Дніпро́вське водосхо́вище (також відоме як Запорізьке водосховище) — водойма в Україні у складі каскаду водосховищ на річці Дніпро, в межах Запорізької та Дніпропетровської областей.
| Дніпровське водосховище | |
|---|---|
| | |
| 47°52′10″ пн. ш. 35°05′10″ сх. д. / 47.86944° пн. ш. 35.08611° сх. д.Координати: 47°52′10″ пн. ш. 35°05′10″ сх. д. / 47.86944° пн. ш. 35.08611° сх. д. | |
| Розташування | |
| Країна | Україна |
| Регіон | Дніпропетровська область Запорізька область |
| Розташування | Україна Запорізька область Дніпропетровська область |
| Геологічні дані | |
| Тип | Гідроелектростанційне водосховище |
| Розміри | |
| Площа поверхні | 410 км² |
| Глибина середня | 8,2 м |
| Глибина макс. | 62 м |
| Довжина | 129 км |
| Ширина | 3,2 (макс. 7 км) км |
| Берегова лінія | 550 км |
| Об'єм | 3,3 км³ |
| Вода | |
| Басейн | |
| ↑ Водний басейн | басейн Дніпра |
| Вливаються | Дніпро, Самара, Оріль |
| Витікають | Дніпро |
| Країни басейну | Україна |
| Інше | |
| Міста та поселення | Запоріжжя, Дніпро, Кам'янське |
| Дамба, гребля | Dnieper Hydroelectric Damd |
Дніпровське водосховище (Україна) | |
| | |
| Дніпровське водосховище у Вікісховищі |
Історія Редагувати
Водосховище створено на р. Дніпро 1932 року греблею Дніпровської ГЕС. Під час Другої світової війни протягом певного часу водосховища не існувало, оскільки була зруйнована гребля Дніпровської ГЕС; його повністю відновили 1948 року після відбудови греблі. Комуністи назвали водосховище «озером ім. В. І. Леніна» — від пам'ятника Леніну в греблі у Запоріжжі, до майже Кам'янського по Дніпру та Новомосковська — по Самарі.
Загальні відомості Редагувати
Площа 410 км², об'єм 3,3 км³, довжина 129 км, ширина 3,2 км (максимальна — 7 км), середня глибина 8,2 м, найбільша — 62 м. Довжина берегової лінії 550 км. Береги складені з лесоподібних суглинків та пісків, є виходи гранітів. Висота берегів — до 10 м. Замерзає у листопаді-грудні, скресає в березні. Товщина криги становить пересічно 20—45 см. Максимальна температура води в липні — понад +25 °C. Водообмін у водосховищі відбувається 12—14 разів на рік. Коливання рівня води до 2,9 м.
Дніпровське водосховище поділяється на дві частини: верхню «річну», між Кам'янським та Дніпром (80 км), і нижню — «озерну», між Дніпром і Дніпрогесом (90 км). Є острови, особливо багато в районі міста Дніпра.
Спорудження водосховища створило умови для скрізного судноплавства по Дніпру від гирла до Києва і вище. Водами водосховища затопили 10 порогів та 40 кам'янистих уступів.
Частину Дніпровського водосховища у пригирловій частині Самари називають Самарська Затока.
Населені пункти Редагувати
На берегах водосховища розташовані міста Запоріжжя, Дніпро, Кам'янське та чимало сіл і селищ.
Заходи безпеки Редагувати
Постійний контроль за станом безпеки греблі водосховища та гідроелектростанції здійснюють Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, Державне агентство водних ресурсів України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Український гідрометеорологічний центр.[джерело не вказане 3426 днів]
Джерела та посилання Редагувати
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дніпровське водосховище |