Джуліано Фінеллі (італ. Giuliano Finelli 1601—1653) — італійський скульптор доби бароко, працював в римській майстерні Лоренцо Берніні.
| Джуліано Фінеллі | |
| Giuliano Finelli | |
| Ім'я при народженні | Giuliano Finelli |
|---|---|
| Народився | 1601 Каррара |
| Помер | 16 серпня 1653 Рим |
| Національність | Італія |
| Громадянство | Папська держава |
| Жанр | скульптура |
| Напрямок | бароко |
| Роки творчості | 1680—1746 |
| Вплив | Лоренцо Берніні |
| Вплив на | Доменіко Гвіді |
| Працював у містах | Каррара, Рим, Неаполь |
Життєпис Редагувати
Народився в місті Каррара. Походив з родини ремісників-каменярів. Художню освіту почав здобувати в майстерні місцевого майстра Мікеланджело Накьєріно.
Перебрався до Риму, де працював помічником у великій майстерні Лоренцо Берніні. Був витіснений з майстерні Лоренцо Берніні більш активними конкурентами 1629 року. Деякий час мав випадкові замовлення, котрі отримував за посередництва римського художника П'єтро да Кортона.
Техніка виконання скульптур у Фінеллі була досить високою й лише трохи відставала в бравурності й динамізмі від творів Берніні, котрі той виконував з допомогою декількох майстрів-помічників.
Джуліано Фінеллі, аби зменшити конкурентну напругу, від котрої потерпав в Римі, перебрався у Неаполь разом із власним учнем і племінником Доменіко Гвіді. В Неаполі мав замовлення й виконав декілька портретів та релігійних скульптур для катедрального собору. Конкурентом в Неаполі для нього був місцевий скульптор Козімо Фанцаго (1591—1678), який проявив себе в Неаполі насамперед як архітектор.
Джуліано Фінеллі мав у Неаполі власну майстерню, де помічниками працювали племінник Доменіко Гвіді, Ерколе Феррата та, можливо, Г.Менкалья.
В останні місяці життя перебував у Римі, де й помер 16 серпня 1653 року. Похований у римській церкві св. Луки.
Вибрані твори Редагувати
- «Кардинал Шипіоне Боргезе», погруддя, 1632, Музей мистецтва Метрополітен, Нью-Йорк
- "Антоніо Санторіо ", погруддя, 1634, базиліка Сан Лоренцо ін Латерано, Рим.
- «Марія Капраніка», погруддя, 1637
- «Марія Барберіні», погруддя, 1626, Лувр, Париж
- "Оттавіано Бандіні ", погруддя
- «Орацио Спада», погруддя, Палаццо Спала, Рим
- «Св. Фіррао»
- «Емануель де Фонсека і Суньїга», віце-король Неаполя
- «Граф Монтеррей»
- "Леонора де Гузман ", дружина графа Монтеррей
Галерея вибраних творів Редагувати
Джерела Редагувати
- De Dominici, Bernardo (1742). Vite dei Pittori, Scultori, ed Architetti Napolitani, Volume III, number 10. Stamperia del Ricciardi, Naples; Digitized by Googlebooks from Oxford University copy on February 1, 2007.
- [1] [ 27 квітня 2014 у Wayback Machine.] життєпис італійською
Примітки Редагувати
- ↑ . Архів оригіналу за 27 квітня 2014. Процитовано 27 квітня 2014.
Посилання Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Джуліано Фінеллі |