www.wikidata.uk-ua.nina.az

Джозеф Джонстон У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Джонстон Джозеф Егглстон Джонстон англ Joseph Egglesto

Джозеф Джонстон

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Джонстон.

Джозеф Егглстон Джонстон (англ. Joseph Eggleston Johnston; 3 лютого 1807 — 21 березня 1891) — бригадний генерал армії США і генерал армії Конфедеративних Штатів Америки під час Громадянської війни. Джонстон командував північновірджинською армією на початку кампанії на півострові, але був поранений в битві при Севен-Пайнс і замінений на генерала Роберта Лі. Після одужання його відправили на допомогу обложеному Віксбергу, а в грудні 1863 він став командиром теннессійської армії і брав участь в битві за Атланту.

Джозеф Егглстон Джонстон
Joseph Eggleston Johnston
Джозеф Джонстон
Народження 3 лютого 1807(1807-02-03)
Фармвілл, Вірджинія, США
Смерть 21 березня 1891(1891-03-21) (84 роки)
Вашингтон, США
пневмонія
Поховання Цвинтар «Грін-Маунт»d
Країна  США
Приналежність Армія США
Армія КША
Освіта Військова академія США
Роки служби 1829-1861 (США)
1861—1865 (КША)
Партія Демократична партія США
Звання бригадний генерал (США)
генерал (КША)
Війни / битви

Семінольські війни
Американо-мексиканська війна
Громадянська війна в США

Автограф
 Джозеф Джонстон у Вікісховищі

Ранні роки Редагувати

Джозеф народився в Лонгвуд-Хауз, маєтку поблизу Фармвілля в Вірджинському окрузі Принс-Едвард. Його батьками були суддя Петер Джонстон (1763—1831) і Мері Валентайн Вуд (1769—1825), племінниця губернатора Вірджинії, Патріка Генрі. Його назвали на честь майора Джозефа Егглстона, відомого Вірджинії політика і конгресмена, під командуванням якого його батько воював під час Війни за незалежність.

У липні 1825 року Джонстон вступив до військової академії Вест-Пойнт, де навчався на одному курсі з Робертом Лі і Теофілусом Холмсом. Він закінчив академію 13-м по успішності у випуску 1829 і був призначений в 4-й артилерійський полк у званні другого лейтенанта. Він служив у форті Коламбус і в форті Монро, а в 1832 році брав участь в «Війні Чорного Яструба», хоча фактично не брав участі в боях. У 1832—1833 роках він служив у гарнізоні Чарльстонської гавані під час Північнокаролінської «Нулліфікаціонної кризи», потім служив в гарнізонах форту Монро і форту Макон. У 1834—1836 роках перебував на топографічній службі.

31 липня 1836 року одержав звання першого лейтенанта.

З 22 лютого по 21 травня 1836 року Джонстон брав участь в семінольських війнах на посаді ад'ютанта генерала Скотта. 31 травня 1837 року Джонстон звільнився з армії і став цивільним інженером, проте 7 липня 1838 року повернувся на службу в званні першого лейтенанта корпусу інженерів-топографів. У той же день він отримав тимчасове звання капітана за хоробрість, проявлену в боях з індіанцями в 1836 році.

10 липня 1845 року Джонстон одружився в Балтіморі на Лідії Малліган Сімс МакЛейн (1822—1887), дочці Льюїса МакЛейна, президента залізничної кампанії «Baltimore and Ohio Railroad». Їхня родина не мала дітей.

У званні топографічного інженера Джонстон керував роботами на Чорній Ріці (1838—1839), і на кордоні з Техасом (1841). Працював на озері Ері (1841), в топографічному бюро у Вашингтоні (1841—1842), взяв участь у війні з індіанцями у Флориді з жовтня 1842 по квітень 1843, досліджував кордон між США і канадськими провінціями Британії в 1843 і 1844.

Мексиканська війна Редагувати

21 вересня 1846 року одержав звання капітана топографічної служби. Коли почалася війна з Мексикою, Джонстон брав участь в облозі Веракруса, вів розвідку в ході битви при Серро-Гордо, де був серйозно поранений. За хоробрість, виявлену під час рекогносцировок при Серро-Гордо Джонстон 12 квітня 1847 отримав тимчасове звання майора. Згодом він отримав постійне звання підполковника (датоване 9 квітня) і тимчасове звання полковника (датоване 12 квітня).

Джонстон брав участь в битві при Контрерас, в битві при Чурубуско, при Моліно-дель-Рей, в штурмі Чапультепека і в штурмі Мехіко, під час якого був поранений.

28 серпня 1848 року Джонстон відправлений у відставку в званні підполковника вольтижерів, але потім актом Конгресу відновлений в армії у званні капітана топографічної служби.

У 1855 році отримав звання полковника, а 28 червня 1860 року став квартирмейстером армії США в чині бригадного генерала.

Громадянська війна Редагувати

Коли в 1861 році його рідний штат Вірджинія вийшов зі складу США, Джонстон став найбільш високопоставленим офіцером, який подав у відставку і перейшов на бік Півдня.

На Півдні Джонстон почав кар'єру як генерал-майор добровольчої армії Вірджинії. Після приєднання вірджинських добровольців до армії Конфедерації Джонстон швидко просунувся по службових сходах. Протягом війни він послідовно очолював: армію Шенандоа, Потомакську Армію Конфедерації, округ Північна Вірджинія, Західний округ, армію Теннессі і округ Теннессі-Джорджія, округ Південна Кароліна-Джорджія-Флорида. Закінчив війну командувачем округом Північна Кароліна.

Полководницька зірка Джонстона зійшла в битві при Булл-Рані і не заходила до самого кінця війни. Джонстон яскраво проявив себе в битві в Семи Соснах, в якій отримав поранення і замінений Робертом Лі. Після одужання армія Теннессі під командуванням Джонстона безуспішно намагалася прийти на допомогу Джону Пембертону, що перебував в облозі Віксбурга Уліссом Грантом . Потім була спроба утримати форт Джексон на Міссісіппі. Там Джонстону перший раз протистояв Вільям Шерман.

Постійні невдачі армії Теннессі призвели до відставки командувача. Справи у його наступника Джона Худа виявилися ще гіршими. Шерман почав свій руйнівний (для Джорджії і обох Каролін) марш до моря, і Конгрес Конфедерації звернувся до Джонстона з проханням очолити відразу три військові округи.

На жаль для Півдня, людські ресурси були вже виснажені. Джонстон капітулював перед Шерманом 26 квітня 1865 року на станції Дерхем.

Повоєнне життя Редагувати

Після війни Джонстон оселився в Савані, штат Джорджія. Був президентом залізничної компанії в Арканзасі, а також займався страховим бізнесом. У 1877 повернувся в Ричмонд. У 1879—1881 роках був конгресменом від Демократичної партії. У 1887 році президент Гровер Клівленд призначив його на посаду Уповноваженого по залізницях, де він і прослужив до своєї смерті. Джонстон, як і Лі, ніколи не забував великодушності людини, якій вони здалися. Коли Шерман помер, Джонстон був одним з тих, хто ніс його труну на похоронах в Нью-Йорку 19 лютого 1891 року. Стояла холодна і дощова погода, але Джонстон в знак поваги йшов з непокритою головою. Коли його попросили надіти капелюх, побоюючись за його здоров'я, він відповів: «Якби я був на його місці, а він стояв би на моєму, він би не надів свого капелюха». В результаті він захворів на пневмонію і помер через кілька тижнів в Вашингтоні. Похований на меморіальному кладовищі в Балтиморі .

Примітки Редагувати

  1. Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  2. . Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 4 квітня 2021. 
  3. ↑ . Архів оригіналу за 17 березня 2022. Процитовано 4 квітня 2021. 
  4. Symonds, pp. 6, 48-49, 52; McMurry, p. 193.

Література Редагувати

  • Джонстон, американские генералы // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  • Ballard, Michael B. Vicksburg, The Campaign that Opened the Mississippi. Chapel Hill: University of North Carolina Press, 2004. ISBN 0-8078-2893-9 .
  • Bradley, Mark L. Last Stand in the Carolinas: The Battle of Bentonville. Campbell, CA: Savas Publishing Co., 1995. ISBN 1-882810-02-3 .
  • Castel, Albert. Decision in the West: The Atlanta Campaign of 1864. Lawrence: University Press of Kansas, 1992. ISBN 0-7006-0748-X .
  • Chesnut, Mary, Diary of Mary Chesnut. Fairfax, VA: D. Appleton and Company, 1905. OCLC 287696932.
  • Eicher, John H., and David J. Eicher. Civil War High Commands. Stanford, CA: Stanford University Press, 2001.. ISBN 0-8047-3641-3 .
  • McMurry, Richard M. "Joseph Eggleston Johnston. "In The Confederate General, vol. 3, edited by William C. Davis and Julie Hoffman. Harrisburg, PA: National Historical Society, 1991. ISBN 0-918678-65-X .
  • Sears, Stephen W. To the Gates of Richmond: The Peninsula Campaign. New York: Ticknor and Fields, 1992. ISBN 0-89919-790-6 .
  • Symonds, Craig L. Joseph E. Johnston: A Civil War Biography. New York: WW Norton, 1992. ISBN 978-0-393-31130-3 .
  • Vandiver, Frank Everson. "Joseph Eggleston Johnston. "In Leaders of the American Civil War: A Biographical and Historiographical Dictionary, edited by Charles F. Ritter and Jon L. Wakelyn . Westport, CT: Greenwood Press, 1998.. ISBN 0-313-29560-3 .
  • Warner, Ezra J. Generals in Gray: Lives of the Confederate Commanders. Baton Rouge: Louisiana State University Press, 1959. ISBN 0-8071-0823-5 .
  • Woodworth, Steven E. Jefferson Davis and His Generals: The Failure of Confederate Command in the West. Lawrence: University Press of Kansas, 1990.. ISBN 0-7006-0461-8 .

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Dzhonston Dzhozef Egglston Dzhonston angl Joseph Eggleston Johnston 3 lyutogo 1807 21 bereznya 1891 brigadnij general armiyi SShA i general armiyi Konfederativnih Shtativ Ameriki pid chas Gromadyanskoyi vijni Dzhonston komanduvav pivnichnovirdzhinskoyu armiyeyu na pochatku kampaniyi na pivostrovi ale buv poranenij v bitvi pri Seven Pajns i zaminenij na generala Roberta Li Pislya oduzhannya jogo vidpravili na dopomogu oblozhenomu Viksbergu a v grudni 1863 vin stav komandirom tennessijskoyi armiyi i brav uchast v bitvi za Atlantu Dzhozef Egglston DzhonstonJoseph Eggleston JohnstonDzhozef DzhonstonNarodzhennya 3 lyutogo 1807 1807 02 03 Farmvill Virdzhiniya SShASmert 21 bereznya 1891 1891 03 21 84 roki Vashington SShApnevmoniyaPohovannya Cvintar Grin Maunt d 1 Krayina SShAPrinalezhnist Armiya SShAArmiya KShAOsvita Vijskova akademiya SShARoki sluzhbi 1829 1861 SShA 1861 1865 KShA Partiya Demokratichna partiya SShAZvannya brigadnij general SShA general KShA Vijni bitvi Seminolski vijniAmerikano meksikanska vijnaGromadyanska vijna v SShA Persha bitva pri Bull Rani Bitva pri Seven Pajns Bitva za Atlantu Bitva pri BentonvilliAvtograf Dzhozef Dzhonston u Vikishovishi Zmist 1 Ranni roki 2 Meksikanska vijna 3 Gromadyanska vijna 4 Povoyenne zhittya 5 Primitki 6 Literatura 7 PosilannyaRanni roki RedaguvatiDzhozef narodivsya v Longvud Hauz mayetku poblizu Farmvillya v Virdzhinskomu okruzi Prins Edvard Jogo batkami buli suddya Peter Dzhonston 1763 1831 i Meri Valentajn Vud 1769 1825 pleminnicya gubernatora Virdzhiniyi Patrika Genri Jogo nazvali na chest majora Dzhozefa Egglstona vidomogo Virdzhiniyi politika i kongresmena pid komanduvannyam yakogo jogo batko voyuvav pid chas Vijni za nezalezhnist 2 U lipni 1825 roku Dzhonston vstupiv do vijskovoyi akademiyi Vest Pojnt de navchavsya na odnomu kursi z Robertom Li i Teofilusom Holmsom Vin zakinchiv akademiyu 13 m po uspishnosti u vipusku 1829 i buv priznachenij v 4 j artilerijskij polk u zvanni drugogo lejtenanta Vin sluzhiv u forti Kolambus i v forti Monro a v 1832 roci brav uchast v Vijni Chornogo Yastruba hocha faktichno ne brav uchasti v boyah U 1832 1833 rokah vin sluzhiv u garnizoni Charlstonskoyi gavani pid chas Pivnichnokarolinskoyi Nullifikacionnoyi krizi potim sluzhiv v garnizonah fortu Monro i fortu Makon U 1834 1836 rokah perebuvav na topografichnij sluzhbi 3 31 lipnya 1836 roku oderzhav zvannya pershogo lejtenanta Z 22 lyutogo po 21 travnya 1836 roku Dzhonston brav uchast v seminolskih vijnah na posadi ad yutanta generala Skotta 31 travnya 1837 roku Dzhonston zvilnivsya z armiyi i stav civilnim inzhenerom prote 7 lipnya 1838 roku povernuvsya na sluzhbu v zvanni pershogo lejtenanta korpusu inzheneriv topografiv U toj zhe den vin otrimav timchasove zvannya kapitana za horobrist proyavlenu v boyah z indiancyami v 1836 roci 3 10 lipnya 1845 roku Dzhonston odruzhivsya v Baltimori na Lidiyi Malligan Sims MakLejn 1822 1887 dochci Lyuyisa MakLejna prezidenta zaliznichnoyi kampaniyi Baltimore and Ohio Railroad Yihnya rodina ne mala ditej 4 U zvanni topografichnogo inzhenera Dzhonston keruvav robotami na Chornij Rici 1838 1839 i na kordoni z Tehasom 1841 Pracyuvav na ozeri Eri 1841 v topografichnomu byuro u Vashingtoni 1841 1842 vzyav uchast u vijni z indiancyami u Floridi z zhovtnya 1842 po kviten 1843 doslidzhuvav kordon mizh SShA i kanadskimi provinciyami Britaniyi v 1843 i 1844 Meksikanska vijna Redaguvati21 veresnya 1846 roku oderzhav zvannya kapitana topografichnoyi sluzhbi Koli pochalasya vijna z Meksikoyu Dzhonston brav uchast v oblozi Verakrusa viv rozvidku v hodi bitvi pri Serro Gordo de buv serjozno poranenij Za horobrist viyavlenu pid chas rekognoscirovok pri Serro Gordo Dzhonston 12 kvitnya 1847 otrimav timchasove zvannya majora Zgodom vin otrimav postijne zvannya pidpolkovnika datovane 9 kvitnya i timchasove zvannya polkovnika datovane 12 kvitnya Dzhonston brav uchast v bitvi pri Kontreras v bitvi pri Churubusko pri Molino del Rej v shturmi Chapultepeka i v shturmi Mehiko pid chas yakogo buv poranenij 28 serpnya 1848 roku Dzhonston vidpravlenij u vidstavku v zvanni pidpolkovnika voltizheriv ale potim aktom Kongresu vidnovlenij v armiyi u zvanni kapitana topografichnoyi sluzhbi U 1855 roci otrimav zvannya polkovnika a 28 chervnya 1860 roku stav kvartirmejsterom armiyi SShA v chini brigadnogo generala Gromadyanska vijna RedaguvatiKoli v 1861 roci jogo ridnij shtat Virdzhiniya vijshov zi skladu SShA Dzhonston stav najbilsh visokopostavlenim oficerom yakij podav u vidstavku i perejshov na bik Pivdnya Na Pivdni Dzhonston pochav kar yeru yak general major dobrovolchoyi armiyi Virdzhiniyi Pislya priyednannya virdzhinskih dobrovolciv do armiyi Konfederaciyi Dzhonston shvidko prosunuvsya po sluzhbovih shodah Protyagom vijni vin poslidovno ocholyuvav armiyu Shenandoa Potomaksku Armiyu Konfederaciyi okrug Pivnichna Virdzhiniya Zahidnij okrug armiyu Tennessi i okrug Tennessi Dzhordzhiya okrug Pivdenna Karolina Dzhordzhiya Florida Zakinchiv vijnu komanduvachem okrugom Pivnichna Karolina Polkovodnicka zirka Dzhonstona zijshla v bitvi pri Bull Rani i ne zahodila do samogo kincya vijni Dzhonston yaskravo proyaviv sebe v bitvi v Semi Sosnah v yakij otrimav poranennya i zaminenij Robertom Li Pislya oduzhannya armiya Tennessi pid komanduvannyam Dzhonstona bezuspishno namagalasya prijti na dopomogu Dzhonu Pembertonu sho perebuvav v oblozi Viksburga Ulissom Grantom Potim bula sproba utrimati fort Dzhekson na Missisippi Tam Dzhonstonu pershij raz protistoyav Vilyam Sherman Postijni nevdachi armiyi Tennessi prizveli do vidstavki komanduvacha Spravi u jogo nastupnika Dzhona Huda viyavilisya she girshimi Sherman pochav svij rujnivnij dlya Dzhordzhiyi i oboh Karolin marsh do morya i Kongres Konfederaciyi zvernuvsya do Dzhonstona z prohannyam ocholiti vidrazu tri vijskovi okrugi Na zhal dlya Pivdnya lyudski resursi buli vzhe visnazheni Dzhonston kapitulyuvav pered Shermanom 26 kvitnya 1865 roku na stanciyi Derhem Povoyenne zhittya RedaguvatiPislya vijni Dzhonston oselivsya v Savani shtat Dzhordzhiya Buv prezidentom zaliznichnoyi kompaniyi v Arkanzasi a takozh zajmavsya strahovim biznesom U 1877 povernuvsya v Richmond U 1879 1881 rokah buv kongresmenom vid Demokratichnoyi partiyi U 1887 roci prezident Grover Klivlend priznachiv jogo na posadu Upovnovazhenogo po zaliznicyah de vin i prosluzhiv do svoyeyi smerti Dzhonston yak i Li nikoli ne zabuvav velikodushnosti lyudini yakij voni zdalisya Koli Sherman pomer Dzhonston buv odnim z tih hto nis jogo trunu na pohoronah v Nyu Jorku 19 lyutogo 1891 roku Stoyala holodna i doshova pogoda ale Dzhonston v znak povagi jshov z nepokritoyu golovoyu Koli jogo poprosili naditi kapelyuh poboyuyuchis za jogo zdorov ya vin vidpoviv Yakbi ya buv na jogo misci a vin stoyav bi na moyemu vin bi ne nadiv svogo kapelyuha V rezultati vin zahvoriv na pnevmoniyu i pomer cherez kilka tizhniv v Vashingtoni Pohovanij na memorialnomu kladovishi v Baltimori Primitki Redaguvati Find a Grave 1996 d Track Q63056 Joseph E Johnston 1807 1891 Arhiv originalu za 26 sichnya 2021 Procitovano 4 kvitnya 2021 a b Cullum s register Arhiv originalu za 17 bereznya 2022 Procitovano 4 kvitnya 2021 Symonds pp 6 48 49 52 McMurry p 193 Literatura RedaguvatiDzhonston amerikanskie generaly Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Ballard Michael B Vicksburg The Campaign that Opened the Mississippi Chapel Hill University of North Carolina Press 2004 ISBN 0 8078 2893 9 Bradley Mark L Last Stand in the Carolinas The Battle of Bentonville Campbell CA Savas Publishing Co 1995 ISBN 1 882810 02 3 Castel Albert Decision in the West The Atlanta Campaign of 1864 Lawrence University Press of Kansas 1992 ISBN 0 7006 0748 X Chesnut Mary Diary of Mary Chesnut Fairfax VA D Appleton and Company 1905 OCLC 287696932 Eicher John H and David J Eicher Civil War High Commands Stanford CA Stanford University Press 2001 ISBN 0 8047 3641 3 McMurry Richard M Joseph Eggleston Johnston In The Confederate General vol 3 edited by William C Davis and Julie Hoffman Harrisburg PA National Historical Society 1991 ISBN 0 918678 65 X Sears Stephen W To the Gates of Richmond The Peninsula Campaign New York Ticknor and Fields 1992 ISBN 0 89919 790 6 Symonds Craig L Joseph E Johnston A Civil War Biography New York WW Norton 1992 ISBN 978 0 393 31130 3 Vandiver Frank Everson Joseph Eggleston Johnston In Leaders of the American Civil War A Biographical and Historiographical Dictionary edited by Charles F Ritter and Jon L Wakelyn Westport CT Greenwood Press 1998 ISBN 0 313 29560 3 Warner Ezra J Generals in Gray Lives of the Confederate Commanders Baton Rouge Louisiana State University Press 1959 ISBN 0 8071 0823 5 Woodworth Steven E Jefferson Davis and His Generals The Failure of Confederate Command in the West Lawrence University Press of Kansas 1990 ISBN 0 7006 0461 8 Posilannya RedaguvatiStattya v Virdzhinskij enciklopediyi Arhivovano 26 sichnya 2021 u Wayback Machine Register of Officers and Graduates of the United Arhivovano 17 bereznya 2022 u Wayback Machine States Military Academy Class of 1829 Arhivovano 17 bereznya 2022 u Wayback Machine Pivnichna Amerika Arhivovano 24 travnya 2019 u Wayback Machine Dev yatnadcyate stolittya Arhivovano 24 travnya 2019 u Wayback Machine Personaliyi Arhivovano 24 travnya 2019 u Wayback Machine Biografiya anglijskoyu movoyu Arhivovano 14 kvitnya 2009 u Wayback Machine Mogila Dzhonstona na sajti Find A Grave Arhivovano 13 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Dzhozef Dzhonston amp oldid 39140526