала два світські книжники, два єзуїти; встановила обов'язкове відвідування встановлених нею форм культу, не допускала серед оточення забав, танців, світської музики. Розробила власний порядок релігійних занять для дворян, челяді. Сторонилася всіх випадків товариськости, крім весілля Сигізмунда ІІІ Вази, чиєю прихильницею була, під час рокошу організувала цілорічні молитви, набоженства. Під впливом єзуїта Каспера Нагая прийняла практики Іґнатія Лойоли, збільшуючи власну аскетичність. Піддавалась бичуванню, носінню волосяниці, каліченню, суворо постила. Багато молилась, часто мала нічні чування. Такий спосіб життя призвів до виснаження організму, частих хвороб, через сором'язливість не вдавалась до порад лікарів. Дбала про пишність храмів, урочистість відправ, хотіла, щоб якомога більше підданих, слуг брали участь у них; слуг одягала в нові строї. Хотіла, щоб у відправах брали участь священики-уніяти, яких обдаровувала коштовним одягом. Колекціонувала мощі святих. Усувала з маєтків православних священиків. Після таємної поїздки з доньками з Ратного до Хелмна мала вдячне паломництво до монастиря біля Ченстохови, де на знак вдячності залишила виготовлені копії зображення дочок-черниць, їх волосся, обстрижене нею власноруч.

21 вересня 1617 року на Луку напали татари; вона втекла, переховувалась в болотистих чащах біля Дністра. Її піймали 23 вересня, вдарили шаблею — знепритомніла; від утоплення в річці врятували селяни. Перебралася до Стрия, запросила доньку, довго хворіла. Наступного року відбула паломництво до Ченстохови через обітницю в момент загрози життю.

З релігійних причин вороже ставилася до євреїв. Після акту зневаги єврейської молоді над статуєю Ісуса в Ратному у 1623 році, незважаючи на заступництво багатьох осіб, також духовних, примусила їх старших на власних плечах принести шибеницю, під якою відшмагали винних. Наказала челяді розібрати синагогу в Ратному після того, як юдеї не зменшили висоти будівлі після її наказу, бо була вищою костелу, церкви; на її місці почала будівництво костелу. У випадку переходу єврея на католицтво примушувала його співплемінників брати участь в обряді. Не дозволяла, щоб юдеї мали християнську службу.

З Ратного важко хвора приїхала на церемонію бенедикції Зофії на ігуменю кляштору в Ґурі 9 вересня 1624 року. В супроводі доньки виїхала до Любліна на пораду до лікаря. Померла в дорозі, тіло перевезли до костелу єзуїтів у Любліні, де відбулась жалобна відправа. Тіло перевезли до Львова, після триденної церемонії (почалась 14 січня 1625 року) була похована в тимчасовій каплиці; 1630 р. прах перенесли до крипти новозбудованого костелу єзуїтів (Львів). 1665 року нетлінні рештки Е. Л. Сенявської були перекладені в нову труну. Її надгробок, встановлений у костелі, було «усунуто» під час його реставрації 1740 року коштом коронного конюшого Юрія Станіслава Дідушицького та його дружини Маріанни Терези із Замойських.

Маєтності, фундації Редагувати

Добре розпоряджалася маєтностями, спільно з чоловіком (від 31 грудня 1592 року), потім сама господарювала в Ратненському старостві. Не дозволяла жовнірам глумитись над селянами, в разі необхідності могла виставити 800 озброєних людей. Щороку переказувала 100 чи 200 золотих для дому професів у Кракові. 1610 року фундувала парафію у Войнилові, може, тоді було збудовано тут шпиталь. Найчастіше перебувала в Ратному чи Луці (Войнилівська волость, Галицький повіт).

У 1597, 1603, 1605 роках надала кілька тисяч золотих для Львівського колегіуму єзуїтів. 1607 року для будівництва костелу єзуїтів Львова переказала 40 000 золотих, забезпечених на Добрянах, Бродах, Красові, виплативши першу рату 17 000, що дало можливість розпочати будівництво храму; наступні рати 14300 зол 22 січня 1613, 8700 зол 1616 року. 31 липня 1610 року була на посвяченні його наріжного каменя, не дозволила на ньому залишити своє ім'я. Генерал єзуїтів Клаудіо Аквавіва дипломом від 21 листопада 1610 року надав їй титул фундаторки колегіуму. Львівським єзуїтам переказала квоти 6500 золотих на купівлю кам'яниці 1613 року, в 1614, 1615 роках на друкарню, бібліотеку 1500 золотих разом. 1611 року в Ратному підписала заповіт, за ним для майбутнього костелу передавала зібрані багатий одяг, начиння.

Сім'я Редагувати

Чоловік — кальвініст Прокоп Сенявський, шлюб 1590 року, вибір королеви, родичів, яким була не дуже задоволена, одного разу сказала, що Бог «осадив її в гної». Дітей виховували католики, чоловік не чинив перешкод. Організувала пишну поховальну церемонію померлому чоловіку у Львові в костелі Божого тіла, де його поховали. Відмовлялася від повторного шлюбу, одному надокучливому претенденту погрожувала кинджалом, пістолем. З дочкою Зофією мала конфлікти, помирилися незадовго до смерті.

Примітки Редагувати

  1. Kaniewska I. Sieniawscka z Gostomskich Elżbieta Łucja (1573—1624)… — S. 89. (пол.)
  2. Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów—Warszawa, 1925. — S. 86. (пол.)
  3. Kaniewska I. Sieniawscka z Gostomskich Elżbieta Łucja (1573—1624)… — S. 88. (пол.)

Джерела Редагувати

  • Kaniewska I. Sieniawscka z Gostomskich Elżbieta Łucja (1573—1624) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polska Akademia Nauk, Drukarnia Uniwersytetu Jagiellońskiego, 1996. — T. XXXVII/1, zeszyt 152. — S. 87—90. (пол.)

Посилання Редагувати


Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Це незавершена стаття про особу Польщі.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Elzhbeta Luciya Senyavska do shlyubu Gostomska 13 grudnya 1573 20 veresnya 1624 Radavec polska shlyahtyanka ta mecenatka Fundatorka kostelu yezuyitiv u Lvovi monastirya benediktinok u Sandomiri Portret Elzhbeti Luciyi SenyavskoyiShodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Senyavskij Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Elzhbeta Senyavska Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Mayetnosti fundaciyi 1 2 Sim ya 2 Primitki 3 Dzherela 4 PosilannyaZhittyepis RedaguvatiYedina donka ravskogo voyevodi Anzelma Gostomskogo ta jogo chetvertoyi druzhini Zofiyi revnoyi rimo katolichki dochki sohachivskogo kashtelyana Pjotra Shavinskogo Zmalku bula pobozhnoyu chitala religijni knigi zokrema ulyublenu Putivnik grishnikiv Luyisa Lyudovika z Grenadi Z 1587 chi 1588 roku perebuvala pid opikoyu korolevi Anni Yagellonki matir osterigalas za vrodlivu bagatu dochku Brala uchast u religijnih praktikah korolevi mala yiyi simpatiyu Pislya smerti cholovika Prokopa Senyavskogo zoseredilas na osobistomu vdoskonalenni zbilshenni viri religijnosti otochennya Na dvori mala dva svitski knizhniki dva yezuyiti vstanovila obov yazkove vidviduvannya vstanovlenih neyu form kultu ne dopuskala sered otochennya zabav tanciv svitskoyi muziki Rozrobila vlasnij poryadok religijnih zanyat dlya dvoryan chelyadi Storonilasya vsih vipadkiv tovariskosti krim vesillya Sigizmunda III Vazi chiyeyu prihilniceyu bula pid chas rokoshu organizuvala cilorichni molitvi nabozhenstva Pid vplivom yezuyita Kaspera Nagaya prijnyala praktiki Ignatiya Lojoli zbilshuyuchi vlasnu asketichnist Piddavalas bichuvannyu nosinnyu volosyanici kalichennyu suvoro postila Bagato molilas chasto mala nichni chuvannya Takij sposib zhittya prizviv do visnazhennya organizmu chastih hvorob cherez sorom yazlivist ne vdavalas do porad likariv Dbala pro pishnist hramiv urochistist vidprav hotila shob yakomoga bilshe piddanih slug brali uchast u nih slug odyagala v novi stroyi Hotila shob u vidpravah brali uchast svyasheniki uniyati yakih obdarovuvala koshtovnim odyagom Kolekcionuvala moshi svyatih Usuvala z mayetkiv pravoslavnih svyashenikiv Pislya tayemnoyi poyizdki z donkami z Ratnogo do Helmna mala vdyachne palomnictvo do monastirya bilya Chenstohovi de na znak vdyachnosti zalishila vigotovleni kopiyi zobrazhennya dochok chernic yih volossya obstrizhene neyu vlasnoruch 21 veresnya 1617 roku na Luku napali tatari vona vtekla perehovuvalas v bolotistih chashah bilya Dnistra Yiyi pijmali 23 veresnya vdarili shableyu znepritomnila vid utoplennya v richci vryatuvali selyani Perebralasya do Striya zaprosila donku dovgo hvorila Nastupnogo roku vidbula palomnictvo do Chenstohovi cherez obitnicyu v moment zagrozi zhittyu Z religijnih prichin vorozhe stavilasya do yevreyiv Pislya aktu znevagi yevrejskoyi molodi nad statuyeyu Isusa v Ratnomu u 1623 roci nezvazhayuchi na zastupnictvo bagatoh osib takozh duhovnih primusila yih starshih na vlasnih plechah prinesti shibenicyu pid yakoyu vidshmagali vinnih Nakazala chelyadi rozibrati sinagogu v Ratnomu pislya togo yak yudeyi ne zmenshili visoti budivli pislya yiyi nakazu bo bula vishoyu kostelu cerkvi na yiyi misci pochala budivnictvo kostelu U vipadku perehodu yevreya na katolictvo primushuvala jogo spivpleminnikiv brati uchast v obryadi Ne dozvolyala shob yudeyi mali hristiyansku sluzhbu Z Ratnogo vazhko hvora priyihala na ceremoniyu benedikciyi Zofiyi na igumenyu klyashtoru v Guri 9 veresnya 1624 roku V suprovodi donki viyihala do Lyublina na poradu do likarya Pomerla v dorozi tilo perevezli do kostelu yezuyitiv u Lyublini de vidbulas zhalobna vidprava Tilo perevezli do Lvova pislya tridennoyi ceremoniyi pochalas 14 sichnya 1625 roku bula pohovana v timchasovij kaplici 1630 r prah perenesli do kripti novozbudovanogo kostelu yezuyitiv Lviv 1665 roku netlinni reshtki E L Senyavskoyi buli perekladeni v novu trunu 1 Yiyi nadgrobok vstanovlenij u kosteli bulo usunuto pid chas jogo restavraciyi 1740 roku koshtom koronnogo konyushogo Yuriya Stanislava Didushickogo ta jogo druzhini Marianni Terezi iz Zamojskih 2 Mayetnosti fundaciyi Redaguvati Dobre rozporyadzhalasya mayetnostyami spilno z cholovikom vid 31 grudnya 1592 roku potim sama gospodaryuvala v Ratnenskomu starostvi Ne dozvolyala zhovniram glumitis nad selyanami v razi neobhidnosti mogla vistaviti 800 ozbroyenih lyudej Shoroku perekazuvala 100 chi 200 zolotih dlya domu profesiv u Krakovi 1610 roku funduvala parafiyu u Vojnilovi mozhe todi bulo zbudovano tut shpital Najchastishe perebuvala v Ratnomu chi Luci Vojnilivska volost Galickij povit U 1597 1603 1605 rokah nadala kilka tisyach zolotih dlya Lvivskogo kolegiumu yezuyitiv 1607 roku dlya budivnictva kostelu yezuyitiv Lvova perekazala 40 000 zolotih zabezpechenih na Dobryanah Brodah Krasovi viplativshi pershu ratu 17 000 sho dalo mozhlivist rozpochati budivnictvo hramu nastupni rati 14300 zol 22 sichnya 1613 8700 zol 1616 roku 31 lipnya 1610 roku bula na posvyachenni jogo narizhnogo kamenya ne dozvolila na nomu zalishiti svoye im ya General yezuyitiv Klaudio Akvaviva diplomom vid 21 listopada 1610 roku nadav yij titul fundatorki kolegiumu Lvivskim yezuyitam perekazala kvoti 6500 zolotih na kupivlyu kam yanici 1613 roku v 1614 1615 rokah na drukarnyu biblioteku 1500 zolotih razom 1611 roku v Ratnomu pidpisala zapovit za nim dlya majbutnogo kostelu peredavala zibrani bagatij odyag nachinnya 3 Sim ya Redaguvati Cholovik kalvinist Prokop Senyavskij shlyub 1590 roku vibir korolevi rodichiv yakim bula ne duzhe zadovolena odnogo razu skazala sho Bog osadiv yiyi v gnoyi Ditej vihovuvali katoliki cholovik ne chiniv pereshkod Organizuvala pishnu pohovalnu ceremoniyu pomerlomu choloviku u Lvovi v kosteli Bozhogo tila de jogo pohovali Vidmovlyalasya vid povtornogo shlyubu odnomu nadokuchlivomu pretendentu pogrozhuvala kindzhalom pistolem Z dochkoyu Zofiyeyu mala konflikti pomirilisya nezadovgo do smerti Primitki Redaguvati Kaniewska I Sieniawscka z Gostomskich Elzbieta Lucja 1573 1624 S 89 pol Orlowicz M Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta Lwow Warszawa 1925 S 86 pol Kaniewska I Sieniawscka z Gostomskich Elzbieta Lucja 1573 1624 S 88 pol Dzherela RedaguvatiKaniewska I Sieniawscka z Gostomskich Elzbieta Lucja 1573 1624 Polski Slownik Biograficzny Warszawa Krakow Polska Akademia Nauk Drukarnia Uniwersytetu Jagiellonskiego 1996 T XXXVII 1 zeszyt 152 S 87 90 pol Posilannya RedaguvatiElzbieta Gostomska z Gostomi h Nalecz ID 6 721 52 Arhivovano 3 kvitnya 2016 u Wayback Machine pol nbsp Ce nezavershena stattya pro osobu sho maye stosunok do Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi nbsp Ce nezavershena stattya pro osobu Polshi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Elzhbeta Luciya Senyavska amp oldid 39556400