www.wikidata.uk-ua.nina.az

Дванадцять шляхетних родів Хорватії лат nobiles duodecim generationum regni Croatie 1 також відомий як дванадцять знатни

Дванадцять шляхетних родів Хорватії

Дванадцять шляхетних родів Хорватії (лат. nobiles duodecim generationum regni Croatie), також відомий як дванадцять знатних кланів Хорватії, був середньовічним інститутом шляхетства, союзом або вузькою знатною спільнотою в Королівстві Хорватія, який можна простежити принаймні до XIV століття, тоді як перша згадка про установу була в документі Pacta conventa, який, імовірно, є пізнішою копією оригіналу з 1102 року. Незалежно від можливих попередніх згадок, перша згадка, яку можна перевірити, датується 1350 роком, тоді як остання з 1459 р. Вважається, що за соціально-економічною владою воно складалося з нижчого та середнього шляхетства, яке мало привілей утримувати та користуватися спадщиною, звільняти від податків та обмежувати військові обов'язки перед королем. Дванадцять родів: Чудомирич, Гусич, Качич, Кукар, Ямомет, Ласнічич, Лапчан і Каринян, Могорович, Полетчич, Сначич, Шубич і Тугомирич.

Історія ред.

За переказами після смерті хорватських королів Дмитара Звонимира в 1089 році та Петара Свачича в 1097 році, дванадцять шляхтичів (XII nobile sapienciores або старші жупани) як представники дванадцяти племен Хорватії (de XII tribus Chroatie) зустрілися з королем Угорщини Коломаном, щоб підписати договір Pacta conventa і укласти персональну унію з Угорщиною. Документ гарантував, що вони збережуть свої володіння та майно без перешкод, згадані родини будуть звільнені від податків або данини королю, з обмеженою військовою службою, які були зобов'язані відповісти на заклик короля, якщо хтось нападе на його кордони, і відправити на принаймні десятьох озброєних вершників на війну до річки Драва (північний кордон Хорватії з Угорщиною) за власний рахунок, а далі їх утримання брав на себе угорський король. Хоча автентичність документа вважається підробкою кінця XIV століття, звільнення від податків і спадкове володіння землею феодалів, хорватська політична автономія та інші вказують на те, що під час коронації Коломана мала місце певна взаємна угода. у 1102 р. шляхтичі, які, як повідомляється, підписали договір: Юрай Качич, Угрін Кукар, Мрмоня Шубич, Прибислав Чудомирич, Юрай Сначич, Петар Мурич (або Могорович), Павао Гусич, Мартін Кариньян і Лапчан, Прібіслав Полетчич (або Палетчич), Обрад Лачничич (або Ласничич), Іван Ямомет, Миронєг Тугомир(ić).

Далі, непрямою згадкою буде хартія 1273 року короля Угорщини Ладислава IV, яка надала племені гламочан той самий статус, що й у «справжніх, перших та природніх шляхтичів Королівства Хорватії». У документі бана Хорватії Младена II Шубича з Брибира 1318 року, коли виникла сварка між сім'єю Драганіч, яка емігрувала до Задара, і тими, хто залишився в однойменному селі Драганич, згадується numero duodenario. Історик Фердо Шишич вважав, що це число пов'язане з дванадцятьма племенами, але, швидше за все, це було помилкове тлумачення, оскільки це число зазвичай використовувалося в судових суперечках.

У Супетарському картулярії, який містить інформацію до ХІІ століття, але конкретні записи про банів і жупанів датуються принаймні серединою або кінцем XIV століття. Там згадується, що в Королівстві Хорватів існувало сім банів (Хорватії, Боснії, Славонії, Пожеги, Подравини, Албанії, Срієму), які обиралися шістьма з дванадцяти хорватських шляхетних племен (зокрема Качич, Кукар, Сначич, Чудомирич, Могоровичі Шубич), тоді як інші шість знатних племен походять з комітатів (жупани в жупі). Бани обирали короля в королівстві, якщо король не залишив спадкоємця чоловічої статі. Заборони, які, можливо, можуть бути транскрибовані, це Стефанус Кукар, Саруба Кудомиріг, Квіріка, Петар Могоріг, Кациг, Маріан Кациг, Слауаз Кукар за часів короля Презіміра з племені Кукар, тоді як за часів короля Дмитара Звонимира був Петрусь Сна(цич). Вважається, що на кількість семи банів семи Бановини вплинули сучасні знання письменника про сім шляхтичів, які обирають німецького короля, а також традиція про сім братів і сестер у Про управління імперією Костянтина VII та сім tribus nobilium в «Historia Salonitana» Фоми Архідиякона. Држислав Швоб (1956) вважав, що метою документа було показати нелегітимність угорського панування над Королівством Хорватія, оскільки хорватський король не мав нащадків і бани мали обрати нового короля, а це суперечить Pacta Conventa, яка не була підписана банами, також була складена Церквою Спліту від імені Хрвоє Вукчича Хрватинича, щоб знехтувати претензіями Угорщини на Королівство Боснія, яке розвинулося з Боснійського банату.

Перша згадка про duodecim generationes Croatorum, яку можна перевірити, датується 1350/51 рр. з указу бана Хорватії Стефана I Лакфі шляхетській родині Віревичів, яка прибула на хорватські шляхетські збори (Сабор) у Подбріжані, частині колишньої Луцької жупанії. Сім'я стверджувала, що є шляхтичами, і, ймовірно, хотіла стати частиною альянсу. Сабор зазначив, що вони не були частиною дванадцяти знатних племен, хоча мали з ними материнські зв'язки, через що були знатними. Джерело важливе, оскільки воно показує, що шляхетство поділялося на звичайних «шляхтичів» і «магнатів».

Термін «шляхта дванадцяти племен Хорватського королівства» (nobiles duodecim generationum regni Croatie) також можна знайти в декреті від 1360 року, коли шляхтичі з Цетини, Іван і Лацко, сини Тврдоя, і Твртко, син Юрая Грубича, у місті Задарі перед боснійською королевою Єлизаветою звинуватили Івана Нелипчича у депортації, запереченні їхніх шляхетських прав, які були такими ж, як у дванадцяти шляхетних племен, і спадщини. Нелипчич тримав їх у в'язниці за те, що не платили податків і не проходили військову службу. Королівський суд дійшов висновку, щошляхтичі не походили з дванадцяти знатних племен, але всі вони визнавали свій шляхетський статус. Умови спадщини, податку та військової служби безпосередньо пов'язані з пунктами Pacta conventa, що робить його датування тим самим століттям.

Іншим можливим опосередкованим відображенням статусу є документ угорського короля Людовика I у 1360/61 р. про звільнення від податків деяких шляхтичів із міста Задар; і в 1370 році, коли Філіп Франьїна з гілки Ноздронья племені Драганича також із Задара, який отримав привілеї, подібні до привілеїв nobiles regni Croacie duodecim generacionum. У 1400 році боснійський король Стефан Остоя Котроманич віддав усі землі жупи та місто Хлівно Хрвоє Вукчичу Хрватиничу та його синові Балші. Для того, щоб точно знати, які території були під королівською владою короля Людовіка I до 1370 року, було зібрано дванадцять шляхтичів з Хлівна. Історик Міхо Барада пов'язав його з установою, тоді як Нада Клаїч розглядала його як місцеву спадкову племінну організацію з громадською функцією. Востаннє союз дванадцяти племен згадувався в 1459 році, коли підбан Миховіл Живкович і судді з Кніна дали пояснення князю із Задара щодо успадкування землі серед знаті.

Функція ред.

Історик Фердо Шишич у 1925 році стверджував, що хорватське шляхетство в середні віки поділялося на вищу (бани, жупани та придворні шляхтичі коміти) і нижчу знать. Першу формували найвидатніші племена та їх рід, гілки родів, деякі з яких зуміли досягти навіть магнатського стану. Ядро обох, особливо вищих, становлять дванадцять шляхетних племен. Відповідно до схеми розвитку шляхетства Шишича, з VII до ХІ століття була стара знать, у ХІІ і ХІІІ століттях був сформований список знатних племен, тоді як у XIV і XV століттях дванадцять знатних племен стали згадуватися як повна установа. Однак такий статичний і лінійний розвиток не викликає довіри, розглядається як спроба підтримати Pacta conventa та бути підтриманим. Мілан Шуффлай підтримував існування старої знаті, з якої розвинувся альянс дванадцяти шляхетних племен, але родинні гілки піднялися до влади, будучи союзниками династії Арпадів та угорського феодалізму, що робило їх загрозою для власних та інших шляхетних племен. Він вважав, що первинним завданням цієї інституції був захист прав нижчого щляхетства від нападів і поганого поводження з боку великих феодальних сімей, які почали формуватися. Тим часом, коли Людовик I Угорський (1342—1382) розгромив владу династичної знаті та відновив королівську владу, запровадивши угорську правову систему, представники нижчої знаті виступили за права Хорватії (consuetudinis Croatorum). Людмил Гауптман і Міхо Барада зазначали, що шляхетський статус був пов'язаний із землеволодінням, а nobilis у документах було почесним знаменником для видатної особи, а не доказом станово-організованого шляхетства.

Нада Клаїч, яка відкидала Pacta conventa як повну підробку, стверджувала, що племена, які мали цю інституцію та підробки, хотіли «мати правову базу, щоб стверджувати свою владу над іншими в Хорватії», і що Людовик I прийняв або уклав союз для полегшення встановлення його влади, тобто деякі були звільнені від сплати податків. Вона також стверджувала, що не всі гілки родини були частиною альянсу дванадцяти племен, зокрема ті, які не належали до нижчої знаті, як-от гілка Шубичив з Брибира, Качичі з Омиша, Гусичі з Крбави, Тугомиричі з Крка та ін. Однак такий наратив класового конфлікту між вищим і нижчим шляхетством також пов'язаний з ідеологічною перспективою 1950-х років. Вона зазначила, що шляхетський статус був пов'язаний із звільненням від податків, як, наприклад, у випадку 1248 року з острова Крк, коли згадувалися деякі шляхтичі з племен Доганичів, Субиничів, Тугоморичів і Зудиничів, а також Сеньський статут від 1388 р. і до військової служби, що нагадує про привілеї шляхтичам із Крка 1193 та 1251 рр. і, можливо, про Золоту буллу 1242 р.

Порівняно з історіографічними думками до 1950-х років, Томіслав Раукар у своєму аналізі джерел у 2002 році дійшов висновку, що між ХІІ і XV століттями в Хорватії шляхетство було диверсифіковане між нижчим шляхетством, поділеним між загальною знаттю та дванадцятьма шляхетними племенами, з яких вийшли вищі шляхетні магнати. За словами Раукара, джерела ХІІ століття не показують кастову шляхетну організацію. Указ Младена II Шубича 1322 року, в якому згадуються особи з племен Пркаль, Ямомет і Біліньян без титулу nobiles, а також з титулом nobiles Шубичі з Брибира та Мадія де Варікасіс із Задарського патриціату; 1358 р. указ бана Хорватії Івана Чуза, за яким були повернуті землі знатному племені Пркаль, відібрані князем Гргуром з Крбави; Указ Сабору в Ніні 1396 р., який звільнив їх від сплати податків, встановлених королем Боснії Твртко I, також заявивши, що вони «справжні шляхтичі з давнини», що буде підтверджено в 1412 р. Сигізмундом, імператором Священної Римської імперії; вказують на те, що статус нижчого шляхетства не був сформований раніше 1322 року, і для цього потрібно, щоб між племінною та королівською владою не було феодальної чи магнатської влади. Здавалося б, що дванадцять племен могли мати лише територію, на якій була влада короля, і тому племена в Крбава-Задарі отримали привілейований статус, а племена в Цетіні — ні. Однак немає жодного документа, у якому одне з дванадцяти знатних племен потребувало допомоги королівської влади для підтвердження шляхетський привілеїв, що вказувало б на їх визнання.

Дванадцять колін ред.

Племена та їхні території були розташовані до річки Купа на півночі, на заході вздовж гори Гвозд до затоки Кварнер, прямуючи на південь до річки Цетіна, за винятком родини Качич, яка йшла до річки Неретва, і на схід-північ углиб країни до річки Уна. Клаїч вважав, що всі родини походять із колишньої Луцької жупанії, з якою оскаржували свою легітимність представництва всієї Хорватії, але Гауптманн і Йосип Лучич виступили проти таких претензій, оскільки немає жодних доказів про зв'язок жупанії та кількох родин. Раукар, посилаючись на Бараду та Клаїча, також вважав, що широка територія Задар- Біоград-на-Мору та Лучка жупанія (з центром у фортеці Островиця та розташована в XIV столітті між Ліцькою жупанією на північному заході, Кнінською на північному сході, Дрідською і Приморська на півдні) були місцем походження племен. Іван Майнарич зазначив, що плем'я Могорович, Сначич, Тугомирич, Гусич, Лапчан і Полетчич не підтримують такий ексклюзивний зв'язок із Луцькою жупанією, і що до сьогодні локалізація не була вирішена. За Раукаром, уже з другої половини ХІІ століття вони почали переселятися в сусідні області та міста, особливо місто Задар. У першій половині ХІІІ століття деякі члени племен втратили статус і стали кріпаками задарських монастирів, тоді як у першій половині XV століття родини Каріньян, Могорович і Шубич-Маркович продали частину своєї спадщини маєтків громадянам Задара. Вважається, що обітницькою церквою та святим покровителем, подібним до Слави, у племен Могоровичів, Качичів і Лапчан був Святий Іван, тоді як у Шубичів був Святий Георгій. У резиденції племені Джамомет також була церква Св. Георгія.

  1. Чудомиричі
  2. Гусичі
  3. Качичі
  4. Кукарі (рід)
  5. Ямомети
  6. Ласнічичі
  7. Лапчани і Кариняни
  8. Могоровичі
  9. Полетчичі
  10. Сначичі
  11. Шубичі
  12. Тугомиричі

Див. також ред.

  • Хорватська шляхта
  • Список шляхетських родин Хорватії

Анотації ред.

Список літератури ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Raukar, 2002, с. 28.
  2. Fine, 2010, с. 67.
  3. Majnarić, 2008, с. 5.
  4. Fine, 2010, с. 67–70.
  5. ↑ Raukar, 2002, с. 33–34.
  6. ↑ Raukar, 2002, с. 50.
  7. Majnarić, 2008, с. 6.
  8. Majnarić, 2008, с. 7.
  9. Smiljanić, 2007, с. 39.
  10. Raukar, 2002, с. 35.
  11. Fine, 2010, с. 70–71.
  12. Raukar, 2002, с. 48–50, 56–57.
  13. Sedlar, Jean W. (2013). East Central Europe in the Middle Ages, 1000-1500. University of Washington Press. с. 63–64. ISBN 978-0-295-80064-6. 
  14. Šimunović, Petar; Maletić, Franjo (2008). Hrvatski prezimenik. Golden marketing-Tehnička knjiga. с. 13. ISBN 978-953-212-347-0. 
  15. Klaić, 1897, с. 72–85.
  16. Pavičić, 1962, с. 65, 77, 80, 97, 107, 290.
  17. Antoljak, 1962.
  18. According to Vjekoslav Klaić, Stjepan Pavičić, and Stjepan Antoljak other Croatian medieval tribes were Stupić, Kršelac, Humljan, Nebljuh, Lagodušić, Virević, Hlivnjan or Čubranić, Bučić, Unačac or Unčan, Kremeničan, Limiš, Tišemir, Dživić, Slavogostić, Hotučan, Vuković, Dabran, Zagorac, Doljan, Prkalj (Perkal), Kolunić, Cvjetnić, Mekinjan, Bobinac, Zunković, Zmana or Zmina, Vukomanić, Vrbašić, Viktorić, Ugrinić, Ueglac, Tiskovac, Strmičan, Runjevac (Rugneuac), Ramljan, Plusarić, Pribudić, Osnac, Murić, Kupinić, Krivošić, Kamenjan, Dlamozan or Glamočan, Draganić, Dravilcin, Cotugno, Chupinich, Cerenčan, Bradić, Babonožić, Dražuljan and possibly Criscelzo, Doganić, Suczunuy, Zudinić, Adrianik, Budimiriz, Couaciz, Scemesceuich, Srenan, and Tugaran or Tugarin among many others.
  19. Raukar, 2002, с. 27.
  20. ↑ Klaić, 1956, с. 90.
  21. Švob, 1956, с. 105–110.
  22. Švob, 1956, с. 103.
  23. Fine, 2010, с. 68–69.
  24. ↑ Švob, 1956, с. 107.
  25. Švob, 1956, с. 104, 111.
  26. Švob, 1956, с. 112–115.
  27. Majnarić, 2014, с. 266–268.
  28. Klaić, 1956, с. 93.
  29. Raukar, 2002, с. 34–35.
  30. Raukar, 2002, с. 31, 40, 47.
  31. Majnarić, 2014, с. 257.
  32. Majnarić, 2014, с. 258.
  33. ↑ Raukar, 2002, с. 26.
  34. ↑ Raukar, 2002, с. 29.
  35. Raukar, 2002, с. 29–31.
  36. ↑ Fine, 2010, с. 71.
  37. Raukar, 2002, с. 29–32.
  38. Klaić, 1956, с. 98.
  39. Raukar, 2002, с. 32.
  40. Majnarić, 2008, с. 12.
  41. Klaić, 1956, с. 94–95.
  42. Klaić, 1956, с. 96–97.
  43. Raukar, 2002, с. 36–37.
  44. Raukar, 2002, с. 37–40.
  45. Raukar, 2002, с. 44–48.
  46. Raukar, 2002, с. 48.
  47. Fine, 2010, с. 67–68.
  48. Klaić, 1956, с. 97–98.
  49. Majnarić, 2010, с. 338.
  50. Croatian Encyclopaedia (2011). Lučka županija (Croatian). 
  51. ↑ Raukar, 2002, с. 42–43.
  52. Majnarić, 2014, с. 268–269.
  53. Raukar, 2002, с. 43.
  54. Pavičić, 1962, с. 34.
  55. Jurlina, Petra (2013). Bukovica and Ravni kotari: cultural heritage guide. Zagreb: University of Zagreb. с. 42. ISBN 978-953-6002-71-9. 

Джерела ред.

  • Klaić, Nada (1959). Postanak plemstva dvanaestero plemena kraljevine Hrvatske. Historijski zbornik (Croatian) (Zagreb: Povijesno društvo Hrvatske). XI–XII: 121–163. 
  • Klaić, Nada (1960). O. Mandić "Pacta Conventa i Dvanaest Hrvatskih Bratstava" (Diskusija). Historijski zbornik (Croatian) (Zagreb: Povijesno društvo Hrvatske) XIII: 303–318. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Dvanadcyat shlyahetnih rodiv Horvatiyi lat nobiles duodecim generationum regni Croatie 1 takozh vidomij yak dvanadcyat znatnih klaniv Horvatiyi 2 buv serednovichnim institutom shlyahetstva 3 soyuzom abo vuzkoyu znatnoyu spilnotoyu v Korolivstvi Horvatiya yakij mozhna prostezhiti prinajmni do XIV stolittya todi yak persha zgadka pro ustanovu bula v dokumenti Pacta conventa yakij imovirno ye piznishoyu kopiyeyu originalu z 1102 roku 4 Nezalezhno vid mozhlivih poperednih zgadok persha zgadka yaku mozhna pereviriti datuyetsya 1350 rokom 5 todi yak ostannya z 1459 r 6 Vvazhayetsya sho za socialno ekonomichnoyu vladoyu vono skladalosya z nizhchogo ta serednogo shlyahetstva 7 yake malo privilej utrimuvati ta koristuvatisya spadshinoyu zvilnyati vid podatkiv ta obmezhuvati vijskovi obov yazki pered korolem Dvanadcyat rodiv Chudomirich Gusich Kachich Kukar Yamomet Lasnichich Lapchan i Karinyan Mogorovich Poletchich Snachich Shubich i Tugomirich 8 Zmist 1 Istoriya 2 Funkciya 3 Dvanadcyat kolin 4 Div takozh 5 Anotaciyi 6 Spisok literaturi 6 1 Primitki 6 2 DzherelaIstoriya red Za perekazami pislya smerti horvatskih koroliv Dmitara Zvonimira v 1089 roci ta Petara Svachicha v 1097 roci dvanadcyat shlyahtichiv XII nobile sapienciores abo starshi zhupani 9 yak predstavniki dvanadcyati plemen Horvatiyi de XII tribus Chroatie zustrilisya z korolem Ugorshini Kolomanom shob pidpisati dogovir Pacta conventa i uklasti personalnu uniyu z Ugorshinoyu Dokument garantuvav sho voni zberezhut svoyi volodinnya ta majno bez pereshkod zgadani rodini budut zvilneni vid podatkiv abo danini korolyu z obmezhenoyu vijskovoyu sluzhboyu yaki buli zobov yazani vidpovisti na zaklik korolya yaksho htos napade na jogo kordoni i vidpraviti na prinajmni desyatoh ozbroyenih vershnikiv na vijnu do richki Drava pivnichnij kordon Horvatiyi z Ugorshinoyu za vlasnij rahunok a dali yih utrimannya brav na sebe ugorskij korol 10 Hocha avtentichnist dokumenta vvazhayetsya pidrobkoyu kincya XIV stolittya zvilnennya vid podatkiv i spadkove volodinnya zemleyu feodaliv horvatska politichna avtonomiya ta inshi vkazuyut na te sho pid chas koronaciyi Kolomana mala misce pevna vzayemna ugoda u 1102 r 11 12 13 shlyahtichi yaki yak povidomlyayetsya pidpisali dogovir Yuraj Kachich Ugrin Kukar Mrmonya Shubich Pribislav Chudomirich Yuraj Snachich Petar Murich abo Mogorovich Pavao Gusich Martin Karinyan i Lapchan Pribislav Poletchich abo Paletchich Obrad Lachnichich abo Lasnichich Ivan Yamomet Mironyeg Tugomir ic 14 Dali nepryamoyu zgadkoyu bude hartiya 1273 roku korolya Ugorshini Ladislava IV yaka nadala plemeni glamochan 18 toj samij status sho j u spravzhnih pershih ta prirodnih shlyahtichiv Korolivstva Horvatiyi 19 U dokumenti bana Horvatiyi Mladena II Shubicha z Bribira 1318 roku koli vinikla svarka mizh sim yeyu Draganich yaka emigruvala do Zadara i timi hto zalishivsya v odnojmennomu seli Draganich zgaduyetsya numero duodenario Istorik Ferdo Shishich vvazhav sho ce chislo pov yazane z dvanadcyatma plemenami ale shvidshe za vse ce bulo pomilkove tlumachennya oskilki ce chislo zazvichaj vikoristovuvalosya v sudovih superechkah 20 U Supetarskomu kartulyariyi yakij mistit informaciyu do HII stolittya ale konkretni zapisi pro baniv i zhupaniv datuyutsya prinajmni seredinoyu abo kincem XIV stolittya 21 Tam zgaduyetsya sho v Korolivstvi Horvativ isnuvalo sim baniv Horvatiyi Bosniyi Slavoniyi Pozhegi Podravini Albaniyi Sriyemu yaki obiralisya shistma z dvanadcyati horvatskih shlyahetnih plemen zokrema Kachich Kukar Snachich Chudomirich Mogorovichi Shubich todi yak inshi shist znatnih plemen pohodyat z komitativ zhupani v zhupi 22 23 Bani obirali korolya v korolivstvi yaksho korol ne zalishiv spadkoyemcya cholovichoyi stati 24 Zaboroni yaki mozhlivo mozhut buti transkribovani ce Stefanus Kukar Saruba Kudomirig Kvirika Petar Mogorig Kacig Marian Kacig Slauaz Kukar za chasiv korolya Prezimira z plemeni Kukar todi yak za chasiv korolya Dmitara Zvonimira buv Petrus Sna cich 25 Vvazhayetsya sho na kilkist semi baniv semi Banovini vplinuli suchasni znannya pismennika pro sim shlyahtichiv yaki obirayut nimeckogo korolya a takozh tradiciya pro sim brativ i sester u Pro upravlinnya imperiyeyu Kostyantina VII ta sim tribus nobilium v Historia Salonitana Fomi Arhidiyakona 24 Drzhislav Shvob 1956 vvazhav sho metoyu dokumenta bulo pokazati nelegitimnist ugorskogo panuvannya nad Korolivstvom Horvatiya oskilki horvatskij korol ne mav nashadkiv i bani mali obrati novogo korolya a ce superechit Pacta Conventa yaka ne bula pidpisana banami takozh bula skladena Cerkvoyu Splitu vid imeni Hrvoye Vukchicha Hrvatinicha shob znehtuvati pretenziyami Ugorshini na Korolivstvo Bosniya yake rozvinulosya z Bosnijskogo banatu 26 Persha zgadka pro duodecim generationes Croatorum yaku mozhna pereviriti datuyetsya 1350 51 rr z ukazu bana Horvatiyi Stefana I Lakfi shlyahetskij rodini Virevichiv yaka pribula na horvatski shlyahetski zbori Sabor u Podbrizhani chastini kolishnoyi Luckoyi zhupaniyi Sim ya stverdzhuvala sho ye shlyahtichami i jmovirno hotila stati chastinoyu alyansu 27 Sabor zaznachiv sho voni ne buli chastinoyu dvanadcyati znatnih plemen hocha mali z nimi materinski zv yazki cherez sho buli znatnimi Dzherelo vazhlive oskilki vono pokazuye sho shlyahetstvo podilyalosya na zvichajnih shlyahtichiv i magnativ 5 Termin shlyahta dvanadcyati plemen Horvatskogo korolivstva nobiles duodecim generationum regni Croatie takozh mozhna znajti v dekreti vid 1360 roku koli shlyahtichi z Cetini Ivan i Lacko sini Tvrdoya i Tvrtko sin Yuraya Grubicha 28 u misti Zadari pered bosnijskoyu korolevoyu Yelizavetoyu zvinuvatili Ivana Nelipchicha u deportaciyi zaperechenni yihnih shlyahetskih prav yaki buli takimi zh yak u dvanadcyati shlyahetnih plemen i spadshini Nelipchich trimav yih u v yaznici za te sho ne platili podatkiv i ne prohodili vijskovu sluzhbu Korolivskij sud dijshov visnovku shoshlyahtichi ne pohodili z dvanadcyati znatnih plemen ale vsi voni viznavali svij shlyahetskij status Umovi spadshini podatku ta vijskovoyi sluzhbi bezposeredno pov yazani z punktami Pacta conventa sho robit jogo datuvannya tim samim stolittyam 29 Inshim mozhlivim oposeredkovanim vidobrazhennyam statusu ye dokument ugorskogo korolya Lyudovika I u 1360 61 r pro zvilnennya vid podatkiv deyakih shlyahtichiv iz mista Zadar i v 1370 roci koli Filip Franyina z gilki Nozdronya plemeni Draganicha takozh iz Zadara yakij otrimav privileyi podibni do privileyiv nobiles regni Croacie duodecim generacionum 30 31 U 1400 roci bosnijskij korol Stefan Ostoya Kotromanich viddav usi zemli zhupi ta misto Hlivno Hrvoye Vukchichu Hrvatinichu ta jogo sinovi Balshi Dlya togo shob tochno znati yaki teritoriyi buli pid korolivskoyu vladoyu korolya Lyudovika I do 1370 roku bulo zibrano dvanadcyat shlyahtichiv z Hlivna Istorik Miho Barada pov yazav jogo z ustanovoyu todi yak Nada Klayich rozglyadala jogo yak miscevu spadkovu pleminnu organizaciyu z gromadskoyu funkciyeyu 20 Vostannye soyuz dvanadcyati plemen zgaduvavsya v 1459 roci 6 koli pidban Mihovil Zhivkovich i suddi z Knina dali poyasnennya knyazyu iz Zadara shodo uspadkuvannya zemli sered znati 32 Funkciya red Istorik Ferdo Shishich u 1925 roci stverdzhuvav sho horvatske shlyahetstvo v seredni viki podilyalosya na vishu bani zhupani ta pridvorni shlyahtichi komiti i nizhchu znat Pershu formuvali najvidatnishi plemena ta yih rid gilki rodiv deyaki z yakih zumili dosyagti navit magnatskogo stanu 33 Yadro oboh osoblivo vishih stanovlyat dvanadcyat shlyahetnih plemen 33 Vidpovidno do shemi rozvitku shlyahetstva Shishicha z VII do HI stolittya bula stara znat u HII i HIII stolittyah buv sformovanij spisok znatnih plemen todi yak u XIV i XV stolittyah dvanadcyat znatnih plemen stali zgaduvatisya yak povna ustanova 1 Odnak takij statichnij i linijnij rozvitok ne viklikaye doviri rozglyadayetsya yak sproba pidtrimati Pacta conventa ta buti pidtrimanim 1 Milan Shufflaj pidtrimuvav isnuvannya staroyi znati z yakoyi rozvinuvsya alyans dvanadcyati shlyahetnih plemen ale rodinni gilki pidnyalisya do vladi buduchi soyuznikami dinastiyi Arpadiv ta ugorskogo feodalizmu sho robilo yih zagrozoyu dlya vlasnih ta inshih shlyahetnih plemen 34 Vin vvazhav sho pervinnim zavdannyam ciyeyi instituciyi buv zahist prav nizhchogo shlyahetstva vid napadiv i poganogo povodzhennya z boku velikih feodalnih simej yaki pochali formuvatisya Tim chasom koli Lyudovik I Ugorskij 1342 1382 rozgromiv vladu dinastichnoyi znati ta vidnoviv korolivsku vladu zaprovadivshi ugorsku pravovu sistemu predstavniki nizhchoyi znati vistupili za prava Horvatiyi consuetudinis Croatorum 34 Lyudmil Gauptman i Miho Barada zaznachali sho shlyahetskij status buv pov yazanij iz zemlevolodinnyam a nobilis u dokumentah bulo pochesnim znamennikom dlya vidatnoyi osobi a ne dokazom stanovo organizovanogo shlyahetstva 35 Nada Klayich yaka vidkidala Pacta conventa yak povnu pidrobku stverdzhuvala sho plemena yaki mali cyu instituciyu ta pidrobki hotili mati pravovu bazu shob stverdzhuvati svoyu vladu nad inshimi v Horvatiyi i sho Lyudovik I prijnyav abo uklav soyuz dlya polegshennya vstanovlennya jogo vladi tobto deyaki buli zvilneni vid splati podatkiv 36 37 Vona takozh stverdzhuvala sho ne vsi gilki rodini buli chastinoyu alyansu dvanadcyati plemen zokrema ti yaki ne nalezhali do nizhchoyi znati yak ot gilka Shubichiv z Bribira Kachichi z Omisha Gusichi z Krbavi Tugomirichi z Krka ta in 38 39 Odnak takij narativ klasovogo konfliktu mizh vishim i nizhchim shlyahetstvom takozh pov yazanij z ideologichnoyu perspektivoyu 1950 h rokiv 40 Vona zaznachila sho shlyahetskij status buv pov yazanij iz zvilnennyam vid podatkiv yak napriklad u vipadku 1248 roku z ostrova Krk koli zgaduvalisya deyaki shlyahtichi z plemen Doganichiv Subinichiv Tugomorichiv i Zudinichiv a takozh Senskij statut vid 1388 r 41 i do vijskovoyi sluzhbi sho nagaduye pro privileyi shlyahticham iz Krka 1193 ta 1251 rr i mozhlivo pro Zolotu bullu 1242 r 42 Porivnyano z istoriografichnimi dumkami do 1950 h rokiv Tomislav Raukar u svoyemu analizi dzherel u 2002 roci dijshov visnovku sho mizh HII i XV stolittyami v Horvatiyi shlyahetstvo bulo diversifikovane mizh nizhchim shlyahetstvom podilenim mizh zagalnoyu znattyu ta dvanadcyatma shlyahetnimi plemenami z yakih vijshli vishi shlyahetni magnati 43 Za slovami Raukara dzherela HII stolittya ne pokazuyut kastovu shlyahetnu organizaciyu 44 Ukaz Mladena II Shubicha 1322 roku v yakomu zgaduyutsya osobi z plemen Prkal Yamomet i Bilinyan bez titulu nobiles a takozh z titulom nobiles Shubichi z Bribira ta Madiya de Varikasis iz Zadarskogo patriciatu 1358 r ukaz bana Horvatiyi Ivana Chuza za yakim buli povernuti zemli znatnomu plemeni Prkal vidibrani knyazem Grgurom z Krbavi Ukaz Saboru v Nini 1396 r yakij zvilniv yih vid splati podatkiv vstanovlenih korolem Bosniyi Tvrtko I takozh zayavivshi sho voni spravzhni shlyahtichi z davnini sho bude pidtverdzheno v 1412 r Sigizmundom imperatorom Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi vkazuyut na te sho status nizhchogo shlyahetstva ne buv sformovanij ranishe 1322 roku i dlya cogo potribno shob mizh pleminnoyu ta korolivskoyu vladoyu ne bulo feodalnoyi chi magnatskoyi vladi Zdavalosya b sho dvanadcyat plemen mogli mati lishe teritoriyu na yakij bula vlada korolya i tomu plemena v Krbava Zadari otrimali privilejovanij status a plemena v Cetini ni 45 Odnak nemaye zhodnogo dokumenta u yakomu odne z dvanadcyati znatnih plemen potrebuvalo dopomogi korolivskoyi vladi dlya pidtverdzhennya shlyahetskij privileyiv sho vkazuvalo b na yih viznannya 46 Dvanadcyat kolin red Plemena ta yihni teritoriyi buli roztashovani do richki Kupa na pivnochi na zahodi vzdovzh gori Gvozd do zatoki Kvarner pryamuyuchi na pivden do richki Cetina za vinyatkom rodini Kachich yaka jshla do richki Neretva i na shid pivnich uglib krayini do richki Una 47 Klayich vvazhav sho vsi rodini pohodyat iz kolishnoyi Luckoyi zhupaniyi z yakoyu oskarzhuvali svoyu legitimnist predstavnictva vsiyeyi Horvatiyi ale Gauptmann i Josip Luchich vistupili proti takih pretenzij oskilki nemaye zhodnih dokaziv pro zv yazok zhupaniyi ta kilkoh rodin 48 36 Raukar posilayuchis na Baradu ta Klayicha takozh vvazhav sho shiroka teritoriya Zadar Biograd na Moru 49 ta Luchka zhupaniya z centrom u forteci Ostrovicya ta roztashovana v XIV stolitti mizh Lickoyu zhupaniyeyu na pivnichnomu zahodi Kninskoyu na pivnichnomu shodi Dridskoyu i Primorska na pivdni 50 buli miscem pohodzhennya plemen 51 Ivan Majnarich zaznachiv sho plem ya Mogorovich Snachich Tugomirich Gusich Lapchan i Poletchich ne pidtrimuyut takij eksklyuzivnij zv yazok iz Luckoyu zhupaniyeyu i sho do sogodni lokalizaciya ne bula virishena 52 Za Raukarom uzhe z drugoyi polovini HII stolittya voni pochali pereselyatisya v susidni oblasti ta mista osoblivo misto Zadar 51 U pershij polovini HIII stolittya deyaki chleni plemen vtratili status i stali kripakami zadarskih monastiriv todi yak u pershij polovini XV stolittya rodini Karinyan Mogorovich i Shubich Markovich prodali chastinu svoyeyi spadshini mayetkiv gromadyanam Zadara 53 Vvazhayetsya sho obitnickoyu cerkvoyu ta svyatim pokrovitelem podibnim do Slavi u plemen Mogorovichiv Kachichiv i Lapchan buv Svyatij Ivan todi yak u Shubichiv buv Svyatij Georgij 54 U rezidenciyi plemeni Dzhamomet takozh bula cerkva Sv Georgiya 55 Chudomirichi Gusichi Kachichi Kukari rid Yamometi Lasnichichi Lapchani i Karinyani Mogorovichi Poletchichi Snachichi Shubichi TugomirichiDiv takozh red Horvatska shlyahta Spisok shlyahetskih rodin HorvatiyiAnotaciyi red Spisok literaturi red Primitki red a b v Raukar 2002 s 28 Fine 2010 s 67 Majnaric 2008 s 5 Fine 2010 s 67 70 a b Raukar 2002 s 33 34 a b Raukar 2002 s 50 Majnaric 2008 s 6 Majnaric 2008 s 7 Smiljanic 2007 s 39 Raukar 2002 s 35 Fine 2010 s 70 71 Raukar 2002 s 48 50 56 57 Sedlar Jean W 2013 East Central Europe in the Middle Ages 1000 1500 University of Washington Press s 63 64 ISBN 978 0 295 80064 6 Simunovic Petar Maletic Franjo 2008 Hrvatski prezimenik Golden marketing Tehnicka knjiga s 13 ISBN 978 953 212 347 0 Klaic 1897 s 72 85 Pavicic 1962 s 65 77 80 97 107 290 Antoljak 1962 According to Vjekoslav Klaic Stjepan Pavicic and Stjepan Antoljak other Croatian medieval tribes were Stupic Krselac Humljan Nebljuh Lagodusic Virevic Hlivnjan or Cubranic Bucic Unacac or Uncan Kremenican Limis Tisemir Dzivic Slavogostic Hotucan Vukovic Dabran Zagorac Doljan Prkalj Perkal Kolunic Cvjetnic Mekinjan Bobinac Zunkovic Zmana or Zmina Vukomanic Vrbasic Viktoric Ugrinic Ueglac Tiskovac Strmican Runjevac Rugneuac Ramljan Plusaric Pribudic Osnac Muric Kupinic Krivosic Kamenjan Dlamozan or Glamocan Draganic Dravilcin Cotugno Chupinich Cerencan Bradic Babonozic Drazuljan and possibly Criscelzo Doganic Suczunuy Zudinic Adrianik Budimiriz Couaciz Scemesceuich Srenan and Tugaran or Tugarin among many others 15 16 17 Raukar 2002 s 27 a b Klaic 1956 s 90 Svob 1956 s 105 110 Svob 1956 s 103 Fine 2010 s 68 69 a b Svob 1956 s 107 Svob 1956 s 104 111 Svob 1956 s 112 115 Majnaric 2014 s 266 268 Klaic 1956 s 93 Raukar 2002 s 34 35 Raukar 2002 s 31 40 47 Majnaric 2014 s 257 Majnaric 2014 s 258 a b Raukar 2002 s 26 a b Raukar 2002 s 29 Raukar 2002 s 29 31 a b Fine 2010 s 71 Raukar 2002 s 29 32 Klaic 1956 s 98 Raukar 2002 s 32 Majnaric 2008 s 12 Klaic 1956 s 94 95 Klaic 1956 s 96 97 Raukar 2002 s 36 37 Raukar 2002 s 37 40 Raukar 2002 s 44 48 Raukar 2002 s 48 Fine 2010 s 67 68 Klaic 1956 s 97 98 Majnaric 2010 s 338 Croatian Encyclopaedia 2011 Lucka zupanija Croatian a b Raukar 2002 s 42 43 Majnaric 2014 s 268 269 Raukar 2002 s 43 Pavicic 1962 s 34 Jurlina Petra 2013 Bukovica and Ravni kotari cultural heritage guide Zagreb University of Zagreb s 42 ISBN 978 953 6002 71 9 Dzherela red Antoljak Stjepan 1962 Izumiranje i nestanak hrvatskog plemstva u okolici Zadra Dying and vanishing of the Croatian nobility in the hinterland of Zadar Radovi Instituta Jugoslavenske Akademije Znanosti i Umjetnosti U Zadru 9 55 115 Fine John V A Jr 2010 When Ethnicity Did Not Matter in the Balkans A Study of Identity in Pre Nationalist Croatia Dalmatia and Slavonia in the Medieval and Early Modern Periods University of Michigan Press ISBN 978 0 472 02560 2 Klaic Nada 1956 Plemstvo dvanaestero plemena Kraljevine Hrvatske Historijski zbornik Croatian Zagreb Povijesno drustvo Hrvatske IX 1 4 83 100 Klaic Vjekoslav 1897 Hrvatska plemena od XII do XVI stoljeca Croatian tribes from 12th until 16th century Rad Serbo Croatian Zagreb JAZU 47 1 85 Majnaric Ivan 2008 Plemstvo dvanaest plemena Kraljevine Hrvatske u hrvatskoj enciklopedickoj obradbi od kraja XIX stoljeca Nobiles duodecim generationum regni Croatiae in the Croatian Encyclopaedic Processing as of the End of XIX Century Studia lexicographica Croatian 2 3 5 25 Majnaric Ivan 2010 Nize i srednje plemstvo Lucke zupanije i sirega zadarskoga zaleđa u radovima Stjepana Gunjace The Lesser and Middle Nobility of County of Luka and the wider Hinterland of Zadar in the Works of Stjepan Gunjaca Zbornik Stjepan Gunjaca i hrvatska srednjovjekovna povijesno arheoloska bastina 1 Croatian Split Muzej hrvatskih arheoloskih spomenika s 341 349 ISBN 978 953 6803 26 2 Majnaric Ivan 2014 Plemstvo Lucke zupanije u historiografskom djelu Nade Klaic Nobility of the County of Luka in historiographical opus of Nada Klaic Nada Klaic i njezin znanstveni i nastavni doprinos razvoju historiografije Zbornik radova sa znanstvenoga skupa s međunarodnim sudjelovanjem odrzanog u Zagrebu 29 30 studenog 2013 godine Croatian Hrvatski nacionalni odbor za povijesne znanosti Drustvo za hrvatsku povjesnicu Filozofski fakultet Sveucilista u Zagrebu FF press s 255 276 ISBN 978 953 175 540 5 Markovic Mirko 2003 Hrvatsko plemstvo svecenstvo i redovnistvo njihova uloga u politickom kulturnom i nacionalnom zivotu Hrvata Croatian nobility clergy and religious life their role in the political cultural and national life of the Croats Croatian Zagreb Jesenski i Turk ISBN 953 222 110 7 Pavicic Stjepan 1962 Seobe i naselja u Lici Migrations and settlements in Lika Zbornik za narodni zivot i obicaje Antropografska istrazivanja III Croatian 41 5 295 Raukar Tomislav 2002 Seljak i plemic hrvatskoga srednjovjekovlja Croatian Zagreb Filozofski fakultet u Zagrebu ISBN 953 175 168 4 Smiljanic Franjo 2007 O polozaju i funkciji zupana u hrvatskim srednjovjekovnim vrelima od 9 do 16 stoljeca About position and function of zupan in Croatian historical sources from 9th until 16th century Povijesni Prilozi Croatian 33 33 33 100 Svob Drzislav 1956 Pripis Supetarskog kartulara o izboru starohrvatskog kralja i popis onodobnih banova Croatian Zagreb Skolska Knjiga s 101 117 InshiKlaic Nada 1959 Postanak plemstva dvanaestero plemena kraljevine Hrvatske Historijski zbornik Croatian Zagreb Povijesno drustvo Hrvatske XI XII 121 163 Klaic Nada 1960 O Mandic Pacta Conventa i Dvanaest Hrvatskih Bratstava Diskusija Historijski zbornik Croatian Zagreb Povijesno drustvo Hrvatske XIII 303 318 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Dvanadcyat shlyahetnih rodiv Horvatiyi amp oldid 39648839