Лужицькі мови — дві мови західньослов'янської гілки індоєвропейських мов. Вони дві — одні з небагатьох, які досить добре зберегли двоїну, окрім однини та множини.
Історія Редагувати
Верхньолужицька Редагувати
Іменник Редагувати
В іменниках верхньолужицької мови закінчення чоловічого роду в називному-знахідному відмінку двоїни відрізняються від закінчень іменників жіночого й середнього роду. Ба більше, залежно від того, що саме позначають іменники чоловічого роду в знахідному відмінку (істоту чи неістоту), вони мають закінчення. Одначе в іменників, що позначають парні предмети, інколи замість двоїни може вживатися множина: nohi замість noze («ноги» замість «нозі»), ruki замість ruce («руки» замість «руці»). Перед закінченням -e в називному-знахідному відмінку в іменників жіночого і середнього роду відбувається чергування твердого приголосного основи з м'яким, а також чергування d — dź, t — ć, ł — l, h — z, ch — š, k — c, g — z. Після м'яких приголосних в називному і знахідному відмінках відбувається чергування a — e. Іменники середнього і жіночого роду з основою на z, c, s у називному-знахідному відмінку мають закінчення -у. У називному-знахідному відмінку іменники stwa і hra мають закінчення -ě. Форми називного-знахідного відмінку іменників wucho («вухо») і woko («око»): wuši і woči (вуші та очі/вічі). Прикметно, що в давальному-орудному відмінку (до якого ще й додався місцевий) немає давнього закінчення на -ма.
Приклади відмінювання іменників: nanaj («два батька»), mužej («дві людини»), psykaj («два пса») і ježej («два їжака»), žonje («дві дружини», «дві жінки»), mori(«два моря»), а також дві особливі парадигми для іменників: predsydaj («обидва голови») та ćěslej («обидва тесляра»).:
| Відмінок | Чоловічий рід | Жіночій рід | Середній рід | Відмінок | predsydaj | ćěslej | |||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Називний | nanaj | mužej | psykaj | ježej | žonje | mori | Називний | predsydaj | ćěslej |
| Родовий | nanow | mužow | psykow | ježow | žonow | morjow | Родовий Знахідний | predsydow | ćěslow |
| Знахідний | psykaj | ježej | žonje | mori | |||||
| Давальний Орудний Місцевий | nanomaj | mužomaj | psykomaj | ježomaj | žonomaj | morjomaj | Давальний Орудний Місцевий | predsydomaj | ćěslomaj |
Займенник Редагувати
| Особа | Називний | Родовий | Знахідний | Давальний-Орудний-Місцевий | |
|---|---|---|---|---|---|
| 1 | ми двоє | mój | naju | namaj | |
| 2 | ви двоє | wój | waju | wamaj | |
| 3 | вони двоє | wonaj / wonej | jeju, njeju | jeju / njeju jej / njej | jimaj / nimaj |
Прикметник Редагувати
Нижче наведено приклади відмінювання прикметників для tuni (дешевий) та mały (маленький):
| Відмінок | Дешевий | Маленький |
|---|---|---|
| Називний | tunjej | małej, małaj |
| Родовий Знахідний | tunjeju tunjej, tunjeju | małeju małej, małeju |
| Давальний Орудний Місцевий | tunimaj | małymaj |
Треба зазначити, що у двоїні форма знахідного відмінка збігається з формою родового в разі, якщо прикметник узгоджується з іменником у чоловічому роді.
Числівник Редагувати
| Відмінок | Два | |
|---|---|---|
| Чоловічий рід | Жіночій та середній рід | |
| Називний | dwajo / dwaj | dwě |
| Родовий | dwejoch | dweju |
| Давальний | dwejom | dwěmaj |
| Знахідний | dweju (dwejoch) / dweju | dwě |
| Орудний | dwejomi | dwěmaj |
| Місцевий | dwejoch | dwěma |
Дієслово Редагувати
Теперішній час
Нижче нведено приклади відмінювання у двоїні слів njesć (нести), warić (варити) і dźěłać (робити):
| Особа | Нести | Варити | Робити |
|---|---|---|---|
| 1 | njesemoj | warimoj | dźěłamoj |
| 2 | njesetaj/-tej | waritaj/-tej | dźěłataj/-tej |
| 3 |
Минулий час
| Особа | Робити |
|---|---|
| 1 | smój dźěłałoj |
| 2 | staj/stej dźěłałoj |
| 3 |
Давноминулий час
| Особа | Робити |
|---|---|
| 1 | běchmoj dźěłałoj |
| 2 | běštaj/štej dźěłałoj |
| 3 |
Синтетичний претерит
| Особа | Вивчати | Вивчити |
|---|---|---|
| 1 | wuknjechmoj | nawuknychmoj |
| 2 | wuknještaj/-štej | nawuknyštaj/-štej |
| 3 |
Умовний спосіб
Форми умовного способу також збігаються з формами інтеративного претерита.
| Особа | Робити |
|---|---|
| 1 | bychmoj dźěłałoj |
| 2 | byštaj/štej dźěłałoj |
| 3 |
Майбутній час
| Особа | Пити |
|---|---|
| 1 | budźemoj pić |
| 2 | budźetaj/budźetej pić |
| 3 |
Наказовий спосіб
| Особа | Узяти |
|---|---|
| 1 | wozmimoj |
| 2 | wozmitaj/-tej |
Пасивний стан
| Особа | Запросити |
|---|---|
| 1 | buchmoj přeprošenaj |
| 2 | buštaj/štej přeprošenaj/-ej |
| 3 |
Нижньолужицька Редагувати
Іменник Редагувати
У двоїні в іменників істот форма знахідного відмінка збігається з формою родового. Зараз до давального-орудного відмінку у формі двоїні належить іще й місцевий відмінок, який отримав закінченя на -ma. Нижче наведено відмінювання неістот:
| Відмінок | Голова | Дорога | Земля | Душа | Кість | Слово | Сонце | Теля | Ім'я | Хліб | Кінець | Живіт | Коваль |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Н. З. | głowje | droze | zemi | dušy | kosći | słowje | słyńcy | śeleśi | mjeni | klěba | końca | brjucha | kowala |
| Р. | głowowu | drogowu | zemjowu | dušowu | kosćowu | słowowu | słyńcowu | śeleśowu | mjenjowu | klěbowu | końcowu | brjuchowu | kowalowu |
| Д.-О. і М. | głowoma | drogoma | zemjoma | dušoma | kosćoma | słowoma | słyńcoma | śeleśoma | mjenjoma | klěboma | końcoma | brjuchoma | kowaloma |
Займенник Редагувати
| Особа | Називний | Родовий | Знахідний | Давальний-Орудний-Місцевий | |
|---|---|---|---|---|---|
| 1 | ми двоє | mej | naju | naju | nama |
| 2 | ви двоє | wej | waju | waju | wama |
| 3 | вони двоє | wonej | jeju / njeju | jeju / njeju (іст.) jej / njej (неіст.) | jima / nima |
Прикметник Редагувати
Злиття місцевого відмінка з дав.-орудним стосується і прикметників. Далі наведено відмінювання для м'якої (drogi) та твердої (dobry) групи:
| Відмінок | Добрий | Дорогий |
|---|---|---|
| Називний | dobrej | drogej |
| Родовий | dobreju | drogeju |
| Знахідний | dobreju (іст.) dobrej (неіст.) | drogeju (іст.) drogej (неіст.) |
| Д.-О. і М. | dobryma | drogima |
Числівник Редагувати
| Відмінок | Чоловічий рід | Жіночій та середній рід | |
|---|---|---|---|
| Називний | dwa | dwě | |
| Родовий | dwejoch | dweju | |
| Давальний | dwejom | dwěma | |
| Знахідний | неіст. | dwa | dwě |
| іст. | dweju | ||
| Орудний Місцевий | dwěma |
Дієслово Редагувати
Теперішній час
| Особа | Вивчати | Учити | Пити | Кульгати | Брати | Сипати | Нести | Сидіти | Робити | Стояти | Бути | Знати | Їсти | Мати | Хотіти | Їхати | Іти |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | studujomej | wuknjomej | pijomej | chromjejomej | bjerjomej | sypjomej | njasomej | sejźimej | źěłamej | stojmej | smej | wěmej | jěmej | mamej | comej | jěźomej | źomej |
| 2 | studujotej | wuknjotej | pijotej | chromjejotej | bjerjotej | sypjotej | njasotej | sejźitej | źěłatej | stojtej | stej | wěstej | jěstej | matej | cotej | jěźotej | źotej |
| 3 |
Минулий час утворюється таким чином: його форми складаються з дієприкметника і допоміжного дієслова byś у формі теперішнього часу. Відмінювання дієслова piś («пити») у минулому часі:
| Особа | Пити |
|---|---|
| 1 | smej piłej |
| 2 | stej piłej |
| 3 |
Імперфект
| Особа | Купувати | Бити | Брати | Бути |
|---|---|---|---|---|
| 1 | kupowachmej | bijachmej | bjerjechmej | běchmej |
| 2 | kupowaštej | bijaštej | bjerještej | běštej |
| 3 |
Аорист
| Особа | Розбити | Вибрати |
|---|---|---|
| 1 | rozbichmej | wubrachmej |
| 2 | rozbištej | wubraštej |
| 3 |
Майбутній час
| Особа | Писати | Іти | Мати |
|---|---|---|---|
| 1 | buźomej pisaś | pojźomej | změjomej |
| 2 | buźotej pisaś | pojźotej | změjotej |
| 3 |