Дорофі́ївка — село в Україні, у Підволочиській селищній громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Збруч, на сході району. До 2015 центр сільради. До села приєднано хутори Гребля та Підлан.
| село Дорофіївка | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Область | Тернопільська область |
| Район | Тернопільський район |
| Громада | Підволочиська селищна громада |
| Облікова картка | Дорофіївка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1571 |
| Населення | 480 |
| Територія | 1.125 км² |
| Густота населення | 426.67 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 47805 |
| Телефонний код | +380 3543 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°33′32″ пн. ш. 26°12′22″ сх. д. / 49.55889° пн. ш. 26.20611° сх. д.Координати: 49°33′32″ пн. ш. 26°12′22″ сх. д. / 49.55889° пн. ш. 26.20611° сх. д. |
| Водойми | Збруч |
| Відстань до районного центру | 7 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 47833, с.Дорофіївка, вул.Шкільна,19 |
| Карта | |
Дорофіївка | |
Дорофіївка | |
| Мапа | |
| Дорофіївка у Вікісховищі |
Від вересня 2015 року ввійшло у склад Підволочиської селищної громади.
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Підволочиської селищної громади
Населення — 456 осіб (2003).
Історія Редагувати
Поблизу Дорофіївки виявлено археологічні пам'ятки черняхівської та давньоруської культур.
Перша писемна згадка — 1571 як містечко Дорофієвець, власність Костянтина Острозького. 1572 Є. Гойському надано привілей на проведення ярмарків і торгів у Дорофіївці 1613 належало князям Вишневеньким.
Діяло товариство «Просвіта».
Населення Редагувати
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 523 особи, з яких 226 чоловіків та 297 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 480 осіб.
Мова Редагувати
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,38 % |
| російська | 0,42 % |
| інші | 0,20 % |
Пам'ятки Редагувати
- церква святої великомучениці Параскеви П'ятниці (1938; кам'яна, ПЦУ),
- каплиця святого Станіслава Костки (1877; РКЦ, дерев'яна),
- «фігура» на честь скасування панщини (1890).
Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у Німецько-радянській війні (1985; скульптор Я. Мотика).
Відомі люди Редагувати
Народилися Редагувати
- Вернигора Вадим Васильович (1987—2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014—2018,
- Андрій Жуковський (1889—1951) — адвокат, громадсько-політичний діяч, доктор права,
- Сатурнін Квятковський (1856—1902) — польський історик, член Історичного товариства у Львові,
- вчений-математик О. Іващук (нині працює в ТНЕУ).
Примітки Редагувати
- . www.kmu.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 9 жовтня 2021.
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Джерела Редагувати
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6.
| Це незавершена стаття з географії Тернопільської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |