www.wikidata.uk-ua.nina.az

Довгоносик грушевий Імаго грушевого довгоносика та пошкоджені ним плодиБіологічна класифікаціяДомен Еукаріоти Eukaryota

Довгоносик грушевий

?
Довгоносик грушевий

Імаго грушевого довгоносика та пошкоджені ним плоди
Біологічна класифікація
Біноміальна назва
Rhynchites giganteus
(Shönherr, 1832)
Синоніми
Rhynchites giganteus Krynicky, 1832; Rhynchites pyri Motschulsky, 1853; Rhynchites versicolor O. G. Costa, 1839 .
Посилання
Вікісховище: Rhynchites giganteus

'Довгоносик грушевий (Rhynchites giganteus) — жук родини Ринхітид. Шкідник плодових культур з родини айстрових, найчастіше — груші. Личинка розвивається у недозрілих плодах.

Назва ред.

Інколи жука називають великим грушевим довгоносиком, казаркою великою, ринхітом гігантським, а також трубкокрутом. Останнє припустиме, лише якщо вважати Rhynchitidae підродиною у родині Трубкокрутів (Attelabidae). Фахівці не дійшли одностайної згоди щодо рангу цього таксону.

Зовнішній вигляд ред.

Жук завдовжки 6,5–9 мм. Забарвлення мідно-червонувато-бронзове, із металево-зеленим полиском.

Основні ознаки:

  • тіло вкрите довгими тонкими і не дуже густими влосками, які напівстирчать;
  • голова вкрита крупними й густими цяточками;
  • очі овальній й слабо опуклі;
Головотрубка грушового довгоносика має тонкий повздовжній кіль посередині, який зникає до вершини
  • вусики вкриті довгими волосками, які стирчать;
  • довжина передньоспинки більша від її ширини, передньоспинка із перетяжкою біля вершини і повздовжним кілем посередині, який зникає до вершини;
  • надкрила в 1,5 рази довші від ширини плеч, із глибокими поздовжніми точечними борозенками, проміжки між ними опуклі, і не ширші від самих борозенок і дещо зморшкуваті;
  • щиток чотирьохкутний, із вдавленням посередині.

яйця білого кольору, завдовжки 0,9 міліметра. Личинка біла, С-подібна, безнога, 12–14 мм завдовжки, із світлими волосками на спинному боці. Лялечка біла, 7–9 мм завдовжки, на кінці черевця має два невеликі буруваті шипики, вершини яких стирчать назад, а кінці вигнуті одна до одної

Спосіб життя ред.

Зимує грушевий довгоносик у ґрунті, під корою дерев і в опалому листі. На поверхні з'являється рано навесні. Основна кормова рослина комахи — груша, хоча повний життєвий цикл може відбутися на яблуні, сливі, черешні, абрикосі навіть глоді .

Попервах жуки харчуються бруньками дерев. Перед цвітінням жуки гризуть бутони, потім квіти, зрештою переходять на недозрілі плоди. На їх поверхні вони вигризають досить глибокі й широкі ямки, канавки, які розмірами більші, ніж пошкодження від казарки.

Парування починається наприкінці травня і триває до третього тижня серпня. В один плід самиця відкладає до 14 яєць. Для цього вона попередньо вигризає невеличкі комірки. Відклавши яйце, вона вкриває його огризками шкірочки плоду. Потім вона підгризає плодоніжку, плід в'яне і зрештою падає. Через 8–9 днів з яйця з'являється личинка. Вона заглиблюється до насінної камери, з'їдає насіння, а потім харчується м'якістю плоду. Розвиток її у ньому триває близько місяця, потім вони виходить з опалого плоду, закопується у ґрунт, де будує комірку. У ній вона заляльковується восени. Жуки нового покоління, вийшовши з лялечки, лишаються у комірціі до весни.

Поширення ред.

Вид поширений по всій Західній Палеарктиці, за винятком Північної Африки та Середнього Сходу. В Україні зареєстрований в АР Крим і в 18 областях. Його не знаходили лише у Житомирській, Запорізькій, Кропивницькій, Миколаївській, Полтавській, Сумській, областях.

Значення у природі та житті людини ред.

Подібно до інших біологічних видів, букарка є невід'ємною ланкою природних екосистем, споживаючи рослинні тканини і стаючи здобиччю тварин — хижаків та паразитів. Однак у плодових садах жуки завдають чималої шкоди, особливо, коли їх чисельність і щільність досягає значних величин. Обтрушуючи дерева навесні, встановлюють чисельність жуків. Якщо вона завелика, із шкодочинністю жуків борються, оприскуючи дерева інсектицидами, звичайно в період виокремлення бутонів. У разі потреби обробку повторюють відразу після завершення цвітіння.

Примітки ред.

  1. ↑ M. A. Alonso-Zarazaga, H. Barrios, R. Borovec, P. Bouchard, R. Caldara, E. Colonnelli, L. Gültekin, P. Hlavác, B. Korotyaev, C. H. C. Lyal, A. Machado, M. Meregalli, H. Pierotti, L. Ren, M. Sánchez-Ruiz, A. Sforzi, H. Silfverberg, J. Skuhrovec, M. Trýzna, A. J. Velázquez de Castro & N. N. Yunakov. Cooperative Catalogue of Palaearctic Coleoptera Curculionoidea. Monografías electrónicas S.E.A., vol. 8, 729 pp. http://sea-entomologia.org/monoelec.html)
  2. ↑ Вредители сельскохозяйственных и лесных культур. Под ред. В. П. Васильева. 2-е изд. К.: Урожай, 1988. — 576 с.
  3. Тер-Минасян М. Е. 81. Сем. Attelabidae — Трубковёрты, с. 483—484 В кн. Определитель насекомых европейской части СССР в пяти томах (под общ. ред. Г. Я. Бей-Биенко). Том 2. Жесткокрылые и веерокрылые. Ред. тома: Е. Л. Гурьева и О. Л. Крыжановский. (Определители по фауне СССР, издаваемые Зоологическим институтом АН СССР", вып. 89). М.-Л.: Наука, 1965. 668 с.
  4. Yunakov, N., Nazarenko, V., Volovnik, S., Filimonov, R. A survey of the weevils of Ukraine (Coleoptera: Curculionoidea) (excluding Platypodinae and Scolytinae) (Zootaxa, 4404) — Magnolia Press. 2018. — 494 pp
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Dovgonosik grushevijImago grushevogo dovgonosika ta poshkodzheni nim plodiBiologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni tvarini Eumetazoa Tip Chlenistonogi Arthropoda Klas Komahi Insecta Pidklas Krilati komahi Pterygota Infraklas Novokrili Neoptera Nadryad Golometabola Holometabola Ryad Tverdokrili Coleoptera Pidryad Vseyidni zhuki Polyphaga Rodina RhynchitidaeRid RhynchitesVid Dovgonosik grushevijBinomialna nazvaRhynchites giganteus Shonherr 1832 SinonimiRhynchites giganteus Krynicky 1832 Rhynchites pyri Motschulsky 1853 Rhynchites versicolor O G Costa 1839 1 PosilannyaVikishovishe Rhynchites giganteus Dovgonosik grushevij Rhynchites giganteus zhuk rodini Rinhitid Shkidnik plodovih kultur z rodini ajstrovih najchastishe grushi Lichinka rozvivayetsya u nedozrilih plodah Zmist 1 Nazva 2 Zovnishnij viglyad 3 Sposib zhittya 4 Poshirennya 5 Znachennya u prirodi ta zhitti lyudini 6 PrimitkiNazva red Inkoli zhuka nazivayut velikim grushevim dovgonosikom kazarkoyu velikoyu rinhitom gigantskim a takozh trubkokrutom Ostannye pripustime lishe yaksho vvazhati Rhynchitidae pidrodinoyu u rodini Trubkokrutiv Attelabidae Fahivci ne dijshli odnostajnoyi zgodi shodo rangu cogo taksonu Zovnishnij viglyad red Zhuk zavdovzhki 6 5 9 mm Zabarvlennya midno chervonuvato bronzove iz metalevo zelenim poliskom Osnovni oznaki 2 3 tilo vkrite dovgimi tonkimi i ne duzhe gustimi vloskami yaki napivstirchat golova vkrita krupnimi j gustimi cyatochkami ochi ovalnij j slabo opukli nbsp Golovotrubka grushovogo dovgonosika maye tonkij povzdovzhnij kil poseredini yakij znikaye do vershinivusiki vkriti dovgimi voloskami yaki stirchat dovzhina perednospinki bilsha vid yiyi shirini perednospinka iz peretyazhkoyu bilya vershini i povzdovzhnim kilem poseredini yakij znikaye do vershini nadkrila v 1 5 razi dovshi vid shirini plech iz glibokimi pozdovzhnimi tochechnimi borozenkami promizhki mizh nimi opukli i ne shirshi vid samih borozenok i desho zmorshkuvati shitok chotirohkutnij iz vdavlennyam poseredini yajcya bilogo koloru zavdovzhki 0 9 milimetra Lichinka bila S podibna beznoga 12 14 mm zavdovzhki iz svitlimi voloskami na spinnomu boci Lyalechka bila 7 9 mm zavdovzhki na kinci cherevcya maye dva neveliki buruvati shipiki vershini yakih stirchat nazad a kinci vignuti odna do odnoyiSposib zhittya red Zimuye grushevij dovgonosik u grunti pid koroyu derev i v opalomu listi Na poverhni z yavlyayetsya rano navesni Osnovna kormova roslina komahi grusha hocha povnij zhittyevij cikl mozhe vidbutisya na yabluni slivi chereshni abrikosi navit glodi Popervah zhuki harchuyutsya brunkami derev Pered cvitinnyam zhuki grizut butoni potim kviti zreshtoyu perehodyat na nedozrili plodi Na yih poverhni voni vigrizayut dosit gliboki j shiroki yamki kanavki yaki rozmirami bilshi nizh poshkodzhennya vid kazarki 2 Paruvannya pochinayetsya naprikinci travnya i trivaye do tretogo tizhnya serpnya V odin plid samicya vidkladaye do 14 yayec Dlya cogo vona poperedno vigrizaye nevelichki komirki Vidklavshi yajce vona vkrivaye jogo ogrizkami shkirochki plodu Potim vona pidgrizaye plodonizhku plid v yane i zreshtoyu padaye Cherez 8 9 dniv z yajcya z yavlyayetsya lichinka Vona zagliblyuyetsya do nasinnoyi kameri z yidaye nasinnya a potim harchuyetsya m yakistyu plodu Rozvitok yiyi u nomu trivaye blizko misyacya potim voni vihodit z opalogo plodu zakopuyetsya u grunt de buduye komirku U nij vona zalyalkovuyetsya voseni Zhuki novogo pokolinnya vijshovshi z lyalechki lishayutsya u komircii do vesni 2 Poshirennya red Vid poshirenij po vsij Zahidnij Palearktici za vinyatkom Pivnichnoyi Afriki ta Serednogo Shodu 1 V Ukrayini zareyestrovanij v AR Krim i v 18 oblastyah Jogo ne znahodili lishe u Zhitomirskij Zaporizkij Kropivnickij Mikolayivskij Poltavskij Sumskij oblastyah 4 Znachennya u prirodi ta zhitti lyudini red Podibno do inshih biologichnih vidiv bukarka ye nevid yemnoyu lankoyu prirodnih ekosistem spozhivayuchi roslinni tkanini i stayuchi zdobichchyu tvarin hizhakiv ta parazitiv Odnak u plodovih sadah zhuki zavdayut chimaloyi shkodi osoblivo koli yih chiselnist i shilnist dosyagaye znachnih velichin Obtrushuyuchi dereva navesni vstanovlyuyut chiselnist zhukiv Yaksho vona zavelika iz shkodochinnistyu zhukiv boryutsya opriskuyuchi dereva insekticidami zvichajno v period viokremlennya butoniv U razi potrebi obrobku povtoryuyut vidrazu pislya zavershennya cvitinnya 2 Primitki red a b M A Alonso Zarazaga H Barrios R Borovec P Bouchard R Caldara E Colonnelli L Gultekin P Hlavac B Korotyaev C H C Lyal A Machado M Meregalli H Pierotti L Ren M Sanchez Ruiz A Sforzi H Silfverberg J Skuhrovec M Tryzna A J Velazquez de Castro amp N N Yunakov Cooperative Catalogue of Palaearctic Coleoptera Curculionoidea Monografias electronicas S E A vol 8 729 pp http sea entomologia org monoelec html a b v g Vrediteli selskohozyajstvennyh i lesnyh kultur Pod red V P Vasileva 2 e izd K Urozhaj 1988 576 s Ter Minasyan M E 81 Sem Attelabidae Trubkovyorty s 483 484 V kn Opredelitel nasekomyh evropejskoj chasti SSSR v pyati tomah pod obsh red G Ya Bej Bienko Tom 2 Zhestkokrylye i veerokrylye Red toma E L Gureva i O L Kryzhanovskij Opredeliteli po faune SSSR izdavaemye Zoologicheskim institutom AN SSSR vyp 89 M L Nauka 1965 668 s Yunakov N Nazarenko V Volovnik S Filimonov R A survey of the weevils of Ukraine Coleoptera Curculionoidea excluding Platypodinae and Scolytinae Zootaxa 4404 Magnolia Press 2018 494 pp Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Dovgonosik grushevij amp oldid 35140340