Дзи́ґа Ве́ртов (при народженні Давид А́бельович Ка́уфман, потім відомий також як Денис Абрамович Кауфман і Денис Аркадійович Кауфман; *21 грудня 1895 (2 січня 1896), Білосток — †12 лютого 1954, Москва) — український радянський кінорежисер. Один із засновників і теоретиків документального кіно. Вертова вважають яскравим представником «Українського Відродження» у кінематографі. Першим використав методику «прихована камера».
| Дзиґа Вертов Dziga Vertov | |
|---|---|
| пол. Dawid Abelowicz Kaufman | |
| | |
| Ім'я при народженні | Давид Абелевич Кауфман |
| Народився | 21 грудня 1895 (2 січня 1896) Білосток, Російська імперія |
| Помер | 12 лютого 1954 (58 років) Москва, СРСР ·злоякісна пухлина |
| Поховання | Новодівичий цвинтар |
| Країна | СРСР Україна |
| Національність | єврей |
| Діяльність | кінорежисер, сценарист, теоретик кіно |
| Знання мов | російська |
| Роки активності | з 1917 |
| Жанр | документальний фільм |
| Брати, сестри | Кауфман Михайло Абрамович і Кауфман Борис Абрамовичd |
| У шлюбі з | Єлизавета Свіловаd |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 0895048 |
|
Його брати — кінооператори Борис Кауфман і Михайло Кауфман.
Біографія Редагувати
Народився 1895 року у місті Білосток Російської імперії, у родині польських євреїв.
Навчався в музичній школі, в Петроградському психоневрологічному інституті та в Московському університеті. 1917 року працював у відділі кінохроніки Московського кінокомітету. У 1918—1919 роках — укладач-монтажер журналу «Кінотиждень». З 1920 року — режисер-документаліст, ініціатор випуску кіножурналу «Кіноправда» (1922—1924). Працював на студіях «Культкіно», 3-й Госкінофабриці, Київській кінофабриці ВУФКУ (1927—1930), «Межрабпомфільм», ЦСДФ. Автор сценаріїв кількох своїх документальних фільмів, ігрового фільму «Тобі, фронт!» (1942), мультиплікаційного фільму «Гуморески». Автор кількох статей з теорії кіно. Фільм «Кіно-око» в 1924 році отримав медаль і диплом Всесвітньої виставки в Парижі. З переїздом Вертова в Україну в Москві розпалася група «Кіноки», керівником якої він був.
Вертов є режисером одного з перших звукових документальних фільмів «Симфонія Донбасу» («Ентузіязм») (1930). Знімає «Три пісні про Леніна» (1934), фільм в жанрі образної кінопубліцистики, який газета «Правда» назвала «Піснею всієї країни». Фільм «Колискова» (1937) присвячений двадцятирічному шляху країни, пройденого після революції. Під час Німецько-радянської війни зняв фільми «Кров за кров, смерть за смерть» (1941), «Клятва молодих» і «В горах Ала-Тау» (обидва 1944), присвячені героїчній боротьбі радянського народу проти нацизму та роботі в тилу. Всі подальші кінопроєкти Вертова відхилялися тогочасним керівництвом.
З 1944 року і до самої смерті він працював режисером-монтажером над кіножурналом «Новини дня» (всього випустив 55 номерів).
Помер у Москві від раку.
В літературі Редагувати
Дзиґа Вертов виступає під іменем «Крайних Взглядова, великого борца за идею кино факта» і автора кінокартини «Безпристрасний об'єктив» у першопочатковій редакції роману Ільфа і Петрова «Золоте теля». Герой Ільфа і Петрова знімає недопалок в урні крупним планом таким чином, що він «набуває вигляду жерла сорокадвосантиметрової гармати», а також «вважає своєю спеціальністю зйомки під колесами потяга».
Вшанування пам'яті Редагувати
У Києві існує провулок Дзиґи Вертова.
2014 року стрічку «Людина з кіноапаратом» (1929) визнано найвизначнішим документальним фільмом всіх часів, згідно кінорейтингу, який оприлюднив Британський кіноінститут (BFI). З більше 200 критиків і 100 фільммейкерів з усього світу, які взяли участь у складанні цього рейтингу, 110 назвали найкращим документальним фільмом всіх часів українську стрічку.
Його фільм «Симфонія Донбасу» став основою для українського документального фільму українського режисера та сценариста Ігоря Мінаєва «Какофонія Донбасу» 2018 року.
Фільмографія Редагувати
- 1919 — Кінотиждень
- 1919 — Річниця революції (відновлений у 2018 році)
- 1920 — Битва в Царицині
- 1922 — Історія громадянської війни (відновлений у 2021)
- 1922 — Процес есерів
- 1924 — Радянські іграшки
- 1924 — Кіно-око
- 1925 — Кіноправда
- 1926 — Шоста частина світу
- 1926 — Крокуй, Радо!
- 1928 — Одинадцятий
- 1929 — Людина з кіноапаратом
- 1930 — Ентузіазм (Симфонія Донбасу)
- 1934 — Три пісні про Леніна
- 1937 — Пам'яті Серго Орджонікідзе
- 1937 — Колискова
- 1938 — Три героїні
- 1942 — Тобі, фронт!
- 1944 — В горах Ала-Тау
- 1954 — Новини дня
Примітки Редагувати
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- . Архів оригіналу за 22 квітня 2019. Процитовано 22 квітня 2019.
- . Архів оригіналу за 23 квітня 2019. Процитовано 23 квітня 2019.
- Рішення Київської міської ради від 19 квітня 2018 року № 491/4555 «Про найменування нових вулиці та провулку у Дніпровському районі міста Києва» // Хрещатик. — 2018. — № 55 (5106). — 23 травня. — С. 4. [ з першоджерела 26 серпня 2019.]
- . Архів оригіналу за 26 січня 2017. Процитовано 1 серпня 2014.
- . Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 1 серпня 2014.
- . Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 13 лютого 2021.
- . Голос України (ua). 8 серпня 2020. Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 13 лютого 2021.
- Фільм «Какофонія Донбасу»
- . www.idfa.nl (англ.). Архів оригіналу за 6 лютого 2022. Процитовано 9 грудня 2018.
- IDFA 2021 | Trailer | The History of the Civil War
Література Редагувати
- Hicks, J.. Dziga Vertov: defining documentary film. — London; New York: I.B.Tauris, Palgrave Macmillan, 2007. — 194 p. (англ.)
Посилання Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дзиґа Вертов |
- П. М. Бондарчук. Вертов Дзига [ 1 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 487. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
- С. В. Тримбач. Вертов Дзиґа [ 1 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2022. — ISBN 966-02-2074-X.
- Статті про режисера в журналі «Сеанс» [ 28 квітня 2010 у Wayback Machine.]
- Фрагменти фільмів Кіно-Око і Кіно-Правда [ 27 лютого 2022 у Wayback Machine.]
- Людина з кіноапаратом: Дзига Вертов ще сто років тому вигадав ефекти «Матриці» [ 23 квітня 2019 у Wayback Machine.]
- «Людина з кіноапаратом» Дзиґи Вертова. Знятий на Одеській кіностудії фільм зробив революцію у світовому кіноавангарді [ 23 квітня 2019 у Wayback Machine.]
- ОЛЕКСАНДР ТЕЛЮК. МІЖ ЕНТУЗІАЗМОМ І КАТАСТРОФОЮ: ОБРАЗ ДОНБАСУ В УКРАЇНСЬКОМУ РАДЯНСЬКОМУ КІНО [ 23 квітня 2019 у Wayback Machine.]
- Український фільм назвали найвизначнішою документалкою у світі, — рейтинг [ 23 квітня 2019 у Wayback Machine.]