Децик Дацко Васильович (роки народження і 1665 після 1665) — овруцький полковник, один з керівників народних повстань на Правобережній Україні проти польсько-шляхетського панування (1653–1665).
Під його проводом селянсько-козацькі загони визволили Мотовилівку, Димер, Бишів, Фастів, Чорнобиль, завдали поразки польсько-шляхетським військам під Білою Церквою. Загони Д. Децика перейшли на Лівобережжя в Переяславський полк. Там його заарештовано гетьманською адміністрацією і заслано царським урядом до Сибіру аж у Даурію (1666). Подальша доля невідома.
Примітки Редагувати
- Літопис Самовидця.— К.: Наукова думка, 1971.—208 с.— С. 99.
- там само. С. 175
Джерела та література Редагувати
- Я. І. Дзира. Децик [ 16 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 371. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
- Д. І. Яворницький Історія запорізьких козаків. — К.: Наук. думка, 1990. — Т. 2. — 660 с.
- Коваленко Сергій. Васильович Данило (Децик) // Україна під булавою Богдана Хмельницького. Енциклопедія у 3-х томах. Том 2. — Київ: Видавництво «Стікс», 2008
| Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |