www.wikidata.uk-ua.nina.az

Дніпровсько Орільський природний заповідник Природний заповідник Дніпровсько Орільський раніше Дніпро всько Орі льський

Дніпровсько-Орільський природний заповідник

Природний заповідник «Дніпровсько-Орільський» (раніше — Дніпро́всько-Орі́льський приро́дний запові́дник) — природний заповідник в Україні, в межах Дніпровського району Дніпропетровської області. Розташований у долині Дніпра і плавнів Протовчі (сучасне русло Орелі).

Дніпровсько-Орільский природний заповідник
48°30′42″ пн. ш. 34°47′03″ сх. д. / 48.51194400002777485° пн. ш. 34.784444000027775701° сх. д. / 48.51194400002777485; 34.784444000027775701Координати: 48°30′42″ пн. ш. 34°47′03″ сх. д. / 48.51194400002777485° пн. ш. 34.784444000027775701° сх. д. / 48.51194400002777485; 34.784444000027775701
Країна  Україна
Розташування  Україна
Дніпропетровська область,
Петриківський район,
Дніпровський район
Найближче місто Дніпро
Площа 3 766 га
Засновано 15 вересня 1990 року
Оператор Державний комітет лісового господарства України
Посилання
GeoNames 9533250
Дніпровсько-Орільський природний заповідник (Дніпропетровська область)
 Дніпровсько-Орільський природний заповідник у Вікісховищі

Площа 3 766 гектарів. Створений постановою Ради Міністрів УРСР від 15 вересня 1990 року № 262 на базі загальнозоологічного та орнітологічного заказників «Таромські плавні» та «Обухівські заплави».

Охороняються плавневі ліси, гаї, луки, ділянки автохтонної рослинності: ковила, сон-трава (Pulsatilla), тюльпан, шелюга, чорноклен. Росте 12 видів рослин, занесених у Червону книгу України, і 50 рідкісних для Дніпропетровщини видів. Фауна налічує 44 види ссавців: лось, сарна, олень, свиня дика, заєць сірий, ондатра, єнот уссурійський, бобер, куниця, горностай, борсук. Риб — 50 видів. Фауна птахів заповідника за період досліджень 1991—2021 рр. налічує 196 видів птахів, які належать до 6 екологічних груп (комплексів): водно-болотного, лісового, лучного, синантропного, степового, узлісно-чагарникового.

Управління заповідником Редагувати

Заповідник підпорядкований Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України. Дирекція заповідника розміщена у науково-лабораторному корпусі в межах заповідника за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район,територія Обухівської селищної ради, комплекс будівель та споруд №1. Науковою роботою у заповіднику керує заступник директора з наукової роботи кандидат біологічних наук Задорожна Галина Олександрівна. Науковою та природоохоронною роботою заповіднику опікується Науково-технічна рада.

Загальна характеристика Редагувати

Дніпровсько-Орільський природний заповідник створено на базі загальнозоологічного та орнітологічного заказників «Таромські плавні» та «Обухівські заплави».

Заповідник створено з метою збереження унікального ландшафту долини середнього Дніпра і річки Оріль з комплексом характерної флори і фауни. Він є природоохоронною науково-дослідною установою загальнодержавного значення. В установі працюють 71 осіб, з них у науковому підрозділі — 8, серед яких 4 — кандидати біологічних наук, у службі охорони — 15 осіб.

Заповідник репрезентує ландшафт і біорозмаїття долини Дніпра та заплави його притоки — річки Орілі, а також їхніх акваторій.

Суходільна межа заповідника проходить паралельно береговій лінії Дніпра (Дніпровське, або Запорізьке водосховище), в околицях села Миколаївка Петриківського району. Від озера Велика Хатка вона круто повертає на північ і збігається з контурами лісового масиву (штучні лісові насадження). Крайня північна точка території утворює вершину трикутника, від якої межа продовжується на схід, переходить на лівий берег річки Оріль (нове русло) і проходить вздовж нього до місця впадіння у Дніпро. Водна межа заповідника проходить по акваторії водосховища від гирла Орілі до Таромського уступу включно з островами Кам'янистим (квартал 45), Крячиним (квартал 44) і частково Корчуватим (квартал 61). Далі межа заповідника йде вздовж берегової лінії Дніпровського водосховища до Миколаївського уступу. Вздовж межі заповідника по акваторії Дніпровського водосховища встановлена 50-метрова охоронна зона, а всього площа його охоронної зони становить 3125 га.

Ця унікальна територія природно-заповідного фонду України розташована в центрі сучасного індустріального регіону, серед промислового ландшафту, садово-городніх кооперативів тощо. Будівництво Дніпрогесу, освоєння природних ландшафтів, перетворення Дніпра в каскад водосховищ призвели до значної деградації природних екосистем цього регіону.

Фізико-географічна характеристика Редагувати

Карто-схема Дніпровсько-Орільського заповідника

За фізико-географічним районуванням територія заповідника належить до Лівобережно-Дніпровсько-Приазовського північно-степового краю Північно-степової підзони Степової зони. Рослинність, згідно з геоботанічним районуванням, належить до Павлоградського (Дніпровсько-Донецького) округу Приазовсько-Чорноморської степової підпровінції Причорноморської (Понтичної) степової провінції Європейсько-Азіатської степової області.

Заповідник розташовується здебільшого на двох терасах Дніпра: на добре розвинутій заплавній терасі завширшки до 2 км, яка тягнеться смугою вздовж Дніпра на 16 км, і другій терасі, яка займає центральну та північну частини території заповідника. Рельєф заповідника, крім заплави, в центральній та північній частинах горбисто-гривисто-рівнинний і переходить у піщаний степ. Піщані відклади терас під впливом вітрових процесів, особливо на підвищеннях, прийняли вигляд кучугур. Найвищі абсолютні відмітки поверхні в центральній частині заповідника на кучугурах досягають 65—70 м, переважають відмітки 52—54 м. Зниження відміток спостерігається в заплавах до рівня води в річках, тобто до 51,0—51,5 м, рівень берегової смуги становить 51,4 м.

Найінтенсивніші зміни рельєфу на території сучасного заповідника відбувалися після побудови греблі Дніпрогесу у 1932 році. У 1933—1934 рр. рівень води тут було піднято на 1,5—2 м, що відповідає середньому рівню 49,7 м над рівнем моря. Під час війни 1941—1945 років гребля була зруйнована, що повернуло рівень води до попереднього стану. Після відновлення греблі у 1950 році відновився і рівень води, а після пуску другого блоку Дніпрогесу в 1960-х роках та будівництва Дніпродзержинскої ГЕС рівень води був піднятий до 51,4 м над р. м. Отже після будівництва каскаду Дніпровських водосховищ загальний підйом рівня Дніпра в районі заповідника, в порівнянні з природним, склав 3,0—3,5 м, що призвело до затоплення частини заплави, зміни конфігурації берегів і площі водойм.

Клімат тут сухий і жаркий. Середня температура січня становить −5,5°С, а липня +21,5°С, річна кількість опадів — 430 мм.

На території заповідника відмічено 34 різновиди ґрунтів, серед яких переважають дернові, заплавно-лучні, лучно-болотні та болотні ґрунти.

Флора Редагувати

Значки Дніпровсько-Орільського заповідника

На сьогодні заповідник — це своєрідний острів майже незміненої дикої природи, що розташований в оточенні агроіндустріального ландшафту, «затиснутий» поміж двома промисловими гігантами — містами Дніпро і Кам'янське. Заплавна частина включає фрагментарні ділянки середньозаплавних лісів (в деревостані тополі чорна та біла, верба біла, дуб, в'яз, вільха), вологих та сухих лук, систему заплавних озер з великою кількістю проток, заболочених ділянок, островів. Аренна частина характеризується наявністю ділянок піщаного степу, чагарникових асоціацій із шелюги та чорноклену, штучних соснових та білоакацієвих насаджень. Інтразональність природно-територіального комплексу заповідника надає йому унікальності, відіграє важливу роль в збереженні біорізноманіття флори і фауни всього регіону.

У рослинному покриві заповідника переважають ліси, бл. 89 % яких відносяться до типу довготривало заплавних. З них найпоширенішими є дубові ліси татарськокленові з переважанням яглиці або конвалії за участю зірочника лісового, розхідника шорсткого, маруни щиткової, гравілату міського, грястиці збірної, медунки темної, фіалки дивної тощо. Крім дубових, незначні площі займають ліси з верби білої, тополі білої, осокора або вільхи.

До Зеленої книги України занесено рослинні угруповання однієї лісової групи асоціацій (група асоціацій звичайнодубових лісів татарськокленових), однієї степової формації (формація ковили дніпровської) та п'яти водних формацій (формації сальвінії плаваючої, водяного горіха плаваючого, куширу донського, латаття білого, глечиків жовтих).

Кущі чорноклену

Флора заповідника представлена 871 видом судинних рослин, 32 видами мохоподібних, 25 видами лишайників. З них до Червоної книги України занесено 12 видів, а саме: плодоріжка болотна, зозулинець шоломоносний, коручка болотна, тюльпан дібровний, рястка Буше, шафран сітчастий, сон чорніючий, ковила дніпровська, водяний горіх плаваючий, сальвінія плаваюча, пальчатокорінник травневий, підсніжник складчастий, до Європейського червоного списку — 3 види: жовтозілля дніпровське, козельці українські та кушир донський. У межах заповідника охороняються також 64 види рослин, віднесені до рідкісних видів Дніпропетровської області.

Фауна Редагувати

Загальні показники біологічного розмаїття Редагувати

На тлі значного збіднення тваринного світу в регіоні територія заповідника значно вирізняється за кількістю видів тварин, що мешкають тут. Загальна кількість видів природної фауни, зареєстрованих у заповіднику, становить понад 2000. Серед безхребетних найбільшим різноманіттям відрізняються комахи, їх під час інвентаризації фауни було відмічено близько 1500 видів. У заповіднику мешкають також 24 види молюсків, 92 види ракоподібних, 3 види губок, 3 види кишковопорожнинних.

Із червонокнижних комах на території заповідника трапляються совка розкішна, бражник дубовий, ведмедиця велика, дозорець-імператор, жужелиця угорська, жук-олень, ксилокопа звичайна, пістрянка весела, подалірій, сколія степова, цератофій багаторогий та інші, загалом 18 видів.

Із хребетних на сьогодні в межах заповідника виявлено 50 видів риб, 8 — земноводних, 8 — плазунів, 185 — птахів, 38 видів ссавців.

Риби Редагувати

Значна площа акваторій заповідника (близько 30 % від його загальної площі) обумовила багатство рибного населення цих водойм. З 54 видів риб, які відмічаються в Дніпровському водосховищі, у водоймах заповідника за час його існування зареєстровано 50 видів риб, які відносяться до 11 рядів та 13 родин: Acipenser ruthenus Linnaeus, 1758, Alosa immaculata  Bennett, 1835, Clupeonella cultriventris  (Nordmann, 1840), Esox lucius Linnaeus, 1758, Rutilus rutilus  (Linnaeus, 1758), Leuciscus leuciscus (Linnaeus, 1758), Squalius cephalus (Linnaeus, 1758),  Petroleuciscus borysthenicus  (Kessler, 1859),  Leuciscus idus  (Linnaeus, 1758), Scardinius erythrophthalmus (Linnaeus, 1758), Ctenopharyngodon idella  (Valenciennes, 1844), Leuciscus aspius (Linnaeus, 1758), Leucaspius delineatus (Heckel, 1843), Tinca tinca (Linnaeus, 1758), Chondrostoma nasus (Linnaeus, 1758), Pseudorasbora parva  (Temminck & Schlegel, 1846), Gobio gobio  (Linnaeus, 1758), Alburnus alburnus (Linnaeus, 1758), Blicca bjoerkna (Linnaeus, 1758), Abramis brama (Linnaeus, 1758), Ballerus ballerus (Linnaeus, 1758), Pelecus cultratus (Linnaeus, 1758), Rhodeus sericeus (Pallas, 1776), Carassius carassius (Linnaeus, 1758), Carassius gibelio (Bloch, 1782), Cyprinus carpio Linnaeus, 1758, Hypophthalmichthys molitrix (Valenciennes, 1844), Hypophthalmichthys nobilis (Richardson, 1845), Cobitis taenia Linnaeus, 1758, Misgurnus fossilis (Linnaeus, 1758), Silurus glanis Linnaeus, 1758, Anguilla anguilla (Linnaeus, 1758), Atherina boyeri Risso, 1810, Lota lota (Linnaeus, 1758), Pungitius platygaster (Kessler, 1859), Gasterosteus aculeatus Linnaeus, 1758, Syngnathus abaster Risso, 1827, Lepomis gibbosus (Linnaeus, 1758), Sander lucioperca (Linnaeus, 1758), Sander volgensis (Gmelin, 1789), Perca fluviatilis Linnaeus, 1758, Gymnocephalus cernua (Linnaeus, 1758), Neogobius melanostomus (Pallas, 1814), Ponticola kessleri (Günther, 1861), Neogobius fluviatilis (Pallas, 1814), Babka gymnotrachelus (Kessler, 1857), Mesogobius batrachocephalus (Pallas, 1814), Proterorhinus marmoratus (Pallas, 1814), Benthophiloides brauneri Beling & Iljin, 1927, Benthophilus stellatus (Sauvage, 1874). Створення заповідника позитивно вплинуло на процес збереження та відтворення іхтіофауни регіону. Найбільшим видовим складом та чисельністю риб відрізняються водойми Таромських плавнів та руслової частини Дніпра. Значну роль водойми заповідника відіграють у відтворенні та нагулі молоді риб всієї верхньої ділянки Дніпровського водосховища, оскільки інші заплавні системи верхів'я водосховища зазнали значної антропогенної трансформації. Найпоширеніші у водоймах заповідника щука, плітка, бобирець, краснопірка, верхівка, лин, верховодка, плоскирка, лящ, гірчак, карась сріблястий, щипавка, судак, окунь, бичок-цуцик. Тут мешкають такі види, як ялець, бобирець, підуст, синець, чехоня, миньок та колючка триголкова, що входять до Червоного списку Дніпропетровської області, трапляється стерлядь — вид, занесений до Червоної книги України.

Земноводні і плазуни Редагувати

Для земноводних природні умови заповідника є оптимальними. Тут мешкають тритон гребінчастий, кумка червоночерева, часничниця звичайна, ропуха зелена, райка деревна, жаба гостроморда і інші. Із плазунів трапляються черепаха болотяна, ящірка прудка, вуж звичайний і водяний, а з рідкісних видів — мідянка і гадюка степова.

Птахи Редагувати

Найбільшим видовим різноманіттям хребетних вирізняється орнітофауна. За період існування заповідника за матеріалами інвентаризації на його території відмічено перебування 196 виду птахів із 45 родин, 16 рядів. За характером перебування на території заповідника вони поділяються на пролітних — 16 видів, зимуючих — 14, гніздуючих з невстановленим статусом перебування — 151 вид. Територія заповідника є місцем концентрації птахів на гніздуванні та в період сезонних міграцій. Частка навколоводних та водно-болотних птахів із загального числа видів становить 35 %, хижих птахів — 9 %, інших — 56 %. Найповніше тут представлені горобцеподібні — їх зареєстровано 75 видів.

На сьогодні в заповіднику відмічено 10 видів птахів, які занесені до Червоної книги України, 2 види — з Європейського Червоного списку, 29 видів — рідкісні та зникаючі птахи, котрі підлягають охороні в межах Дніпропетровської області. В заплавній частині заповідника мешкає найбільша в регіоні колонія сірої чаплі. Із червонокнижних птахів тут охороняються орлан-білохвіст, скопа, змієїд, гоголь, чернь білоока, коловодник ставковий, кулик-сорока, журавель сірий. Дніпровсько-Орільська заплава віднесена до водно-болотних угідь міжнародного значення.

Ссавці Редагувати

На сьогодні у межах заповідника виявлено 44 видів ссавців (6 видів комахоїдних, 8 — кажанів, 9 — хижих, 1 — зайцеподібних, 15 — мишоподібних та 5 — копитних). Серед них — 13 видів занесено до Червоної книги України: вечірниця велетенська, вечірниця мала, горностай, видра річкова, мишівка південна, білозубка білочерева, лось, нетопир-карлик, лилик двоколірний, кажан пізній, вечірниця руда, нетопир середземноморський, нетопир Натузіуса.

Тут охороняються також 25 видів тварин, що підлягають особливій охороні і занесені до 2 та 3 додатків Бернської конвенції.

Із аборигенних видів у заповіднику мешкають їжак білочеревий, вовк, лисиця руда, заєць сірий, бобер європейський, свиня дика, сарна європейська та лось звичайний, з інтродукованих видів — єнот уссурійський, ондатра, вивірка лісова та олень плямистий.

Раритетне ядро Редагувати

Загалом на території заповідник мешкають 12 видів, занесених до Європейського червоного списку, 39 видів, занесених до Червоної книги України, 139 видів тварин, що підлягають особливій охороні згідно з Бернською конвенцією, та близько 40 регіонально рідкісних видів.

В умовах інтенсивно техногенного і рекреаційного пресу на екосистеми, існування заповідника є умовою збереження біорозмаїття флори і фауни всього регіону.

Контактна інформація заповідника Редагувати

  • Адреса: 52030, Дніпропетровська область, Дніпровський район, територія Обухівської селищної ради, комплекс будівель та споруд № 1

Наукові публікації Редагувати

  1. Zhukov, O., Kunah, O., Dubinina, Y., Zhukova, Y., Ganga, D. (2019). The effect of soil on spatial variation of the herbaceous layer modulated by overstorey in an Eastern European poplar-willow forest. Ekológia (Bratislava). 38(3), 353–372. DOI:10.2478/eko-2019-0020 https://www.researchgate.net/publication/335137722_The_effect_of_soil_on_spatial_variation_of_the_herbaceous_layer_modulated_by_overstorey_in_an_Eastern_European_poplar-willow_forest
  2. Zhukov, O.V., Bondarev, D. L., Yermak, Y. I., Fedushko, M. P. (2019). Effects of temperature patterns on the spawining phenology and niche overlap of fish assemblages in the water bodies of the Dnipro River basin. Ecologica Montenegrina, 22, 177–203. https://www.biotaxa.org/em/article/view/57311/54596 [ 29 вересня 2019 у Wayback Machine.]
  3. Жуков А. В.  Эколого–биохимическая характеристика дождевых червей Днепровско–Орельского заповедника // Екологічні основи оптимізації режиму охорони і використання природно–заповідного фонду. Тези доповідей міжн. наук. практичн. конфер. – Рахів. – 1993. – С. 153–155.
  4. Трифанова М. В. Дослідження консортивних зв'язків у біогеоценозах та охорона природи / М. В. Трифанова, О. М. Кунах, О. В. Жуков. — Дніпропетровськ: ДНУ, 2015. — 111 с. DOI: 10.13140/RG.2.1.2038.4488
  5. Барсов В. О. Оцінка сучасного стану булавовоусих лускокрилих Дніпровсько–Орільського заповідника /  В. О. Барсов // Заповідна справа в Україні. — 2001. — Т. 7, вип. 1. — С. 39–43.
  6. Жуков О. В.   Просторова варіабельність електропровідності ґрунтів арени долини р. Дніпро (у межах природного заповіднику «Дніпровсько–Орільський») / О. В. Жуков, О. М. Кунах, В. О. Таран, М. М. Лебединська // Біологічний вісник МДПУ імені Богдана Хмельницького. — 2016. — № 6 (2), — С. 129—157
  7. Жуков О. В.   Функциональная структура сообщества мезопедобионтов дерново–боровой почвы арены р. Днепр / О. В. Жуков, О. Н. Кунах, В. А. Новикова // Вісник Дніпропетровського університету. Біологія, екологія. — 2016. — 24(1). — C. 26–39.
  8. Бондарев Д. Л. Іхтіофауна природного заповіднику «Дніпровсько–Орільський» / Д. Л. Бондарев // Наук. зап. Терноп. нац. пед. ун–ту. Сер. Біол., 2015, №3–4 (64). – С. 62–66.
  9. Бондарев Д.Л. Фауна рыб Днепровско–Орельского заповедника на современом этапе функционирования Днепровского водохранилища /   Д.Л. Бондарев,  О.А. Христов,  В.Н. Кочет // Биологические исследования на прироохранніх территориях и биологических стационарах. – Х.: ХГУ, 1999. – С.31–32.
  10. Бондарєв Д. Л. Фауна риб прибережної зони Дніпровсько–Орільського заповідника на сучасному етапі розвитку іхтіоценозу /   Д. Л. Бондарєв // Вісник Дніпропетровського університету. Біологія. Екологія. – 2004. – Вип. 12, т. 1. – С. 7–12.
  11. Антонец Н. В. Барсук, Meles meles, в Днепровско-Орельском заповеднике // Вестник зоологии. — 2002. — Том 36 (5). — С. 96.
  12. Антонец Н. В. Виды рода Mus (Rodentia): курганчиковая и домовая мыши песчаной степи Днепровско-Орельского заповедника // Природничі науки на межі століть. — Ніжин: НДПУ, 2004. — С. 4-5.
  13. Антонец Н. В. Восстановление биоразнообразия пойменных природных комплексов Днепровско-Орельского заповедника // Роль охоронюваних природних територій у збереженні біорізноманіття. — Канів: Фітосоціоцентр, 1998. — С. 265—266.
  14. Антонец Н. В. Дикие копытные животные Днепровско-Орельского заповедника // Состояние природных комплексов Крымского природного заповедника и других заповедных территорий Украины, их изучение и охрана. — Алушта, 2003. — С. 158—160.
  15. Антонец Н. В. К фауне грызунов Днепровско-Орельского заповедника // Бюлл. Самарская Лука. — Самара, 1996. — Вып. 7. — С. 243—245.
  16. Антонец Н. В. Ондатра в Днепровско-Орельском заповеднике // Фальцфейнівські читання. — Херсон: Терра, 2005. — Том І. — С. 43-45.
  17. Антонец Н. В. Современное состояние редких видов млекопитающих Днепровско-Орельского заповедника // Состояние, изучение и сохранение заповедных природных комплексов лесостепной зоны. — Воронеж: ВГУ, 2000. — С. 146—147.
  18. Антонец Н. В., Окулова Н. М. Восточноевропейская полевка (Microtus rossiaemeridionalis Ognev) Днепровско-Орельского заповедника // Териофауна России и сопредельных территорий (VII Съезд териол. о-ва). — М.: ВТО, 2003. — С. 21.
  19. Антонец Н. В., Окулова Н. М. Мелкие млекопитающие Днепровско-Орельского природного заповедника // Состояние особо-охраняемых природных территорий Европейской части России. — Воронеж: ВГУ, 2005.
  20. Антонец Н. В., Окулова Н. М. Мышь лесная в Днепровско-Орельском заповеднике // Матер. Всерос. научно-практ. конф., посвящ. 175-летию П. П. Семенова-Тян-Шанского. — Липецк: ЛГПУ, 2002. — Том 2. — С. 3-5.
  21. Антонець Н. В. Бобри Дніпровсько-Орільського природного заповідника // Зоологічні дослідження в Україні на межі тисячоліть. — Кривий Ріг: І. В. І., 2001 — С. 156—159.
  22. Антонець Н. В. Дрібні ссавці степових ділянок Дніпровсько-Орільського заповідника // Заповідна справа в Україні. — Канів: КНУ, 2001. — Том 7 (1). — С. 33-37.
  23. Антонець Н. В. Особливості екології дикого кабана Дніпровсько-Орільського заповідника // Науковий вісник ДЛТУ. — Львів: ДЛТУ, 2003. — Том 13 (2).
  24. Антонець Н. В. Особливості теріофауни Дніпровсько-Орільського природного заповідника // Біорізноманіття та роль зооценозу в природних і антропогенних екосистемах. — Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. — С. 454—456.
  25. Антонець Н. В. Стан збереження теріофауни Дніпровсько-Орільського заповідника // Національні природні парки: проблеми становлення і розвитку. — Яремче: Надвірнянська друкарня, 2000. — С. 12-16.
  26. Антонець Н. В. Сучасний стан різноманітності Rodentia й Insectivora Дніпровсько-Орільського заповідника // Збереження біорізноманітності в Україні. — Київ: Егем, 1997. — С. 16.
  27. Антонець Н. В. Хижі ссавці Дніпровсько-Орільського заповідника // Роль природно-заповідних територій у підтриманні біорізноманіття. — Канів: КНУ, 2003. — С. 186—187.
  28. Антонець Н. В., Окулова Н. М. Дрібні ссавці заплавних ділянок Дніпровсько-Орільського заповідника // Заповідна справа в Україні. — Канів, 2004. — Том 10 (1-2). — С. 34-40.
  29. Антонець Н. В., Окулова Н. М. Мала лісова і лісова миші та східноєвропейська нориця Дніпровсько-Орільського заповідника // Сучасні проблеми зоологічної науки. — Київ, Канів: КНУ, 2004. — С. 12-14.
  30. Антонець Н. В., Ружіленко Н. С. Знахідка курганцевої миші (Mus spicilegus) на острівних територіях Дніпровсько-Орільського заповідника [Find Mound-Building Mouse Mus spicilegus on the Island Territories of Dniper-Orelski Natural Reserve] // Вестник зоологии. — 2002. — Том 36, № 4. — С. 92.
  31. Герасимова О. В. Chlorophyta заплавних водойм Дніпровсько-Орільського природного заповідника (Україна) // Актуальні проблеми дослідження та збереження фіторізноманіття: Матеріали конференції молодих учених-ботаніків (Нац. дендрологічний парк «Софіївка» НАНУ, Умань, 6-9 вересня 2005 р.). — Київ, 2005. — С. 31-32.
  32. Герасимова О. В. Euglenophyta Дніпровсько-Орільського природного заповідника // Заповідна справа в Україні. — 2005. — Т. 11, вип. 1. — С. 15-19.
  33. Герасимова О. В. Видовой состав водорослей водоемов разного типа Днепровско-Орельского природного заповедника (Украина) // Альгология. — 2006. — Т. 16, № 1. — С..
  34. Герасимова О. В. Материалы к альгофлоре Днепровско-Орельского природного заповедника (Украина) // Микология и альгология — 2004: Материалы юбилейной конференции, посвященной 85-летию кафедры микологии и альгологии МГУ им. М. В. Ломоносова. — М., 2004. — С. 45-46.
  35. Герасимова О. В. Матеріали до альгофлори Дніпровсько-Орільського природного заповідника. 1. Озера Таромського уступу // Актуальные проблемы ботаники и экологии: Материалы конференции молодых ученых-ботаников Украины (Одесса, 26-29 сентября 2003 г.). — Одесса, 2003. — С. 12-13.
  36. Герасимова О. В. Матеріали до альгофлори Дніпровсько-Орільського природного заповідника. 2. Водойми Миколаївського уступу // Актуальні проблеми ботаніки та екології: Матеріали конференції молодих учених-ботаніків (Канів, 7-10 вересня 2004 р.). — Київ, 2004. — Вип. 9. — С. 15-16.
  37. Герасимова О. В. Матеріали до флори водоростей Дніпровсько-Орільського природного заповідника (Україна) // Наукові записки Тернопільського нац. пед. університету ім. В. Гнатюка. Серія: Біологія. Спец. випуск: Гідроекологія. — 2005. — № 3 (26). — С. 77-79.
    Герасимова О. В. Редкие виды водорослей водоемов Днепровско-Орельского природного заповедника (Украина) // Альгология. — 2005. — Т. 15, № 4. — С. 451—458.
  38. Герасимова О. В. Эвгленовые водоросли Днепровско-Орельского природного заповедника (Украина) // Актуальные проблемы современной альгологии: Тез. докл. III Междунар. конф. / Под ред. Т. В. Догадиной. — Харьков, 2005. — С. 35.
  39. Герасимова Ольга Володимирівна. Флора водоростей водойм Дніпровсько-Орільського природного заповідника (Україна): дис… канд. біол. наук: 03.00.05 / НАН України; Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного. — К., 2006. — 279арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 252—279.
  40. Онуфриев Р. А., Пономаренко А. Л. О гнездовой орнитофауне Днепровско-Орельского заповедника // Материалы юбилейной международной научной конференции, посвященной 20-летию Азово-Черноморской орнитологической рабочей группы, Одесса, 10-14 февраля 2000 г. — Одесса, «АстроПринт», 2000, С.48-49.
  41. Соловьев С. В., Бригадиренко В. В. Зоологическая индикация пойменного почвообразования в условиях Днепровско-Орельского заповедника // Роль природно-заповідних територій у підтриманні біорізноманіття. — Канів, 2003. — С. 332—333.
  42. Майорова А. Д., Хитерман И. Б., Окулова Н. М., Антонец Н. В. Биологическое разнообразие эктопаразитов на мелких млекопитающих Днепровско-Орельского заповедника // Териофауна России и сопредельных территорий (VII Съезд териол. о-ва). — М.: ВТО, 2003. — С. 206—207.
  43. Майорова А. Д., Хитерман И. Б., Окулова Н. М., Антонец Н. В. Эктопаразиты мелких млекопитающих Днепровско-Орельского заповедника // Териологические исследования. — С.-Петербург: ТО РАН, 2003. — Вып. II. — С. 74-83.
  44. Манюк В. В. До розповсюдження і типології середньозаплавних дібров Дніпровсько-Орільського заповідника і прилеглих ділянок долини Дніпра. // Вісник Дніпропетровського Університету. Біологія. Екологія. Вип. 9. Т. 1.- Дніпропетровськ: Вид-во Дніпропетровського університету, 2001. — С. 147—152.
  45. Манюк В. В. До розповсюдження і типології середньозаплавних дібров Дніпровсько-Орільського заповідника і прилеглих ділянок долини Дніпра. // Вісник Дніпропетровського Університету. Біологія. Екологія. Вип. 9. Т. 1.- Дніпропетровськ: Вид-во Дніпропетровського університету, 2001. — С. 147—152.
  46. Манюк В. В. Нарис рослинності Дніпровсько-Орельського природного заповідника. // Заповідна справа в Україні. — Канів, 2000.- С.7-14.
  47. Манюк В. В., Соловйов С. В. До характеристики фітоценотичного біорізноманіття Дніпровсько-Орельського природного заповідника. // Роль охоронюваних природних територій у збереженні біорізноманіття (матеріали міжнародної конференції, присв. 75-річчю Канівського природного заповідника).- Канів, 1998. С. 76-77.
  48. Окулова Н. М., Антонец Н. В. Морфометрические особенности мышей рода Apodemus Днепровско-Орельского заповедника // VI Съезд териологического общества. — М.: Россельхозакадемия, 1999. — С. 182.
  49. Окулова Н. М., Антонец Н. В. Сравнительная характеристика экологии мышей рода Apodemus (Rodentia, Muridae) Днепровско-Орельского заповедника // Поволжский экологический журнал. — Саратов: РАН, 2002. — № 2. — С. 108—129.
  50. Чегорка П. Т., Манюк В. В. Національна святиня. Розповідь про Дніпровсько-Орельський природний заповідник // Труд. Приднепровье.- 1996.- № 2.- март.
  51. Чегорка П. Т., Манюк В. В., Онуфріїв Р. А. Про необхідність розширення Дніпровсько-Орельського природного заповідника. // Актуальні питання збереження і відновлення степових екосистем (матеріали міжнародної конференції, присвяченої 100-річчю заповідання Асканійського степу).- Асканія-Нова, 1998.- С. 348—350.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дніпровсько-Орільський природний заповідник


Примітки Редагувати

  1. для району розташування заповідника нерідко наводять обидва відомі види сарни: сарна європейська і сарна азійська. Присутність другого виду не є однозначно встановленою.
  2. Пономаренко, Олександр. . http://periodicals.karazin.ua. Архів оригіналу за 26 жовтня 2017. 
  3. постановою Ради Міністрів УРСР від 15 вересня 1990 року № 262

Посилання Редагувати

  • (створено за підтримки та на основі матеріалів Державної служби заповідної справи України)
  • Дніпровсько-Орільський заповідник на Яндекс-картах [ 27 вересня 2011 у Wayback Machine.] (знімок 2008 року, супутник Ikonos[en])
  • Дніпровсько-Орільський заповідник на Google Maps (Знімок 2009 року, супутник QuickBird[en])
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Prirodnij zapovidnik Dniprovsko Orilskij ranishe Dnipro vsko Ori lskij priro dnij zapovi dnik prirodnij zapovidnik v Ukrayini v mezhah Dniprovskogo rajonu Dnipropetrovskoyi oblasti Roztashovanij u dolini Dnipra i plavniv Protovchi suchasne ruslo Oreli Dniprovsko Orilskij prirodnij zapovidnik48 30 42 pn sh 34 47 03 sh d 48 51194400002777485 pn sh 34 784444000027775701 sh d 48 51194400002777485 34 784444000027775701 Koordinati 48 30 42 pn sh 34 47 03 sh d 48 51194400002777485 pn sh 34 784444000027775701 sh d 48 51194400002777485 34 784444000027775701Krayina UkrayinaRoztashuvannya Ukrayina Dnipropetrovska oblast Petrikivskij rajon Dniprovskij rajonNajblizhche misto DniproPlosha 3 766 gaZasnovano 15 veresnya 1990 rokuOperator Derzhavnij komitet lisovogo gospodarstva UkrayiniPosilannyaGeoNames 9533250Dniprovsko Orilskij prirodnij zapovidnik Dnipropetrovska oblast Dniprovsko Orilskij prirodnij zapovidnik u VikishovishiPlosha 3 766 gektariv Stvorenij postanovoyu Radi Ministriv URSR vid 15 veresnya 1990 roku 262 na bazi zagalnozoologichnogo ta ornitologichnogo zakaznikiv Taromski plavni ta Obuhivski zaplavi Ohoronyayutsya plavnevi lisi gayi luki dilyanki avtohtonnoyi roslinnosti kovila son trava Pulsatilla tyulpan shelyuga chornoklen Roste 12 vidiv roslin zanesenih u Chervonu knigu Ukrayini i 50 ridkisnih dlya Dnipropetrovshini vidiv Fauna nalichuye 44 vidi ssavciv los sarna 1 olen svinya dika zayec sirij ondatra yenot ussurijskij bober kunicya gornostaj borsuk Rib 50 vidiv Fauna ptahiv zapovidnika za period doslidzhen 1991 2021 rr nalichuye 196 vidiv ptahiv yaki nalezhat do 6 ekologichnih grup kompleksiv vodno bolotnogo lisovogo luchnogo sinantropnogo stepovogo uzlisno chagarnikovogo 2 Zmist 1 Upravlinnya zapovidnikom 2 Zagalna harakteristika 3 Fiziko geografichna harakteristika 4 Flora 5 Fauna 5 1 Zagalni pokazniki biologichnogo rozmayittya 5 2 Ribi 5 3 Zemnovodni i plazuni 5 4 Ptahi 5 5 Ssavci 5 6 Raritetne yadro 6 Kontaktna informaciya zapovidnika 7 Naukovi publikaciyi 8 Primitki 9 PosilannyaUpravlinnya zapovidnikom RedaguvatiZapovidnik pidporyadkovanij Ministerstvo zahistu dovkillya ta prirodnih resursiv Ukrayini Direkciya zapovidnika rozmishena u naukovo laboratornomu korpusi v mezhah zapovidnika za adresoyu Dnipropetrovska oblast Dniprovskij rajon teritoriya Obuhivskoyi selishnoyi radi kompleks budivel ta sporud 1 Naukovoyu robotoyu u zapovidniku keruye zastupnik direktora z naukovoyi roboti kandidat biologichnih nauk Zadorozhna Galina Oleksandrivna Naukovoyu ta prirodoohoronnoyu robotoyu zapovidniku opikuyetsya Naukovo tehnichna rada Zagalna harakteristika RedaguvatiDniprovsko Orilskij prirodnij zapovidnik stvoreno 3 na bazi zagalnozoologichnogo ta ornitologichnogo zakaznikiv Taromski plavni ta Obuhivski zaplavi Zapovidnik stvoreno z metoyu zberezhennya unikalnogo landshaftu dolini serednogo Dnipra i richki Oril z kompleksom harakternoyi flori i fauni Vin ye prirodoohoronnoyu naukovo doslidnoyu ustanovoyu zagalnoderzhavnogo znachennya V ustanovi pracyuyut 71 osib z nih u naukovomu pidrozdili 8 sered yakih 4 kandidati biologichnih nauk u sluzhbi ohoroni 15 osib Zapovidnik reprezentuye landshaft i biorozmayittya dolini Dnipra ta zaplavi jogo pritoki richki Orili a takozh yihnih akvatorij Suhodilna mezha zapovidnika prohodit paralelno beregovij liniyi Dnipra Dniprovske abo Zaporizke vodoshovishe v okolicyah sela Mikolayivka Petrikivskogo rajonu Vid ozera Velika Hatka vona kruto povertaye na pivnich i zbigayetsya z konturami lisovogo masivu shtuchni lisovi nasadzhennya Krajnya pivnichna tochka teritoriyi utvoryuye vershinu trikutnika vid yakoyi mezha prodovzhuyetsya na shid perehodit na livij bereg richki Oril nove ruslo i prohodit vzdovzh nogo do miscya vpadinnya u Dnipro Vodna mezha zapovidnika prohodit po akvatoriyi vodoshovisha vid girla Orili do Taromskogo ustupu vklyuchno z ostrovami Kam yanistim kvartal 45 Kryachinim kvartal 44 i chastkovo Korchuvatim kvartal 61 Dali mezha zapovidnika jde vzdovzh beregovoyi liniyi Dniprovskogo vodoshovisha do Mikolayivskogo ustupu Vzdovzh mezhi zapovidnika po akvatoriyi Dniprovskogo vodoshovisha vstanovlena 50 metrova ohoronna zona a vsogo plosha jogo ohoronnoyi zoni stanovit 3125 ga Cya unikalna teritoriya prirodno zapovidnogo fondu Ukrayini roztashovana v centri suchasnogo industrialnogo regionu sered promislovogo landshaftu sadovo gorodnih kooperativiv tosho Budivnictvo Dniprogesu osvoyennya prirodnih landshaftiv peretvorennya Dnipra v kaskad vodoshovish prizveli do znachnoyi degradaciyi prirodnih ekosistem cogo regionu Fiziko geografichna harakteristika Redaguvati nbsp Karto shema Dniprovsko Orilskogo zapovidnikaZa fiziko geografichnim rajonuvannyam teritoriya zapovidnika nalezhit do Livoberezhno Dniprovsko Priazovskogo pivnichno stepovogo krayu Pivnichno stepovoyi pidzoni Stepovoyi zoni Roslinnist zgidno z geobotanichnim rajonuvannyam nalezhit do Pavlogradskogo Dniprovsko Doneckogo okrugu Priazovsko Chornomorskoyi stepovoyi pidprovinciyi Prichornomorskoyi Pontichnoyi stepovoyi provinciyi Yevropejsko Aziatskoyi stepovoyi oblasti Zapovidnik roztashovuyetsya zdebilshogo na dvoh terasah Dnipra na dobre rozvinutij zaplavnij terasi zavshirshki do 2 km yaka tyagnetsya smugoyu vzdovzh Dnipra na 16 km i drugij terasi yaka zajmaye centralnu ta pivnichnu chastini teritoriyi zapovidnika Relyef zapovidnika krim zaplavi v centralnij ta pivnichnij chastinah gorbisto grivisto rivninnij i perehodit u pishanij step Pishani vidkladi teras pid vplivom vitrovih procesiv osoblivo na pidvishennyah prijnyali viglyad kuchugur Najvishi absolyutni vidmitki poverhni v centralnij chastini zapovidnika na kuchugurah dosyagayut 65 70 m perevazhayut vidmitki 52 54 m Znizhennya vidmitok sposterigayetsya v zaplavah do rivnya vodi v richkah tobto do 51 0 51 5 m riven beregovoyi smugi stanovit 51 4 m Najintensivnishi zmini relyefu na teritoriyi suchasnogo zapovidnika vidbuvalisya pislya pobudovi grebli Dniprogesu u 1932 roci U 1933 1934 rr riven vodi tut bulo pidnyato na 1 5 2 m sho vidpovidaye serednomu rivnyu 49 7 m nad rivnem morya Pid chas vijni 1941 1945 rokiv greblya bula zrujnovana sho povernulo riven vodi do poperednogo stanu Pislya vidnovlennya grebli u 1950 roci vidnovivsya i riven vodi a pislya pusku drugogo bloku Dniprogesu v 1960 h rokah ta budivnictva Dniprodzerzhinskoyi GES riven vodi buv pidnyatij do 51 4 m nad r m Otzhe pislya budivnictva kaskadu Dniprovskih vodoshovish zagalnij pidjom rivnya Dnipra v rajoni zapovidnika v porivnyanni z prirodnim sklav 3 0 3 5 m sho prizvelo do zatoplennya chastini zaplavi zmini konfiguraciyi beregiv i ploshi vodojm Klimat tut suhij i zharkij Serednya temperatura sichnya stanovit 5 5 S a lipnya 21 5 S richna kilkist opadiv 430 mm Na teritoriyi zapovidnika vidmicheno 34 riznovidi gruntiv sered yakih perevazhayut dernovi zaplavno luchni luchno bolotni ta bolotni grunti Flora Redaguvati nbsp Znachki Dniprovsko Orilskogo zapovidnikaNa sogodni zapovidnik ce svoyeridnij ostriv majzhe nezminenoyi dikoyi prirodi sho roztashovanij v otochenni agroindustrialnogo landshaftu zatisnutij pomizh dvoma promislovimi gigantami mistami Dnipro i Kam yanske Zaplavna chastina vklyuchaye fragmentarni dilyanki serednozaplavnih lisiv v derevostani topoli chorna ta bila verba bila dub v yaz vilha vologih ta suhih luk sistemu zaplavnih ozer z velikoyu kilkistyu protok zabolochenih dilyanok ostroviv Arenna chastina harakterizuyetsya nayavnistyu dilyanok pishanogo stepu chagarnikovih asociacij iz shelyugi ta chornoklenu shtuchnih sosnovih ta biloakaciyevih nasadzhen Intrazonalnist prirodno teritorialnogo kompleksu zapovidnika nadaye jomu unikalnosti vidigraye vazhlivu rol v zberezhenni bioriznomanittya flori i fauni vsogo regionu U roslinnomu pokrivi zapovidnika perevazhayut lisi bl 89 yakih vidnosyatsya do tipu dovgotrivalo zaplavnih Z nih najposhirenishimi ye dubovi lisi tatarskoklenovi z perevazhannyam yaglici abo konvaliyi za uchastyu zirochnika lisovogo rozhidnika shorstkogo maruni shitkovoyi gravilatu miskogo gryastici zbirnoyi medunki temnoyi fialki divnoyi tosho Krim dubovih neznachni ploshi zajmayut lisi z verbi biloyi topoli biloyi osokora abo vilhi Do Zelenoyi knigi Ukrayini zaneseno roslinni ugrupovannya odniyeyi lisovoyi grupi asociacij grupa asociacij zvichajnodubovih lisiv tatarskoklenovih odniyeyi stepovoyi formaciyi formaciya kovili dniprovskoyi ta p yati vodnih formacij formaciyi salviniyi plavayuchoyi vodyanogo goriha plavayuchogo kushiru donskogo latattya bilogo glechikiv zhovtih nbsp Kushi chornoklenuFlora zapovidnika predstavlena 871 vidom sudinnih roslin 32 vidami mohopodibnih 25 vidami lishajnikiv Z nih do Chervonoyi knigi Ukrayini zaneseno 12 vidiv a same plodorizhka bolotna zozulinec sholomonosnij koruchka bolotna tyulpan dibrovnij ryastka Bushe shafran sitchastij son chorniyuchij kovila dniprovska vodyanij gorih plavayuchij salviniya plavayucha palchatokorinnik travnevij pidsnizhnik skladchastij do Yevropejskogo chervonogo spisku 3 vidi zhovtozillya dniprovske kozelci ukrayinski ta kushir donskij U mezhah zapovidnika ohoronyayutsya takozh 64 vidi roslin vidneseni do ridkisnih vidiv Dnipropetrovskoyi oblasti Fauna RedaguvatiZagalni pokazniki biologichnogo rozmayittya Redaguvati Na tli znachnogo zbidnennya tvarinnogo svitu v regioni teritoriya zapovidnika znachno viriznyayetsya za kilkistyu vidiv tvarin sho meshkayut tut Zagalna kilkist vidiv prirodnoyi fauni zareyestrovanih u zapovidniku stanovit ponad 2000 Sered bezhrebetnih najbilshim riznomanittyam vidriznyayutsya komahi yih pid chas inventarizaciyi fauni bulo vidmicheno blizko 1500 vidiv U zapovidniku meshkayut takozh 24 vidi molyuskiv 92 vidi rakopodibnih 3 vidi gubok 3 vidi kishkovoporozhninnih Iz chervonoknizhnih komah na teritoriyi zapovidnika traplyayutsya sovka rozkishna brazhnik dubovij vedmedicya velika dozorec imperator zhuzhelicya ugorska zhuk olen ksilokopa zvichajna pistryanka vesela podalirij skoliya stepova ceratofij bagatorogij ta inshi zagalom 18 vidiv Iz hrebetnih na sogodni v mezhah zapovidnika viyavleno 50 vidiv rib 8 zemnovodnih 8 plazuniv 185 ptahiv 38 vidiv ssavciv Ribi Redaguvati Znachna plosha akvatorij zapovidnika blizko 30 vid jogo zagalnoyi ploshi obumovila bagatstvo ribnogo naselennya cih vodojm Z 54 vidiv rib yaki vidmichayutsya v Dniprovskomu vodoshovishi u vodojmah zapovidnika za chas jogo isnuvannya zareyestrovano 50 vidiv rib yaki vidnosyatsya do 11 ryadiv ta 13 rodin Acipenser ruthenus Linnaeus 1758 Alosa immaculata Bennett 1835 Clupeonella cultriventris Nordmann 1840 Esox lucius Linnaeus 1758 Rutilus rutilus Linnaeus 1758 Leuciscus leuciscus Linnaeus 1758 Squalius cephalus Linnaeus 1758 Petroleuciscus borysthenicus Kessler 1859 Leuciscus idus Linnaeus 1758 Scardinius erythrophthalmus Linnaeus 1758 Ctenopharyngodon idella Valenciennes 1844 Leuciscus aspius Linnaeus 1758 Leucaspius delineatus Heckel 1843 Tinca tinca Linnaeus 1758 Chondrostoma nasus Linnaeus 1758 Pseudorasbora parva Temminck amp Schlegel 1846 Gobio gobio Linnaeus 1758 Alburnus alburnus Linnaeus 1758 Blicca bjoerkna Linnaeus 1758 Abramis brama Linnaeus 1758 Ballerus ballerus Linnaeus 1758 Pelecus cultratus Linnaeus 1758 Rhodeus sericeus Pallas 1776 Carassius carassius Linnaeus 1758 Carassius gibelio Bloch 1782 Cyprinus carpio Linnaeus 1758 Hypophthalmichthys molitrix Valenciennes 1844 Hypophthalmichthys nobilis Richardson 1845 Cobitis taenia Linnaeus 1758 Misgurnus fossilis Linnaeus 1758 Silurus glanis Linnaeus 1758 Anguilla anguilla Linnaeus 1758 Atherina boyeri Risso 1810 Lota lota Linnaeus 1758 Pungitius platygaster Kessler 1859 Gasterosteus aculeatus Linnaeus 1758 Syngnathus abaster Risso 1827 Lepomis gibbosus Linnaeus 1758 Sander lucioperca Linnaeus 1758 Sander volgensis Gmelin 1789 Perca fluviatilis Linnaeus 1758 Gymnocephalus cernua Linnaeus 1758 Neogobius melanostomus Pallas 1814 Ponticola kessleri Gunther 1861 Neogobius fluviatilis Pallas 1814 Babka gymnotrachelus Kessler 1857 Mesogobius batrachocephalus Pallas 1814 Proterorhinus marmoratus Pallas 1814 Benthophiloides brauneri Beling amp Iljin 1927 Benthophilus stellatus Sauvage 1874 Stvorennya zapovidnika pozitivno vplinulo na proces zberezhennya ta vidtvorennya ihtiofauni regionu Najbilshim vidovim skladom ta chiselnistyu rib vidriznyayutsya vodojmi Taromskih plavniv ta ruslovoyi chastini Dnipra Znachnu rol vodojmi zapovidnika vidigrayut u vidtvorenni ta naguli molodi rib vsiyeyi verhnoyi dilyanki Dniprovskogo vodoshovisha oskilki inshi zaplavni sistemi verhiv ya vodoshovisha zaznali znachnoyi antropogennoyi transformaciyi Najposhirenishi u vodojmah zapovidnika shuka plitka bobirec krasnopirka verhivka lin verhovodka ploskirka lyash girchak karas sriblyastij shipavka sudak okun bichok cucik Tut meshkayut taki vidi yak yalec bobirec pidust sinec chehonya minok ta kolyuchka trigolkova sho vhodyat do Chervonogo spisku Dnipropetrovskoyi oblasti traplyayetsya sterlyad vid zanesenij do Chervonoyi knigi Ukrayini Zemnovodni i plazuni Redaguvati Dlya zemnovodnih prirodni umovi zapovidnika ye optimalnimi Tut meshkayut triton grebinchastij kumka chervonochereva chasnichnicya zvichajna ropuha zelena rajka derevna zhaba gostromorda i inshi Iz plazuniv traplyayutsya cherepaha bolotyana yashirka prudka vuzh zvichajnij i vodyanij a z ridkisnih vidiv midyanka i gadyuka stepova Ptahi Redaguvati Najbilshim vidovim riznomanittyam hrebetnih viriznyayetsya ornitofauna Za period isnuvannya zapovidnika za materialami inventarizaciyi na jogo teritoriyi vidmicheno perebuvannya 196 vidu ptahiv iz 45 rodin 16 ryadiv Za harakterom perebuvannya na teritoriyi zapovidnika voni podilyayutsya na prolitnih 16 vidiv zimuyuchih 14 gnizduyuchih z nevstanovlenim statusom perebuvannya 151 vid Teritoriya zapovidnika ye miscem koncentraciyi ptahiv na gnizduvanni ta v period sezonnih migracij Chastka navkolovodnih ta vodno bolotnih ptahiv iz zagalnogo chisla vidiv stanovit 35 hizhih ptahiv 9 inshih 56 Najpovnishe tut predstavleni gorobcepodibni yih zareyestrovano 75 vidiv Na sogodni v zapovidniku vidmicheno 10 vidiv ptahiv yaki zaneseni do Chervonoyi knigi Ukrayini 2 vidi z Yevropejskogo Chervonogo spisku 29 vidiv ridkisni ta znikayuchi ptahi kotri pidlyagayut ohoroni v mezhah Dnipropetrovskoyi oblasti V zaplavnij chastini zapovidnika meshkaye najbilsha v regioni koloniya siroyi chapli Iz chervonoknizhnih ptahiv tut ohoronyayutsya orlan bilohvist skopa zmiyeyid gogol chern bilooka kolovodnik stavkovij kulik soroka zhuravel sirij Dniprovsko Orilska zaplava vidnesena do vodno bolotnih ugid mizhnarodnogo znachennya Ssavci Redaguvati Na sogodni u mezhah zapovidnika viyavleno 44 vidiv ssavciv 6 vidiv komahoyidnih 8 kazhaniv 9 hizhih 1 zajcepodibnih 15 mishopodibnih ta 5 kopitnih Sered nih 13 vidiv zaneseno do Chervonoyi knigi Ukrayini vechirnicya veletenska vechirnicya mala gornostaj vidra richkova mishivka pivdenna bilozubka bilochereva los netopir karlik lilik dvokolirnij kazhan piznij vechirnicya ruda netopir seredzemnomorskij netopir Natuziusa Tut ohoronyayutsya takozh 25 vidiv tvarin sho pidlyagayut osoblivij ohoroni i zaneseni do 2 ta 3 dodatkiv Bernskoyi konvenciyi Iz aborigennih vidiv u zapovidniku meshkayut yizhak bilocherevij vovk lisicya ruda zayec sirij bober yevropejskij svinya dika sarna yevropejska ta los zvichajnij z introdukovanih vidiv yenot ussurijskij ondatra vivirka lisova ta olen plyamistij Raritetne yadro Redaguvati Zagalom na teritoriyi zapovidnik meshkayut 12 vidiv zanesenih do Yevropejskogo chervonogo spisku 39 vidiv zanesenih do Chervonoyi knigi Ukrayini 139 vidiv tvarin sho pidlyagayut osoblivij ohoroni zgidno z Bernskoyu konvenciyeyu ta blizko 40 regionalno ridkisnih vidiv V umovah intensivno tehnogennogo i rekreacijnogo presu na ekosistemi isnuvannya zapovidnika ye umovoyu zberezhennya biorozmayittya flori i fauni vsogo regionu Kontaktna informaciya zapovidnika RedaguvatiAdresa 52030 Dnipropetrovska oblast Dniprovskij rajon teritoriya Obuhivskoyi selishnoyi radi kompleks budivel ta sporud 1Naukovi publikaciyi RedaguvatiZhukov O Kunah O Dubinina Y Zhukova Y Ganga D 2019 The effect of soil on spatial variation of the herbaceous layer modulated by overstorey in an Eastern European poplar willow forest Ekologia Bratislava 38 3 353 372 DOI 10 2478 eko 2019 0020 https www researchgate net publication 335137722 The effect of soil on spatial variation of the herbaceous layer modulated by overstorey in an Eastern European poplar willow forest Zhukov O V Bondarev D L Yermak Y I Fedushko M P 2019 Effects of temperature patterns on the spawining phenology and niche overlap of fish assemblages in the water bodies of the Dnipro River basin Ecologica Montenegrina 22 177 203 https www biotaxa org em article view 57311 54596 Arhivovano 29 veresnya 2019 u Wayback Machine Zhukov A V Ekologo biohimicheskaya harakteristika dozhdevyh chervej Dneprovsko Orelskogo zapovednika Ekologichni osnovi optimizaciyi rezhimu ohoroni i vikoristannya prirodno zapovidnogo fondu Tezi dopovidej mizhn nauk praktichn konfer Rahiv 1993 S 153 155 Trifanova M V Doslidzhennya konsortivnih zv yazkiv u biogeocenozah ta ohorona prirodi M V Trifanova O M Kunah O V Zhukov Dnipropetrovsk DNU 2015 111 s DOI 10 13140 RG 2 1 2038 4488 Barsov V O Ocinka suchasnogo stanu bulavovousih luskokrilih Dniprovsko Orilskogo zapovidnika V O Barsov Zapovidna sprava v Ukrayini 2001 T 7 vip 1 S 39 43 Zhukov O V Prostorova variabelnist elektroprovidnosti gruntiv areni dolini r Dnipro u mezhah prirodnogo zapovidniku Dniprovsko Orilskij O V Zhukov O M Kunah V O Taran M M Lebedinska Biologichnij visnik MDPU imeni Bogdana Hmelnickogo 2016 6 2 S 129 157 Zhukov O V Funkcionalnaya struktura soobshestva mezopedobiontov dernovo borovoj pochvy areny r Dnepr O V Zhukov O N Kunah V A Novikova Visnik Dnipropetrovskogo universitetu Biologiya ekologiya 2016 24 1 C 26 39 Bondarev D L Ihtiofauna prirodnogo zapovidniku Dniprovsko Orilskij D L Bondarev Nauk zap Ternop nac ped un tu Ser Biol 2015 3 4 64 S 62 66 Bondarev D L Fauna ryb Dneprovsko Orelskogo zapovednika na sovremenom etape funkcionirovaniya Dneprovskogo vodohranilisha D L Bondarev O A Hristov V N Kochet Biologicheskie issledovaniya na priroohrannih territoriyah i biologicheskih stacionarah H HGU 1999 S 31 32 Bondaryev D L Fauna rib priberezhnoyi zoni Dniprovsko Orilskogo zapovidnika na suchasnomu etapi rozvitku ihtiocenozu D L Bondaryev Visnik Dnipropetrovskogo universitetu Biologiya Ekologiya 2004 Vip 12 t 1 S 7 12 Antonec N V Barsuk Meles meles v Dneprovsko Orelskom zapovednike Vestnik zoologii 2002 Tom 36 5 S 96 Antonec N V Vidy roda Mus Rodentia kurganchikovaya i domovaya myshi peschanoj stepi Dneprovsko Orelskogo zapovednika Prirodnichi nauki na mezhi stolit Nizhin NDPU 2004 S 4 5 Antonec N V Vosstanovlenie bioraznoobraziya pojmennyh prirodnyh kompleksov Dneprovsko Orelskogo zapovednika Rol ohoronyuvanih prirodnih teritorij u zberezhenni bioriznomanittya Kaniv Fitosociocentr 1998 S 265 266 Antonec N V Dikie kopytnye zhivotnye Dneprovsko Orelskogo zapovednika Sostoyanie prirodnyh kompleksov Krymskogo prirodnogo zapovednika i drugih zapovednyh territorij Ukrainy ih izuchenie i ohrana Alushta 2003 S 158 160 Antonec N V K faune gryzunov Dneprovsko Orelskogo zapovednika Byull Samarskaya Luka Samara 1996 Vyp 7 S 243 245 Antonec N V Ondatra v Dneprovsko Orelskom zapovednike Falcfejnivski chitannya Herson Terra 2005 Tom I S 43 45 Antonec N V Sovremennoe sostoyanie redkih vidov mlekopitayushih Dneprovsko Orelskogo zapovednika Sostoyanie izuchenie i sohranenie zapovednyh prirodnyh kompleksov lesostepnoj zony Voronezh VGU 2000 S 146 147 Antonec N V Okulova N M Vostochnoevropejskaya polevka Microtus rossiaemeridionalis Ognev Dneprovsko Orelskogo zapovednika Teriofauna Rossii i sopredelnyh territorij VII Sezd teriol o va M VTO 2003 S 21 Antonec N V Okulova N M Melkie mlekopitayushie Dneprovsko Orelskogo prirodnogo zapovednika Sostoyanie osobo ohranyaemyh prirodnyh territorij Evropejskoj chasti Rossii Voronezh VGU 2005 Antonec N V Okulova N M Mysh lesnaya v Dneprovsko Orelskom zapovednike Mater Vseros nauchno prakt konf posvyash 175 letiyu P P Semenova Tyan Shanskogo Lipeck LGPU 2002 Tom 2 S 3 5 Antonec N V Bobri Dniprovsko Orilskogo prirodnogo zapovidnika Zoologichni doslidzhennya v Ukrayini na mezhi tisyacholit Krivij Rig I V I 2001 S 156 159 Antonec N V Dribni ssavci stepovih dilyanok Dniprovsko Orilskogo zapovidnika Zapovidna sprava v Ukrayini Kaniv KNU 2001 Tom 7 1 S 33 37 Antonec N V Osoblivosti ekologiyi dikogo kabana Dniprovsko Orilskogo zapovidnika Naukovij visnik DLTU Lviv DLTU 2003 Tom 13 2 Antonec N V Osoblivosti teriofauni Dniprovsko Orilskogo prirodnogo zapovidnika Bioriznomanittya ta rol zoocenozu v prirodnih i antropogennih ekosistemah Dnipropetrovsk DNU 2005 S 454 456 Antonec N V Stan zberezhennya teriofauni Dniprovsko Orilskogo zapovidnika Nacionalni prirodni parki problemi stanovlennya i rozvitku Yaremche Nadvirnyanska drukarnya 2000 S 12 16 Antonec N V Suchasnij stan riznomanitnosti Rodentia j Insectivora Dniprovsko Orilskogo zapovidnika Zberezhennya bioriznomanitnosti v Ukrayini Kiyiv Egem 1997 S 16 Antonec N V Hizhi ssavci Dniprovsko Orilskogo zapovidnika Rol prirodno zapovidnih teritorij u pidtrimanni bioriznomanittya Kaniv KNU 2003 S 186 187 Antonec N V Okulova N M Dribni ssavci zaplavnih dilyanok Dniprovsko Orilskogo zapovidnika Zapovidna sprava v Ukrayini Kaniv 2004 Tom 10 1 2 S 34 40 Antonec N V Okulova N M Mala lisova i lisova mishi ta shidnoyevropejska noricya Dniprovsko Orilskogo zapovidnika Suchasni problemi zoologichnoyi nauki Kiyiv Kaniv KNU 2004 S 12 14 Antonec N V Ruzhilenko N S Znahidka kurgancevoyi mishi Mus spicilegus na ostrivnih teritoriyah Dniprovsko Orilskogo zapovidnika Find Mound Building Mouse Mus spicilegus on the Island Territories of Dniper Orelski Natural Reserve Vestnik zoologii 2002 Tom 36 4 S 92 Gerasimova O V Chlorophyta zaplavnih vodojm Dniprovsko Orilskogo prirodnogo zapovidnika Ukrayina Aktualni problemi doslidzhennya ta zberezhennya fitoriznomanittya Materiali konferenciyi molodih uchenih botanikiv Nac dendrologichnij park Sofiyivka NANU Uman 6 9 veresnya 2005 r Kiyiv 2005 S 31 32 Gerasimova O V Euglenophyta Dniprovsko Orilskogo prirodnogo zapovidnika Zapovidna sprava v Ukrayini 2005 T 11 vip 1 S 15 19 Gerasimova O V Vidovoj sostav vodoroslej vodoemov raznogo tipa Dneprovsko Orelskogo prirodnogo zapovednika Ukraina Algologiya 2006 T 16 1 S Gerasimova O V Materialy k algoflore Dneprovsko Orelskogo prirodnogo zapovednika Ukraina Mikologiya i algologiya 2004 Materialy yubilejnoj konferencii posvyashennoj 85 letiyu kafedry mikologii i algologii MGU im M V Lomonosova M 2004 S 45 46 Gerasimova O V Materiali do algoflori Dniprovsko Orilskogo prirodnogo zapovidnika 1 Ozera Taromskogo ustupu Aktualnye problemy botaniki i ekologii Materialy konferencii molodyh uchenyh botanikov Ukrainy Odessa 26 29 sentyabrya 2003 g Odessa 2003 S 12 13 Gerasimova O V Materiali do algoflori Dniprovsko Orilskogo prirodnogo zapovidnika 2 Vodojmi Mikolayivskogo ustupu Aktualni problemi botaniki ta ekologiyi Materiali konferenciyi molodih uchenih botanikiv Kaniv 7 10 veresnya 2004 r Kiyiv 2004 Vip 9 S 15 16 Gerasimova O V Materiali do flori vodorostej Dniprovsko Orilskogo prirodnogo zapovidnika Ukrayina Naukovi zapiski Ternopilskogo nac ped universitetu im V Gnatyuka Seriya Biologiya Spec vipusk Gidroekologiya 2005 3 26 S 77 79 Gerasimova O V Redkie vidy vodoroslej vodoemov Dneprovsko Orelskogo prirodnogo zapovednika Ukraina Algologiya 2005 T 15 4 S 451 458 Gerasimova O V Evglenovye vodorosli Dneprovsko Orelskogo prirodnogo zapovednika Ukraina Aktualnye problemy sovremennoj algologii Tez dokl III Mezhdunar konf Pod red T V Dogadinoj Harkov 2005 S 35 Gerasimova Olga Volodimirivna Flora vodorostej vodojm Dniprovsko Orilskogo prirodnogo zapovidnika Ukrayina dis kand biol nauk 03 00 05 NAN Ukrayini Institut botaniki im M G Holodnogo K 2006 279ark ris tabl Bibliogr ark 252 279 Onufriev R A Ponomarenko A L O gnezdovoj ornitofaune Dneprovsko Orelskogo zapovednika Materialy yubilejnoj mezhdunarodnoj nauchnoj konferencii posvyashennoj 20 letiyu Azovo Chernomorskoj ornitologicheskoj rabochej gruppy Odessa 10 14 fevralya 2000 g Odessa AstroPrint 2000 S 48 49 Solovev S V Brigadirenko V V Zoologicheskaya indikaciya pojmennogo pochvoobrazovaniya v usloviyah Dneprovsko Orelskogo zapovednika Rol prirodno zapovidnih teritorij u pidtrimanni bioriznomanittya Kaniv 2003 S 332 333 Majorova A D Hiterman I B Okulova N M Antonec N V Biologicheskoe raznoobrazie ektoparazitov na melkih mlekopitayushih Dneprovsko Orelskogo zapovednika Teriofauna Rossii i sopredelnyh territorij VII Sezd teriol o va M VTO 2003 S 206 207 Majorova A D Hiterman I B Okulova N M Antonec N V Ektoparazity melkih mlekopitayushih Dneprovsko Orelskogo zapovednika Teriologicheskie issledovaniya S Peterburg TO RAN 2003 Vyp II S 74 83 Manyuk V V Do rozpovsyudzhennya i tipologiyi serednozaplavnih dibrov Dniprovsko Orilskogo zapovidnika i prileglih dilyanok dolini Dnipra Visnik Dnipropetrovskogo Universitetu Biologiya Ekologiya Vip 9 T 1 Dnipropetrovsk Vid vo Dnipropetrovskogo universitetu 2001 S 147 152 Manyuk V V Do rozpovsyudzhennya i tipologiyi serednozaplavnih dibrov Dniprovsko Orilskogo zapovidnika i prileglih dilyanok dolini Dnipra Visnik Dnipropetrovskogo Universitetu Biologiya Ekologiya Vip 9 T 1 Dnipropetrovsk Vid vo Dnipropetrovskogo universitetu 2001 S 147 152 Manyuk V V Naris roslinnosti Dniprovsko Orelskogo prirodnogo zapovidnika Zapovidna sprava v Ukrayini Kaniv 2000 S 7 14 Manyuk V V Solovjov S V Do harakteristiki fitocenotichnogo bioriznomanittya Dniprovsko Orelskogo prirodnogo zapovidnika Rol ohoronyuvanih prirodnih teritorij u zberezhenni bioriznomanittya materiali mizhnarodnoyi konferenciyi prisv 75 richchyu Kanivskogo prirodnogo zapovidnika Kaniv 1998 S 76 77 Okulova N M Antonec N V Morfometricheskie osobennosti myshej roda Apodemus Dneprovsko Orelskogo zapovednika VI Sezd teriologicheskogo obshestva M Rosselhozakademiya 1999 S 182 Okulova N M Antonec N V Sravnitelnaya harakteristika ekologii myshej roda Apodemus Rodentia Muridae Dneprovsko Orelskogo zapovednika Povolzhskij ekologicheskij zhurnal Saratov RAN 2002 2 S 108 129 Chegorka P T Manyuk V V Nacionalna svyatinya Rozpovid pro Dniprovsko Orelskij prirodnij zapovidnik Trud Pridneprove 1996 2 mart Chegorka P T Manyuk V V Onufriyiv R A Pro neobhidnist rozshirennya Dniprovsko Orelskogo prirodnogo zapovidnika Aktualni pitannya zberezhennya i vidnovlennya stepovih ekosistem materiali mizhnarodnoyi konferenciyi prisvyachenoyi 100 richchyu zapovidannya Askanijskogo stepu Askaniya Nova 1998 S 348 350 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dniprovsko Orilskij prirodnij zapovidnikPrimitki Redaguvati dlya rajonu roztashuvannya zapovidnika neridko navodyat obidva vidomi vidi sarni sarna yevropejska i sarna azijska Prisutnist drugogo vidu ne ye odnoznachno vstanovlenoyu Ponomarenko Oleksandr Analiz funkcionalnogo skladu ornitofauni prirodnogo zapovidnika Dniprovsko Orilskij http periodicals karazin ua Arhiv originalu za 26 zhovtnya 2017 postanovoyu Radi Ministriv URSR vid 15 veresnya 1990 roku 262Posilannya RedaguvatiStattya pro Dniprovsko Orilskij prirodnij zapovidnik na sajti ukrainainkognita org ua stvoreno za pidtrimki ta na osnovi materialiv Derzhavnoyi sluzhbi zapovidnoyi spravi Ukrayini Dniprovsko Orilskij zapovidnik na Yandeks kartah Arhivovano 27 veresnya 2011 u Wayback Machine znimok 2008 roku suputnik Ikonos en Dniprovsko Orilskij zapovidnik na Google Maps Znimok 2009 roku suputnik QuickBird en Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Dniprovsko Orilskij prirodnij zapovidnik amp oldid 40599963