Е́двард Колі́ Берн-Джонс (англ. Sir Edward Coley Burne-Jones; 28 серпня 1833, Бірмінгем — 17 червня 1898, Лондон) — англійський художник.
Едвард Берн-Джонс | |
---|---|
англ. Edward Coley Burne-Jones | |
Народився | 28 серпня 1833[…] Бірмінґем, Ворикшир, Англія, Сполучене Королівство |
Помер | 17 червня 1898[…] (64 роки) Лондон, Сполучене Королівство |
Країна | Сполучене Королівство |
Національність | британці |
Діяльність | художник, рисувальник, дизайнер, ілюстратор, архітектурний кресляр |
Галузь | живопис |
Alma mater | Ексетерський колледж, Школа Короля Едвардаd і Heatherley School of Fine Artd |
Знання мов | англійська |
Членство | Королівська академія мистецтв |
Напрямок | прерафаеліти і символізм |
Жанр | історичний живопис, релігійний живописd, жанрове малярство, міфологічний живопис і портрет |
Magnum opus | The Legend of Briar Rosed, Зачарований Мерлін і Hoped |
Титул | сер |
Батько | Edward Richard Jonesd |
Мати | Elizabeth Coleyd |
Брати, сестри | Edith Jonesd |
У шлюбі з | Georgiana Burne-Jonesd |
Діти | Margaret Burne-Jonesd, Philip Burne-Jonesd і Christopher Burne-Jonesd |
|
Біографія Редагувати
Едвард Берн-Джонс народився в Бірмінгемі в сім'ї ремісника 28 серпня 1833 р. Початкову освіту здобув в бірмінгемській Школі короля Едварда. Талановитий юнак, з 1848 року він відвідував курси в урядовій школі дизайну. 1853 року, вирішивши стати священиком, вступив до Ексітер-коледжу Оксфорда. Там познайомився з Вільямом Моррісом (1834 — 1896) — студентів об'єднувала любов до мистецтва; їхня дружба тривала все життя. Саме в коледжі (заснованому в ХІІ столітті) Едвард Берн-Джонс проник духом Середньовіччя і вбачив в ньому джерело свого натхнення.
Дізнавшись про Братство Прерафаелітів зі статей критика Джона Раскіна, а в домі одного з товаришів побачивши акварель Росетті «Данте, що малює ангела» (1853), молоді Берн-Джонс та Міллес захопились творчістю прерафаелітів, а сам Росетті став для них кумиром. Берн-Джонс познайомився з Раскіном і Росетті на початку 1856, а вже в травні того ж року він був прийнятий до студії Росетті.
1857 року він взяв участь в великому проекті свого вчителя, виконуючи розпис стін холу оксфордського Залу Союзів. Окрім цієї роботи, увагу молодого майстра майже повністю поглинув малюнок пером та акварельна техніка, які в нього відзначаються особливою деталізацією. 1860 Едвард Берн-Джонс одружився.
1861 року його близький друг і художник Морріс відкрив в Лондоні крамницю «Морріс, Маршал, Фолкнер і Ко», яка спеціалізувалась на виготовленні і продажу предметів декоративного мистецтва, призначених для оформлення домашнього інтер'єру. Діяльність фірми трималась в основному на проектах Берн-Джонса. Тоді ж він почав писати аквареллю із додаванням гуаші із бичачою жовчю на коричневій основі. До цього періоду відносяться два портрети Сидонії фон Борк та її кузини Клари; ці роботи були навіяні італійським Ренесансом і відмічені впливом Росетті. Між 1859 і 1879 художник кілька раз відвідував Італію, що дозволило йому краще вивчити творчість Андреа Мантеньї (1431—1506), Боттічеллі (1445—1564). У творчості Берн-Джонса з'явилися перші ознаки його власного неповторного стилю, який невдовзі приніс йому славу і лицарське звання — за внесок в мистецтво.
1877 року після виставлення в лондонській галереї Гросвенор картини «Зачарований Мерлін» прийшли справжній успіх і визнання. Невдовзі після цього на Всесвітній виставці в Парижі його картина «Король Кофетуа і жебрачка» користувалась величезною популярністю. 1894 року Берн-Джонс отримав титул баронета. Останні роки свого життя майстер, пізнавши справжньої слави, присвятив великим композиціям на літературні теми.
Галерея Редагувати
Примітки Редагувати
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Edward Coley (Sir) Burne-Jones
- ↑ Edward Coley Burne-Jones — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118517767 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ RKDartists
- RKDartists
- SNAC — 2010.
- Зведений список імен діячів мистецтва — 2018.
- Cassou J., Brunel P., Claudon F. та ін. Encyclopédie du symbolisme — 1979. — ISBN 2-85056-129-0
- ↑ Kindred Britain
- ↑ Lundy D. R. The Peerage
Посилання Редагувати
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Sir Edward Burne-Jones |
- Берн Джонс // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- // Victorian Art in Britain (англ.)
- Энциклопедия «Кругосвет» [ 1 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- Edward Burne-Jones — Birmingham Museum and Art Gallery [ 1 жовтня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
- Victorian Web [ 1 травня 2007 у Wayback Machine.] (англ.)