Лев Костянтинович Дуров (рос. Лев Константи́нович Ду́ров; нар. 23 грудня 1931, Москва, РРФСР, СРСР — пом. 20 серпня 2015, Москва, Росія) — радянський і російський актор театру і кіно, режисер. Народний артист СРСР (1990).
| Лев Дуров | |
|---|---|
| рос. Лев Дуров | |
| | |
| Ім'я при народженні | Лев Константинович Дуров |
| Народився | 23 грудня 1931 Москва, СРСР |
| Помер | 20 серпня 2015 (83 роки) Москва, Росія |
| Поховання | Новодівичий цвинтар |
| Громадянство | СРСР Росія |
| Діяльність | актор театру, кіноактор, актор, театральний режисер, театральний педагог, публіцист |
| Alma mater | Школа-студія МХАТ (1954) |
| Заклад | Ленком |
| Роки діяльності | 1955 —2015 |
| IMDb | nm0244296 |
| Автограф | |
| Нагороди та премії | |
| | |
| Лев Дуров у Вікісховищі |
Життєпис Редагувати
Походив зі знаменитої династії російських циркових артистів — дресирувальників і клоунів. Закінчив Школу-студію МХАТу (1954). Працював у різних театрах Москви (Ленінського комсомолу, на Малій Бронній тощо).
Виконав ролі в низці українських фільмів, зокерма «Бумбараш» Миколи Рашеєва, «Дорога в Парадіз» Юрія Белянського.
Фільмографія Редагувати
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 2007 | с | Янгол-охоронець | Ангел-хранитель | Антон Іволгин |
| 1994 | ф | Майстер і Маргарита | Мастер и Маргарита | Левій Матвій |
| 1994 | ф | Людина з команди Альфа | Человек из команды «Альфа» | епізодична роль |
| 1994 | ф | Квіти провінції | Цветы провинции | лікар |
| 1992 | ф | Таємниця вілли | Тайна виллы | Шушпанов, майор міліції |
| 1992 | ф | Фатальні діаманти | Алмазы шаха | Юрій Железніков, слідчий |
| 1991 | ф | Зірка шерифа | Звезда шерифа | Моуді |
| 1991 | ф | Дорога в парадіз | Дорога в Парадиз | Бог |
| 1991 | ф | Рік гарної дитини | Год хорошего ребёнка | Кірпічіано |
| 1989 | ф | Гори димлять | адвокат Ахілеску | |
| 1989 | ф | Смиренний цвинтар | Смиренное кладбище | Петрович, директор цвинтаря |
| 1987 | ф | Людина з бульвару Капуцинів | Человек с бульвара Капуцинов | трунар |
| 1986 | ф | Капітан «Пілігрима» | Капитан «Пилигрима» | капітан Гуль |
| 1986 | ф | Рік теляти | Год телёнка | Манякін, голова колгоспу |
| 1985 | ф | Дитинство Бембі | Детство Бемби | пугач Сава |
| 1984 | ф | Навіщо людині крила | Зачем человеку крылья | Василь Лукич Іванов |
| 1984 | ф | Іванко і цар Поганин | Иванко и царь Поганин | Поганин |
| 1982 | ф | Не чекали, не гадали! | Не ждали, не гадали! | Роман Долгоруков |
| 1981 | ф | Не бійся, я з тобою | Qorxma, mən səninləyəm | Олександр Олександрович |
| 1979 | с | Д'Артаньян і три мушкетери | Д'Артаньян и три мушкетёра | де Тревіль |
| 1979 | ф | Особливо небезпечні... | Особо опасные... | Потапович |
| 1979 | ф | Тут... недалеко | Тут… недалеко | Рябьєв, інспектор ДАІ |
| 1978 | ф | Однокашники | Однокашники | Антон Шергов, директор заводу |
| 1977 | ф | Ніс | Нос | пристав |
| 1977 | ф | Червона квіточка | Аленький цветочек | Купець |
| 1976 | ф | Жити по-своєму | Жить по-своему | Федя |
| 1976 | ф | Місто з ранку до опівночі | Город с утра до полуночи | Анатолій Борисович, інженер-суднобудівник |
| 1976 | ф | ...та інші офіційні особи | ...и другие официальные лица | Висотін |
| 1975 | ф | Каштанка | Каштанка | Лука Олександрович, столяр |
| 1975 | ф | Квіти для Олі | Цветы для Оли | Пєтров |
| 1975 | ф | Селянський син | Крестьянский сын | Акинфій Поклонов, сільський кулак |
| 1974 | ф | Весняні зміни | Весенние перевертыши | Микита Богатов, батько Міньки |
| 1974 | ф | Дивні дорослі | Странные взрослые | Петро Рябіков |
| 1974 | ф | Калина червона | Калина красная | офіціант |
| 1973 | с | Сімнадцять миттєвостей весни | Семнадцать мгновений весны | агент Клаус |
| 1973 | ф | Москва — Кассіопея | Москва — Кассиопея | академік Сергій Філатов |
| 1973 | ф | Відкрита книга | Открытая книга | батько Тані |
| 1973 | с | Велика перерва | Большая перемена | старший сержант міліції |
| 1972 | ф | Бумбараш | Бумбараш | мірошник |
| 1970 | ф | Севастополь | Севастополь | Маркуша |
| 1968 | ф | Спрага над струмком | Жажда над ручьём | начальник партії |
| 1967 | ф | Житіє і вознесіння Юрася Братчика | Жыціе і ўзьнясеньне Юрася Братчыка | Юрась Братчик |
| 1963 | ф | Я крокую по Москві | Я шагаю по Москве | міліціонер у відділку |
| 1962 | ф | Двоє в степу | Двое в степи | Синяєв |
| 1961 | ф | Дев'ять днів одного року | Девять дней одного года | офіцер КДБ |
| 1959 | кф | Також люди | Тоже люди | Залетаєв |
| 1955 | ф | Доброго ранку | Доброе утро | Яша Козирєв |
Література Редагувати
- Шацилло Д. Л. Дуров. — М., 1978;
- Актеры советского кино. Вьп. 14-й. — М., 1978.;
- Кино: Знциклопедический словарь. — М., 1987. — С. 134;
- Всемирный биографический знциклопедический словарь. — М., 1998. — С. 259;
- Кинословарь. Т.1. — СПб., 2001. — С. 355—356;
- Театр: Энциклопедия. — М., 2002. — С. 140.
Примітки Редагувати
- В Москве скончался знаменитый актер Лев Дуров[недоступне посилання з липня 2019]
Посилання Редагувати
- В. М. Войтенко. Дуров Лев Костянтинович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2008. — Т. 8 : Дл — Дя. — 716 с. — ISBN 978-966-02-4458-0.
- Лев Дуров у кліпі Олексія Савченко «Життя — це гра» 2011 [ 6 грудня 2011 у Wayback Machine.]
| Цей розділ потребує доповнення. (грудень 2019) |
| Це незавершена стаття про актора. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |