Ева Секей (угор. Éva Székely; (3 квітня 1927, Будапешт — 29 лютого 2020, Будапешт)) — угорська плавчиня, чемпіонка літніх Олімпійських ігор 1952 року на дистанції 200 м брасом, срібна медалістка літніх Олімпійських ігор 1956 року.
| Ева Секей Ева Секей угор. Éva Székely | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Загальна інформація | ||||||||
| Громадянство | Угорщина | |||||||
| Народження | 3 квітня 1927 Будапешт, Королівство Угорщина | |||||||
| Смерть | 29 лютого 2020 (92 роки) Будапешт, Угорщина | |||||||
| Поховання | Фаркашреті | |||||||
| Alma mater | Thomas Mann Gymnasiumd | |||||||
| Діти | Андреа Дьярматі | |||||||
| Спорт | ||||||||
| Вид спорту | спортивне плавання | |||||||
| Дисципліна | Плавання | |||||||
| Нац. збірна | Угорщина | |||||||
| Завершення виступів | так | |||||||
| Участь і здобутки | ||||||||
| Ева Секей у Вікісховищі | ||||||||
|
Біографія ред.
Ева Секей народилася 1927 року в Будапешті. Вона почала займатися плаванням 1936 року. Виступала за спортивне товариство «Локомотив». 1941 року її відрахували з команди за те, що вона була єврейкою. 1944 року в Угорщині почався Голокост. За її спогадами, батько зміг врятувати її, лише сказавши нацистам, що вона чемпіонка з плавання. Її спрямували в трудовий батальйон, проте вона змогла втекти, застрибнувши до трамвая, що проїжджав повз. Потім вона з родиною в числі 43 осіб переховувалася в двокімнатній квартирі.
Секей підтримувала фізичну форму, 100 разів на день піднімаючись і спускаючись сходами на 5-й поверх. Із 43 чоловік лише 10 залишилися живими.
Спортивна кар'єра ред.
Секей взяла участь у літніх Олімпійських іграх 1948 року. 1952 року на літніх Олімпійських іграх у Гельсінках вона перемогла на дистанції 200 метрів брасом. На літніх Олімпійських іграх 1956 року посіла друге місце. За свою кар'єру вона встановила 10 світових рекордів, 101 рекорд Угорщини і здобула 68 національних титулів. 1957 року сім'я переїхала до США, однак наступного року повернулася до Будапешта.
Після завершення спортивної кар'єри Секей стала фармацевтом і тренером. Серед її учнів була і її дочка. 1976 року її ввели до Залу Слави світового плавання. А ще її ввели до Міжнародного єврейського спортивного залу слави. 2004 року її назвали одним з найвидатніших спортсменів в історії країни. Вона опублікувала три автобіографії. Ева Секей померла 2020 року в Будапешті на 93-му році життя.
Особисте життя ред.
Секей вийшла заміж за ватерполіста Деже Дьярматі, згодом триразового олімпійського чемпіона. Їхня дочка Андреа Дьярматі (нар.. 1954) також стала плавчинею і дворазовою медалісткою літніх Олімпійських ігор 1976 року.
Бібліографія ред.
- Sírni csak a győztesnek szabad!, 1981
- Jöttem, láttam… Vesztettem?, 1986
- Megúsztam, 1989
Примітки ред.
- ↑ (англ.). SportsReference. Архів оригіналу за 30 січня 2012. Процитовано 14 квітня 2021.
- ↑ (англ.). International Swimming Hall of Fame. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 14 квітня 2021.
- ↑ Марьяновская М. (11.03.2020). (рос.). Stmegi. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 14 квітня 2021.
- ↑ Bull, Andy (3 березня 2020). . The Guardian. Архів оригіналу за 3 березня 2020. Процитовано 4 березня 2020.
- ↑ Jacov Sobovitz. (англ.). Jewish Women's Archive. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 9 березня 2020.