Дуглас Ричард Гофстедтер (англ. Douglas Richard Hofstadter; нар. 15 лютого 1945, Нью-Йорк) — американський фізик та інформатик; син лауреата Нобелівської премії з фізики Роберта Гофстедтера. Здобув всесвітню популярність завдяки книзі «Гедель, Ешер, Бах: ця нескінченна гірлянда», що була опублікована 1979 року, а 1980 року отримала Пулітцерівську премію в категорії «Нехудожня література».
Дуглас Гофстедтер | |
---|---|
англ. Douglas Richard Hofstadter | |
Народження | 15 лютого 1945[…] (78 років) Нью-Йорк, Нью-Йорк, США |
Громадянство (підданство) | США |
Знання мов | |
Діяльність | |
Викладав | Університет Мічигану і Університет Індіани |
Член | Американська академія мистецтв і наук |
Науковий ступінь | доктор філософії |
Alma mater | Стенфордський університет, Орегонський університет (1976), Palo Alto High Schoold і University of Oregon College of Arts and Sciencesd |
Визначний твір | |
Батько | Роберт Хофштедтер |
Нагороди | |
| |
Дуглас Гофстедтер у Вікісховищі |
Біографія ред.
Студіював математику в Стенфордському університеті до 1965 року та в Університеті Орегону до 1972 року. В Університеті Орегону 1975 року захистив дисертацію з фізики. Його подальша наукова діяльність пов'язана з Регенсбурзьким університетом, Індіанським університетом в Блумінгтоні, Массачусетським технологічним інститутом та Університетом Мічигану.
Гофстедтер є членом Американської асоціації кібернетики та Товариства когнітивістики. Лауреат премії Товариства Літературних критиків, Пулітцерівської премії та Американської Літературної премії.
Наразі професор Індіанського університету, керівник Центру з вивчення творчих можливостей людського мозку.
Наукові зацікавлення ред.
Головною темою Гофстедтера є питання про природу людського інтелекту, пізнання та самоусвідомлення. До цих фундаментальних питань Гофстедтер підходить з погляду фізики, інформатики, формальної логіки та меншою мірою фізіології. У 1980 роки він був представником наукового напрямку, який покладав великі надії на дослідження в галузі штучного інтелекту. У дослідженнях інтелекту Гофстедтер закликав уникати надмірних спрощень, на його думку, рішення проблем інтелекту лежить через синтез холізму й редукціонізму.
Погляди ред.
Гофстедтер висловлював скепсис щодо широко відомих проєктів та підходів у галузі штучного інтелекту. Наприклад, з приводу поразки Гаррі Каспарова від суперкомп'ютера Deep Blue він сказав, що ця подія є поворотним моментом, але при цьому не має нічого спільного з розвитком у комп'ютерів розуму.
Гофстедтер був як учасником, так і організатором дискусій на тему прогнозів технологічної сингулярності. 1999 року він організував симпозіум при Індіанському університеті, а у квітні 2000 року інший симпозіум при Стенфордському університеті, де став головою експертної групи, що складається з Реймонда Курцвейла, Ганса Моравека, Ральфа Меркле, Біла Джоя та інших. Гофстедтер висловлював сумнів у можливості технологічної сингулярності в близькому майбутньому.
Закон Гофстедтера ред.
Жартівливий рекурсивний закон, який говорить, наскільки складно планувати щось.
Будь-яка справа завжди триває довше, ніж очікується, навіть якщо врахувати закон Гофстедтера. |
Згадується в книзі «Гедель, Ешер, Бах: ця нескінченна гірлянда».
Література ред.
- Ambigrammi: un microcosmo ideale per lo studio della creatività
- Eugene Onegin: A Novel Versification
- Fluid Concepts and Creative Analogies (1995)
- I Am a Strange Loop (2007)
- Le Ton beau de Marot: In Praise of the Music of Language (1997)
- Metamagical Themas (1985)
- Rhapsody on a Theme by Clement Marot. The Grace A. Tanner Lecture in Human Values, 1995.
Примітки ред.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #119440636 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- SNAC — 2010.
- Internet Speculative Fiction Database — 1995.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- US Library of Congress Library of Congress Name Authority File
- . 19 лютого 1996. Архів оригіналу за 26 травня 2013. Процитовано 9 січня 2014.
- . Архів оригіналу за 9 січня 2014. Процитовано 9 січня 2014.
- . Архів оригіналу за 9 січня 2014. Процитовано 9 січня 2014.
Посилання ред.
- Стаття Гофстедтера та Френч: Tabletop — мікро-область для вивчення подібності [ 9 січня 2014 у Wayback Machine.]
- Гофстедтера на Саміті Сингулярності (англ.) [недоступне посилання]
- Інтерв'ю Гофстедтера журналу Wired, листопад 1995 р. [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)