Кауфман Михайло Абрамович 4 вересня 1897 11 березня 1980 український і російський кінорежисер кінооператор Заслужений ді

Кауфман Михайло Абрамович (4 вересня 1897 — 11 березня 1980) — український і російський кінорежисер, кінооператор. Заслужений діяч мистецтв Росії (1935). Один з основоположників сучасного документального кіно.

Кауфман Михайло Абрамович
Зображення
Ім'я при народженні	Кауфман Мойсей Абелевич
Дата народження	4 вересня 1897(1897-09-04)
Місце народження	Білосток
Дата смерті	11 березня 1980(1980-03-11) (82 роки)
Місце смерті	Москва
Громадянство	СРСР
Національність	єврей
Професія	режисер, оператор
Кар'єра	1922 — 1977
Нагороди
IMDb	ID 0442227
Кауфман Михайло Абрамович у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кауфман.

Життєпис Редагувати

Народився 4 вересня 1897 р. Брат Кауфмана Д. А. (Вертова Дзиги) та американського кінооператора Бориса Кауфмана.

З 1922 р працював оператором, режисером Московської кінофабрики «Держкіно» - Центральної студії кінохроніки. З 1927 року разом з Дзиґою Вертовим працював на Київській кінофабриці ВУФКУ та інших кіностудіях УРСР. Провідний оператор в групі «Кіноко», керованої Вертовим Дзигою.

З 1941 році — у науковому кіно. Працював на «Моснаучфільм» (пізніше «Центрнаучфільм»).

Помер 11 березня 1980 р.

Відзнаки Редагувати

Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1931 р)

Доробок Редагувати

Зняв стрічки:

«Процес есерів» (1922);
«Аеросани» (1924);
«Радіо-художник» (1927);
«Пост Новоросійськ» (1927);
«День в яслах» (1927);
«Одинадцятий» (1928);
«Людина з кіноапаратом» (1929);
«Навесні» (1929);
«Небувалий похід» (1931);
«Ці не здадуть» 1931;
«СТЗ» (1932);
«Велика перемога» (1933);
«Микита Ізотов» (1933);
«Авіамарш» (1934);
«Щаслива юність» (1935);
«Квітуча Україна» (1936);
«Чотири віртуоза» 1937;
«Лебедєв-Кумач» (1937);
«Привіт хоробрим» (1938);
«Архітектор Мордвинов» (1938);
«Наша Москва» (1939);
«Так було - так буде» (1942);
«Сибір у дні війни» (1943);
«Тінь від Місяця» (1945);
«Земля в просторі» (1945);
«Історія однієї лінії» (1946);
«Незнаний Крим» (1947);
«У гірському Криму» (1947);
«Володимиро-Суздальська Русь» (1948);
«Радянська електропромисловість» (1950);
«Образотворче мистецтво Китаю» (1954);
«Розповідь про Гало» (1955);
«Радянська сільськогосподарська делегація в Англії» (1955);
«У Третьяковській галереї» (1956);
«Ігор Грабарь» (1957);
«В гостях у трьохгорців» (1957);
«Поема про життя народу» (1958);
«Суперники металу» (1959);
«Народний художник СРСР Йогансон»(1960);
«Художник Борис Пророків» (1960);
«Машини - садам» (1964);
«Планета загадок» (1964);
«Композитор Тихон Хрєнніков» (1966);
«Де краще відпочивати» (1968);
«Співає Іван Петров» (1968);
«Забуті полотна (Художник Василь Шебуєв)» (1969);
«Ефект потоку» (1971);
«Динамівці» (1972);
«Завжди в строю» (1973);
«Велике прання» (1976).

Література Редагувати

Кинословник: В 2-хт. Т.2. М., 1970. — С.682;(рос.)
Кіно: Енциклопедичний словник. М., 1987. — С.175.(рос.)

Посилання Редагувати

Навесні 1929 року. Що залишилося за кадром фільму, створеного понад 80 років тому [ 18 квітня 2014 у Wayback Machine.]