Любецькі — гілка роду князів Друцьких Родове «гніздо» Любецьких — Любча, містечко на Волині, яке вони отримали як подарунок 1487 року: Федька Шилович, дочка київського воєводи з роду Юршів, вдова князя Степанського, ймовірно, Михайла, також вдова луцького старости Олізара Шиловича) відступила Любчу з належними селами сестринцеві — князю Роману Васильовичу.
Походять від князя Василя Григоровича Друцького, син якого князь Богдан Васильович Друцький (близько 1450 — до 1500) отримав у 1488 році в подарунок від овдовілої тітки — пані Шилович — маєток Любеч.
Представники ред.
- Григорій Друцький (бл. 1420-х)
- Василь Григорович Друцький
- Богдан Васильович Друцький (бл. 1450 — до 1500)
- Роман Васильович, мав 5 синів
- Дмитро, дружина Фенна з Полозів, донька Сенька Федоровича
- Богуш Дмитрович (†липень 1547) — перший чоловік Ганни Монтовт, рзом прожили 2,5 роки
- Дмитро, дружина Фенна з Полозів, донька Сенька Федоровича
- Богдан, брат Романа, не мав дітей
- Богдан, Іван, Дмитро — 1545 року згадані як власники Любчі
- NN — дідичка Любчі, чоловік — Миколай Харленський мали 4 сини, 3 доньки
Примітки ред.
- ↑ Орест Левицький. Ганна Монтовт… С. 107.
- . Архів оригіналу за 29 березня 2017. Процитовано 26 травня 2015.
- Krupska Anna. Olizar Szyłowicz h. Kierdeja (zm. 1486) / Polski Słownik Biograficzny.— Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk, 1978. — Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — Tom XXIII/4, zeszyt 99. — S. 805. (пол.)
- Орест Левицький. Ганна Монтовт… С. 108.
- ↑ Lubcze… S. 241.
- Niesiecki Kasper. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona … [ 26 травня 2015 у Wayback Machine.] — T. 2. — Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738.— 820 s.— S. 248. (пол.)
Джерела ред.
- Орест Левицький. Ганна Монтовт / На переломі.— К.: Україна, 1994.— 352 с.— С. 95-151. ISBN 5-319-01070-2
- Chabne // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 537. (пол.).— S. 537–538. (пол.)
- Lubcze // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 241. (пол.).— S. 241. (пол.)
Це незавершена стаття про шляхту (дворянство). Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |