www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кічкас Кучук Ас Айнлаге історична місцевість у Запоріжжі давнє поселення на правому березі річки Дніпро відоме ще з часі

Кічкас

Кічкас, Кучук-Ас, Айнлаге — історична місцевість у Запоріжжі, давнє поселення на правому березі річки Дніпро, відоме ще з часів Київської Русі. Інша назва Кучук-Ас. Кічкас розташований у Дніпровському районі Запоріжжя вище греблі ДніпроГЕС. Сучасним продовженням Кічкасу на пагорбі є житлова забудова вздовж Бородінської вулиці, а також селища Селянське та Робітниче.

Кічкас
Запоріжжя
Кічкас

Центральна вулиця колонії Кічкас перед затопленням у 1930-х роках
Загальна інформація
47°51′ пн. ш. 35°03′ сх. д. / 47.850° пн. ш. 35.050° сх. д. / 47.850; 35.050Координати: 47°51′ пн. ш. 35°03′ сх. д. / 47.850° пн. ш. 35.050° сх. д. / 47.850; 35.050
Країна  Україна
Карта
Дніпрові пороги
1850 — 1900 рр.

На протилежному лівому березі Кічкаський яр і запорізька місцевість Павло-Кічкас (колишнє панське село Маркусове), яке є сучасним житловим районом Запоріжжя (нині — частина Заводського району міста.

Велике значення Кічкасу мало його положення після Дніпрових порогів у Кічкаської переправи через Дніпро перед островом Хортиця. Перевіз згадує у X столітті візантійський імператор Костянтин VII Багрянородний, у XVI столітті — Еріх Лясота й Михайло Литвин, та у XVII століттіі — Гійом Левассер де Боплан.

Етимологія ред.

Георгій Вернадський вважає, що кінцівку «ас» в назві Кучук-Ас можна пов'язати із антами.

Перевіз був відомий серед запорозьких козаків (у джерелах з кінця XVI століття) під назвами Кічкас, Кочкас, Кучкас, Кічет, що співзвучно з татарським словом «коч» — «проходити, йти далі». За іншою версією «Кічкас» з татарської означає «дрібний пісок».

Археологія ред.

Кічкас був обстежений в рамках Дніпрогесівської археологічної експедиції. Знахідки Кічкас-I відносять до ямної та багатопружкової кераміки культур

Поблизу села знайдено понад 100 невисоких курганів епохи бронзи і скіфського часу, досліджених у 1927—1931 роках. Скіфські кургани (понад 60) мали кам'яні закладки, споруджені безпосередньо над неглибокою (до 1,5 м) прямокутною могильною ямою, іноді з дерев'яним зрубом. Обряд поховання — витягнуте вгору обличчям трупоположення. У могилах знайдено зброю (залізні наконечники копій, бронзові наконечники стріл), прикраси (скляні і електрові намистини, золоті бляшки), місцевий посуд й уламки давньогрецьких амфор. Скіфські поховання датуються 4-3 ст. до н. е.

За будівництва Дніпрогесу у 1928 році навпроти Кічкаса біля лівого берега Дніпра було знайдено п'ять чудово орнаментованих мечів типу «меча Святослава», які, що за думкою академіка Бориса Рибакова могли належати дружинникам князя Святослава. Всі екземпляри були передані археологами у Дніпропетровський історичний музей, але їх сліди загубилися під час Другої світової війни.

Антська, руська та козацька доба ред.

Кічкаський перевіз прийнято ототожнювати з Крарійською переправою часів Київської Русі.

Під назвою Кичкаська переправа відома з кінця XVI століття.

У 1734—1775 роках Кічкас входив до Кодацької паланки Запорозької Січі.

Менонітська колонія Ейнлаге (Айнлаге) ред.

Колонія менонітів Айнлаге (Кічкас) заснована у 1789 році 41-єю сім'єю переселенців зі східної Пруссії. Тут оселилися німці-меноніти, що назвали Кічкас Айнлаге (Айнлагє; німецькою Einlage), що значить «стан», «станиця».

У німецькій колонії Кічкас з 1861 року був завод сільськогосподарських знарядь Унгера, а з 1908 року — Олександра Коппа. Одна з газет того часу так писала про Кічкас:

«Кічкас — село, з однією витягнутою уздовж Дніпра вулицею. Чисті будиночки. Населення — німці-колоністи: неговіркі чоловіки і одягнені в чорні сукні до п'ят жінки».

Айнлаге було німецькою колонією у складі Хортицької волості Катеринославського повіту Катеринославської губернії. На 1886 рік тут було 940 мешканця, 99 двори, школа, лісова пристань, 2 колісних заводи, 5 лавок.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1534 осіб (768 чоловічої статі та 766 — жіночої), з яких 376 — православної віри, 974 — протестантської.

До початку ХХ століття стала однією з найбільших колоній менонітів в Російській імперії. На початку ХІХ сторіччя в колонії було 200 дворів. в яких проживало 1 600 осіб, працювало близько 30 підприємств різних сфер діяльності.

У 1904 році була побудована друга лінія Катерининської залізницї з Кривого Рогу на Донеччину через Кічкас та Олександрівськ. Залізниця пройшла по східних, північних межах Айнлаге де переходила на лівий берег Дніпра Кічкаським мостом.

У 1910 році було засновано психіатричний заклад Бетані між Айнлаге (Кічкас) і Кронсвайде (Володимирівка). Перша світова і громадянська війни зупинили подальший розвиток психіатричного закладу, а в квітні 1919 року його націоналізували. Певний період часу заклад було головним об'єктом нападок банд Махно, які нещадно грабували лікарню. У 1922 році, в результаті голоду, в лікарні помер 61 хворий. У 1925 році заклад повністю перестав функціонувати, а у 1927 році, під час будівництва ДніпроГЕС, лікарню затопили.

Станом на 1904 рік видання 40-го тому Енциклопедичного словника Брокгауза та Ефрона у Айнлаге мешкало 1400 осіб 2 школи, 2 ярмарки, лісова пристань, колісна та бондарна майстерня. Жвава торгівля.

На початку XX століття було організовано переселення з Катеринославської губернії німців й українців до північно-західної частини Оренбурзької губернії. За своїми українськими селами там утворилися колонії та села: Кічкасс, Хортиця, Канцерівка, Дєєвка (за Діївкою), Царичанка, Криничувате та інші. Оренбурзький Кічкас у 1934—1938 роках був центром німецького Кічкаського національного району Оренбурзької області.

До 1917 року колонія Айнлаге входила до складу Хортицької волості.

За часів УРСР ред.

Після приходу більшовиків у 1919 році всі підприємства були націоналізовані.

8-14 жовтня 1920 року Врангель намагався розбити Червону армії у районі Кічкасу й Каховського плацдарму але натомість отримав поразку й втратив усі свої танки, що частково були знищені а частково захоплені 51-ю дивізією РСЧА.

У 1921 році у Кічкасі був створений дослідний зразок трактора «Запорожець», що у 1923-27 роках серійно вироблено на Дизелебудівельному заводі у Токмаці у кількості до 800 одиниць.

У 1920-х роках меноніти полишили колонію, переселившись переважно до Канади.

У 1927 році розпочалося переселення мешканців Кічкаса в зв'язку з початком будівництва на Дніпрі ДніпроГЕСу. Вище старого Кічкасу споруджується робітниче Соцмісто — Новий Кічкас.На півночі й сході від Айнлаге за часів індустріалізації заселилися робочі селища Селянське, Робітниче.

З підняттям вод Дніпровського водосховища стародавня частина Кічкасу була затоплена.

Кічкаський міст ред.

Кічкаський міст існував до будівництва Дніпрогесу вище Дніпром, у 1,5-2 км від греблі ДніпроГЕСу. Офіційне відкриття Кічкаського моста відбулося 22 січня 1908 року. Замість Кічкаського залізничного переходу, що опинявся у водосховищі, був побудований перехід через острів Хортиця з двома залізничними мостами. Після закінчення будівництва Дніпровської ГЕС та нових металевих мостів через острів Хортиця, потреба в Кічкаському мості відпала. Він потрапляв у зону затоплення у верхньому б'єфі греблі. 6 листопада 1931 року Кічкаський міст був демонтований.

У Незалежній Україні ред.

Пам'ятник Леніну у Кічкасі був прибраний 11 листопада 2014 року.

Відомі уродженці ред.

  • У селі Кічкас Запорізького району Дніпропетровської області народився генерал-лейтенант НКВД, керівник «СМЕРШ» Павло Зеленін.
  • Український радянський діяч Володимир Площенко.

Примітки ред.

  1. Вернадский Г. В. . Архів оригіналу за 29 вересня 2008. Процитовано 28 жовтня 2008. 
  2. СМОЛІЧЕВ, ПЕТРО. . Архів оригіналу за 8 лютого 2017. Процитовано 15 грудня 2017. 
  3. Serhiy M. Razumov (2011). FLINT ARTEFACTS OF NORTHERN PONTIC POPULATIONS OF THE EARLY AND MIDDLE BRONZE AGE: 3200 – 1600 BC (англ.). Poznań. ISBN 83-86094-16-8. ISSN 1231-0344. 
  4. Є. В. Максимов. Кічкас. — Радянська енциклопедія історії України, 1970. — Т. 2. — С. 390.
  5. Чернышев Н. А. О технике и происхождении «франкских» мечей, найденных на Днепрострое в 1928 г. // Скандинавский сборник. — Таллин, 1963. — Вып. VI. — С. 211—226.
  6. Славяне и скандинавы: Сб. ст. : Пер. с нем. / Общ. ред. Е. А. Мельниковой. — М.: Прогресс, 1986. — 416 с.
  7. . web.archive.org. 24 листопада 2020. Архів оригіналу за 24 листопада 2020. Процитовано 27 січня 2022. 
  8. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  9. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-60)
  10. 40-ий том Енциклопедичного словника Брокгауза та Ефрона
  11. . Архів оригіналу за 6 серпня 2017. Процитовано 5 серпня 2017. 
  12. Васильчук Г., Карафін К. Кічкаський міст. — Хортицький бізнес-клуб, 2001. — № 5.
  13. Жаров В. Таємниці Кічкаський ешелону: (Про вибух Кічкаський моста махновцями в 1920 р.). — Запорозька Січ, 22.03.2007. — № 53-55.
  14. Бородін Артем. Кічкаський міст в Олександрівську побудували за чотири роки. А розібрали за сімдесят днів. — Миг, 2012. — № 32, 33. — С. 50. з джерела 6 серпня 2017. Процитовано 2017-08-05.

Джерела та література ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Kichkas Kuchuk As Ajnlage istorichna miscevist u Zaporizhzhi davnye poselennya na pravomu berezi richki Dnipro vidome she z chasiv Kiyivskoyi Rusi Insha nazva Kuchuk As Kichkas roztashovanij u Dniprovskomu rajoni Zaporizhzhya vishe grebli DniproGES Suchasnim prodovzhennyam Kichkasu na pagorbi ye zhitlova zabudova vzdovzh Borodinskoyi vulici a takozh selisha Selyanske ta Robitniche KichkasZaporizhzhyaKichkasCentralna vulicya koloniyi Kichkas pered zatoplennyam u 1930 h rokahZagalna informaciya47 51 pn sh 35 03 sh d 47 850 pn sh 35 050 sh d 47 850 35 050 Koordinati 47 51 pn sh 35 03 sh d 47 850 pn sh 35 050 sh d 47 850 35 050Krayina UkrayinaKartaDniprovi porogi1850 1900 rr Na protilezhnomu livomu berezi Kichkaskij yar i zaporizka miscevist Pavlo Kichkas kolishnye panske selo Markusove yake ye suchasnim zhitlovim rajonom Zaporizhzhya nini chastina Zavodskogo rajonu mista Velike znachennya Kichkasu malo jogo polozhennya pislya Dniprovih porogiv u Kichkaskoyi perepravi cherez Dnipro pered ostrovom Horticya Pereviz zgaduye u X stolitti vizantijskij imperator Kostyantin VII Bagryanorodnij u XVI stolitti Erih Lyasota j Mihajlo Litvin ta u XVII stolittii Gijom Levasser de Boplan Zmist 1 Etimologiya 2 Arheologiya 3 Antska ruska ta kozacka doba 4 Menonitska koloniya Ejnlage Ajnlage 5 Za chasiv URSR 5 1 Kichkaskij mist 6 U Nezalezhnij Ukrayini 7 Vidomi urodzhenci 8 Primitki 9 Dzherela ta literaturaEtimologiya red Georgij Vernadskij vvazhaye sho kincivku as v nazvi Kuchuk As mozhna pov yazati iz antami 1 Pereviz buv vidomij sered zaporozkih kozakiv u dzherelah z kincya XVI stolittya pid nazvami Kichkas Kochkas Kuchkas Kichet sho spivzvuchno z tatarskim slovom koch prohoditi jti dali Za inshoyu versiyeyu Kichkas z tatarskoyi oznachaye dribnij pisok Arheologiya red Kichkas buv obstezhenij v ramkah Dniprogesivskoyi arheologichnoyi ekspediciyi Znahidki Kichkas I vidnosyat do yamnoyi ta bagatopruzhkovoyi keramiki kultur 2 3 Poblizu sela znajdeno ponad 100 nevisokih kurganiv epohi bronzi i skifskogo chasu doslidzhenih u 1927 1931 rokah Skifski kurgani ponad 60 mali kam yani zakladki sporudzheni bezposeredno nad neglibokoyu do 1 5 m pryamokutnoyu mogilnoyu yamoyu inodi z derev yanim zrubom Obryad pohovannya vityagnute vgoru oblichchyam trupopolozhennya U mogilah znajdeno zbroyu zalizni nakonechniki kopij bronzovi nakonechniki stril prikrasi sklyani i elektrovi namistini zoloti blyashki miscevij posud j ulamki davnogreckih amfor Skifski pohovannya datuyutsya 4 3 st do n e 4 Za budivnictva Dniprogesu u 1928 roci navproti Kichkasa bilya livogo berega Dnipra bulo znajdeno p yat chudovo ornamentovanih mechiv tipu mecha Svyatoslava yaki sho za dumkoyu akademika Borisa Ribakova mogli nalezhati druzhinnikam knyazya Svyatoslava Vsi ekzemplyari buli peredani arheologami u Dnipropetrovskij istorichnij muzej ale yih slidi zagubilisya pid chas Drugoyi svitovoyi vijni 5 6 Antska ruska ta kozacka doba red Kichkaskij pereviz prijnyato ototozhnyuvati z Krarijskoyu perepravoyu chasiv Kiyivskoyi Rusi Pid nazvoyu Kichkaska pereprava vidoma z kincya XVI stolittya U 1734 1775 rokah Kichkas vhodiv do Kodackoyi palanki Zaporozkoyi Sichi Menonitska koloniya Ejnlage Ajnlage red Koloniya menonitiv Ajnlage Kichkas zasnovana u 1789 roci 41 yeyu sim yeyu pereselenciv zi shidnoyi Prussiyi Tut oselilisya nimci menoniti sho nazvali Kichkas Ajnlage Ajnlagye nimeckoyu Einlage sho znachit stan stanicya U nimeckij koloniyi Kichkas z 1861 roku buv zavod silskogospodarskih znaryad Ungera a z 1908 roku Oleksandra Koppa Odna z gazet togo chasu tak pisala pro Kichkas 7 nbsp Kichkas selo z odniyeyu vityagnutoyu uzdovzh Dnipra vuliceyu Chisti budinochki Naselennya nimci kolonisti negovirki choloviki i odyagneni v chorni sukni do p yat zhinki nbsp Ajnlage bulo nimeckoyu koloniyeyu u skladi Hortickoyi volosti Katerinoslavskogo povitu Katerinoslavskoyi guberniyi Na 1886 rik tut bulo 940 meshkancya 99 dvori shkola lisova pristan 2 kolisnih zavodi 5 lavok 8 Za perepisom 1897 roku kilkist meshkanciv zrosla do 1534 osib 768 cholovichoyi stati ta 766 zhinochoyi z yakih 376 pravoslavnoyi viri 974 protestantskoyi 9 Do pochatku HH stolittya stala odniyeyu z najbilshih kolonij menonitiv v Rosijskij imperiyi Na pochatku HIH storichchya v koloniyi bulo 200 dvoriv v yakih prozhivalo 1 600 osib pracyuvalo blizko 30 pidpriyemstv riznih sfer diyalnosti U 1904 roci bula pobudovana druga liniya Katerininskoyi zaliznicyi z Krivogo Rogu na Donechchinu cherez Kichkas ta Oleksandrivsk Zaliznicya projshla po shidnih pivnichnih mezhah Ajnlage de perehodila na livij bereg Dnipra Kichkaskim mostom U 1910 roci bulo zasnovano psihiatrichnij zaklad Betani mizh Ajnlage Kichkas i Kronsvajde Volodimirivka Persha svitova i gromadyanska vijni zupinili podalshij rozvitok psihiatrichnogo zakladu a v kvitni 1919 roku jogo nacionalizuvali Pevnij period chasu zaklad bulo golovnim ob yektom napadok band Mahno yaki neshadno grabuvali likarnyu U 1922 roci v rezultati golodu v likarni pomer 61 hvorij U 1925 roci zaklad povnistyu perestav funkcionuvati a u 1927 roci pid chas budivnictva DniproGES likarnyu zatopili Stanom na 1904 rik vidannya 40 go tomu Enciklopedichnogo slovnika Brokgauza ta Efrona u Ajnlage meshkalo 1400 osib 2 shkoli 2 yarmarki lisova pristan kolisna ta bondarna majsternya Zhvava torgivlya 10 Na pochatku XX stolittya bulo organizovano pereselennya z Katerinoslavskoyi guberniyi nimciv j ukrayinciv do pivnichno zahidnoyi chastini Orenburzkoyi guberniyi Za svoyimi ukrayinskimi selami tam utvorilisya koloniyi ta sela Kichkass Horticya Kancerivka Dyeyevka za Diyivkoyu Carichanka Krinichuvate ta inshi Orenburzkij Kichkas u 1934 1938 rokah buv centrom nimeckogo Kichkaskogo nacionalnogo rajonu Orenburzkoyi oblasti Do 1917 roku koloniya Ajnlage vhodila do skladu Hortickoyi volosti Za chasiv URSR red Pislya prihodu bilshovikiv u 1919 roci vsi pidpriyemstva buli nacionalizovani 8 14 zhovtnya 1920 roku Vrangel namagavsya rozbiti Chervonu armiyi u rajoni Kichkasu j Kahovskogo placdarmu ale natomist otrimav porazku j vtrativ usi svoyi tanki sho chastkovo buli znisheni a chastkovo zahopleni 51 yu diviziyeyu RSChA U 1921 roci u Kichkasi buv stvorenij doslidnij zrazok traktora Zaporozhec sho u 1923 27 rokah serijno virobleno na Dizelebudivelnomu zavodi u Tokmaci u kilkosti do 800 odinic U 1920 h rokah menoniti polishili koloniyu pereselivshis perevazhno do Kanadi U 1927 roci rozpochalosya pereselennya meshkanciv Kichkasa v zv yazku z pochatkom budivnictva na Dnipri DniproGESu Vishe starogo Kichkasu sporudzhuyetsya robitniche Socmisto Novij Kichkas Na pivnochi j shodi vid Ajnlage za chasiv industrializaciyi zaselilisya robochi selisha Selyanske Robitniche Z pidnyattyam vod Dniprovskogo vodoshovisha starodavnya chastina Kichkasu bula zatoplena Kichkaskij mist red Kichkaskij mist isnuvav do budivnictva Dniprogesu vishe Dniprom u 1 5 2 km vid grebli DniproGESu Oficijne vidkrittya Kichkaskogo mosta vidbulosya 22 sichnya 1908 roku 11 Zamist Kichkaskogo zaliznichnogo perehodu sho opinyavsya u vodoshovishi buv pobudovanij perehid cherez ostriv Horticya z dvoma zaliznichnimi mostami Pislya zakinchennya budivnictva Dniprovskoyi GES ta novih metalevih mostiv cherez ostriv Horticya potreba v Kichkaskomu mosti vidpala Vin potraplyav u zonu zatoplennya u verhnomu b yefi grebli 6 listopada 1931 roku Kichkaskij mist buv demontovanij 12 13 14 U Nezalezhnij Ukrayini red Pam yatnik Leninu u Kichkasi buv pribranij 11 listopada 2014 roku Vidomi urodzhenci red U seli Kichkas Zaporizkogo rajonu Dnipropetrovskoyi oblasti narodivsya general lejtenant NKVD kerivnik SMERSh Pavlo Zelenin Ukrayinskij radyanskij diyach Volodimir Ploshenko Primitki red Vernadskij G V Drevnyaya Rus Anty s konca chetvyortogo do serediny shestogo veka Arhiv originalu za 29 veresnya 2008 Procitovano 28 zhovtnya 2008 SMOLIChEV PETRO Arheologichni rozkop i na teren i Dniprelstanu v s Kichkasi Zaporizko yi okrugi u veresni zhovtni 1927 roku Arhiv originalu za 8 lyutogo 2017 Procitovano 15 grudnya 2017 Serhiy M Razumov 2011 FLINT ARTEFACTS OF NORTHERN PONTIC POPULATIONS OF THE EARLY AND MIDDLE BRONZE AGE 3200 1600 BC angl Poznan ISBN 83 86094 16 8 ISSN 1231 0344 Ye V Maksimov Kichkas Radyanska enciklopediya istoriyi Ukrayini 1970 T 2 S 390 Chernyshev N A O tehnike i proishozhdenii frankskih mechej najdennyh na Dneprostroe v 1928 g Skandinavskij sbornik Tallin 1963 Vyp VI S 211 226 Slavyane i skandinavy Sb st Per s nem Obsh red E A Melnikovoj M Progress 1986 416 s Adelberg L Mosty Zaporozhya Zaporizka oblasna universalna naukova biblioteka web archive org 24 listopada 2020 Arhiv originalu za 24 listopada 2020 Procitovano 27 sichnya 2022 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk VIII Gubernii Novorossijskoj gruppy SanktPeterburg 1886 VI 157 s ros doref ros doref Naselennyya mѣsta Rossijskoj Imperii v 500 i bolѣe zhitelej s ukazaniem vsego nalichnago v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih vѣroispovѣdanij po dannym pervoj vseobshej perepisi 1897 g S Peterburg 1905 IX 270 120 s stor 1 60 40 ij tom Enciklopedichnogo slovnika Brokgauza ta Efrona Kviten Zaporizka oblasna universalna naukova biblioteka Arhiv originalu za 6 serpnya 2017 Procitovano 5 serpnya 2017 Vasilchuk G Karafin K Kichkaskij mist Hortickij biznes klub 2001 5 Zharov V Tayemnici Kichkaskij eshelonu Pro vibuh Kichkaskij mosta mahnovcyami v 1920 r Zaporozka Sich 22 03 2007 53 55 Borodin Artem Kichkaskij mist v Oleksandrivsku pobuduvali za chotiri roki A rozibrali za simdesyat dniv Mig 2012 32 33 S 50 Arhivovano z dzherela 6 serpnya 2017 Procitovano 2017 08 05 Dzherela ta literatura red Yu P Knyazkov Kichkas Arhivovano 17 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 339 528 s il ISBN 978 966 00 0692 8 Adelberg L I Mosti Zaporizhzhya Zaporizhzhi Tandem U 2005 56 s Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kichkas amp oldid 39667087