www.wikidata.uk-ua.nina.az

Економіка Сінгапуру Сінгапур має високо розвинену змішану економіку державного капіталізму держава володіє акціями підпр

Економіка Сінгапуру

Сінгапур має високо розвинену змішану економіку державного капіталізму; держава володіє акціями підприємств, що створюють приблизно 60 % ВВП через такі посередники як суверенний інвестиційний фонд Temasek. Тут сприятливе для бізнесу середовище, відносно вільне від корупції та прозоре, стабільні ціни, низькі податки (14,2 % від ВВП) порівняно з іншими розвинутими економіками, та один з найвищих валових внутрішніх продуктів на душу населення (ВВП) у світі. Ця інноваційна, проте стійка форма економіки, що поєднує економічне планування та вільний ринок, отримала назву Сінгапурська модель. Експорт, особливо електроніка та хімічні речовини, та послуги забезпечують головне джерело прибутку для економіки, що дозволяє купувати природні ресурси та сировину, яких в Сінгапуру немає.

Економіка Сінгапуру
Валюта Сінгапурський долар (SGD)
Фінансовий рік 1 квітня - 31 березня
Організації WTO, APEC, IOR-ARC, ASEAN
Статистика
ВВП $251,5 млрд. (2010 est.)
Зростання ВВП 17,9% (перша половина 2010 est.)
ВВП на душу населення $62,100 (ПКС, 2010 est.), $43,117 (номінальний, 2010 est.)
ВВП за секторами сільське господарство: 0 %; промисловість: 26,8 %; послуги: 73,2 % (2009 est.)
Інфляція (ІСЦ) 2,8 % (2010 est.)
Населення
поза межою бідності		 N/A
Індекс Джіні 48,1 (2008)
Робоча сила 3,1 million (2010 est.)
Робоча сила
за секторами		 виробництво 18 %, будівництво 6 %, транспорт та комунікації 11 %, фінансові, бізнесові та інші послуги 39 %, інше 26 % (2003)
Безробіття 2,2 % (2010 est.)
Галузі виробництва електроніка, хімічні речовини, фінансові послуги, бурове обладнання, нафтопереробка, переробка гуми та гумові вироби, виготовлення їжі та напоїв, судноремонтна галузь, спорудження морських платформ, портова торгівля
Зовнішня діяльність
Експорт $358,4 млрд. (2010 est.)
Експортні товари машини та промислове обладнання (разом з електронікою), споживчі товари, фармацеітичні та інші хімічні речовини, паливо
Партнери Малайзія 11,9 %, Гонконг 11,7 %, Китай 10,4 %, Індонезія 9,4 %, Сполучені Штати 6,5 %, Японія 4,7 %, Південна Корея 4,1 % (2010 est.)
Імпорт $310,4 млрд. (2010 est.)
Імпортні товари машини та промислове обладнання, паливо, хімічні речовини, продукти харчування, споживчі товари
Партнери Малайзія 11,7 %, Сполучені Штати 11,5 %, Китай 10,8 %, Японія 7,9 %, Південна Корея 5,8 %, Індонезія 5,4 % (2010 est)
Зовнішній борг $21,82 млрд. (31 грудня 2010 est.)
Державні фінанси
Борг 117,6 % від ВВП (2009 est.)
Доходи S$21,29 млрд. (2009 est.)
Витрати S$24,14 млрд. (2009 est.)
Економічна допомога none
Головне джерело: CIA World Fact Book

Наприкінці 90-х років XX ст. найвищі темпи зростання виробництва серед країн Південно-Східної Азії мав Сінгапур (14 % на рік). Зараз він має один з найвищих показників використання роботів у промисловості. Іноземні інвестиції в економіку Сінгапура становлять 3 млрд на рік, найбільшими інвесторами є Сянган та Японія.

Сінгапур третій за розмірами центр нафтопереробки у світі після Х'юстона й Роттердама (понад 20 млн т сирої нафти щорічно). В Сінгапурі активно розвиваються наукомісткі галузі високих технологій. За рівнем комп'ютеризації та впровадження роботів, він посідає друге місце в Азії після Японії. Велика кількість транснаціональних корпорацій із США і Японії контролюють економіку країни. Щороку Сінгапур відвідують понад 5 млн іноземних туристів. Сінгапур відомий, як «Азія в мініатюрі», «Азія за одну мить», або «Європа на екваторі».

Сінгапур, якщо так можна сказати, спирається на розширену концепцію транзитної торгівлі, замовляє сировинні товари і доводить їх до кондиції для наступного реекспорту, наприклад виробництво підкладок та нафтопереробка. Сінгапур також володіє стратегічним портом, який надає йому конкурентні переваги перед сусідами і дозволяє користуватись перевагами відкритого порту. Порт Сінгапуру найбільш завантажений порт у світі, більше за порти Роттердама та Гонконгу. На додачу до портової інфраструктури тут є кваліфікована робоча сила, яка завдячує успішній освітній політиці в країні в навчанні кваліфікованих робітників, що має основоположне значення, оскільки забезпечує більш легкий доступ на ринки для імпорту та експорту, та дає можливість та навички для перетворення імпорту на експорт.

14 лютого 2007 року, уряд Сінгапуру оголосив, що економічне зростання за цілий 2006 рік було 7,9 %, вище ніж спочатку очікувалось 7,7 %. Рівень безробіття в Сінгапурі близько 2,2 % станом на 20 лютого 2009 року. 8 серпня 2010 року, Сінгапур найбільш швидко ростуча економіка світу, із показником зростання 17,9 % за першу половину 2010 року.

Макроекономічний тренд ред.

Це таблиця тренду валового внутрішнього продукту Сінгапуру по ринковим цінам за оцінкоюМіжнародного валютного фонду

Рік Внутрішній валовий продукт
($ млн)		 US доларовий еквівалент Номінальний ВВП на душу населення
(в % від США)		 ПКС ВВП на душу населення
(в % від США)
1980 25,117 2,14 сінгапурських доларів 39,65 55,00
1985 39,036 2,20 сінгапурських доларів 36,63 63,41
1990 66,778 1,81 сінгапурських доларів 52,09 74,76
1995 119,470 1,41 сінгапурських доларів 86,14 90,60
2000 159,840 1,72 сінгапурських доларів 66,19 91,48
2005 194,360 1,64 сінгапурських доларів 67,54 103,03
2007 224,412 1,42 сінгапурських доларів 74,61 107,92
2008 235,632 1,37 сінгапурських доларів 73,71 107,27
2009 268,900 1,50 сінгапурських доларів 78,53 108,33
2010 309,400 1,32 сінгапурських доларів 82,13 119,54

Уряд заохочує високий рівень заощаджень та інвестування через обов'язкову пенсійну схему, яка відома як Центральний страховий фонд, причому значна частина його бюджету витрачається на освіту та технології. Уряд також володіє також компаніями пов'язаними з Temasek — особливо в галузі виробництва — які працюють по суті як комерційні установи та покривають близько 60 % ВВП. Оскільки в майбутньому світ дедалі більше глобалізується, країна позиціонує себе як фінансовий центр та центр високих технологій серед інших країн Східної Азії.

Стратегічне розміщення Сінгапуру на перетині головних морських шляхів та індустріальне суспільство дало країні непропорційно велике економічне значення в Південно-східній Азії порівняно з невеликим розміром країни. Після від'єднання від Малайзії в 1965 році, перед Сінгапуром постали проблеми нестачі ресурсів та малого внутрішнього ринку. У відповідь уряд Сінгапуру прийняв політику яка сприяла бізнесу, іноземним інвестиціям, та експортним галузям, що поєднувалось з державним інвестуванням в стратегічних державних підприємствах. Керуюча партія в 1960-х роках вважалась соціалістичною, проте швидко перетворилась на прокапіталістичну, за самоозначення як прагматична партія, описується деякими оглядачами як евфемізм капіталістичної під авторитарним соціалістичним контролем. Уряд Сінгапуру вибрав керовану економіку та інвестування і медицину та інфраструктуру. Рівень життя постійно зростав, все більше сімей змінювало статус з низьких статків на людей із середнім достатком. Під час промови на честь Дня національної єдності в 1987 році, Лі Куан Ю заявив (базуючись на внутрішніх критеріях), що 80 % сингапурців можуть тепер вважатись представниками середнього класу.

Економічна стратегія Сінгапуру дала реальне зростання економіки в середньому на 8,0 % з 1960 по 1999. Після регіональної фінансової кризи в 1999 році економіка відновилась із зростанням в 5,4 %, а в наступному 2000 році 9,9 %. Проте, економічне сповільнення Сполучених Штатів, Японії та Європейського Союзу, а також світове падіння в галузі електроніки, зменшило прогнозований економічний ріст в 2001 році до негативних 2,0 %. Економіка зросла на 2,2 % наступного року, та на 1,1 % в 2003 році коли Сінгапур вразив спалах атипової пневмонії. Але згодом відбулось велике відновлення в 2004 році, яке дозволило показати ріст 8,3 % в Сінгапурі, хоча фактичний ріст не досягнув до цільового росту більш ніж на половину, та показав тільки 2,5 %. У 2005 році, економічний ріст був 6,4 %; та в 2006 році, 7,9 %.

Практично повна відсутність корупції в Сінгапурі, кваліфікована робоча сила, просунута та ефективна інфраструктура стали привабливими для більш 3000 транснаціональних корпорацій із Сполучених Штатів, Японії та Європи. Іноземні фірми можна знайти практично в будь-якій галузі економіки. Транснаціональні корпорації виробляють більш ніж дві треті усієї промислової продукції та прямих експортних продаж, хоча в певних секторах послуг домінуючими залишаються головним чином пов'язані з урядом корпорації.

Промислове виробництво та фінансовий сектор займали відповідно 26 % та 22 % від внутрішнього валового продукту Сінгапуру в 2000 році. Галузь електроніки лідирує у виробничому секторі, та дає близько 48 % від загальної промислової продукції, але уряд також вважає своїм пріоритетом розвиток хімічної галузі та галузі біотехнологій.

Щоб підтримувати високу конкурентну здатність незважаючи на зростання зарплат, уряд заохочує до діяльності по додаванню вартості в промисловості та обслуговуванню. Тут також відкрили чи в процесі відкриття фінансові центи, телекомунікації, електростанції та роздрібна торгівля для сприяння іноземним постачальникам послуг та посилення конкуренції. Коли в центральному діловому кварталі Сінгапура орендна плата зросла втричі в 2006 році, уряд спробував застосувати деякі заходи включно з обмеженням заробітної плати та звільненням будинків, що не використовуються, з метою зменшити витрати на оренду та знизити витрати на ведення бізнесу в Сінгапурі.

Банківська справа ред.

Див. також: Банківська справа в Сінгапурі

Сінгапур — фінансовий центр Південно-Східної Азії. Згідно з Human Rights Watch, зважаючи на роль фінансового центру регіону, Сінгапур постійно критикують за ймовірне розміщення рахунків, які містять гроші сумнівного походження від корумпованих лідерів та їхніх спільників, включно з мільярдами доларів державних прибутків Бірми з продажу природного газу, які приховані тут від національних рахунків.

Оподаткування ред.

Див. також: Податок на доходи в Сінгапурі

Сінгапур привабливий для інвесторів через низькі податкові ставки. Всього у Сінгапурі 5 податків, з яких один податок на прибуток, один — робітничий податок. Сумарна ставка податків 27,1 %. Займає 5-е місце в рейтингу податкових систем світу. Всього 4 види імпортних товарів підлягають оподаткуванню при ввезенні: спиртні напої, тютюнові вироби, нафтопродукти та автомобілі. З 1 квітня 1994 року Сінгапур увів новий податок «На товари та послуги» Goods and Services Tax (GST), з початковим показником 3 % року, який збільшив прибутки уряду на S$1,6 млрд. (US$1 млрд, €800m) та стабілізував урядові фінанси. Цей податок був збільшений до 4 % в 2003, до 5 % в 2004, та до 7 % в 2007.

Біотехнології ред.

Сінгапур активно заохочує та розвиває біотехнологічну галузь. В галузь інвестуються сотні мільйонів доларів щоб розбудувати інфраструктуру, фонди досліджень та розвитку та щоб завербувати найкращих міжнародних науковців до Сінгапуру. Провідні виробники ліків, такі як GlaxoSmithKline (GSK), Pfizer та Merck & Co відкрили заводи в Сінгапурі. 8 червня 2008 року GSK оголосили, що інвестують S$300 млн у відкриття ще одного заводу з виробництва педіатричних вакцин, перший їхній такий завод в Азії. Фармацевтична галузь тепер займає більш ніж 16 % від загального промислового виробництва країни.

Енергетика та інфраструктура ред.

Сінгапур — центр ціноутворення та провідний торговельний центр Азії. Нафтова галузь дає 5 відсотків від ВВП Сінгапуру, і це один із трьох найбільших центрів експортних центрів нафтопереробки у світі. У 2007 році країна експортувала 68,1 млн тонн нафтопродуктів. Нафтопереробна галузь призвела до розвитку хімічної промисловості, а також виробництва нафтового та газового обладнання. Сінгапур займає 70 відсотків світового ринку для самопідйомного бурового обладнання та 70 процентів ринку виробництва плавучих установок добування, зберігання та відвантаження нафти. Країна має 20 процентів світового ринку ремонту кораблів і в 2008 морська та шельфова галузь наймали майже 70000 працівників.

Торгівля, інвестиції та допомога ред.

У 2000 році загальний обсяг торгівлі Сінгапуру становив S$373, зростання на 21 % порівняно 1999 роком. Незважаючи на малий розмір Сінгапур зараз 15-ий найбільший торговельний партнер Сполучених Штатів. У 2000 році імпорт в Сінгапурі склав $135 млрд, а експорт склав $138 млрд. Малайзія була головним джерелом імпорту, а також її найбільшим експортним ринком, поглинаючи 18 % від експорту Сінгапуру, за Малайзією йдуть Сполучені Штати. На реекспорт припадало 43 % загального обсягу торгівлі з іншими країнами в 2000 році. Головні статті експорту Сінгапуру, це нафтопродукти, їжа, напої, хімічні речовини, текстиль/одяг, електронні компоненти, телекомунікаційні прилади та транспортне обладнання. Головні статті імпорту, це літаки, сира нафта та нафтопродукти, електронні компоненти, радіоприймачі та телевізори та складові частини, автомашини, хімічні речовини, залізо/сталь, текстиль/тканини.

Комітет економічного розвитку Сінгапуру (EDB) продовжує залучати кошти на великомасштабні проекти, незважаючи на відносно високу вартість ведення бізнесу. США лідирують за іноземними інвестиціями, їхня частка становить 40 % від нових контрактів у виробничій галузі в 2000 році. Станом на 1999 рік, сукупний обсяг інвестицій американських компаній у виробництво та послуги сягнув приблизно $20 млрд. (всього активів). Більша частина американських інвестицій зосереджена у виробництві електроніки, нафтопереробці та зберіганні та в хімічній промисловості. В Сінгапурі працює більш ніж 1500 американських фірм.

Крім того, уряд заохочував місцеві фірми інвестувати за кордон, загальна сума сінгапурських закордонних інвестицій досягла $39 млрд на кінець 1998 року. На першому місці Китайська Народна Республіка, 14 % від загальної кількості закордонних інвестицій, , далі йде Малайзія (10 %), Гонконг (8,9 %), Індонезія (8,0 %) та Сполучені Штати (4,0 %). Швидкозростаюча економіка Індії, особливо галузь високих технологій, є перспективною для сінгапурських інвестицій. Сполучені Штати не мають програми двосторонньої допомоги Сінгапуру, проте США зацікавлені в пожвавленні двосторонньої торгівлі і підписали «Договір про вільну торгівлю».

Рік Загальна торгівля Імпорт Експорт % Зміна
2000 $273 $135 $138 21 %
2001       -9,4 %
2002 $432     1,5 %
2003 $516 $237 $279 9,6 %
2004 $629 $293 $336 21,9 %
2005 $716 $333 $383 14 %
2006 $810 $379 $431 13,2 %

Всі значення в млрд сінгапурських доларів.

За загальними обсягами міжнародної торгівлі в 2010 році (експорт та імпорт разом) Сінгапур перевершив Росію

Факти та цифри ред.

Економічне зростання в процентах, 2007 рік: 7,4 %

Темп зростання промислового виробництва: 6,8 % (2007 est.)

Електроенергія — виробництво: 41.137.7 млрд кВт (2007)

Електроенергія — виробництво за джерелами:
горючі корисні копалини: 100 %
водне: 0 %
ядерне: 0 %
інші: 0 % (1998)

Електроенергія — споживання: 37.420.3 млрд кВт (2007)

Електроенергія — експорт: 0 кВт (2007)

Електроенергія — імпорт: 0 кВт (2007)

Сільське господарство — продукція: гума, копра, фрукти, овочі; домашня птиця, яйця, риба, орхідеї, декоративні риби

Валюта: 1 Сінгапурський долар (S$ чи SGD) = 100 центів

Обмінний курс:

Рік Сінгапурських доларів US$1
1981 2,0530
1985 2,1213
1990 1,7275
1995 1,4148
2000 1,7361
2005 1,6738
2008 (квітень) 1,3643
2009 (березень) 1,5123
2010 1,2844
2011 (травень) 1,2336

Міжнародні рейтинги ред.

Інформація в цьому розділі застаріла. Ви можете допомогти, оновивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (листопад 2011)

Примітки ред.

  1. ↑ Ramesh, S (8 серпня 2010). . Channel News Asia (Singapore). Архів оригіналу за 2 грудня 2012. Процитовано 4 листопада 2011. 
  2. ↑ . Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 4 листопада 2011. 
  3. [1]
  4. Усі дані, якщо це не зазначені окремо, подані у доларах США.
  5. Wilkin, Sam (17 серпня 2004). Maintaining Singapore's Miracle. CountryRisk.com. оригіналу за 12 жовтня 2004. Процитовано 23 липня 2010. 
  6. Index of Economic Freedom [ 24 грудня 2018 у Wayback Machine.], Heritage Foundation.
  7. Huff. W.G. «What is the Singapore model of economic development?» [ 1 серпня 2010 у Wayback Machine.] Camb. J. Econ. (1995) 19 (6): 735—759.
  8. Richardson, Michael (25 June 1997).
  9. Loh, Dominique (31 грудня 2006). . Channel NewsAsia (Singapore). Архів оригіналу за 27 січня 2007. Процитовано 12 листопада 2011. 
  10. . Архів оригіналу за 11 червня 2010. Процитовано 5 листопада 2011. 
  11. Driven by Growth: Political Change in the Asia-Pacific Region edited by James W. Morley
  12. Human Rights Watch World Report 2011 [ 14 квітня 2015 у Wayback Machine.] Singapore page 369
  13. . Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 5 листопада 2014. 
  14. . Архів оригіналу за 25 грудня 2014. Процитовано 5 листопада 2014. 
  15. . Ministry of Finance. Архів оригіналу за 2 жовтня 2006. Процитовано 1 травня 2006. 
  16. GST rate to rise to 7% from 1 July. Channel NewsAsia (Singapore). 15 лютого 2007. Архів оригіналу за 26 травня 2012. Процитовано 22 квітня 2010. 
  17. . Архів оригіналу за 13 травня 2013. Процитовано 12 листопада 2011. 
  18. Facts and Figures. Singapore Government. 11 листопада 2010. оригіналу за 20 квітня 2014. Процитовано 13 липня 2011. 
  19. Facts and Figures. Singapore Government. 13 жовтня 2009. оригіналу за 18 квітня 2012. Процитовано 13 липня 2011. 
  20. . Архів оригіналу за 20 жовтня 2011. Процитовано 16 листопада 2011. 
  21. [2] [ 27 квітня 2019 у Wayback Machine.] The World Factbook
  22. [3] [ 15 лютого 2019 у Wayback Machine.] The World Factbook
  23. Privacy International
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Singapur maye visoko rozvinenu zmishanu ekonomiku derzhavnogo kapitalizmu derzhava volodiye akciyami pidpriyemstv sho stvoryuyut priblizno 60 VVP cherez taki poseredniki yak suverennij investicijnij fond Temasek 5 Tut spriyatlive dlya biznesu seredovishe vidnosno vilne vid korupciyi ta prozore stabilni cini nizki podatki 14 2 vid VVP porivnyano z inshimi rozvinutimi ekonomikami 6 ta odin z najvishih valovih vnutrishnih produktiv na dushu naselennya VVP u sviti Cya innovacijna prote stijka forma ekonomiki sho poyednuye ekonomichne planuvannya ta vilnij rinok 7 otrimala nazvu Singapurska model Eksport osoblivo elektronika ta himichni rechovini ta poslugi zabezpechuyut golovne dzherelo pributku dlya ekonomiki sho dozvolyaye kupuvati prirodni resursi ta sirovinu yakih v Singapuru nemaye Ekonomika SingapuruValyuta Singapurskij dolar SGD Finansovij rik 1 kvitnya 31 bereznyaOrganizaciyi WTO APEC IOR ARC ASEANStatistikaVVP 251 5 mlrd 2010 est Zrostannya VVP 17 9 persha polovina 2010 est 1 VVP na dushu naselennya 62 100 PKS 2010 est 2 43 117 nominalnij 2010 est 3 VVP za sektorami silske gospodarstvo 0 promislovist 26 8 poslugi 73 2 2009 est Inflyaciya ISC 2 8 2010 est Naselennyapoza mezhoyu bidnosti N AIndeks Dzhini 48 1 2008 Robocha sila 3 1 million 2010 est Robocha silaza sektorami virobnictvo 18 budivnictvo 6 transport ta komunikaciyi 11 finansovi biznesovi ta inshi poslugi 39 inshe 26 2003 Bezrobittya 2 2 2010 est Galuzi virobnictva elektronika himichni rechovini finansovi poslugi burove obladnannya naftopererobka pererobka gumi ta gumovi virobi vigotovlennya yizhi ta napoyiv sudnoremontna galuz sporudzhennya morskih platform portova torgivlyaZovnishnya diyalnistEksport 358 4 mlrd 2010 est 2 Eksportni tovari mashini ta promislove obladnannya razom z elektronikoyu spozhivchi tovari farmaceitichni ta inshi himichni rechovini palivoPartneri Malajziya 11 9 Gonkong 11 7 Kitaj 10 4 Indoneziya 9 4 Spolucheni Shtati 6 5 Yaponiya 4 7 Pivdenna Koreya 4 1 2010 est Import 310 4 mlrd 2010 est 2 Importni tovari mashini ta promislove obladnannya palivo himichni rechovini produkti harchuvannya spozhivchi tovariPartneri Malajziya 11 7 Spolucheni Shtati 11 5 Kitaj 10 8 Yaponiya 7 9 Pivdenna Koreya 5 8 Indoneziya 5 4 2010 est Zovnishnij borg 21 82 mlrd 31 grudnya 2010 est Derzhavni finansiBorg 117 6 vid VVP 2009 est Dohodi S 21 29 mlrd 2009 est Vitrati S 24 14 mlrd 2009 est Ekonomichna dopomoga noneGolovne dzherelo CIA World Fact Book 4 Naprikinci 90 h rokiv XX st najvishi tempi zrostannya virobnictva sered krayin Pivdenno Shidnoyi Aziyi mav Singapur 14 na rik Zaraz vin maye odin z najvishih pokaznikiv vikoristannya robotiv u promislovosti Inozemni investiciyi v ekonomiku Singapura stanovlyat 3 mlrd na rik najbilshimi investorami ye Syangan ta Yaponiya Singapur tretij za rozmirami centr naftopererobki u sviti pislya H yustona j Rotterdama ponad 20 mln t siroyi nafti shorichno V Singapuri aktivno rozvivayutsya naukomistki galuzi visokih tehnologij Za rivnem komp yuterizaciyi ta vprovadzhennya robotiv vin posidaye druge misce v Aziyi pislya Yaponiyi Velika kilkist transnacionalnih korporacij iz SShA i Yaponiyi kontrolyuyut ekonomiku krayini Shoroku Singapur vidviduyut ponad 5 mln inozemnih turistiv Singapur vidomij yak Aziya v miniatyuri Aziya za odnu mit abo Yevropa na ekvatori Singapur yaksho tak mozhna skazati spirayetsya na rozshirenu koncepciyu tranzitnoyi torgivli zamovlyaye sirovinni tovari i dovodit yih do kondiciyi dlya nastupnogo reeksportu napriklad virobnictvo pidkladok ta naftopererobka Singapur takozh volodiye strategichnim portom yakij nadaye jomu konkurentni perevagi pered susidami i dozvolyaye koristuvatis perevagami vidkritogo portu Port Singapuru najbilsh zavantazhenij port u sviti bilshe za porti Rotterdama ta Gonkongu 8 Na dodachu do portovoyi infrastrukturi tut ye kvalifikovana robocha sila yaka zavdyachuye uspishnij osvitnij politici v krayini v navchanni kvalifikovanih robitnikiv sho maye osnovopolozhne znachennya oskilki zabezpechuye bilsh legkij dostup na rinki dlya importu ta eksportu ta daye mozhlivist ta navichki dlya peretvorennya importu na eksport 14 lyutogo 2007 roku uryad Singapuru ogolosiv sho ekonomichne zrostannya za cilij 2006 rik bulo 7 9 vishe nizh spochatku ochikuvalos 7 7 Riven bezrobittya v Singapuri blizko 2 2 stanom na 20 lyutogo 2009 roku 9 8 serpnya 2010 roku Singapur najbilsh shvidko rostucha ekonomika svitu iz pokaznikom zrostannya 17 9 za pershu polovinu 2010 roku 1 Zmist 1 Makroekonomichnij trend 1 1 Bankivska sprava 1 2 Opodatkuvannya 2 Biotehnologiyi 3 Energetika ta infrastruktura 4 Torgivlya investiciyi ta dopomoga 5 Fakti ta cifri 6 Mizhnarodni rejtingi 7 PrimitkiMakroekonomichnij trend red Ce tablicya trendu valovogo vnutrishnogo produktu Singapuru po rinkovim cinam za ocinkoyu 10 Mizhnarodnogo valyutnogo fondu Rik Vnutrishnij valovij produkt mln US dolarovij ekvivalent Nominalnij VVP na dushu naselennya v vid SShA PKS VVP na dushu naselennya v vid SShA 1980 25 117 2 14 singapurskih dolariv 39 65 55 001985 39 036 2 20 singapurskih dolariv 36 63 63 411990 66 778 1 81 singapurskih dolariv 52 09 74 761995 119 470 1 41 singapurskih dolariv 86 14 90 602000 159 840 1 72 singapurskih dolariv 66 19 91 482005 194 360 1 64 singapurskih dolariv 67 54 103 032007 224 412 1 42 singapurskih dolariv 74 61 107 922008 235 632 1 37 singapurskih dolariv 73 71 107 272009 268 900 1 50 singapurskih dolariv 78 53 108 332010 309 400 1 32 singapurskih dolariv 82 13 119 54Uryad zaohochuye visokij riven zaoshadzhen ta investuvannya cherez obov yazkovu pensijnu shemu yaka vidoma yak Centralnij strahovij fond prichomu znachna chastina jogo byudzhetu vitrachayetsya na osvitu ta tehnologiyi Uryad takozh volodiye takozh kompaniyami pov yazanimi z Temasek osoblivo v galuzi virobnictva yaki pracyuyut po suti yak komercijni ustanovi ta pokrivayut blizko 60 VVP Oskilki v majbutnomu svit dedali bilshe globalizuyetsya krayina pozicionuye sebe yak finansovij centr ta centr visokih tehnologij sered inshih krayin Shidnoyi Aziyi Strategichne rozmishennya Singapuru na peretini golovnih morskih shlyahiv ta industrialne suspilstvo dalo krayini neproporcijno velike ekonomichne znachennya v Pivdenno shidnij Aziyi porivnyano z nevelikim rozmirom krayini Pislya vid yednannya vid Malajziyi v 1965 roci pered Singapurom postali problemi nestachi resursiv ta malogo vnutrishnogo rinku U vidpovid uryad Singapuru prijnyav politiku yaka spriyala biznesu inozemnim investiciyam ta eksportnim galuzyam sho poyednuvalos z derzhavnim investuvannyam v strategichnih derzhavnih pidpriyemstvah Keruyucha partiya v 1960 h rokah vvazhalas socialistichnoyu prote shvidko peretvorilas na prokapitalistichnu za samooznachennya yak pragmatichna partiya opisuyetsya deyakimi oglyadachami yak evfemizm kapitalistichnoyi pid avtoritarnim socialistichnim kontrolem Uryad Singapuru vibrav kerovanu ekonomiku ta investuvannya i medicinu ta infrastrukturu Riven zhittya postijno zrostav vse bilshe simej zminyuvalo status z nizkih statkiv na lyudej iz serednim dostatkom Pid chas promovi na chest Dnya nacionalnoyi yednosti v 1987 roci Li Kuan Yu zayaviv bazuyuchis na vnutrishnih kriteriyah sho 80 singapurciv mozhut teper vvazhatis predstavnikami serednogo klasu 11 Ekonomichna strategiya Singapuru dala realne zrostannya ekonomiki v serednomu na 8 0 z 1960 po 1999 Pislya regionalnoyi finansovoyi krizi v 1999 roci ekonomika vidnovilas iz zrostannyam v 5 4 a v nastupnomu 2000 roci 9 9 Prote ekonomichne spovilnennya Spoluchenih Shtativ Yaponiyi ta Yevropejskogo Soyuzu a takozh svitove padinnya v galuzi elektroniki zmenshilo prognozovanij ekonomichnij rist v 2001 roci do negativnih 2 0 Ekonomika zrosla na 2 2 nastupnogo roku ta na 1 1 v 2003 roci koli Singapur vraziv spalah atipovoyi pnevmoniyi Ale zgodom vidbulos velike vidnovlennya v 2004 roci yake dozvolilo pokazati rist 8 3 v Singapuri hocha faktichnij rist ne dosyagnuv do cilovogo rostu bilsh nizh na polovinu ta pokazav tilki 2 5 U 2005 roci ekonomichnij rist buv 6 4 ta v 2006 roci 7 9 Praktichno povna vidsutnist korupciyi v Singapuri kvalifikovana robocha sila prosunuta ta efektivna infrastruktura stali privablivimi dlya bilsh 3000 transnacionalnih korporacij iz Spoluchenih Shtativ Yaponiyi ta Yevropi Inozemni firmi mozhna znajti praktichno v bud yakij galuzi ekonomiki Transnacionalni korporaciyi viroblyayut bilsh nizh dvi treti usiyeyi promislovoyi produkciyi ta pryamih eksportnih prodazh hocha v pevnih sektorah poslug dominuyuchimi zalishayutsya golovnim chinom pov yazani z uryadom korporaciyi Promislove virobnictvo ta finansovij sektor zajmali vidpovidno 26 ta 22 vid vnutrishnogo valovogo produktu Singapuru v 2000 roci Galuz elektroniki lidiruye u virobnichomu sektori ta daye blizko 48 vid zagalnoyi promislovoyi produkciyi ale uryad takozh vvazhaye svoyim prioritetom rozvitok himichnoyi galuzi ta galuzi biotehnologij Shob pidtrimuvati visoku konkurentnu zdatnist nezvazhayuchi na zrostannya zarplat uryad zaohochuye do diyalnosti po dodavannyu vartosti v promislovosti ta obslugovuvannyu Tut takozh vidkrili chi v procesi vidkrittya finansovi centi telekomunikaciyi elektrostanciyi ta rozdribna torgivlya dlya spriyannya inozemnim postachalnikam poslug ta posilennya konkurenciyi Koli v centralnomu dilovomu kvartali Singapura orendna plata zrosla vtrichi v 2006 roci uryad sprobuvav zastosuvati deyaki zahodi vklyuchno z obmezhennyam zarobitnoyi plati ta zvilnennyam budinkiv sho ne vikoristovuyutsya z metoyu zmenshiti vitrati na orendu ta zniziti vitrati na vedennya biznesu v Singapuri Bankivska sprava red Div takozh Bankivska sprava v Singapuri Singapur finansovij centr Pivdenno Shidnoyi Aziyi Zgidno z Human Rights Watch zvazhayuchi na rol finansovogo centru regionu Singapur postijno kritikuyut za jmovirne rozmishennya rahunkiv yaki mistyat groshi sumnivnogo pohodzhennya vid korumpovanih lideriv ta yihnih spilnikiv vklyuchno z milyardami dolariv derzhavnih pributkiv Birmi z prodazhu prirodnogo gazu yaki prihovani tut vid nacionalnih rahunkiv 12 Opodatkuvannya red Div takozh Podatok na dohodi v Singapuri Singapur privablivij dlya investoriv cherez nizki podatkovi stavki Vsogo u Singapuri 5 podatkiv z yakih odin podatok na pributok odin robitnichij podatok Sumarna stavka podatkiv 27 1 Zajmaye 5 e misce v rejtingu podatkovih sistem svitu 13 Vsogo 4 vidi importnih tovariv pidlyagayut opodatkuvannyu pri vvezenni spirtni napoyi tyutyunovi virobi naftoprodukti ta avtomobili 14 Z 1 kvitnya 1994 roku Singapur uviv novij podatok Na tovari ta poslugi Goods and Services Tax GST z pochatkovim pokaznikom 3 roku yakij zbilshiv pributki uryadu na S 1 6 mlrd US 1 mlrd 800m ta stabilizuvav uryadovi finansi 15 Cej podatok buv zbilshenij do 4 v 2003 do 5 v 2004 ta do 7 v 2007 16 Biotehnologiyi red Singapur aktivno zaohochuye ta rozvivaye biotehnologichnu galuz V galuz investuyutsya sotni miljoniv dolariv shob rozbuduvati infrastrukturu fondi doslidzhen ta rozvitku ta shob zaverbuvati najkrashih mizhnarodnih naukovciv do Singapuru Providni virobniki likiv taki yak GlaxoSmithKline GSK Pfizer ta Merck amp Co vidkrili zavodi v Singapuri 8 chervnya 2008 roku GSK ogolosili sho investuyut S 300 mln u vidkrittya she odnogo zavodu z virobnictva pediatrichnih vakcin pershij yihnij takij zavod v Aziyi 17 Farmacevtichna galuz teper zajmaye bilsh nizh 16 vid zagalnogo promislovogo virobnictva krayini Energetika ta infrastruktura red Singapur centr cinoutvorennya ta providnij torgovelnij centr Aziyi Naftova galuz daye 5 vidsotkiv vid VVP Singapuru i ce odin iz troh najbilshih centriv eksportnih centriv naftopererobki u sviti U 2007 roci krayina eksportuvala 68 1 mln tonn naftoproduktiv Naftopererobna galuz prizvela do rozvitku himichnoyi promislovosti a takozh virobnictva naftovogo ta gazovogo obladnannya 18 Singapur zajmaye 70 vidsotkiv svitovogo rinku dlya samopidjomnogo burovogo obladnannya ta 70 procentiv rinku virobnictva plavuchih ustanovok dobuvannya zberigannya ta vidvantazhennya nafti Krayina maye 20 procentiv svitovogo rinku remontu korabliv i v 2008 morska ta shelfova galuz najmali majzhe 70000 pracivnikiv 19 Torgivlya investiciyi ta dopomoga red U 2000 roci zagalnij obsyag torgivli Singapuru stanoviv S 373 zrostannya na 21 porivnyano 1999 rokom Nezvazhayuchi na malij rozmir Singapur zaraz 15 ij najbilshij torgovelnij partner Spoluchenih Shtativ 20 U 2000 roci import v Singapuri sklav 135 mlrd a eksport sklav 138 mlrd Malajziya bula golovnim dzherelom importu a takozh yiyi najbilshim eksportnim rinkom poglinayuchi 18 vid eksportu Singapuru za Malajziyeyu jdut Spolucheni Shtati Na reeksport pripadalo 43 zagalnogo obsyagu torgivli z inshimi krayinami v 2000 roci Golovni statti eksportu Singapuru ce naftoprodukti yizha napoyi himichni rechovini tekstil odyag elektronni komponenti telekomunikacijni priladi ta transportne obladnannya Golovni statti importu ce litaki sira nafta ta naftoprodukti elektronni komponenti radioprijmachi ta televizori ta skladovi chastini avtomashini himichni rechovini zalizo stal tekstil tkanini Komitet ekonomichnogo rozvitku Singapuru EDB prodovzhuye zaluchati koshti na velikomasshtabni proekti nezvazhayuchi na vidnosno visoku vartist vedennya biznesu SShA lidiruyut za inozemnimi investiciyami yihnya chastka stanovit 40 vid novih kontraktiv u virobnichij galuzi v 2000 roci Stanom na 1999 rik sukupnij obsyag investicij amerikanskih kompanij u virobnictvo ta poslugi syagnuv priblizno 20 mlrd vsogo aktiviv Bilsha chastina amerikanskih investicij zoseredzhena u virobnictvi elektroniki naftopererobci ta zberiganni ta v himichnij promislovosti V Singapuri pracyuye bilsh nizh 1500 amerikanskih firm Krim togo uryad zaohochuvav miscevi firmi investuvati za kordon zagalna suma singapurskih zakordonnih investicij dosyagla 39 mlrd na kinec 1998 roku Na pershomu misci Kitajska Narodna Respublika 14 vid zagalnoyi kilkosti zakordonnih investicij dali jde Malajziya 10 Gonkong 8 9 Indoneziya 8 0 ta Spolucheni Shtati 4 0 Shvidkozrostayucha ekonomika Indiyi osoblivo galuz visokih tehnologij ye perspektivnoyu dlya singapurskih investicij Spolucheni Shtati ne mayut programi dvostoronnoyi dopomogi Singapuru prote SShA zacikavleni v pozhvavlenni dvostoronnoyi torgivli i pidpisali Dogovir pro vilnu torgivlyu Rik Zagalna torgivlya Import Eksport Zmina2000 273 135 138 21 2001 9 4 2002 432 1 5 2003 516 237 279 9 6 2004 629 293 336 21 9 2005 716 333 383 14 2006 810 379 431 13 2 Vsi znachennya v mlrd singapurskih dolariv Za zagalnimi obsyagami mizhnarodnoyi torgivli v 2010 roci eksport ta import razom Singapur perevershiv Rosiyu 21 22 Fakti ta cifri red Ekonomichne zrostannya v procentah 2007 rik 7 4 Temp zrostannya promislovogo virobnictva 6 8 2007 est Elektroenergiya virobnictvo 41 137 7 mlrd kVt 2007 Elektroenergiya virobnictvo za dzherelami goryuchi korisni kopalini 100 vodne 0 yaderne 0 inshi 0 1998 Elektroenergiya spozhivannya 37 420 3 mlrd kVt 2007 Elektroenergiya eksport 0 kVt 2007 Elektroenergiya import 0 kVt 2007 Silske gospodarstvo produkciya guma kopra frukti ovochi domashnya pticya yajcya riba orhideyi dekorativni ribiValyuta 1 Singapurskij dolar S chi SGD 100 centivObminnij kurs Rik Singapurskih dolariv US 11981 2 05301985 2 12131990 1 72751995 1 41482000 1 73612005 1 67382008 kviten 1 36432009 berezen 1 51232010 1 28442011 traven 1 2336Mizhnarodni rejtingi red Informaciya v comu rozdili zastarila Vi mozhete dopomogti onovivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin listopad 2011 Mizhnarodni rejtingi SingapuruPolitichni rejtingiOrganizaciya Doslidzhennya RejtingFreedom House Politichni prava ta svobodi Chastkovo vilna dzherelo Freedom House Svoboda presi Ne vilna dzherelo Reporteri bez kordoniv Svoboda presi 133 tya z 175 lt dzherelo The Economist Riven demokratiyi 82 ga z 167 zmishanij rezhim dzherelo Transparency International Riven sprijnyattya korupciyi 1 sha z 180 dlya 2010 roku dzherelo Privacy International ta Electronic Privacy Information Center Konfidencijnist vid korporativnogo i uryadovogo sposterezhennya Endemic surveillance society status 23 Ekonomichni rejtingiOrganizaciya Doslidzhennya RejtingMizhnarodnij valyutnij fond VVP nominal na dushu naselennya 23 tya z 180 dzherelo Mizhnarodnij valyutnij fond VVP PKP na dushu naselennya 5 ta z 181 dzherelo Mizhnarodnij valyutnij fond Suma valyutnih rezerviv 9 ta z 156 dzherelo Organizaciya Ob yednanih Nacij Koeficiyent Dzhini Koeficiyent Dzhini 42 5 Krayina z visokoyu nerivnostyu dohodiv dzherelo Svitovij bank Legkist vedennya biznesu 1 sha z 183 dzherelo Vsesvitnij ekonomichnij forum Legkist vedennya torgivli 1 sha z 118 dzherelo Vsesvitnij ekonomichnij forum Konkurentospromozhnist 3 tya z 133 dzherelo Socialni RejtingiOrganizaciya Ob yednanih Nacij Indeks rozvitku lyudskogo potencialu 23 tya v sviti status Rozvinutoyi krayini dzherelo The Economist Yakist zhittya 11 ta z 111 dzherelo Organizaciya Ob yednanih Nacij Gustina naselennya 2 ga z 239 Macau is not a country dzherelo The Economist Vartist prozhivannya 11 ta z 111 dzherelo Organizaciya Ob yednanih Nacij Kilkist immigrantiv 7 ma z 192 42 6 naselennya Singapuru stanovlyat inozemci dzherelo International Energy Agency Vikidi dvookisu vuglecyu na dushu naselennya 23 tya z 210 dzherelo Center for Strategic and International Studies Kilkist vijsk 62 ga z 166 dzherelo Organizaciya Ob yednanih Nacij Koeficiyent fertilnosti 221 sha z 223 dzherelo Primitki red a b Ramesh S 8 serpnya 2010 Govt s goal is to ensure all S poreans enjoy fruits of growth PM Lee Channel News Asia Singapore Arhiv originalu za 2 grudnya 2012 Procitovano 4 listopada 2011 a b v Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 25 grudnya 2018 Procitovano 4 listopada 2011 1 Usi dani yaksho ce ne zaznacheni okremo podani u dolarah SShA Wilkin Sam 17 serpnya 2004 Maintaining Singapore s Miracle CountryRisk com Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2004 Procitovano 23 lipnya 2010 Index of Economic Freedom Arhivovano 24 grudnya 2018 u Wayback Machine Heritage Foundation Huff W G What is the Singapore model of economic development Arhivovano 1 serpnya 2010 u Wayback Machine Camb J Econ 1995 19 6 735 759 Richardson Michael 25 June 1997 Singapore Banks on Its Port International Herald Tribune Paris Loh Dominique 31 grudnya 2006 Singapore s economy grows by 7 7 in 2006 Channel NewsAsia Singapore Arhiv originalu za 27 sichnya 2007 Procitovano 12 listopada 2011 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 11 chervnya 2010 Procitovano 5 listopada 2011 Driven by Growth Political Change in the Asia Pacific Region edited by James W Morley Human Rights Watch World Report 2011 Arhivovano 14 kvitnya 2015 u Wayback Machine Singapore page 369 PricewaterhouseCoopers Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2014 Procitovano 5 listopada 2014 PricewaterhouseCoopers Arhiv originalu za 25 grudnya 2014 Procitovano 5 listopada 2014 FY 1996 Budget Revenue And Tax Changes Ministry of Finance Arhiv originalu za 2 zhovtnya 2006 Procitovano 1 travnya 2006 GST rate to rise to 7 from 1 July Channel NewsAsia Singapore 15 lyutogo 2007 Arhiv originalu za 26 travnya 2012 Procitovano 22 kvitnya 2010 Pharmaceutical Technology com Arhiv originalu za 13 travnya 2013 Procitovano 12 listopada 2011 Facts and Figures Singapore Government 11 listopada 2010 Arhiv originalu za 20 kvitnya 2014 Procitovano 13 lipnya 2011 Facts and Figures Singapore Government 13 zhovtnya 2009 Arhiv originalu za 18 kvitnya 2012 Procitovano 13 lipnya 2011 FTD Top Trading Partners Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2011 Procitovano 16 listopada 2011 2 Arhivovano 27 kvitnya 2019 u Wayback Machine The World Factbook 3 Arhivovano 15 lyutogo 2019 u Wayback Machine The World Factbook Privacy International Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ekonomika Singapuru amp oldid 40145144