Андре́а Манте́нья (італ. Andrea Mantegna; близько 1431, Ізола-ді-Картуро, область Венето — 13 вересня 1506, Мантуя) — італійський художник і гравер епохи раннього Відродження.
Андреа Мантенья | |
---|---|
Andrea Mantegna | |
При народженні | Андреа Мантенья |
Народження | 1431 Isola Mantegnad, П'яццола-суль-Брента, Провінція Падуя, Венето, Італія |
Смерть | 13 вересня 1506[5][…] |
Мантуя, Провінція Мантуя, Ломбардія | |
Поховання | Базиліка Сант Андреа |
Національність | італієць |
Країна | Італія |
Жанр | історичний живопис, сакральне мистецтво, алегорія[d], анімалістика[d], міфологічний живопис, портрет і релігійний живописd |
Діяльність | художник, гравер, ілюстратор рукописів, скульптор, рисувальник, художник-гравер |
Напрямок | Відродження |
Покровитель | герцог Гонзага |
Вчитель | Francesco Squarcioned |
Відомі учні | Gaspare da Padovad і Bernardino Mantegnad |
Твори | Triumphs of Caesard, Saint Markd, Death of the Virgind, Dido[d], Мертвий Христос, Parnassusd і Camera degli Sposid |
У шлюбі з | Nicolosia Bellinid |
Діти (6) | Francesco Mantegnad, Ludovico Mantegnad і Bernardino Mantegnad |
Родичі | Джентіле Белліні, Джованні Белліні і Якопо Белліні |
| |
Андреа Мантенья у Вікісховищі |
Біографічні відомості Редагувати
Точних відомостей про день і рік народження великого художника не збережено. Вважається, що він народився близько 1431 року в містечку Ізола ді Картуро, що поблизу міста Венеція.У 1441 році хлопця всиновив художник Скварчоне. Франческо Скварчоне і був його першим вчителем, що навчив дитину латині і допоміг опанувати ремесло художника. У віднайдених документах за 1445 рік позначений вступ молодого Мантеньї в цех живописців міста Падуя, що давало право на фахове заняття живописом.
Щось не залагодилось і з Скварчоне, бо у 1440 якомусь році Мантенья через суд доводив свою незалежність від вітчима Скварчоне і почав працювати сам. Дослідники вважають, що на художню манеру молодого Мантеньї мав великий вплив художній стиль Донателло. У 1453 році Мантенья бере шлюб з дочкою художника з Венеції Якопо Белліні Ніколозе(Ніколозією). Ніколозе була рідною сестрою художників Джентіле і Джованні Белліні.Так він отримав невеличкі впливи від талановитих представників родини Белліні. У 1460 році його обирає придворним художником герцог Гонзага. За припущеннями, власний будинок Мантенья будував за власним проектом, виказавши хист і до архітектури.
Мантенья помер в місті Мантуя 13 вересня 1506 року.
Загальна характеристика стилю Редагувати
Його мистецтво відрізняється строгою архітектонікою композиції, карбованістю форм, сильними ракурсами. Картини типу «Агонія в саду» (тобто Моління про чашу)1455 (Національна галерея, Лондон) відображають майстерність перспективи, драматичний стиль. Працював для маркіза Гонзаго в Мантуї, створив видатну серію фресок у палаці герцога в 1470-х і пізніше «Тріумф Цезаря». Його різцева гравюра характеризується чіткістю пластичної форми і м'яким штрихуванням.
Мантенья портретист Редагувати
Країни світу, де зберігають твори Мантеньї Редагувати
Галерея Редагувати
Примітки Редагувати
- http://www.treccani.it/enciclopedia/andrea-mantegna/
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ https://data.bnf.fr/ark:/12148/cb120459468
- https://www.regione.veneto.it/static/www/ambiente-e-territorio/ParerePiazzolasulBrenta.pdf
- ↑ https://en.wikisource.org/wiki/Catholic_Encyclopedia_(1913)/Andrea_Mantegna
- ↑ RKDartists
- Мантенья Андреа // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ http://vocab.getty.edu/page/ulan/500004218
- https://www.arthistoricum.net/themen/portale/renaissance/lektion-vi-die-italienischen-hoefe-des-15-jahrhunderts/4-andrea-mantegna-und-die-camera-degli-sposi
- Jahrbuch der königlich preuszischen Kunstsammlungen // Jahrbuch der Preußischen Kunstsammlungen — Vol. 1883. — S. 49. — ISSN 1431-5955
Посилання Редагувати
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Андреа Мантенья |
- Знамеровская Т. П. Андреа Мантенья, Л. 1961 (рос)
- Лазарев, В. Н. Старые итальянские мастера, М, 1972 (рос)
- Paccagnini G. Andrea Mantegna, Milan, 1961 (Італ)