www.wikidata.uk-ua.nina.az

День Колумба День Колу мба англ Columbus Day свято на честь річниці відкриття Христофором Колумбом Америки яке сталось 1

День Колумба

День Колу́мба (англ. Columbus Day) — свято на честь річниці відкриття Христофором Колумбом Америки, яке сталось 12 жовтня 1492 року за юліанським календарем (21 жовтня 1492 року — за григоріанським). У цей день експедиція Колумба досягла острова Сан-Сальвадор у Багамському архіпелазі, що прийнято вважати за офіційну дату відкриття Америки.

День Колу́мба
День Колу́мба
Перша висадка Колумба на берегах Нового Світу, картина Діскоро Теофіло де ла Пуебла 1862 р.
Офіційна назва англ. Columbus Day
Місце У більшості країн Північної та Південної Америки, а також в Італії, Іспанії та різних Маленьких Італіях по всьому Світу.
Тип Історичний день
Дата В США: у другий понеділок жовтня.
В інших країнах: 12 жовтня.
Святкування Щорічно
Пов'язаний з Святкування прибуття Христофора Колумба в Америку у 1492 році.
 День Колумба у Вікісховищі

Святкування у США

Зображення до Дня Колумба 2000 року

1792 року Нью-Йорк та інші міста Америки святкували трьохсотріччя прибуття Христофора Колумба до Америки. Президент Бенджамін Гаррісон закликав громадян США відзначати День Колумба на чотирьохсотліття події. Учителі, проповідники, поети та політики використали свято, щоб повчити патріотизму. Ці патріотичні ритуали базувалися на таких темах як громадянство, важливість лояльності до нації, святування соціального прогресу.

Багато італоамериканців вважають цей день святом своєї культури, вперше його було відзначено у Нью-Йорку 12 жовтня 1866 року. День Колумба вперше юридично набув статусу свята у Денвері, це вдалося через лобіювання Анджело Ноче (італ. Angelo Noce), італійця за походженням. 1905 року його оголосив святом губернатор штату Колорадо Джессі Ф. Макдональд (англ. Jesse F. McDonald). 1907 року воно стало державним. У квітні 1934 року, внаслідок лобіювання Лицарів Колумба та Джеренозо Поуп (італ. Generoso Pope), нью-йоркського лідера італійців, Конгрес та Президента Франкліна Рузвельта оголосили 12 жовтня федеральним святом США.

З 1970 року свято відзначається другого понеділка жовтня; цього ж дня відзначається День подяки у Канаді з 1959 року. День Колумба є вихідним днем у більшості штатів США, окрім штатів Гаваї, Аляска, Орегон та Південна Дакота, де це свято не відзначається. Державні заклади та школи, як правило, зачинені, проте приватним компаніям дозволяють працювати. Над всіма державними будівлями піднімають національний прапор США. Частина фірм та бірж залишаються відкритими цього дня.

У деяких містах проходять спеціальні служби, святкові паради та масштабні урочисті заходи. Більшість святкувань зосереджено навколо американо-італійської спільноти. За традицією найяскравіше дійство на честь мореплавця Христофора Колумба відбувається у Нью-Йорку та Сан-Франциско. У Сан-Франциско відбувається щорічний парад до Дня Колумба, який було започатковано ще Нікола Ларко (італ. Nicola Larco) в 1868 році, парад у Нью-Йорку вважається найбільшим.

В інших країнах

Памятник Христофору Колумбу (Генуя, Італія)

Венесуела

У Венесуелі свято Día de la Raza почало відзначатися 1921 року, за президента Хуана Вісенте Гомеса. 2002 року назву змінили на «День опору корінних народів» (ісп. Día de la Resistencia Indígena), щоб відзначити опір корінних народів колонізації європейців.

Іспанія

В Іспанії цю подію відзначали як «День Іспанідаду» (ісп. Día de la Hispanidad), що стало державним святом 1981 року. З 1987 року Іспанія відзначає 12 жовтня, річницю прибуття до Америки, як «День нації» (ісп. Fiesta Nacional).

Італія

В Італії цей день (італ. Giornata nazionale di Cristoforo Colombo) офіційно відзначається із 2004 року.

Карибські країни

Частина карибських країн також дотримується традиції відзначати це свято. У Белізі святкують 12 жовтня як День Американців чи Всеамериканський день. На Багамах це свято було відоме як День відкриття, поки у 2001 році його не замінили Днем національних героїв.

Колумбія

Колумбія святкує цей день (ісп. El dia de la Raza) як «зустріч двох світів» і збагачення культур через метисацію.

Коста-Рика

З 1994 року Коста-Рика змінила офіційну назву свята із Día de la Raza на Día de las Culturas (День культур), щоб відзначити суміш європейської, американської, африканської та азійської культур, які створили культуру Коста-Рика та Латинської Америки.

Критика свята

Гравюра Теодора де Брі, яка зображує розповідь Бартоломе де Лас Касаса з його «Короткої історії знищення Індій» (1552). Тут показано солдатів Христофора Колумба, які відрубують руки індіанцям аравакських племен, які не змогли виконати квоту з видобування корисних копалин

Протести проти святкування Дня Колумба простежуються принаймні з XIX століття, коли активісти хотіли скасувати святкування дня, який асоціюється з іммігрантами та Лицарями Колумба. Вони побоювалися, що це свято використовуватиметься для посилення впливу Римо-католицької церкви. Критика святкувань через ставлення самого Колумба та європейців до корінних народів Америки стала привертати до себе увагу тільки у другій половині XX століття. Спершу це питання піднімали представники корінних народів, але це набуло підтримки інших груп населення.

У критиці святкування Дня Колумба виділяються дві основні причини. Перша стосується демографічної катастрофи корінних народів та жорстокого ставлення до них протягом європейської колонізації, яка була наслідком відкриття Америки Колумбом. Правозахисна організація «Рух американських індіанців» вважає, що позитивні міфи про Колумба та святкування прикривають сучасні прояви геноциду проти корінних народів. Фізик-холіст Френсіс Девід Піт (англ. Francis David Peat) стверджує, що багато культурних міфів Північної Америки виключають чи применшують культуру та міфи корінних американців, повторюючи ідеї Майкла Берлінера (англ. Michael Berliner) з Інституту Айн Ренд, що західна цивілізація принесла «розум, науку, самодостатність, індивідуалізм, амбіцію та досягнення» людям, які жили у «примітивізмі, містицизмі та колективізмі», і землям, які були «негустонаселені, не використовувалися і були недорозвинені». Американський антрополог Джек Везерфорд (англ. Jack Weatherford) каже, що Днем Колумба американці відзначають найбільші хвилі геноциду індіанців в історії. Ворд Черчилль (англ. Ward Churchill), лідер «Руху американських індіанців Колорадо»[en] та активіст, вважає, що людям простіше уникати відповідальності за власні дії чи дії їхніх урядів щодо корінних народів Америки, через міфіологізацію та святкування європейської колонізації Америки Днем Колумба. Він закликав припинити відзначати це свято.

Друга причина фокусується на критиці святкування, що пов'язано із самим Христофором Колумбом. 2004 року Каліфорнійський університет у Лос-Анджелесі опублікував збірку документів часів Колумба. Джеффрі Сімкокс (англ. Geoffrey Symcox), редактор проекту, зауважив:

Віддаючи належне блискучому морякові, збірка показує Колумба безжалісним кар'єристом і самолюбом, якого нічого не спиняло, — ні експлуатація, ні рабство, ні перекручування Біблійних канонів — щоб просувати свої амбіції… Багато з цих невтішних документів були відомі протягом останнього сторіччя або й більше, але до тепер на них не звертали багато уваги… Те, що Колумб привіз в Америку рабство, величезну експлуатацію чи страшні хвороби, раніше трактувалися як дрібниця, — якщо взагалі задумувалися над цим — зважаючи на його роль великого носія цивілізації білої людини до відсталого ідолопоклонницького американського континенту. Але для сучасних істориків ця інформація є дуже важлива. Це змінює нашу точку зору на всю справу
Оригінальний текст (англ.)
While giving the brilliant mariner his due, the collection portrays Columbus as an unrelenting social climber and who stopped at nothing— not even exploitation, slavery, or twisting Biblical scripture— to advance his ambitions… Many of the unflattering documents have been known for the last century or more, but nobody paid much attention to them until recently… The fact that Columbus brought slavery, enormous exploitation or devastating diseases to the Americas used to be seen as a minor detail—if it was recognized at all—in light of his role as the great bringer of white man's civilization to the benighted idolatrous American continent. But to historians today this information is very important. It changes our whole view of the enterprise

Ці першопричини також можуть поєднуватися. Журналіст та медіакритик Норман Соломон (англ. Norman Solomon) стверджує, що найважливішим документом-доказом є багатотомна «Історія Індій» (англ. History of the Indies), написана католицьким священиком Бартоломе де Лас Касас. Останній описав іспанців, які «убивали, тероризували, принижували та піддавали тортурам корінних жителів», систематичні прояви насильства яких були направлені на те, щоб в «[американських] індіанців навіть думки не з'явилося, що вони теж є людьми». Він писав, що іспанці «не задумуючись різали [американських] індіанців десятками, відтинали їм частини тіла, щоб перевірити чи гострий клинок». Священик-сучасник тих подій писав: «Мої очі стали свідками цих вчинків, протиприродних людській натурі, і я тремчу, пишучи це».

Влітку 1990 року 350 представників груп американських індіанців з усієї півкулі зібралися у Кіто, Еквадор, на перше Міжконтинентальне зібрання корінних народів Америки, щоб мобілізувати зусилля проти відзначення п'ятисотріччя з дня відкриття Америки Колумбом. Наступного літа у місті Девіс, Каліфорнія, більше сотні корінних американців зібралося на зустріч за результатами конференції в Кіто. Вони проголосили, що 12 жовтня 1992 року є «Міжнародним днем солідарності із корінними народами». Найбільше екуменічне утворення США, Національна рада церков, закликала християн не святкувати п'ятсотліття, кажучи:

Те, що уособлює новизну свободи, надію та можливість для одних, було ігом, деградацією та геноцидом для інших
Оригінальний текст (англ.)
What represented newness of freedom, hope, and opportunity for some was the occasion for oppression, degradation and genocide for others

Примітки

  1. Kubal, Timothy. 2008. Cultural Movements and Collective Memory: Christopher Columbus and the Rewriting of the National Origin Myth. New York: Palgrave Macmillan.
  2. Connell, William J. (2010). . The American Scholar. Архів оригіналу за 10 жовтня 2015. Процитовано 13 жовтня 2015. 
  3. Appelbaum, Yoni (8 жовтня 2012). . The Atlantic. Архів оригіналу за 8 жовтня 2015. Процитовано 13 жовтня 2015. 
  4. Charles Speroni, "The Development of the Columbus Day Pageant of San Francisco", Western Folklore, Vol. 7, No. 4 (Oct. 1948), pp. 325—335. U.S. State Department, Bureau of International Information Programs.
  5. ↑ Sale, Kirkpatrick, «The Conquest of Paradise», p359, ISBN 0-333-57479-6
  6. United States House of Representatives (30 квітня 1934). 36 USC 107, ch. 184, 48 Stat. 657 (Text). United States Code. Office of the Law Revision Counsel. Архів оригіналу за жовтень 19, 2012. Процитовано 19 жовтня 2012. 
  7. American Memory (6 жовтня 2010). . Today in History. Library of Congress (National Digital Library). Архів оригіналу за жовтень 18, 2012. Процитовано 19 жовтня 2012. 
  8. . Sarasota Herald-Tribune (via Google News). Associated Press. 29 червня 1968. Архів оригіналу за 18 листопада 2015. Процитовано 13 жовтня 2015. 
  9. Dougherty, Conor; Reddy, Sudeep (10 жовтня 2009). . The Wall Street Journal. Архів оригіналу за 11 червня 2013. Процитовано 13 жовтня 2015. 
  10. . sfcolumbusday.org. Архів оригіналу за вересень 26, 2011. Процитовано 12 жовтня 2011. 
  11. . Columbuscitizensfd.org. Архів оригіналу за 28 січня 2011. Процитовано 12 жовтня 2011. 
  12. . Manhattanstyle.com. Архів оригіналу за 21 січня 2012. Процитовано 12 жовтня 2011. 
  13. . New York: Prnewswire.com. Архів оригіналу за 10 березня 2012. Процитовано 12 жовтня 2011. 
  14. ↑ Prakke, L.; C. A. J. M. Kortmann; J. C. E. van den Brandhof (2004). Constitutional Law of 15 EU Member States. Kluwer. с. 748. ISBN 90-13-01255-8. Процитовано 30 вересня 2009. 
  15. Molina A. de Cienfuegos, Ignacio; Martínez Bárcena, Jorge; Fuller, Linda K. (Ed.) (2004). Spain: National Days throughout the History and the Geography of Spain. National Days/National Ways: Historical, Political, and Religious Celebrations around the World: 253. ISBN 978-0-275-97270-7. Процитовано 30 вересня 2009. 
  16. . Governo.it. 23 листопада 2012. Архів оригіналу за 22 травня 2013. Процитовано 30 січня 2015. 
  17. . The San Pedro Sun. 7 жовтня 2013. Архів оригіналу за 20 грудня 2013. Процитовано 8 жовтня 2013. 
  18. (PDF). Laws of Belize. Government of Belize. 2000. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 8 жовтня 2013. 
  19. (PDF) (Spanish). Mep.go.cr. Архів оригіналу за 15 квітня 2012. Процитовано 13 жовтня 2015. 
  20. Kubap, Timothy (2008). Cultural movements and collective memory: Christopher Columbus and the rewriting of the national origin myth. Macmillan. с. 33—36. ISBN 978-1-4039-7577-5. 
  21. . Архів оригіналу за 21 вересня 2016. Процитовано 13 жовтня 2015. 
  22. . Архів оригіналу за 30 вересня 2012. Процитовано 13 жовтня 2015. 
  23. Blackfoot Physics: A Journey Into The Native American Universe, by F. David Peat, Weiser, 2005, ISBN 1-57863-371-0, pg 310
  24. Jack Weatherford-'Examining the reputation of Christopher Columbus' [ 20 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
  25. (англ.). lakefronthistorian.com. Архів оригіналу за 1 серпня 2015. Процитовано 13 жовтня 2015. 
  26. UC Newsroom (13 жовтня 2015). 'Repertorium Columbianum' makes landfall. Архів оригіналу за 12 грудня 2012. Процитовано 13 жовтня 2015. 
  27. Solomon, Norman (October 1995). Columbus Day: A Clash of Myth and History. Media Beat. Архів оригіналу за 25 жовтня 2009. Процитовано 13 жовтня 2015. 
  28. A Faithful Response to the 500th Anniversary of the Arrival of Christopher Columbus in A Resolution of the National Council of the Churches of Christ in the USA, paragraph 1.

Див. також

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: День Колумба


Це незавершена стаття з історії США.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Den Kolu mba angl Columbus Day svyato na chest richnici vidkrittya Hristoforom Kolumbom Ameriki yake stalos 12 zhovtnya 1492 roku za yulianskim kalendarem 21 zhovtnya 1492 roku za grigorianskim U cej den ekspediciya Kolumba dosyagla ostrova San Salvador u Bagamskomu arhipelazi sho prijnyato vvazhati za oficijnu datu vidkrittya Ameriki Den Kolu mbaDen Kolu mbaPersha visadka Kolumba na beregah Novogo Svitu kartina Diskoro Teofilo de la Puebla 1862 r Oficijna nazva angl Columbus DayMisce U bilshosti krayin Pivnichnoyi ta Pivdennoyi Ameriki a takozh v Italiyi Ispaniyi ta riznih Malenkih Italiyah po vsomu Svitu Tip Istorichnij denData V SShA u drugij ponedilok zhovtnya V inshih krayinah 12 zhovtnya Svyatkuvannya ShorichnoPov yazanij z Svyatkuvannya pributtya Hristofora Kolumba v Ameriku u 1492 roci Den Kolumba u Vikishovishi Zmist 1 Svyatkuvannya u SShA 2 V inshih krayinah 2 1 Venesuela 2 2 Ispaniya 2 3 Italiya 2 4 Karibski krayini 2 5 Kolumbiya 2 6 Kosta Rika 3 Kritika svyata 4 Primitki 5 Div takozh 6 PosilannyaSvyatkuvannya u SShA Redaguvati Zobrazhennya do Dnya Kolumba 2000 roku1792 roku Nyu Jork ta inshi mista Ameriki svyatkuvali trohsotrichchya pributtya Hristofora Kolumba do Ameriki Prezident Bendzhamin Garrison zaklikav gromadyan SShA vidznachati Den Kolumba na chotirohsotlittya podiyi Uchiteli propovidniki poeti ta politiki vikoristali svyato shob povchiti patriotizmu Ci patriotichni rituali bazuvalisya na takih temah yak gromadyanstvo vazhlivist loyalnosti do naciyi svyatuvannya socialnogo progresu 1 2 3 Bagato italoamerikanciv vvazhayut cej den svyatom svoyeyi kulturi vpershe jogo bulo vidznacheno u Nyu Jorku 12 zhovtnya 1866 roku 4 Den Kolumba vpershe yuridichno nabuv statusu svyata u Denveri ce vdalosya cherez lobiyuvannya Andzhelo Noche ital Angelo Noce italijcya za pohodzhennyam 1905 roku jogo ogolosiv svyatom gubernator shtatu Kolorado Dzhessi F Makdonald angl Jesse F McDonald 1907 roku vono stalo derzhavnim 5 U kvitni 1934 roku vnaslidok lobiyuvannya Licariv Kolumba ta Dzherenozo Poup ital Generoso Pope nyu jorkskogo lidera italijciv Kongres ta Prezidenta Franklina Ruzvelta ogolosili 12 zhovtnya federalnim svyatom SShA 5 6 7 Z 1970 roku svyato vidznachayetsya drugogo ponedilka zhovtnya 8 cogo zh dnya vidznachayetsya Den podyaki u Kanadi z 1959 roku Den Kolumba ye vihidnim dnem u bilshosti shtativ SShA okrim shtativ Gavayi Alyaska Oregon ta Pivdenna Dakota de ce svyato ne vidznachayetsya Derzhavni zakladi ta shkoli yak pravilo zachineni prote privatnim kompaniyam dozvolyayut pracyuvati Nad vsima derzhavnimi budivlyami pidnimayut nacionalnij prapor SShA Chastina firm ta birzh zalishayutsya vidkritimi cogo dnya 9 U deyakih mistah prohodyat specialni sluzhbi svyatkovi paradi ta masshtabni urochisti zahodi Bilshist svyatkuvan zoseredzheno navkolo amerikano italijskoyi spilnoti Za tradiciyeyu najyaskravishe dijstvo na chest moreplavcya Hristofora Kolumba vidbuvayetsya u Nyu Jorku ta San Francisko U San Francisko vidbuvayetsya shorichnij parad do Dnya Kolumba yakij bulo zapochatkovano she Nikola Larko ital Nicola Larco v 1868 roci 10 parad u Nyu Jorku vvazhayetsya najbilshim 11 12 13 V inshih krayinah Redaguvati Pamyatnik Hristoforu Kolumbu Genuya Italiya Venesuela Redaguvati U Venesueli svyato Dia de la Raza pochalo vidznachatisya 1921 roku za prezidenta Huana Visente Gomesa 2002 roku nazvu zminili na Den oporu korinnih narodiv isp Dia de la Resistencia Indigena shob vidznachiti opir korinnih narodiv kolonizaciyi yevropejciv Ispaniya Redaguvati V Ispaniyi cyu podiyu vidznachali yak Den Ispanidadu isp Dia de la Hispanidad 14 sho stalo derzhavnim svyatom 1981 roku 14 Z 1987 roku Ispaniya vidznachaye 12 zhovtnya richnicyu pributtya do Ameriki yak Den naciyi isp Fiesta Nacional 15 Italiya Redaguvati V Italiyi cej den ital Giornata nazionale di Cristoforo Colombo oficijno vidznachayetsya iz 2004 roku 16 Karibski krayini Redaguvati Chastina karibskih krayin takozh dotrimuyetsya tradiciyi vidznachati ce svyato U Belizi svyatkuyut 12 zhovtnya yak Den Amerikanciv chi Vseamerikanskij den 17 18 Na Bagamah ce svyato bulo vidome yak Den vidkrittya poki u 2001 roci jogo ne zaminili Dnem nacionalnih geroyiv Kolumbiya Redaguvati Kolumbiya svyatkuye cej den isp El dia de la Raza yak zustrich dvoh svitiv i zbagachennya kultur cherez metisaciyu Kosta Rika Redaguvati Z 1994 roku Kosta Rika zminila oficijnu nazvu svyata iz Dia de la Raza na Dia de las Culturas Den kultur shob vidznachiti sumish yevropejskoyi amerikanskoyi afrikanskoyi ta azijskoyi kultur yaki stvorili kulturu Kosta Rika ta Latinskoyi Ameriki 19 Kritika svyata Redaguvati Gravyura Teodora de Bri yaka zobrazhuye rozpovid Bartolome de Las Kasasa z jogo Korotkoyi istoriyi znishennya Indij 1552 Tut pokazano soldativ Hristofora Kolumba yaki vidrubuyut ruki indiancyam aravakskih plemen yaki ne zmogli vikonati kvotu z vidobuvannya korisnih kopalinProtesti proti svyatkuvannya Dnya Kolumba prostezhuyutsya prinajmni z XIX stolittya koli aktivisti hotili skasuvati svyatkuvannya dnya yakij asociyuyetsya z immigrantami ta Licaryami Kolumba Voni poboyuvalisya sho ce svyato vikoristovuvatimetsya dlya posilennya vplivu Rimo katolickoyi cerkvi 20 Kritika svyatkuvan cherez stavlennya samogo Kolumba ta yevropejciv do korinnih narodiv Ameriki stala privertati do sebe uvagu tilki u drugij polovini XX stolittya Spershu ce pitannya pidnimali predstavniki korinnih narodiv 21 22 ale ce nabulo pidtrimki inshih grup naselennya U kritici svyatkuvannya Dnya Kolumba vidilyayutsya dvi osnovni prichini Persha stosuyetsya demografichnoyi katastrofi korinnih narodiv ta zhorstokogo stavlennya do nih protyagom yevropejskoyi kolonizaciyi yaka bula naslidkom vidkrittya Ameriki Kolumbom Pravozahisna organizaciya Ruh amerikanskih indianciv vvazhaye sho pozitivni mifi pro Kolumba ta svyatkuvannya prikrivayut suchasni proyavi genocidu proti korinnih narodiv Fizik holist Frensis Devid Pit angl Francis David Peat stverdzhuye sho bagato kulturnih mifiv Pivnichnoyi Ameriki viklyuchayut chi primenshuyut kulturu ta mifi korinnih amerikanciv povtoryuyuchi ideyi Majkla Berlinera angl Michael Berliner z Institutu Ajn Rend sho zahidna civilizaciya prinesla rozum nauku samodostatnist individualizm ambiciyu ta dosyagnennya lyudyam yaki zhili u primitivizmi misticizmi ta kolektivizmi i zemlyam yaki buli negustonaseleni ne vikoristovuvalisya i buli nedorozvineni 23 Amerikanskij antropolog Dzhek Vezerford angl Jack Weatherford kazhe sho Dnem Kolumba amerikanci vidznachayut najbilshi hvili genocidu indianciv v istoriyi 24 Vord Cherchill angl Ward Churchill lider Ruhu amerikanskih indianciv Kolorado en ta aktivist vvazhaye sho lyudyam prostishe unikati vidpovidalnosti za vlasni diyi chi diyi yihnih uryadiv shodo korinnih narodiv Ameriki cherez mifiologizaciyu ta svyatkuvannya yevropejskoyi kolonizaciyi Ameriki Dnem Kolumba Vin zaklikav pripiniti vidznachati ce svyato 25 Druga prichina fokusuyetsya na kritici svyatkuvannya sho pov yazano iz samim Hristoforom Kolumbom 2004 roku Kalifornijskij universitet u Los Andzhelesi opublikuvav zbirku dokumentiv chasiv Kolumba Dzheffri Simkoks angl Geoffrey Symcox redaktor proektu zauvazhiv 26 Viddayuchi nalezhne bliskuchomu moryakovi zbirka pokazuye Kolumba bezzhalisnim kar yeristom i samolyubom yakogo nichogo ne spinyalo ni ekspluataciya ni rabstvo ni perekruchuvannya Biblijnih kanoniv shob prosuvati svoyi ambiciyi Bagato z cih nevtishnih dokumentiv buli vidomi protyagom ostannogo storichchya abo j bilshe ale do teper na nih ne zvertali bagato uvagi Te sho Kolumb priviz v Ameriku rabstvo velicheznu ekspluataciyu chi strashni hvorobi ranishe traktuvalisya yak dribnicya yaksho vzagali zadumuvalisya nad cim zvazhayuchi na jogo rol velikogo nosiya civilizaciyi biloyi lyudini do vidstalogo idolopoklonnickogo amerikanskogo kontinentu Ale dlya suchasnih istorikiv cya informaciya ye duzhe vazhliva Ce zminyuye nashu tochku zoru na vsyu spravu Originalnij tekst angl While giving the brilliant mariner his due the collection portrays Columbus as an unrelenting social climber and who stopped at nothing not even exploitation slavery or twisting Biblical scripture to advance his ambitions Many of the unflattering documents have been known for the last century or more but nobody paid much attention to them until recently The fact that Columbus brought slavery enormous exploitation or devastating diseases to the Americas used to be seen as a minor detail if it was recognized at all in light of his role as the great bringer of white man s civilization to the benighted idolatrous American continent But to historians today this information is very important It changes our whole view of the enterprise Ci pershoprichini takozh mozhut poyednuvatisya Zhurnalist ta mediakritik Norman Solomon angl Norman Solomon stverdzhuye sho najvazhlivishim dokumentom dokazom ye bagatotomna Istoriya Indij angl History of the Indies napisana katolickim svyashenikom Bartolome de Las Kasas Ostannij opisav ispanciv yaki ubivali terorizuvali prinizhuvali ta piddavali torturam korinnih zhiteliv sistematichni proyavi nasilstva yakih buli napravleni na te shob v amerikanskih indianciv navit dumki ne z yavilosya sho voni tezh ye lyudmi Vin pisav sho ispanci ne zadumuyuchis rizali amerikanskih indianciv desyatkami vidtinali yim chastini tila shob pereviriti chi gostrij klinok Svyashenik suchasnik tih podij pisav Moyi ochi stali svidkami cih vchinkiv protiprirodnih lyudskij naturi i ya tremchu pishuchi ce 27 Vlitku 1990 roku 350 predstavnikiv grup amerikanskih indianciv z usiyeyi pivkuli zibralisya u Kito Ekvador na pershe Mizhkontinentalne zibrannya korinnih narodiv Ameriki shob mobilizuvati zusillya proti vidznachennya p yatisotrichchya z dnya vidkrittya Ameriki Kolumbom Nastupnogo lita u misti Devis Kaliforniya bilshe sotni korinnih amerikanciv zibralosya na zustrich za rezultatami konferenciyi v Kito Voni progolosili sho 12 zhovtnya 1992 roku ye Mizhnarodnim dnem solidarnosti iz korinnimi narodami Najbilshe ekumenichne utvorennya SShA Nacionalna rada cerkov zaklikala hristiyan ne svyatkuvati p yatsotlittya kazhuchi 28 Te sho uosoblyuye noviznu svobodi nadiyu ta mozhlivist dlya odnih bulo igom degradaciyeyu ta genocidom dlya inshih Originalnij tekst angl What represented newness of freedom hope and opportunity for some was the occasion for oppression degradation and genocide for others Primitki Redaguvati Kubal Timothy 2008 Cultural Movements and Collective Memory Christopher Columbus and the Rewriting of the National Origin Myth New York Palgrave Macmillan Connell William J 2010 What Columbus Day Really Means The American Scholar Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2015 Procitovano 13 zhovtnya 2015 Appelbaum Yoni 8 zhovtnya 2012 How Columbus Day Fell Victim to Its Own Success The Atlantic Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2015 Procitovano 13 zhovtnya 2015 Charles Speroni The Development of the Columbus Day Pageant of San Francisco Western Folklore Vol 7 No 4 Oct 1948 pp 325 335 U S State Department Bureau of International Information Programs a b Sale Kirkpatrick The Conquest of Paradise p359 ISBN 0 333 57479 6 United States House of Representatives 30 kvitnya 1934 36 USC 107 ch 184 48 Stat 657 Text United States Code Office of the Law Revision Counsel Arhiv originalu za zhovten 19 2012 Procitovano 19 zhovtnya 2012 American Memory 6 zhovtnya 2010 Today in History October 12 Today in History Library of Congress National Digital Library Arhiv originalu za zhovten 18 2012 Procitovano 19 zhovtnya 2012 LBJ Signs Bill to Set Up Five 3 Day Holidays Sarasota Herald Tribune via Google News Associated Press 29 chervnya 1968 Arhiv originalu za 18 listopada 2015 Procitovano 13 zhovtnya 2015 Dougherty Conor Reddy Sudeep 10 zhovtnya 2009 Is Columbus Day Sailing Off the Calendar The Wall Street Journal Arhiv originalu za 11 chervnya 2013 Procitovano 13 zhovtnya 2015 sfcolumbusday org sfcolumbusday org Arhiv originalu za veresen 26 2011 Procitovano 12 zhovtnya 2011 Columbus Citizens Foundation Columbuscitizensfd org Arhiv originalu za 28 sichnya 2011 Procitovano 12 zhovtnya 2011 Manhattan Style The Annual Columbus Day Parade Manhattanstyle com Arhiv originalu za 21 sichnya 2012 Procitovano 12 zhovtnya 2011 PR Newswire Performers Bands and Red White and Green on Fifth Avenue in NYC Columbus Day Parade New York Prnewswire com Arhiv originalu za 10 bereznya 2012 Procitovano 12 zhovtnya 2011 a b Prakke L C A J M Kortmann J C E van den Brandhof 2004 Constitutional Law of 15 EU Member States Kluwer s 748 ISBN 90 13 01255 8 Procitovano 30 veresnya 2009 Molina A de Cienfuegos Ignacio Martinez Barcena Jorge Fuller Linda K Ed 2004 Spain National Days throughout the History and the Geography of Spain National Days National Ways Historical Political and Religious Celebrations around the World 253 ISBN 978 0 275 97270 7 Procitovano 30 veresnya 2009 Governo Italiano Dipartimento per il Cerimoniale dello Stato Governo it 23 listopada 2012 Arhiv originalu za 22 travnya 2013 Procitovano 30 sichnya 2015 San Pedro to celebrate Belize s rich culture on Pan American Day The San Pedro Sun 7 zhovtnya 2013 Arhiv originalu za 20 grudnya 2013 Procitovano 8 zhovtnya 2013 Holidays Act Chapter 289 PDF Laws of Belize Government of Belize 2000 Arhiv originalu za 23 veresnya 2015 Procitovano 8 zhovtnya 2013 Ley del dia de las Culturas PDF Spanish Mep go cr Arhiv originalu za 15 kvitnya 2012 Procitovano 13 zhovtnya 2015 Kubap Timothy 2008 Cultural movements and collective memory Christopher Columbus and the rewriting of the national origin myth Macmillan s 33 36 ISBN 978 1 4039 7577 5 Indigenous People s Opposition to Celebration and Glorification of Colonial Pirate Christopher Columbus Arhiv originalu za 21 veresnya 2016 Procitovano 13 zhovtnya 2015 History com Columbus Day Alternatives Arhiv originalu za 30 veresnya 2012 Procitovano 13 zhovtnya 2015 Blackfoot Physics A Journey Into The Native American Universe by F David Peat Weiser 2005 ISBN 1 57863 371 0 pg 310 Jack Weatherford Examining the reputation of Christopher Columbus Arhivovano 20 zhovtnya 2016 u Wayback Machine The Columbian Question A Call for a Plebiscite on Columbus Day angl lakefronthistorian com Arhiv originalu za 1 serpnya 2015 Procitovano 13 zhovtnya 2015 UC Newsroom 13 zhovtnya 2015 Repertorium Columbianum makes landfall Arhiv originalu za 12 grudnya 2012 Procitovano 13 zhovtnya 2015 Solomon Norman October 1995 Columbus Day A Clash of Myth and History Media Beat Arhiv originalu za 25 zhovtnya 2009 Procitovano 13 zhovtnya 2015 A Faithful Response to the 500th Anniversary of the Arrival of Christopher Columbus in A Resolution of the National Council of the Churches of Christ in the USA paragraph 1 Div takozh RedaguvatiDen korinnih amerikanciv Den korinnih narodiv Mizhnarodnij den korinnih narodiv svituPosilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Den KolumbaU SShA vidznachili Den Kolumba U SShA vidznachayut Den Kolumba Arhivovano 14 lipnya 2015 u Wayback Machine Berkeley s Indigenous Peoples Day Arhivovano 9 zhovtnya 2015 u Wayback Machine History of the annual celebration pow wow and Native American market angl Today in History October 12 Arhivovano 19 zhovtnya 2012 u WebCite An article about Columbus Day at The Library of Congress angl Transform Columbus Day Alliance Denver based organization with background on opposition to Columbus Day angl Columbus Day Celebrates Western Culture Frontpagemag com angl Ce nezavershena stattya z istoriyi SShA Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Den Kolumba amp oldid 38078538