www.wikidata.uk-ua.nina.az

Дніпровський буровугільний басейн Не слід плутати з Дніпровським водозбором розташований на території Житомирської Вінни

Дніпровський буровугільний басейн

Не слід плутати з Дніпровським водозбором.

Дніпровський буровугільний басейн — розташований на території Житомирської, Вінницької, Київської, Черкаської, Кіровоградської, Запорізької і Дніпропетровської, частково Полтавської, Миколаївської та Херсонської областей України.

Дніпровський буровугільний басейн

Історія Редагувати

За роки освоєння Дніпробасу накопичений значний геологічний матеріал території вугільного басейну та вугільних покладів зокрема. Перший етап охоплює проміжок часу з кінця XVII ст. і до кінця ХІХ ст. Найбільш важливі роботи на той час були написані видатними дослідниками: німецьким природодослідником Й. А. Гюльденштедтом (1745—1781), німецьким та російським натуралістом, геологом П.-С. Палласом (1741-1811), геологом М. П. Барботом де Марні (1829 — 1877), французьким натуралістом Ф. Дюбуа де Монперером (1798—1850), дослідником і організатором гірничої справи Л. П. Долинським (1839–1892), російським геологом В. О. Домгером (1851–1885), Р. А. Пренделем, І. Ф. Шмальгаузеном та ін. В їх працях відображені відомості про перші знахідки бурого вугілля в центральній частині України, виконані перші геологічні дослідження та відкриті родовища, складено карти.

До другого етапу можна віднести період геолого-знімальних робіт, які дозволили систематизувати фактичний матеріал. Серед узагальнюючих робіт можна виділити, як найбільш цінні — М. О. Соколова (1893), А. В. Фааса (1913), В. І. Лучицького та Б. Л. Личкова (1930), В. М. Чирвінського та В. Т. Сябряя (1934—1935), І. Е. Вальц та М. В. Чирвінської (1937), І. Є. Слензака (1946) та інші. В їх роботах обґрунтовані дані геологічної будови басейну та вік вугільних покладів, відкрито ряд родовищ, перші спроби вуглепетрографічних, вуглехімічних досліджень та визначення генезису вугілля, складені карти.

До третього етапу можна віднести період, в який розпочинається проведення крупномасштабної геологічної зйомки, розгортаються детальні пошуково-розвідувальні роботи на багатьох родовищах басейну, вивчення вугільних покладів окремих родовищ, що й знайшло відображення в узагальнюючих монографіях В. Т. Сябряя (1958, 1959), О. П. Агулова, А. М. Алексєєва, М. Я. Бариша та інші (1961), під редакцією П. Г. Нестеренка (1963). Виконується ряд робіт в окремих напрямах вивчення вугілля та вугленосних товщ: на основі стратиграфічного та палінологічного вивчення вугільних товщ — Є. М. Матвієнко (1965), петрографічне вивчення — О. М. Ігнатченко та Л. Б. Зайцева (1973, 1978), А. А. Міхеліс (1965—1990), І. Н. Дроздова (1969—1989), С. В. Коваленко (1992), бітумінозність вугілля — М. О. Самарін (1976), О. М. Ігнатченко та Л. Б. Зайцева (1978), Н. Б. Сєрова (1976—1982), палеогеографічні умови — В. М. Нагірний (1965—1978), В. Т. Сябряй (1958, 1959) С. А. Гурідов (1987), С. В. Сябряй та інші (2005).

Монографія «Дніпровський буровугільний басейн» А. Я. Радзівілла, С. А. Гурідова, М. О. Самаріна та ін. (1987) та звіт «Вплив морфології та генезису буровугільних пластів на гірничо-геологічні умови їх розробки» ДП «Центрукргеологія» відповідальний виконавець В. М. Музика (2005) — узагальнюючі роботи останніх років.

Загальна характеристика Редагувати

Виявлено близько 200 родовищ і вуглепроявів бурого вугілля. Площа 150 тис. км². Розвідані запаси бурого вугілля бл. 3 млрд т, з них придатні для відкритої розробки 0,5 млрд т. Пром. центр видобутку — м.Олександрія. Пром. вугленосність пов'язана з палеогеновими відкладами в кристаліч. породах Українського масиву. Залягає вугілля у вигляді одного або кількох пластів потужністю від кількох сантиметрів до 18 м (основних — 2…6 м) на глибині 10 —120 м. Вміст вуглецю 60…69 %, теплота згоряння 1800…1900 ккал/кг. Розробляється 9 родов., промислове значення мають 30 родов. Вологість вуг. 54-58 %, зольність 15-30 %, масова частка S 3-4 %, нижча питома теплота згоряння (Q) 5,0- 9,2 мДж/кг.

Глибина залягання вугільних пластів від 10 до 150 м, вугілля м'яке буре (Б1) гумітове і гуміто-ліптобіолітове з наступною характеристикою:

  • Вологість робочого палива (Wr) 55 — 58 %,
  • Вологість аналітичної проби (Wa) 10 — 14 %,
  • Зольність сухого палива (Ad) 15 — 25 %,
  • 3агальний вміст сірки в сухому паливі (Std) 2,5 — 4,0 %,
  • Вміст вуглецю в сухому беззольному паливі (Cdaf) 66 — 70 %
  • Вміст водню в сухому беззольному паливі (Hdaf) 5,8- 6,3 %,
  • Вміст азоту в сухому беззольному паливі (Ndaf) 0,8 — 0,9 %,
  • Вміст кисню в сухому беззольному паливі (Odaf) 18,5- 22,5 %,
  • Вихід летких із сухого беззольного палива (Vdaf) 58 — 61 %,
  • Нижча теплота згоряння робочого палива (Qhr) 7,5-8,0 МДж/кг,
  • Вихід безводного екстракту із сухого палива (Bd) 2 — 18 %,
  • Вихід первинних смол із сухого палива (Td) 5- 25 %.

Стан, запаси і технологія розробки на початку XXI ст Редагувати

Дніпровський буровугільний басейн має 27 родовищ на території 5 центральних областей України.

Видобуток вугілля відкритим і підземним способами.

Балансові запаси — 2,24 млрд т, у тому числі для відкритих робіт — понад 500 млн т. Підготовлено до експлуатації 8 родовищ сумарною потужністю 115 млн т, з них 4 для відкритої розробки.

У межах Дніпровсько-Донецької западини відомі Сула-Удайське в Полтавській області і Ново-Дмитрівське в Харківській області родовища бурого вугілля із загальними балансовими запасами близько 900 млн т з яких 570 млн т придатні для відкритої розробки. За своїми характеристиками вугілля цих родовищ аналогічне вугіллю Дніпровського буровугільного басейну. Вугільні пласти потужністю 3-4 м залягають на глибині 15-100 м.

Див. також Редагувати

Джерела Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ne slid plutati z Dniprovskim vodozborom Dniprovskij burovugilnij basejn roztashovanij na teritoriyi Zhitomirskoyi Vinnickoyi Kiyivskoyi Cherkaskoyi Kirovogradskoyi Zaporizkoyi i Dnipropetrovskoyi chastkovo Poltavskoyi Mikolayivskoyi ta Hersonskoyi oblastej Ukrayini Dniprovskij burovugilnij basejnZmist 1 Istoriya 2 Zagalna harakteristika 3 Stan zapasi i tehnologiya rozrobki na pochatku XXI st 4 Div takozh 5 DzherelaIstoriya RedaguvatiZa roki osvoyennya Dniprobasu nakopichenij znachnij geologichnij material teritoriyi vugilnogo basejnu ta vugilnih pokladiv zokrema Pershij etap ohoplyuye promizhok chasu z kincya XVII st i do kincya HIH st Najbilsh vazhlivi roboti na toj chas buli napisani vidatnimi doslidnikami nimeckim prirododoslidnikom J A Gyuldenshtedtom 1745 1781 nimeckim ta rosijskim naturalistom geologom P S Pallasom 1741 1811 geologom M P Barbotom de Marni 1829 1877 francuzkim naturalistom F Dyubua de Monpererom 1798 1850 doslidnikom i organizatorom girnichoyi spravi L P Dolinskim 1839 1892 rosijskim geologom V O Domgerom 1851 1885 R A Prendelem I F Shmalgauzenom ta in V yih pracyah vidobrazheni vidomosti pro pershi znahidki burogo vugillya v centralnij chastini Ukrayini vikonani pershi geologichni doslidzhennya ta vidkriti rodovisha skladeno karti Do drugogo etapu mozhna vidnesti period geologo znimalnih robit yaki dozvolili sistematizuvati faktichnij material Sered uzagalnyuyuchih robit mozhna vidiliti yak najbilsh cinni M O Sokolova 1893 A V Faasa 1913 V I Luchickogo ta B L Lichkova 1930 V M Chirvinskogo ta V T Syabryaya 1934 1935 I E Valc ta M V Chirvinskoyi 1937 I Ye Slenzaka 1946 ta inshi V yih robotah obgruntovani dani geologichnoyi budovi basejnu ta vik vugilnih pokladiv vidkrito ryad rodovish pershi sprobi vuglepetrografichnih vuglehimichnih doslidzhen ta viznachennya genezisu vugillya skladeni karti Do tretogo etapu mozhna vidnesti period v yakij rozpochinayetsya provedennya krupnomasshtabnoyi geologichnoyi zjomki rozgortayutsya detalni poshukovo rozviduvalni roboti na bagatoh rodovishah basejnu vivchennya vugilnih pokladiv okremih rodovish sho j znajshlo vidobrazhennya v uzagalnyuyuchih monografiyah V T Syabryaya 1958 1959 O P Agulova A M Aleksyeyeva M Ya Barisha ta inshi 1961 pid redakciyeyu P G Nesterenka 1963 Vikonuyetsya ryad robit v okremih napryamah vivchennya vugillya ta vuglenosnih tovsh na osnovi stratigrafichnogo ta palinologichnogo vivchennya vugilnih tovsh Ye M Matviyenko 1965 petrografichne vivchennya O M Ignatchenko ta L B Zajceva 1973 1978 A A Mihelis 1965 1990 I N Drozdova 1969 1989 S V Kovalenko 1992 bituminoznist vugillya M O Samarin 1976 O M Ignatchenko ta L B Zajceva 1978 N B Syerova 1976 1982 paleogeografichni umovi V M Nagirnij 1965 1978 V T Syabryaj 1958 1959 S A Guridov 1987 S V Syabryaj ta inshi 2005 Monografiya Dniprovskij burovugilnij basejn A Ya Radzivilla S A Guridova M O Samarina ta in 1987 ta zvit Vpliv morfologiyi ta genezisu burovugilnih plastiv na girnicho geologichni umovi yih rozrobki DP Centrukrgeologiya vidpovidalnij vikonavec V M Muzika 2005 uzagalnyuyuchi roboti ostannih rokiv Zagalna harakteristika RedaguvatiViyavleno blizko 200 rodovish i vugleproyaviv burogo vugillya Plosha 150 tis km Rozvidani zapasi burogo vugillya bl 3 mlrd t z nih pridatni dlya vidkritoyi rozrobki 0 5 mlrd t Prom centr vidobutku m Oleksandriya Prom vuglenosnist pov yazana z paleogenovimi vidkladami v kristalich porodah Ukrayinskogo masivu Zalyagaye vugillya u viglyadi odnogo abo kilkoh plastiv potuzhnistyu vid kilkoh santimetriv do 18 m osnovnih 2 6 m na glibini 10 120 m Vmist vuglecyu 60 69 teplota zgoryannya 1800 1900 kkal kg Rozroblyayetsya 9 rodov promislove znachennya mayut 30 rodov Vologist vug 54 58 zolnist 15 30 masova chastka S 3 4 nizhcha pitoma teplota zgoryannya Q 5 0 9 2 mDzh kg Glibina zalyagannya vugilnih plastiv vid 10 do 150 m vugillya m yake bure B1 gumitove i gumito liptobiolitove z nastupnoyu harakteristikoyu Vologist robochogo paliva Wr 55 58 Vologist analitichnoyi probi Wa 10 14 Zolnist suhogo paliva Ad 15 25 3agalnij vmist sirki v suhomu palivi Std 2 5 4 0 Vmist vuglecyu v suhomu bezzolnomu palivi Cdaf 66 70 Vmist vodnyu v suhomu bezzolnomu palivi Hdaf 5 8 6 3 Vmist azotu v suhomu bezzolnomu palivi Ndaf 0 8 0 9 Vmist kisnyu v suhomu bezzolnomu palivi Odaf 18 5 22 5 Vihid letkih iz suhogo bezzolnogo paliva Vdaf 58 61 Nizhcha teplota zgoryannya robochogo paliva Qhr 7 5 8 0 MDzh kg Vihid bezvodnogo ekstraktu iz suhogo paliva Bd 2 18 Vihid pervinnih smol iz suhogo paliva Td 5 25 Stan zapasi i tehnologiya rozrobki na pochatku XXI st RedaguvatiDniprovskij burovugilnij basejn maye 27 rodovish na teritoriyi 5 centralnih oblastej Ukrayini Vidobutok vugillya vidkritim i pidzemnim sposobami Balansovi zapasi 2 24 mlrd t u tomu chisli dlya vidkritih robit ponad 500 mln t Pidgotovleno do ekspluataciyi 8 rodovish sumarnoyu potuzhnistyu 115 mln t z nih 4 dlya vidkritoyi rozrobki U mezhah Dniprovsko Doneckoyi zapadini vidomi Sula Udajske v Poltavskij oblasti i Novo Dmitrivske v Harkivskij oblasti rodovisha burogo vugillya iz zagalnimi balansovimi zapasami blizko 900 mln t z yakih 570 mln t pridatni dlya vidkritoyi rozrobki Za svoyimi harakteristikami vugillya cih rodovish analogichne vugillyu Dniprovskogo burovugilnogo basejnu Vugilni plasti potuzhnistyu 3 4 m zalyagayut na glibini 15 100 m Div takozh RedaguvatiOleksandriyavugillya Doneckij vugilnij basejn Lvivsko Volinskij vugilnij basejn Sula Udajske rodovishe burogo vugillya Novo Dmitrivske kompleksne buro vugilne rodovishe Bruslinivske burovugilne rodovishe Morozivskij vugilnij rozriz Kostyantinivskij vugilnij rozrizDzherela Redaguvati AVTOREFERAT GEOLOGIChNI UMOVI FORMUVANNYa ZEMLISTOGO VUGILLYa DNIPROVSKOGO BUROVUGILNOGO BASEJNU avtor Vergelska Nataliya Viktorovna Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X V I Saranchuk M O Ilyashov V V Oshovskij V S Bileckij Himiya i fizika goryuchih kopalin Doneck Shidnij vidavnichij dim 2008 s 600 ISBN 978 966 317 024 4 Morozivskij rozriz Malovnicha rana stepu Arhivovano 22 veresnya 2017 u Wayback Machine Ukrayinskij tizhden 21 veresnya 2017 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Dniprovskij burovugilnij basejn amp oldid 39625245