Дзерка́льний стру́мінь (рос. Зеркальная струя; також нерідко називається Скляна струмина) — альтанка і фонтан у місті Харків, один із сучасних символів міста.
| Дзеркальний струмінь | |
|---|---|
| | |
| 49°59′55″ пн. ш. 36°14′04″ сх. д. / 49.998694° пн. ш. 36.234583° сх. д. | |
| Країна | Україна |
| Розташування | Харків |
| Тип | будівельні конструкції |
| Автор проєкту | В. І. Корж |
| Дата заснування | 1947 |
| Початок будівництва | 1947 |
| Побудовано | 1947 |
| Дзеркальний струмінь Дзеркальний струмінь (Україна) | |
| Медіафайли у Вікісховищі |
Альтанка-фонтан «Дзеркальний (Скляний) струмінь» розташована на вулиці Сумській у сквері Перемоги, навпроти будівлі Харківського театру опери та балету. Дзеркальний струмінь був споруджений 1947 року за проєктом архітектора В. І. Коржа.
Історія будівництва ред.
Передісторія ред.
Фонтан-альтанка «Скляний струмінь» розташований у майже правильному квадраті між вулицями Сумською, Жон Мироносиць, Скрипника та Чернишевською.
Місце, на якому споруджено оригінальний пам'ятник-пам'ятку архітектури, має багату історію. Спершу тут містився цвинтар, через це на цьому місці звели дерев'яний храм — Мироносницьку церкву, перша згадка про яку датується 1701 роком.
У 1781—1783 на місці дерев'яної церкви було збудовано кам'яну. 1792 року в зв'язку з розростанням житлових міських кварталів цвинтар на території храму скасували. У 1813—19 роки церкву значно перебудували й розширили, пізніше протягом XIX століття вона ще не раз перебудовувалась і розширялась.
У 1909—1911 до церкви прибудували дзвіницю, що за розміром була другою в місті після дзвіниці Успенського собору.
Мироносицьку церкву було знесено 11 березня 1930 року. Радянська влада планувала на її місці звести будівлю «Театру масового музичного дійства», в якому б суміщались цирк, театр і кінотеатр, але після перенесення столиці УРСР до Києва початкові плани лишились нереалізованими. Відтак, на місці новоутвореної пустки в 1930-ті роки було влаштовано тролейбусний парк просто неба.
За однією з версій, що ґрунтується на спогадах колишніх партійних співробіників Харківського обкому партії, історія спорудження фонтану-альтанки пов'язана з тим, що наприкінці 1940-х до Харкова приїхав тодішній перший секретар ЦК Компартії УРСР Микита Хрущов. Начебто, він визирнув у вікно з кабінету начальника Харківського обкому партії Віктора Чураєва (будівля обкому в ті часи містилася за адресою вул. Мироносицька, 1). Тролейбусний парк, вочевидь, справив на нього не найкраще враження, і майбутній керівник СРСР висловив керівнику харківських комуністів невдоволення побаченим з «обкомівського» вікна. У результаті цієї розмови «на підвищених тонах» стало рішення харківської партійної влади розбити на цьому місці сквер з фонтаном.
Там, де був розташований тролейбусний парк, методом загальногромадського народного будування в 1946—47 роках було закладено сквер «Перемоги» з басейном і фонтаном-альтанкою, що майже відразу отримала народну назву «Дзеркальний струмінь» (або «Скляна струмина»). Загальне планування скверу і фонтану було розроблено архітекторами О. М. Касьяновим, В. І. Коржом і А. С. Маяк.
Поруч з фонтаном-альтанкою було зведено басейн, який спершу обнесли простим цегляним парканом, а в 1970-ті його замінили на гранітний.
1958 року на честь святкування 40-річчя Ленінського комсомолу на території скверу було відкрито алею комсомольців-героїв.
Реконструкція ред.
Улітку 2007 року до 60-ліття Скляного струменю було здійснено його реконструкцію. 7 серпня запрацював оновлений фонтан, під час реконструкції якого встановили 137 форсунок, 2 установки штучного туману і 135 прожекторів. Чашу фонтану, що вміщує 350 тонн води, облицювали плиткою, стінки — мармуром.
Цікаві факти ред.
- Альтанка «Дзеркальний струмінь» у Харкові є одним із символів міста — таким чином у північно-східних обласних центрах Лівобережної України (Харків, Суми і Полтава) міськими символами є альтанки — відповідно «Дзеркальний струмінь», Сумська Альтанка, Біла альтанка.
- Харківський «Дзеркальний» або «Скляний» струмінь повністю повторює проєкт аналогічної споруди в російському курортному місті Кисловодськ на Північному Кавказі.
- Харківська кондитерська фабрика від 1980-х років випускає шоколадні цукерки в подарункових коробках «Дзеркальний струмінь» із зображенням пам'ятника.
Алея героїв-комсомольців ред.
Алея була демонтована міською владою 24 листопада 2013 року задля будівництва на території скверу нової Мироносицької церкви. Церкву була відкрито 25 серпня 2015 року.
Галерея ред.
Див. також ред.
Виноски ред.
- http://books.google.com.ua/books?id=vj0KAQAAIAAJ&q=Скляна+струмина&dq=Скляна+струмина&hl=uk&sa=X&ei=1iT0UK2ZNsnUtAb5sYBg&ved=0CC0Q6AEwAA [ 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.] Харків и харків'яни: фотоальбом
- Клейн Б. Г., Лаврентьев И. Н., Лейбфрейд А. Ю. и др. Харьков : Архитектура, памятники, новостройки : Путеводитель. — Харьков : Прапор, 1987. — С. 50.
- Протоиерей Николай Лобарский. Харьковская Крестовоздвиженская (Мироносицкая) церковь 1783-1908 гг. — Харьков : Райдер, 2007. — ISBN 978-966-8246-72-2.
- Дзеркальний струмінь: символ, що народився випадково // www.mediaport.ua (рос.)
- Дьяченко Н. Т. Улицы и площади Харькова., Харьков: «Прапор», 1977, стор. 133 (рос.)
- . Архів оригіналу за 21 листопада 2007. Процитовано 26 жовтня 2009.
- . Архів оригіналу за 14 квітня 2012. Процитовано 11 квітня 2019.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 лютого 2016.
- . Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 27 лютого 2016.
Джерела і посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дзеркальний струмінь |
- Зеркальная струя: символ, родившийся случайно. Медиапорт. 5 августа 2004 г.
- За «Зеркальной струей» в глубине сквера Победы хотят построить православный храм во имя Святых Жен Мироносиц // стаття в газ. «2000» № 32 (424) за 8—14 серпня 2008 року