Дженіфер Джонс (англ. Jennifer Jones) — до шлюбу Філіс Флора Айлі (англ. Phylis Flora Isley, 2 березня 1919, Талса — 17 грудня 2009, Малібу) — американська акторка та модель. Лавреатка премії «Оскар», перша акторка, нагороджена премією «Золотий глобус».
| Дженніфер Джонс Jennifer Jones | |
|---|---|
| | |
| Ім'я при народженні | Філіс Флора Айлі Phylis Flora Isley |
| Народилася | 2 березня 1919 Талса, США |
| Померла | 17 грудня 2009 (90 років) Малібу (Каліфорнія), США |
| Поховання | Форест-Лаун |
| Національність | США |
| Громадянство | США |
| Діяльність | кіноакторка, акторка, модель |
| Alma mater | Північно-Західний університет, Американська академія драматичного мистецтва (1939), Школа комунікації Північнозахідного університетуd і Monte Cassino Schoold |
| Роки діяльності | 1939–1974 |
| Чоловік | Роберт Вокер (англ. Robert Walker 1939–1945), розлучилися) Девід Олівер Селзнік (1949–1965, його смерть) Нортон Саймон (англ. Norton Simon, 1971–1993, його смерть) |
| Діти | Robert Walker Jr.d |
| IMDb | ID 0428354 |
| Нагороди та премії | |
| Премія «Оскар» за найкращу жіночу роль за фільм Пісня Бернадетт, 1943 | |
| | |
| Дженніфер Джонс Jennifer Jones у Вікісховищі |
Життєпис ред.
В шлюбі з актором Робертом Вокером Джонс народила двох синів — Роберта Вокера молодшого (15 квітня 1940) і Майкла Вокера (13 березня 1941). Обидва стали акторами. Почала стосунки з Девідом Сельцником та розлучилася з Вокером в листопаді 1943 (розлучення офіційно оформлене в червні 1945).
13 липня 1949 року одружилася з Сельцником. Шлюб тривав до його смерті 22 червня 1965 року. Дочка від нього, Мері Дженніфер, здійснила самогубство в 1976 році. Це спонукало інтерес Джонс до питань психічного здоров'я.
29 травня 1971 року Джонс одружилася з одним з найбагатших американців, мультимільйонером Нортоном Саймоном. Його син Роберт також вчинив суїцид в 1969 році. Прожила з ним до його смерті в червні 1993 року.
Дженніфер Джонс пережила рак грудей. Акторка Сьюзен Страсберг, яка померла від цього раку, назвала свою дочку Дженніфер Робін Джонс на честь акторки.
Останні роки Джонс провела в Південній Каліфорнії з сином. Вона не давала інтерв'ю і не з'являлася на публіці. Померла 17 грудня 2009 року в 90-річному віці у своєму будинку в Малібу.
Кар'єра ред.
Вражаюча кар'єра Джонс у Голлівуді почалася після зближення з продюсером Девідом Сельцником, який і вигадав їй псевдонім.
В 1943 році їй присуджено «Оскар» за найкращу жіночу роль за роботу в картині «Пісня Бернадетти». На тій же церемонії серед суперниць була її подруга Інгрід Бергман, яку номінували за роль у фільмі «По кому дзвонить дзвін». Дженніфер вибачилася перед Інгрід, яка відповіла їй: «Ні, Дженніфер, твоя Бернадетта була кращою за мою Марію». У наступному році Інгрід Бергман отримала «Оскар» за роль у фільмі «Газове світло».
Серед найяскравіших робіт Джонс — «Дуель під сонцем» (1946) з Грегорі Пеком, «Мадам Боварі» (1949) з Джеймсом Мейсоном, «Кохання — найчудовіша річ на світі» (1955) з Вільямом Голденом, «Прощавай, зброє!» (1957) з Роком Гадсоном.
Після шлюбу з Нортоном Саймоном практично припинила зніматися в кіно, взявши участь лише в двох картинах — «Ангел, ангел, вниз ми йдемо» (1969) і «Пекло в піднебессі» (1974).
Фільмографія ред.
| Рік | Фільм | Роль |
|---|---|---|
| 1939 | Новий кордон | Селія Бреддок |
| 1943 | Пісня Бернадетти | Бернадетта Субіру |
| 1944 | З тих пір як Ви пішли | Джейн Дебора Гілтон |
| 1945 | Любовні листи | Сінглтон/Вікторія Морланд |
| 1946 | Двобій під сонцем | Перл Чавес |
| 1946 | Клуні Браун | Клуні Браун |
| 1948 | Портрет Дженні | Дженні Епплтон |
| 1949 | Мадам Боварі | Емма Боварі |
| 1949 | Віднесені на землю | Гейзл Вудус |
| 1952 | Сестра Керрі | Керрі Мібер |
| 1952 | Рубі Джентрі | Рубі Джентрі |
| 1953 | Осором диявола | Гвендолен Челм |
| 1953 | Вокзал Терміні | Мері Форбс |
| 1954 | Невірність американської дружини | Мері Форбс |
| 1955 | Кохання — найчудовіша річ на світі | Лікар Ген Суйін |
| 1955 | Доброго ранку, місс Дав | Місс Дав |
| 1956 | Людина в сірому фланелевому костюмі | Бетсі Рат |
| 1957 | Прощавай, зброє! | Кетрін Барклі |
| 1962 | Ніч ніжна | Ніколь Дайвер |
| 1965 | Ідол | Керол |
| 1969 | Ангел, ангел, вниз ми йдемо | Астрід Стіл |
| 1974 | Пекло в піднебесній | Лізолетт Мюллер |
Примітки ред.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Notable Past Students — Американська академія драматичного мистецтва.
Посилання ред.
- Некролог [ 13 листопада 2012 у Wayback Machine.] в The Daily Telegraph (англ.)