Ю́лій Ма́ркович Даніє́ль (рос. Юлий Маркович Даниэль, псевдоніми: Микола Аржак, Юрій Петров; 15 листопада 1925, Москва, РРФСР, СРСР — 30 грудня 1988, Москва, РРФСР, СРСР) — російський письменник (прозаїк, поет, перекладач), дисидент.
| Данієль Юлій Маркович | |
|---|---|
| рос. Юлий Маркович Даниэль | |
| Псевдонім | Nikolaj Aržak |
| Народився | 15 листопада 1925[…] Москва, СРСР |
| Помер | 30 грудня 1988[…] (63 роки) Москва, СРСР |
| Поховання | Ваганьковське кладовище |
| Країна | СРСР |
| Діяльність | поет, письменник, перекладач, письменник наукової фантастики, прозаїк |
| Alma mater | Московський державний обласний університетd |
| Мова творів | російська |
| Батько | Марк Даніельd |
| Родичі | Pavel Uvarovd |
| У шлюбі з | Богораз Лариса Йосипівна і Irina Uvarovad |
| Діти | Даніель Олександр Юлійович |
| Нагороди | |
| |
Біографія ред.
Народився в сім'ї єврейського літератора Марка Данієля (Марка Наумовича Меєровича). Учасник Другої світової війни (було поранено).
Закінчив філологічний факультет Московського обласного педагогічного інституту.
Одружився з уродженкою Харкова, випускницею Харківського університету Ларисою Богораз, яка переїхала до чоловіка в Москву. 11 березня 1951 в них народився син Олександр.
Від 1957 року публікував в СРСР переклади поезії, а від 1958 року за кордоном — критичні щодо радянської влади повісті та оповідання (под псевдонімом Микола Аржак). 1965 року заарештовано та 1966 року засуджено за ці публікації до 5 років таборів (разом із другом Андреєм Синявським), які відбув у Дубравлагу.
Після звільнення (1970) жив у Калузі, публікував переклади під псевдонімом Юрій Петров.
Творчість ред.
Проза ред.
Найхарактернішою для прозаїка Аржака та найважливішою для російської прози середини 20 століття є повість-антиутопія «Говорить Москва». Аржак розповідає, як в СРСР Указом Президії Верховної Ради ввели День відкритих вбивств, як трудові маси одностайно схвалили цю ініціативу, як непросто дається окремим громадянам несприйняття цього страхітливого «свята».
Переклади ред.
Основна маса перекладів Юлія Данієля — виконані за підрядниками вірші поетів 20 століття (фінських, латиських, вірменських та ін.). У творчому доробку Данієля також талановиті переклади світової поетичної класики (Вальтер Скотт, Вільям Вордсворт, Теофіль Готьє, Адальберт Шаміссо, Федеріко Гарсія Лорка та ін.).
Твори ред.
- «Говорить Москва» (Вашингтон, 1962) — повість.
- «Руки. Людина з МІНАПу» (Вашингтон, 1963) — оповідання.
- «Спокута» (Вашингтон, 1964) — оповідання.
- «Вірші з неволі» (Амстердам, 1971).
- «Говорить Москва» (Москва, 1991) — проза, поезія, переклади.
- «Я все збиваюся на літературу…» (Москва, 2000) — листи з ув'язнення, вірші.
Примітки ред.
- Czech National Authority Database
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Internet Speculative Fiction Database — 1995.
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118678760 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
- LIBRIS — 2012.
- . Архів оригіналу за 16 квітня 2016. Процитовано 4 квітня 2016.
Література ред.
- Большой энциклопедический словарь. В 2 т. Т. 1 / под ред. А. М. Прохорова. — М. : Советская энциклопедия, 1991. — 863 с. — ISBN 5-85270-015-0. — ISBN 5-85270-042-8.(рос.) — С. 359.
- Большой энциклопедический словарь. — М. : Астрель, 2005. — С. 310.
- Белая книга по делу А. Синявского и Ю. Даниэля / Составила А. Гинзбург. — Франкфурт-на-Майне, 1967.
- Цена метафоры, или Преступление и наказание Синявского и Даниэля / Составила Е. Великанова. — Москва, 1989.
Електронні джерела ред.
- Сторінка Юлія Данієля на сайті «Неофіційна поезія» [ 17 червня 2007 у Wayback Machine.]
- Проза Юлія Данієля на сайті «Антологія самвидаву» [ 13 березня 2007 у Wayback Machine.]
- Сторінка Юлія Данієля на сайті «Століття перекладу» [ 29 вересня 2007 у Wayback Machine.]
- Спогади Г.Медведєвої про Юлія Данієля [ 1 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
- Вірші та листи Юлія Данієля на сайті «Меморіалу» [ 1 січня 2008 у Wayback Machine.]