Дубілет Дмитро Олександрович

Дмитро Олександрович Дубілет (нар. 27 травня 1985, Дніпропетровськ, нині Дніпро) — український бізнесмен, співзасновник мобільного інтернет-банкінгу Monobank, радник в.о. голови СБУ Івана Баканова (2019). Колишній IT-директор ПриватБанку. Син Олександра Дубілета, колишнього керівника правління ПриватБанку.

Дубілет Дмитро Олександрович
Ім'я при народженні	Дмитро Олександрович Дубілет
Народився	27 травня 1985(1985-05-27) (38 років) Дніпропетровськ, Українська РСР, СРСР
Громадянство	Україна
Діяльність	бізнесмен
Галузь	підприємець, банкір і політик
Alma mater	Лондонська бізнес-школа^d (2012) і Інститут міжнародних відносин Київського університету (2006)
Знання мов	українська і російська
Заклад	Фінтех Бенд^d, Кабінет Міністрів України, ПриватБанк і monobank
Посада	Міністр Кабінету міністрів^d
Батько	Дубілет Олександр Валерійович
Медіафайли у Вікісховищі

З літа 2019 року на державній службі: міністр Кабінету міністрів України (29 серпня 2019 — 4 березня 2020). З 20 жовтня 2019 йому підпорядкована також Державна служба статистики.

Життєпис

Народився у місті Дніпрі.

Освіта

• 1996—2002 — навчався у Дніпровській школі № 23,
• 2000 — навчався у школі Roycemore (Іллінойс, США)
• 2004 року почав навчання у Hochschule Merseburg (Мерзебург, Німеччина)
• 2006 року закінчив Інститут міжнародних відносин КНУ ім. Шевченка, спеціальність «Міжнародна інформація».
• 2012 року закінчив Лондонську бізнес-школу Лондонського університету.

Кар'єра

• 2005—2010 — засновник та керівник Fine Web (Київ).
• Липень — серпень 2010 — керівник проєктів у Infosys.
• Вересень — листопад 2010 — керівник проєктів у MasterCard (Варшава).
• 2012⁣ — 2016 — IT-директор ПриватБанку (Дніпро).

В липні 2019 року з'явилась інформація про призначення Дмитра Дубілета радником в.о. голови СБУ Івана Баканова. Сам Дмитро Олександрович заявляв, що він не йде в політику, далі працюватиме в бізнесі, зокрема, в Монобанку, але долучиться як експерт з інформаційних технологій до проєктів боротьби з корупцією в Україні.

З 29 серпня 2019-го по 4 березня 2020-го року — міністр Кабінету міністрів України. З 20 жовтня 2019 року — відповідальний за координацію роботи Держстату України.

iGov

З 2015 року Дмитро займався розвитком порталу iGov, що має на меті боротьбу із корупцією та підвищення ефективності роботи чиновників. З липня 2017 року система дозволяла замовити біометричний паспорт у 10 областях та Києві.

Критика

Оцінка чисельності наявного населення України

Коментуючи планований на грудень 2020 року всеукраїнський перепис, зокрема видатки на його проведення в розмірі 3,4 млрд грн в листопаді 2019 року міністр Кабінету міністрів Дмитро Дубілет заявив, що уряд проведе т. зв. електронний перепис. Дубілет пообіцяв, що таким шляхом будуть отримані навіть якісніші дані з одночасною економією до 3 млрд грн. До проведення електронного перепису крім Держстату, відомства, підпорядкованого Дубілету, мали долучитися також мобільні оператори.

Ініціатива викликала хвилю критики спеціалістів та громадських організацій, що вказували на методологічні та організаційні слабкості запропонованої схеми. Серед критиків були, зокрема, соціологи Елла Лібанова, Євген Головаха, Texty.org.ua (видання, що спеціалізується на журналістиці даних), Аналітичний центр CEDOS.

15 січня урядовець оголосив про завершення електронного перепису, а 23 січня 2020 року на урядовій пресконференції під головуванням Дмитра Дубілета були озвучені результати оцінки чисельності наявного населення України. Ці результати, а саме загальна кількість населення в 37 млн 289 тис. осіб, його статево-віковий розподіл та розподіл за регіонами проживання отримали надзвичайне поширення в пресі. Однак у перші ж дні після презентації результатів прозвучали нові критичні зауваження щодо обмежень і можливих проблем оцінкового дослідження, що ніяк не може замінити собою класичний перепис, і в тому числі від прямих учасників дослідження. Великі розбіжності в даних щодо населення підконтрольної Україні частини Луганської області помітив очільник ОДА. Дубілет реагував на критику і продовжував атакувати класичні переписи, зокрема, назвав «великим фейком» дані перепису 2001 року.

4 лютого 2020 року Український центр суспільних даних заявив про аномалію в даних, що може вказувати на часткову фальсифікацію результатів оцінки, а саме таблиці зі статево-віковою структурою наявного населення. Експерти центру помітили, що наведені в презентації Дубілета цифри відповідають даним Держстату щодо розподілу постійного населення за статтю, віковими групами та типом місцевості, перемноженим на коефіцієнт 0,888. Якщо для окремої вікової групи така особливість не здивувала б, то закономірність, за якою всі вікові групи відрізняються від даних Держстату на згаданий коефіцієнт, виглядає або як фальсифікація, або як диво.

5 лютого Дмитро Дубілет в пості на своїй сторінці Facebook, що був передрукований багатьма новинарями, звинуватив своїх критиків у створенні фейку, а також висловив припущення, що критика є помстою за руйнування корупційних схем і заявив про намір звернутися до ДБР:

Одна з версій полягає в тому, що фейк разгоняють люди, чиї схеми на сотні мільйонів гривень ми нещодавна викрили.

Очільник Українського центру суспільних даних, соціолог Андрій Горбаль і texty.org.ua зазначили, що жодних пояснень коефіцієнту 0,888 так і не з'явилося та закликали чиновника і його команду викласти методологію оцінки, сирі дані та застосовану для їх обробки математичну модель на будь-яку вільну платформу для проведення фахової експертизи. Один з учасників дослідження називав квітень 2020 як час планованої публікації цих даних.

Число 0,888, або «стала Дубілета», перетворилося на мем, що поширився соціальними мережами.

6 лютого Дубілет та четверо учасників дослідження провели брифінг з приводу методик підрахунку чисельності населення. Протягом заходу чиновник повторив, що статево-віковий розподіл був отриманий незалежно, з аналізу даних реєстру фізичних осіб — платників податків, і збігся з даними Держстату. Число 0,888 він прокоментував так:

Цей коефіцієнт вийшов у кожній статево-віковій групі. Але ми провели масштабне дослідження, щоб зрозуміти, наскільки ця демографічна піраміда є коректною. Ми впевнилися в тому, що вона коректна.

Критики на брифінгу присутні не були або не ставили додаткових питань. В той же день Андрій Горбаль та інші прокоментували ситуацію і, хоча продовжують очікувати на публікацію методології оцінки, вважають, що Дубілет в цілому підтвердив їхні підозри про «підгонку» даних статево-вікового розподілу.

У своїх нових коментарях повторили зауваження та наголосили на потребі проведення перепису за міжнародно визнаною методологією CEDOS, Елла Лібанова та постійна представниця ПРООН в Україні Дафіна Ґерчева.

Примітки

1. Колишнього IT-директора «Приватбанку» призначили радником Баканова [ 16 липня 2019 у Wayback Machine.] Економічна правда (16 липня 2019)
2. . Архів оригіналу за 29 серпня 2019. Процитовано 29 серпня 2019. 
3. . Економічна правда (укр.). Архів оригіналу за 5 лютого 2020. Процитовано 5 лютого 2020. 
4. . ІМВ. 29 травня 2018. Архів оригіналу за 3 вересня 2019. Процитовано 3 вересня 2019. 
5. . Архів оригіналу за 6 лютого 2020. Процитовано 23 травня 2019. 
6. . Українська правда. Архів оригіналу за 8 січня 2018. Процитовано 8 січня 2018. 
7. . 24 Канал. Архів оригіналу за 8 січня 2018. Процитовано 8 січня 2018. 
8. Ніна Григорська (17.03.2019). . nash.live. Архів оригіналу за 27.11.2021. Процитовано 9 березня 2020. 
9. . Економічна правда (укр.). Архів оригіналу за 22 грудня 2019. Процитовано 5 лютого 2020. 
10. . hromadske.ua (укр.). Архів оригіналу за 5 лютого 2020. Процитовано 5 лютого 2020. 
11. . Волинські новини. Архів оригіналу за 5 лютого 2020. Процитовано 5 лютого 2020. 
12. Gazeta.ua (4 грудня 2019). . Gazeta.ua (укр.). Архів оригіналу за 5 лютого 2020. Процитовано 5 лютого 2020. 
13. . ТЕКСТИ (укр.). Архів оригіналу за 5 лютого 2020. Процитовано 5 лютого 2020. 
14. . org.zmina.info (укр.). 30 листопада 2019. Архів оригіналу за 5 лютого 2020. Процитовано 5 лютого 2020. 
15. . DT.ua. Архів оригіналу за 5 лютого 2020. Процитовано 5 лютого 2020. 
16. . www.kmu.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 25 січня 2020. Процитовано 5 лютого 2020. 
17. . idss.org.ua (укр.). Кабінет Міністрів України. 23.01.2020. Архів оригіналу за 27.11.2021. Процитовано 5.02.2020. 
18. . glavcom.ua (укр.). Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 5 лютого 2020. 
19. . Апостроф (укр.). Архів оригіналу за 5 лютого 2020. Процитовано 5 лютого 2020. 
20. . hromadske.ua (укр.). Архів оригіналу за 28 січня 2020. Процитовано 9 лютого 2020. 
21. . Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 5 лютого 2020. Процитовано 5 лютого 2020. 
22. . Український центр суспільних даних (укр.). 4 лютого 2020. Архів оригіналу за 4 лютого 2020. Процитовано 5 лютого 2020. 
23. . ТЕКСТИ (укр.). Архів оригіналу за 5 лютого 2020. Процитовано 5 лютого 2020. 
24. . ukrinform.ua. 05.02.2020. Архів оригіналу за 26.02.2020. Процитовано 9 березня 2020. 
25. . netfreedom.org.ua. Інтернет Свобода. 05.02.2020. Архів оригіналу за 27.11.2021. Процитовано 9 березня 2020. 
26. Малинка, Володимир (5 лютого 2020). . ms.detector.media (укр.). Архів оригіналу за 6 лютого 2020. Процитовано 6 лютого 2020. 
27. . ТЕКСТИ (укр.). Архів оригіналу за 5 лютого 2020. Процитовано 5 лютого 2020. 
28. Малинка, Володимир (6 лютого 2020). . ms.detector.media (укр.). Архів оригіналу за 6 лютого 2020. Процитовано 9 лютого 2020. 
29. Ірина, Автор: Стасюк (7 лютого 2020). . Хмарочос (укр.). Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 9 лютого 2020. 
30. . DT.ua. Архів оригіналу за 7 лютого 2020. Процитовано 9 лютого 2020. 

Джерела

• Кабінет Міністрів України [ 30 серпня 2019 у Wayback Machine.]
• Всеволод Некрасов; Дмитро Дєнков (30 жовтня 2019). Проміняти Monobank на Кабмін: Дмитро Дубілет про колишніх партнерів, держслужбу і боротьбу з "жерстю". epravda.com.ua (російською). Економічна правда. Архів оригіналу за 28 лютого 2020. Процитовано 28 лютого 2020.