www.wikidata.uk-ua.nina.az

Думи мої думи мої 1840 Думи мої думи мої вірш Тараса Шевченка написаний 1840 року ліричний вступ до Кобзаря літературний

Думи мої, думи мої (1840)

«Думи мої, думи мої» — вірш Тараса Шевченка, написаний 1840 року, ліричний вступ до «Кобзаря», літературний маніфест молодого автора, який представляє загалові свою першу книжку, а з нею — свій голос як національного поета України.

Думи мої, думи мої
Жанр вірш
Автор Тарас Шевченко
Написано 1840
Опубліковано 1840
  Цей твір у Вікіцитатах
  Цей твір у  Вікіджерелах

Історія написання та публікації Редагувати

Вірш датується орієнтовно за часом підготовки рукопису «Кобзаря» 1840 року та подання його до цензури: січень — початок березня 1840 року, С.-Петербург.

Автограф не відомий. Написаний, очевидно, пізніше від інших творів, що увійшли до «Кобзаря» 1840 року, рукопис якого подано до Петербурзького цензурного комітету 7 березня 1840 року, вірш є програмним вступом до першої поетичної збірки Шевченка. За «Кобзарем» 1840 року передруковано в ««Чигиринському Кобзарі і Гайдамаках» 1844 року з кількома орфографічними виправленнями («сльози» замість «сліози», «його» замість «іого» тощо), в рядку 27 вставлено підсилювальну частку: «Лихо ж мені з вами».

Після заслання Шевченко включив вірш до рукописної збірки «Поезія Т. Шевченка. Том первий» (виготовленої протягом лютого — квітня 1859 року), куди його переписано рукою І. М. Лазаревського. Нині відома лише заключна частина (рядки 93 — 116) цього списку, місцеперебування решти списку не встановлено. В списку І. М. Лазаревського є незначні розбіжності з друкованим текстом 1840 та 1844 років у рядках 99 та 113. Рядок 115 «Своїх діток нерозумних» Шевченко виправив спершу на «Твоїх діток нерозумних», потім на «Моїх діток нерозумних», як було в друкованому тексті.

Наприкінці 1859-го — на початку 1860 року (до виходу в світ 23 січня «Кобзаря» 1860 року) Шевченко вніс деякі зміни в текст вірша у робочому примірнику «Чигиринського Кобзаря і Гайдамаків» 1844 року: зробив кілька пунктуаційних виправлень, усунув друкарську помилку в рядках 72 — 73 («А зато той, що дивиться На людей душою»), відновивши текст «Кобзаря» 1840: «А надто той, що дивиться На людей душою», виправив рядок 96 «Поки попи не засиплють» на «Поки, поки не засиплють».

Намір Шевченка включити вірш до нового видання своїх творів наштовхнувся на цензурні перепони. Член Головного управління цензури О. Г. Тройницький у відгуці про «Чигиринський Кобзар і Гайдамаки» від 23 січня 1859 року зазначав, що у вірші «Думи мої, думи мої…» «слишком горько высказывается скорбь автора об уничтожении казачьей вольности, над могилой которой, по словам его, „Орел чорний сторожем літає“, и грусть его на чужбине, т. е. на севере России, по родине его, Украйне. Эту песнь я полагал бы за лучшее исключить вовсе из второго издания поэм Шевченко: в ней нет почти особо предосудительных стихов, кроме разве вышеприведенных, но общая мысль ее враждебна слиянию Малороссии с Великороссией».

З таким висновком не погодився цензор Петербурзького цензурного комітету С. М. Палаузов у відгуці на рукопис «Поезія Т. Шевченка. Том первий» від 28 квітня 1859 року: «Так как это стихотворение есть не что иное, как поэтическое введение, в котором поэт посвящает свои песни Украине, способной лучше понимать его произведения, то не нахожу причины, почему бы следовало исключить эту в высшей степеня превосходную пьесу. Одно только место в этой песне могло бы быть подвергнуто цензурному контролю, это со стиха: „А над нею (над Украйной) орел чорний. Сторожем літає…“ и до стиха: „Тілько сльози за Украйну, А слова немає…“ и то в таком случае, если в орле проявляется олицетворенная власть, стерегущая Украйну; но подобное объяснение было бы неуместной натяжкой».

Проте О. Г. Тройницький наполягав на забороні всього вірша або принаймні більшої його частини. У відгуці від 25 липня 1859 року, пропонуючи відхилити рукопис «Поезія Т. Шевченка. Том первий» і повернутися до розгляду друкованого видання «Чигиринський Кобзар і Гайдамаки» 1844 року, він зазначав, що «полагал бы за лучшее исключить вовсе первую вводную песнь: „Думи мої, думи мої…“ или, по крайней мере, всю часть ее от стиха: „За карії оченята“ до стиха „Карай того, Боже!“. Без всякой неуместной натяжки, предполагаемой рассматривавшим рукопись г. Шевченко г. цензором Палаузовым, нельзя не видеть в этой части упоминаемой песни выражения грусти автора о нынешней судьбе Малороссии, со времени подчинения ее под власть России, между тем как в начале и в конце песни высказывается только личная тоска поэта об удалении его из дорогой и милой родины, Украйны, в край для него чужой. В указываемом г. цензором и вполне признаваемом мною высоком поэтическом достоинстве этой песни я вижу еще больше причин к предлагаемому мною исключению: именно по поэтическому достоинству своєму эта песнь врежется в память всякого малороссиянина, восприимчивого к преданиям украинской старины, а этого едва ли следует желать для блага самой Украйны». Унаслідок цього у «Кобзарі» 1860 року вірш з'явився у значно урізаному вигляді — без рядків 28 — 100. В рядку 17 «Нащо вас кохав я, нащо доглядав» вставлено підсилювальну частку: «Нащо ж вас кохав я, нащо доглядав».

Ще за життя Шевченка вірш поширювався в списках. За друкованим текстом «Кобзаря» 1840 року або «Чигиринського Кобзаря і Гайдамаків» 1844 року зроблено списки: у рукописній збірці «Wirszy T. Szewczenka» польською транслітерацією з ілюстраціями М. С. Башилова та Я. П. де Бальмена; у рукописній збірці, писаній невідомою рукою, «„Кобзар“ Т. Шевченка» середини XIX ст.; у рукописній збірці І. І. Сердюкова «Кобзар» 1857 року; у «Кобзарі» 1861 року, що належав І. П. Левченку.

Жанр, композиція Редагувати

За жанром вірш являє собою романтичну елегію, вишуканість форми якої витримано за романсним типом наспівної інтонації, не властивої фольклорним пісням. Своєрідний внутрішній діалог увиразнюється чергуванням риторичних окликів, запитань і відповідей, що створює примхливий і розмаїтий інтонаційний малюнок. Текст твору будується з трьох композиційних частин. Композиційна рамка твору є апострóфою — зверненням до своїх «дум», тобто до власної поезії, втіленої в метафоричні образи дум-дітей і дум-квітів: тут виявлено пристрасне бажання бути почутим, знайти відгук у серцях земляків, в Україні. Ці два ряди образів становлять ліричний сюжет першої композиційної частини тексту (сторінки 1—27). Центральна частина твору (сторінки 28—100) — пристрасний і сумовитий монолог, де вперше в українській поезії постає образ ліричного героя-поета з автобіографічними моментами власної долі (сирітство, самотність, чужина) й виразно окресленими поетичними темами, що його хвилювали: ліричною темою кохання й героїчною темою козацької слави, — тобто власною творчою програмою. Третя частина (сторінки 101—116) повертає читача до образу дум, знову оформлених у вигляді апострóфи, утворюючи разом із першою частиною композиційне обрамлення твору. У цій частині обидва асоціативні ряди — квітів і дітей — злилися в один багатосмисловий образ, у якому думи постають сиротами, що їх поет посилає «попідтинню» в Україну в пошуках свого читача з «щирим серцем» та «ласкавим словом». Ліричний сюжет пошуків місії свого поетичного слова завершується апострóфою—зверненням поета до «неньки-України» з проханням привітати його думи «як свою дитину».

Ліричний зміст Редагувати

У вірші домінує мотив власного поетичного слова, вперше означеного як «думи». Уже з початкових рядків елегії образи автора і його віршів-дум постають у сумовитих тонах. Відповідно до романтичної традиції, поет, постаті якого притаманні таємничість і загадковість, виливає сум і жаль над своїми рядками, спочатку не вмотивовуючи цих переживань. Згодом окреслюється недоброзичливе й чуже поетові оточення, у якого ці болючі думки викликають лише байдужу цікавість або й насмішки. Розуміння і співчуття поет сподівається знайти в щирій дівочій любові. Мотив серця, що багаторазово відлунює в поезії як найвищий ціннісний морально-етичний критерій, є неодмінною складовою Шевченкового сентиментально-елегійного словника. Однак поруч з Україною «вишневих садків» і «темних ночей» з «дівочими ласками» його уяву все дужче притягує Україна як поле національних змагань, з «козацькою громадою», «степом» і «могилами-горами». Рідний краєвид уособлює колишню «козацьку волю», що «лягла спочить», і цей образ символізує загибель козаччини, її вічний мертвий сон у насипаній невідомо ким «могилі». Волю сторожить імперський «орел чорний» — символ самодержавства — винуватця трагедії України. Згодом з'являється новий образний мотив: кобзарям протиставлено образ ліричного героя, засобами народної символіки («змія люта» — журба; «думка, як той ворон» — провісник нещастя — «літає та кряче», «серденько соловейком щебече та плаче») та народної фразеології вимальовується сентиментально-романтичний образ молодого самотнього поета-сироти в чужому краю, ностальгійно зажуреного й відчуженого від байдужого й агресивного оточення. Заключні чотири катрени перегукуються з початком елегії завдяки образу дум («квітів-дітей»), що їх автор спрямовує до України. Так остаточно стверджується момент власного самоусвідомлення як поета національного.

«Це справді таки "увертюра" до великої симфонії Шевченкової поезії: тут мовби короткими музичними репліками окреслено майже всі основні її майбутні теми, принаймні петербурзького періоду, хоч і не тільки. І тут таки Шевченко ненавмисно дає ключ до таємниці своєї поетичної магії: "Серце рвалося, сміялось, // Виливало мову, // Виливало, як уміло..."; ось у цьому, у магічних виливах чуття, в його непідвладним ніяким канонам, а тільки самій силі переживання, постійних переходах від гніву до ніжності, від надії до розпачу, від картання до лагідності, у душевній всеоб'ємності — і буде Шевченкова сила, Шевченкова унікальність... » — академік Іван Дзюба

Мистецькі інтерпретації Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ «Думи мої, думи мої» [Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 1: Поезія 1837-1847. — С. 124-126; С. 631-633.] litopys.org.ua Процитовано 27 травня 2023
  2. див.: Бородін В. С. Т. Г. Шевченко і царська цензура. — С. 79
  3. ІЛ, ф. 1, № 18, арк. 4
  4. Бородін В. С. Т. Г. Шевченко і царська цензура. — С. 116—117)
  5. Там само. — С. 121—122
  6. Там само. — С. 129
  7. ІЛ, ф. 1, № 79, с. 1 — 6
  8. ІЛ, ф. 1, № 83, арк. 1 — З звор.
  9. ІЛ, ф. 1, № 80, арк. І — 3 звор.
  10. ЦДАМЛМУ, ф. 506, оп. 1, № 3, арк. 13 — 15 звор.
  11. Наспівний вірш // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 443-447.
  12. Смілянська В. Л. Рання творчість Тараса Шевченка // Українська література. К., 2008 — с. 245.
  13. Шевченківська енциклопедія: в 6 т. — Т. 2 / НАН України, Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка ; редкол. : М. Г. Жулинський (гол.) [та ін.]. — К., 2012. —с.436-438.
  14. Дзюба І. М. «Кобзар» // Тарас Шевченко. Життя і творчість. — К., 2008 — с.90-105.
  15. «Думи мої, думи мої» youtube Процитовано 27 травня 2023
  16. Фома та гурт Мандри – Думи Мої (офіційне відео). YouTube. MVUA. 24 грудня 2017. Процитовано 1 червня 2021. 
  17. Думи Мої. YouTube. Oleksij Kerekesha \u0026 Fata Morgana Band - Topic. 7 листопада 2015. Процитовано 1 червня 2021. 
  18. «Думи мої, думи мої» youtube.com Процитовано 27 травня 2023

Джерела Редагувати

У Вікіджерелах є
Думи мої, думи мої, Лихо мені з вами!
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Думи мої, думи мої (1840)
  • Дзюба І. М. «Кобзар» // Тарас Шевченко. Життя і творчість. — К., 2008 — с.90-105.
  • Зайцев П. І. Життя Тараса Шевченка . Нью-Йорк — Париж — Мюнхен, 1955. — с. 79-85.
  • Івакін Ю. О., Смілянська В. Л. Тарас Шевченко // Історія української літератури XIX століття. Книга друга. — К.: Либідь, 1996. — С.104-105.
  • Ненадкевич Є. О. З творчої лабораторії Т. Г. Шевченка.— К., 1959.
  • Смілянська В. Л. Рання творчість Тараса Шевченка // Українська література. К., 2008 — с. 245.
  • Шевченківська енциклопедія: в 6 т. — Т. 2 / НАН України, Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка ; редкол. : М. Г. Жулинський (гол.) [та ін.]. — К., 2012. —с.436-438.
  • Шевченківський словник. Том перший. — К., 1976, с. 200.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Dumi moyi dumi moyi virsh Tarasa Shevchenka napisanij 1840 roku lirichnij vstup do Kobzarya literaturnij manifest molodogo avtora yakij predstavlyaye zagalovi svoyu pershu knizhku a z neyu svij golos yak nacionalnogo poeta Ukrayini Dumi moyi dumi moyiZhanr virshAvtor Taras ShevchenkoNapisano 1840Opublikovano 1840 Cej tvir u Vikicitatah Cej tvir u Vikidzherelah Zmist 1 Istoriya napisannya ta publikaciyi 2 Zhanr kompoziciya 3 Lirichnij zmist 4 Mistecki interpretaciyi 5 Primitki 6 DzherelaIstoriya napisannya ta publikaciyi RedaguvatiVirsh datuyetsya oriyentovno za chasom pidgotovki rukopisu Kobzarya 1840 roku ta podannya jogo do cenzuri sichen pochatok bereznya 1840 roku S Peterburg 1 Avtograf ne vidomij Napisanij ochevidno piznishe vid inshih tvoriv sho uvijshli do Kobzarya 1840 roku rukopis yakogo podano do Peterburzkogo cenzurnogo komitetu 7 bereznya 1840 roku 2 virsh ye programnim vstupom do pershoyi poetichnoyi zbirki Shevchenka Za Kobzarem 1840 roku peredrukovano v Chigirinskomu Kobzari i Gajdamakah 1844 roku z kilkoma orfografichnimi vipravlennyami slozi zamist sliozi jogo zamist iogo tosho v ryadku 27 vstavleno pidsilyuvalnu chastku Liho zh meni z vami 1 Pislya zaslannya Shevchenko vklyuchiv virsh do rukopisnoyi zbirki Poeziya T Shevchenka Tom pervij vigotovlenoyi protyagom lyutogo kvitnya 1859 roku kudi jogo perepisano rukoyu I M Lazarevskogo Nini vidoma lishe zaklyuchna chastina ryadki 93 116 cogo spisku 3 misceperebuvannya reshti spisku ne vstanovleno V spisku I M Lazarevskogo ye neznachni rozbizhnosti z drukovanim tekstom 1840 ta 1844 rokiv u ryadkah 99 ta 113 Ryadok 115 Svoyih ditok nerozumnih Shevchenko vipraviv spershu na Tvoyih ditok nerozumnih potim na Moyih ditok nerozumnih yak bulo v drukovanomu teksti Naprikinci 1859 go na pochatku 1860 roku do vihodu v svit 23 sichnya Kobzarya 1860 roku Shevchenko vnis deyaki zmini v tekst virsha u robochomu primirniku Chigirinskogo Kobzarya i Gajdamakiv 1844 roku zrobiv kilka punktuacijnih vipravlen usunuv drukarsku pomilku v ryadkah 72 73 A zato toj sho divitsya Na lyudej dushoyu vidnovivshi tekst Kobzarya 1840 A nadto toj sho divitsya Na lyudej dushoyu vipraviv ryadok 96 Poki popi ne zasiplyut na Poki poki ne zasiplyut 1 Namir Shevchenka vklyuchiti virsh do novogo vidannya svoyih tvoriv nashtovhnuvsya na cenzurni pereponi Chlen Golovnogo upravlinnya cenzuri O G Trojnickij u vidguci pro Chigirinskij Kobzar i Gajdamaki vid 23 sichnya 1859 roku zaznachav sho u virshi Dumi moyi dumi moyi slishkom gorko vyskazyvaetsya skorb avtora ob unichtozhenii kazachej volnosti nad mogiloj kotoroj po slovam ego Orel chornij storozhem litaye i grust ego na chuzhbine t e na severe Rossii po rodine ego Ukrajne Etu pesn ya polagal by za luchshee isklyuchit vovse iz vtorogo izdaniya poem Shevchenko v nej net pochti osobo predosuditelnyh stihov krome razve vysheprivedennyh no obshaya mysl ee vrazhdebna sliyaniyu Malorossii s Velikorossiej 4 1 Z takim visnovkom ne pogodivsya cenzor Peterburzkogo cenzurnogo komitetu S M Palauzov u vidguci na rukopis Poeziya T Shevchenka Tom pervij vid 28 kvitnya 1859 roku Tak kak eto stihotvorenie est ne chto inoe kak poeticheskoe vvedenie v kotorom poet posvyashaet svoi pesni Ukraine sposobnoj luchshe ponimat ego proizvedeniya to ne nahozhu prichiny pochemu by sledovalo isklyuchit etu v vysshej stepenya prevoshodnuyu pesu Odno tolko mesto v etoj pesne moglo by byt podvergnuto cenzurnomu kontrolyu eto so stiha A nad neyu nad Ukrajnoj orel chornij Storozhem litaye i do stiha Tilko slozi za Ukrajnu A slova nemaye i to v takom sluchae esli v orle proyavlyaetsya olicetvorennaya vlast steregushaya Ukrajnu no podobnoe obyasnenie bylo by neumestnoj natyazhkoj 5 1 Prote O G Trojnickij napolyagav na zaboroni vsogo virsha abo prinajmni bilshoyi jogo chastini U vidguci vid 25 lipnya 1859 roku proponuyuchi vidhiliti rukopis Poeziya T Shevchenka Tom pervij i povernutisya do rozglyadu drukovanogo vidannya Chigirinskij Kobzar i Gajdamaki 1844 roku vin zaznachav sho polagal by za luchshee isklyuchit vovse pervuyu vvodnuyu pesn Dumi moyi dumi moyi ili po krajnej mere vsyu chast ee ot stiha Za kariyi ochenyata do stiha Karaj togo Bozhe Bez vsyakoj neumestnoj natyazhki predpolagaemoj rassmatrivavshim rukopis g Shevchenko g cenzorom Palauzovym nelzya ne videt v etoj chasti upominaemoj pesni vyrazheniya grusti avtora o nyneshnej sudbe Malorossii so vremeni podchineniya ee pod vlast Rossii mezhdu tem kak v nachale i v konce pesni vyskazyvaetsya tolko lichnaya toska poeta ob udalenii ego iz dorogoj i miloj rodiny Ukrajny v kraj dlya nego chuzhoj V ukazyvaemom g cenzorom i vpolne priznavaemom mnoyu vysokom poeticheskom dostoinstve etoj pesni ya vizhu eshe bolshe prichin k predlagaemomu mnoyu isklyucheniyu imenno po poeticheskomu dostoinstvu svoyemu eta pesn vrezhetsya v pamyat vsyakogo malorossiyanina vospriimchivogo k predaniyam ukrainskoj stariny a etogo edva li sleduet zhelat dlya blaga samoj Ukrajny 6 Unaslidok cogo u Kobzari 1860 roku virsh z yavivsya u znachno urizanomu viglyadi bez ryadkiv 28 100 V ryadku 17 Nasho vas kohav ya nasho doglyadav vstavleno pidsilyuvalnu chastku Nasho zh vas kohav ya nasho doglyadav 1 She za zhittya Shevchenka virsh poshiryuvavsya v spiskah Za drukovanim tekstom Kobzarya 1840 roku abo Chigirinskogo Kobzarya i Gajdamakiv 1844 roku zrobleno spiski u rukopisnij zbirci Wirszy T Szewczenka polskoyu transliteraciyeyu z ilyustraciyami M S Bashilova ta Ya P de Balmena 7 u rukopisnij zbirci pisanij nevidomoyu rukoyu Kobzar T Shevchenka seredini XIX st 8 u rukopisnij zbirci I I Serdyukova Kobzar 1857 roku 9 u Kobzari 1861 roku sho nalezhav I P Levchenku 10 1 Zhanr kompoziciya RedaguvatiZa zhanrom virsh yavlyaye soboyu romantichnu elegiyu vishukanist formi yakoyi vitrimano za romansnim tipom naspivnoyi 11 intonaciyi ne vlastivoyi folklornim pisnyam Svoyeridnij vnutrishnij dialog uviraznyuyetsya cherguvannyam ritorichnih oklikiv zapitan i vidpovidej sho stvoryuye primhlivij i rozmayitij intonacijnij malyunok Tekst tvoru buduyetsya z troh kompozicijnih chastin Kompozicijna ramka tvoru ye apostrofoyu zvernennyam do svoyih dum tobto do vlasnoyi poeziyi vtilenoyi v metaforichni obrazi dum ditej i dum kvitiv tut viyavleno pristrasne bazhannya buti pochutim znajti vidguk u sercyah zemlyakiv v Ukrayini Ci dva ryadi obraziv stanovlyat lirichnij syuzhet pershoyi kompozicijnoyi chastini tekstu storinki 1 27 Centralna chastina tvoru storinki 28 100 pristrasnij i sumovitij monolog de vpershe v ukrayinskij poeziyi postaye obraz lirichnogo geroya poeta z avtobiografichnimi momentami vlasnoyi doli siritstvo samotnist chuzhina j virazno okreslenimi poetichnimi temami sho jogo hvilyuvali lirichnoyu temoyu kohannya j geroyichnoyu temoyu kozackoyi slavi tobto vlasnoyu tvorchoyu programoyu Tretya chastina storinki 101 116 povertaye chitacha do obrazu dum znovu oformlenih u viglyadi apostrofi utvoryuyuchi razom iz pershoyu chastinoyu kompozicijne obramlennya tvoru U cij chastini obidva asociativni ryadi kvitiv i ditej zlilisya v odin bagatosmislovij obraz u yakomu dumi postayut sirotami sho yih poet posilaye popidtinnyu v Ukrayinu v poshukah svogo chitacha z shirim sercem ta laskavim slovom Lirichnij syuzhet poshukiv misiyi svogo poetichnogo slova zavershuyetsya apostrofoyu zvernennyam poeta do nenki Ukrayini z prohannyam privitati jogo dumi yak svoyu ditinu 12 Lirichnij zmist RedaguvatiU virshi dominuye motiv vlasnogo poetichnogo slova vpershe oznachenogo yak dumi Uzhe z pochatkovih ryadkiv elegiyi obrazi avtora i jogo virshiv dum postayut u sumovitih tonah Vidpovidno do romantichnoyi tradiciyi poet postati yakogo pritamanni tayemnichist i zagadkovist vilivaye sum i zhal nad svoyimi ryadkami spochatku ne vmotivovuyuchi cih perezhivan Zgodom okreslyuyetsya nedobrozichlive j chuzhe poetovi otochennya u yakogo ci bolyuchi dumki viklikayut lishe bajduzhu cikavist abo j nasmishki Rozuminnya i spivchuttya poet spodivayetsya znajti v shirij divochij lyubovi Motiv sercya sho bagatorazovo vidlunyuye v poeziyi yak najvishij cinnisnij moralno etichnij kriterij ye neodminnoyu skladovoyu Shevchenkovogo sentimentalno elegijnogo slovnika Odnak poruch z Ukrayinoyu vishnevih sadkiv i temnih nochej z divochimi laskami jogo uyavu vse duzhche prityaguye Ukrayina yak pole nacionalnih zmagan z kozackoyu gromadoyu stepom i mogilami gorami Ridnij krayevid uosoblyuye kolishnyu kozacku volyu sho lyagla spochit i cej obraz simvolizuye zagibel kozachchini yiyi vichnij mertvij son u nasipanij nevidomo kim mogili Volyu storozhit imperskij orel chornij simvol samoderzhavstva vinuvatcya tragediyi Ukrayini Zgodom z yavlyayetsya novij obraznij motiv kobzaryam protistavleno obraz lirichnogo geroya zasobami narodnoyi simvoliki zmiya lyuta zhurba dumka yak toj voron provisnik neshastya litaye ta kryache serdenko solovejkom shebeche ta plache ta narodnoyi frazeologiyi vimalovuyetsya sentimentalno romantichnij obraz molodogo samotnogo poeta siroti v chuzhomu krayu nostalgijno zazhurenogo j vidchuzhenogo vid bajduzhogo j agresivnogo otochennya Zaklyuchni chotiri katreni peregukuyutsya z pochatkom elegiyi zavdyaki obrazu dum kvitiv ditej sho yih avtor spryamovuye do Ukrayini Tak ostatochno stverdzhuyetsya moment vlasnogo samousvidomlennya yak poeta nacionalnogo 13 Ce spravdi taki uvertyura do velikoyi simfoniyi Shevchenkovoyi poeziyi tut movbi korotkimi muzichnimi replikami okresleno majzhe vsi osnovni yiyi majbutni temi prinajmni peterburzkogo periodu hoch i ne tilki I tut taki Shevchenko nenavmisno daye klyuch do tayemnici svoyeyi poetichnoyi magiyi Serce rvalosya smiyalos Vilivalo movu Vilivalo yak umilo os u comu u magichnih vilivah chuttya v jogo nepidvladnim niyakim kanonam a tilki samij sili perezhivannya postijnih perehodah vid gnivu do nizhnosti vid nadiyi do rozpachu vid kartannya do lagidnosti u dushevnij vseob yemnosti i bude Shevchenkova sila Shevchenkova unikalnist akademik Ivan Dzyuba 14 Mistecki interpretaciyi RedaguvatiVirsh alyuzijno peregukuyetsya z odnojmennoyu poeziyeyu Shevchenka Dumi moyi dumi moyi 1847 roku Virsh buv pokladenij na muziku kompozitorami I S Bilikovskim S I Vorobkevichem Ya S Stepovim Ye T Kozakom 15 ta inshi Muzichni proyekti na slova virsha predstavleni v repertuari gurtiv ta vikonavciv Foma ta gurt Mandri 16 Fata Morgana 17 Bandurbend 18 Za motivami virsha stvorena kartina Dumi moyi dumi 1959 1960 Derzhavnij muzej ukrayinskogo obrazotvorchogo mistectva avtorom yakoyi ye hudozhnik M M Bozhij Ilyustraciyi do virsha stvorili hudozhniki M A Storozhenko 1987 2004 V I Kasiyan A Rilov ta inshi Primitki Redaguvati a b v g d e zh Dumi moyi dumi moyi Taras Shevchenko Zibrannya tvoriv U 6 t K 2003 T 1 Poeziya 1837 1847 S 124 126 S 631 633 litopys org ua Procitovano 27 travnya 2023 div Borodin V S T G Shevchenko i carska cenzura S 79 IL f 1 18 ark 4 Borodin V S T G Shevchenko i carska cenzura S 116 117 Tam samo S 121 122 Tam samo S 129 IL f 1 79 s 1 6 IL f 1 83 ark 1 Z zvor IL f 1 80 ark I 3 zvor CDAMLMU f 506 op 1 3 ark 13 15 zvor Naspivnij virsh Shevchenkivska enciklopediya T 4 M Pa u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2013 S 443 447 Smilyanska V L Rannya tvorchist Tarasa Shevchenka Ukrayinska literatura K 2008 s 245 Shevchenkivska enciklopediya v 6 t T 2 NAN Ukrayini In t l ri im T G Shevchenka redkol M G Zhulinskij gol ta in K 2012 s 436 438 Dzyuba I M Kobzar Taras Shevchenko Zhittya i tvorchist K 2008 s 90 105 Dumi moyi dumi moyi youtube Procitovano 27 travnya 2023 Foma ta gurt Mandri Dumi Moyi oficijne video YouTube MVUA 24 grudnya 2017 Procitovano 1 chervnya 2021 Dumi Moyi YouTube Oleksij Kerekesha u0026 Fata Morgana Band Topic 7 listopada 2015 Procitovano 1 chervnya 2021 Dumi moyi dumi moyi youtube com Procitovano 27 travnya 2023Dzherela RedaguvatiU Vikidzherelah ye Dumi moyi dumi moyi Liho meni z vami Vikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu Dumi moyi dumi moyi 1840 Dzyuba I M Kobzar Taras Shevchenko Zhittya i tvorchist K 2008 s 90 105 Zajcev P I Zhittya Tarasa Shevchenka Nyu Jork Parizh Myunhen 1955 s 79 85 Ivakin Yu O Smilyanska V L Taras Shevchenko Istoriya ukrayinskoyi literaturi XIX stolittya Kniga druga K Libid 1996 S 104 105 Nenadkevich Ye O Z tvorchoyi laboratoriyi T G Shevchenka K 1959 Smilyanska V L Rannya tvorchist Tarasa Shevchenka Ukrayinska literatura K 2008 s 245 Shevchenkivska enciklopediya v 6 t T 2 NAN Ukrayini In t l ri im T G Shevchenka redkol M G Zhulinskij gol ta in K 2012 s 436 438 Shevchenkivskij slovnik Tom pershij K 1976 s 200 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Dumi moyi dumi moyi 1840 amp oldid 40634687