Мелані́ни (від грец. μελας — «чорний») — клас органічних сполук, знайдених у рослинах, тваринах, найпростіших і бактеріях, де вони переважно виконують роль пігментів.
Класифікація ред.
Хімічно ці речовини є похідними амінокислоти тирозину. Типовою формою меланіну в біологічних тканинах є евмеланін, коричнево-чорний полімер дигідроксиіндолу, дигідроксиіндолкарбонової кислоти та їх відновлені форми. Іншою поширеною формою є феомеланін, червоно-коричневний полімер бензотіазину, що відповідає за колір рудого волосся та веснянок. Збільшення синтезу меланіну в шкірі тварин називається меланогенезом та стимулююється пошкодженням ДНК ультрафіолетовим випромінюванням, викликаючи засмагу. Розвиток такої засмаги займає час, проте вона залишається досить довго.
Фотохімічні властивості ред.
Фотохімічні властивості меланіну роблять його добрим фотопротектором. Він поглинає шкідливе ультрафіолетове випромінювання та перетворює енергію на безпечну кількість тепла в процесі, відомому як «ультрашвидка внутрішня конверсія». Завдяки цій властивості, меланін поглинає до 99,9 % ультрафіолету і утримує утворення вільних радикалів на мінімальному рівні, запобігаючи пошкодженю ДНК.
Посилання ред.
- Agar N, Young AR (April 2005). Melanogenesis: a photoprotective response to DNA damage?. Mutation research 571 (1-2): 121–32. PMID 15748643. doi:10.1016/j.mrfmmm.2004.11.016.
- . Архів оригіналу за 5 січня 2012. Процитовано 13 січня 2009.
- Meredith P, Riesz J (February 2004). Radiative relaxation quantum yields for synthetic eumelanin. Photochemistry and photobiology 79 (2): 211–6. PMID 15068035. doi:10.1562/0031-8655(2004)079<0211:RCRQYF>2.0.CO;2.[недоступне посилання з квітня 2019]
Див. також ред.
Це незавершена стаття з біохімії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |