Васи́ль Я́кович Даниле́вський (13 січня (25 січня) 1852 — 25 лютого 1939) — видатний український фізіолог, завідувач кафедри фізіології Харківського університету та Харківського медичного інституту, засновник і директор Органотерапевтичного інституту (зараз Інститут проблем ендокринної патології імені В. Я. Данилевського Національної академії наук України), академік АН УРСР, заслужений діяч науки УРСР, Заслужений професор УРСР. Один з перших електрофізіологів в Україні. Рідний брат Данилевського Костянтина Яковича.
| Васи́ль Я́кович Даниле́вський | |
|---|---|
| | |
| Народився | 13 (25) січня 1852 Харків, Російська імперія |
| Помер | 25 лютого 1939 (87 років) Харків, УРСР |
| Поховання | |
| Місце проживання | Російська імперія, УРСР |
| Країна | Російська імперія СРСР |
| Діяльність | фізіолог, зоолог, викладач університету, ботанік |
| Alma mater | Харківський університет, Казанський університет |
| Галузь | фізіологія |
| Заклад | Харківський університет, Харківський медичний інститут, Український органотерапевтичний інститут |
| Вчене звання | професор, академік АН УРСР |
| Науковий ступінь | доктор медицини |
| Науковий керівник | Іван Щелков, Карл Людвіг |
| Відомі учні | Шалашников Олександр Петрович |
| Членство | НАН України Харківське товариство грамотності |
| Брати, сестри | Данилевський Олександр Якович Данилевський Костянтин Якович |
| Нагороди | |
Данилевський Василь Якович у Вікісховищі |
Біографія Редагувати
Родина Редагувати
Василь Данилевський народився 13 січня 1852 року в родині годинникового майстра Якова Петровича Данилевського в місті Харків. Батько був не тільки годинникарем, але й захоплювався хімією, мінералогією, фотографією. Останні роки життя заробляв гроші для родини за рахунок фотографії. Мати — Олена Степанівна. В родині було семеро дітей. Старшим був брат Олександр, майбутній біохімік. Брат Костянтин став винахідником, працював лікарем, вивчав електрофізіологію, розробляв літальні пристрої тощо.
Казанський період Редагувати
Середню освіту Василь Данилевський розпочав у Другій харківській гімназії (1862 – 1864). Через матеріальні труднощі родини юнак переїхав до Казані, де закінчив із золотою медаллю Другу казанську гімназію (1868) [1]. Бажання стати медиком, як старший брат (професор Олександр Якович Данилевський викладав медичну хімію та фізику у місцевому університеті), не здійснилось — за віком його не прийняли на медичний факультет. Щоб не гаяти часу, Василь вступив вільнослухачем до фізико-математичного факультету Казанського університету. У 1869 р. він зарахований на перший курс медичного факультету. Лекції читали відомі вчені: аналітичну хімію викладав Олександр Бутлеров, анатомію — Петро Лесгафт, фізіологію — Микола Ковалевський[ru]. Студент відвідував лекції зоолога Миколи Вагнера[ru], філософа Матвія Троїцького[ru], астронома Маріяна Ковальського[ru], математика Петра Котельникова.
Проте восени 1870 року з Казанського університету звільнився Олександр Данилевський через підтримку вигнаного з факультету анатома Петра Лесгафта, і Василь втратив грошову підтримку та житло. Він був вимушений повернутися до Харкова, а разом з тим перевівся на другий курс медичного факультету Імператорського Харківського університету.
Навчання у Харкові Редагувати
На курсі викладали відомі вчителі-медики: — професор фізіології та загальної патології Іван Щелков, професор загальної терапії і діагностики Аркадій Якобій, офтальмолог Леонард Гіршман, професор хірургії і захворювань очей Вільгельм Грубе, у клініці якого Данилевський з 1874 року був ординатором з хімічного аналізу.
У Харкові Василь Данилевський розпочав наукову роботу в фізіологічній лабораторії професора І. П. Щелкова, де підготував першу працю «О разложении азотистых веществ при мускульной деятельности», яку відзначено золотою медаллю . У 1872 – 1874 рр. вийшли друком 3 статті, присвячені фізіології м'язів, які молодий вчений узагальнив у монографії 1876 р. «О происхождении мускульной силы». У 1874 р. В. Я. Данилевський з відзнакою закінчив медичний факультет Харківського університету.
Освітня діяльність Редагувати
У Харківському університеті Василь Якович захистив дисертацію за темою «Исследования по физиологии головного мозга» і одержав ступінь доктора медицини (1877) .
У 1878 – 1880 рр. для удосконалення з фізіології вчений перебував у науковому відрядженні в німецьких університетах — Вюрцбурзькому, Ерлангенському і Лейпцізькому.
З 15 лютого 1880 р. В. Я. Данилевський призначений доцентом зоофізіології Харківського ветеринарного інституту. З 1882 р. він доцент, з 1883 р. — екстраординарний професор по кафедрі зоології фізико-математичного факультету Харківського університету.
З 1886 – 1909 рр. — ординарний професор кафедри фізіології медичного факультету Харківського університету, завідувач фізіологічної лабораторії. У 1908 р. вченому присвоєно звання Заслуженого професора.
У 1910 р В. Я. Данилевський — перший директор і професор фізіології Харківського жіночого медичного інституту, заснованого Харківським медичним товариством.
У створення інституту він вклав багато зусиль як голова організаційного комітету. У 1912 р. Василь Якович вийшов у відставку, залишившись викладачем фізіології в цьому закладі .
В. Я. Данилевський очолював кафедру нормальної фізіології Харківського університету (1917 – 1920), а після закриття останнього — кафедру нормальної фізіології у щойно заснованому Харківському медичному інституті (1920 – 1926). Вчений є ініціатором створення та директором Українського Інституту праці у Харкові (1922).
У 1919 – 1930 рр. Василь Якович — організатор і перший директор Органотерапевтичного інституту Харківського медичного товариства (з 1927 р. — Український органотерапевтичний інститут, нині — ДУ «Інститут проблем ендокринної патології ім. В. Я. Данилевського НАМН України»).
У 1926 р. В. Я. Данилевського обрано дійсним членом Академії наук УРСР за видатні заслуги в галузі фізіології. У тому ж році йому присвоєно звання Заслуженого діяча науки УРСР .
У 1931 р. професор залишив посаду директора Українського органотерапевтичного інституту та очолив науково-дослідний сектор, яким керував до кінця життя.
Видатний фізіолог помер 25 лютого 1939 р. у м. Харків. Похований на міському кладовищі № 13.
Наукова та педагогічна робота Редагувати
У 1921 р. вийшла постанова РНК УРСР про всебічне забезпечення професора В. Я. Данилевського, що створило умови для подальшого успішного продовження його наукової діяльності.
Вченому належать праці з вивчення фізіології нервової системи, загальної і порівняльної фізіології, протистології, електрофізіології тощо. Експериментальні дослідження науковця і його учнів в галузі електрофізіології стосувались трьох напрямів: вивчення біоелектричних явищ головного мозку, дослідження впливу електричного струму на різні частини нервової системи та з’ясування фізіологічного впливу електромагнітного поля і його коливань на збудливість нервових волокон. Професор провів перші в країні дослідження реєстрації електричних явищ у головному мозку собаки (1876). Разом з М. І. Сєченовим розробив основи електроенцефалографії.
В. Я. Данилевський — один із творців еволюційного напряму у фізіології і патології, вперше виявив провідну роль вищих відділів центральної нервової системи в регуляції вегетативних функцій організму, поклав початок вивченню фізіології гіпнозу у тварин та людини (1881).
Василь Якович є одним з основоположників фізіології праці. Він засновник ендокринології в Україні, створив новий розділ фізіології ендокринних залоз. Вчений є автором оригінального методу приготування лікарських органопрепаратів та гормональних засобів . Створив порівняльний та експериментальний напрям у вивченні малярії. Виявив і вивчив паразитів крові птахів.
Академік В. Я. Данилевський є автором понад 200 наукових праць, серед яких:
· Danilewsky, B. Experimentelle Beiträge zur Physiologie des Gehirns. Pflüger, Arch. 11, 128–138 (1875). https://doi.org/10.1007/BF01659296;
· О происхождении мускульной силы. – Харьков, 1876;
· Исследования по физиологии головного мозга. – Москва, 1876;
· О суммировании электрических раздражений мышц и двигательных (блуждающих) нервов. – С.-Петербург, 1879;
· Душа и природа. – Харьков, 1889; 1897;
· Чувство и жизнь. – Харьков, 1895;
· Исследования над физиологическим действием электричества на расстоянии: В 2 ч. – Харьков, 1900–01;
· Физиология человека: В 3 т. – Москва, 1913–15;
· Очерки по физиологии социальных недугов. – Харьков, 1914;
· Труд и отдых. – Харьков, 1921;
· Труд и жизнь. – Харьков, 1922;
· Жизнь и солнце: Физиологические очерки. – Харьков, 1923;
· Учебник физиологии человека. – Харьков, 1923; 1926; 1929;
· Гипнотизм. – Харьков, 1924;
· Физиология труда: общедоступные очерки. – Харьков, 1927 ;
· К вопросу о физиологическом обосновании гиппократизма («целительные силы природы») // Труды по эндокринологии и органотерапии. – Харьков, 1930. – Вып. 1.
Суспільна робота Редагувати
· У 1887 – 1888 рр. В. Я. Данилевський брав участь в організації Харківської громадської бібліотеки (нині Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка).
· У 1891 р. — ініціатор створення безкоштовної народної бібліотеки-читальні Харківського товариства грамотності, очолив комітет зі створення сільських бібліотек у Харківській губернії (1894).
· Почесний член Харківського медичного товариства (1900).
· У 1902 – 1905 рр. — голова правління Харківського товариства поширення в народі грамотності.
· У 1903 р. за активної участі В. Я. Данилевського відбулось створення і відкриття Народного Дому, зорієнтованого на просвітницьку роботу серед малозабезпечених робітників, жінок і дітей.
· У 1906 – 1910 рр. Василь Якович — ініціатор і головний редактор видання «Народной энциклопедии научных и прикладных знаний» у 14 тт.
Видатний фізіолог обирався членом Вченої ради Народного Комісаріату Охорони здоров’я УРСР, Наукового комітету Народного Комісаріату Просвіти УРСР .
Нагороди та відзнаки Редагувати
- 1889 р. – премія ім. Монтьона (Montyon) від Паризької Академії Наук;
- 1894 р. – премія ім. К. Бера від Петербурзької Академії Наук;
- 1900 р. – премія ім. А. Хойнацького від Варшавського університету;
- 1902 р. – премія ім. П. М. Юшенова від Військово-медичної Академії;
- 1907 р. – медаль на честь Мері Кінгслі від Інституту тропічної медицини (Ліверпуль) (1907) ;
- 1908 р. – звання Заслуженого професора Харківського університету;
- 1926 р. – дійсний член Академії наук УРСР;
- 1926 р. – почесне звання Заслуженого діяча науки УРСР .
Пам'ять Редагувати
- На честь видатного вченого названий Інститут проблем ендокринної патології ім. В. Я. Данилевського НАМН України
- Ім'ям Василя Данилевського названа вулиця в Харкові.
Примітки Редагувати
- Гуревич П. М. Шалашников, Александр Петрович // Русский биографический словарь / под ред. А. А. Половцов — СПб: 1905. — Т. 22. — С. 490.
- ↑ Самохвалов, В. Г. (2003). Данилевський Василь Якович. Харків: Вчені Харківського державного медичного університету. с. 136–138. ISBN 966-7100-35.9.
- ↑ Лесовой, В. Н. Общественник по призванию (к 160-летию со дня рождения академика В. Я. Данилевского. Вірні клятві Гіппократа: розповіді про тих, хто є взірцем для прийдешніх поколінь лікарів / за ред.: В. М. Лісового, В. А. Капустника, Ж. М. Перцевої ; укладачі: Ж. М. Перцева, І. В. Киричок, О. В. Семененко ; Харківський національний медичний університет. – Харків : ХНМУ, 2020. – С. 284-295.
- Варивода, К. С. Пріоритетні наукові напрями академіка В. Я. Данилевського в галузі електрофізіології (кінець ХІХ – 30 рр. ХХ століття). Гілея: науковий вісник. – 2014. – Вип. 82. – С. 16-19.
- ↑ Засновник інституту Василь Якович Данилевський 1(14).01.1852 – 25.02.1939 : біографічна довідка, нагороди і почесні звання, науковий спадок, просвітницька і громадська діяльність. Інститут проблем ендокринної патології ім. В. Я. Данилевського НАМН України.
- . LSTM (англ.). Архів оригіналу за 3 червня 2021. Процитовано 29 червня 2021.
Джерела та література Редагувати
- Ю. І. Караченцев. Данилевський Василь Якович [ 9 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2022. — ISBN 966-02-2074-X.
- Варивода К. С. Пріоритетні наукові напрями академіка В. Я. Данилевського в галузі електрофізіології (кінець ХІХ — 30 рр. ХХ століття) / К. С. Варивода // Гілея: науковий вісник. — 2014. — Вип. 82. — С. 16-19. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/gileya_2014_82_6.pdf
- Финкельштейн Е. А. Василий Яковлевич Данилевский — выдающийся русский биолог, физиолог и прогистолог(1852—1939). — М.-Л. : Изд-во АН СССР, 1955. — 292 с. (рос.)
- Жадько В. О. Український некрополь. — К. ,2005. — С. 168.
- Академик В. Я. Данилевский. Шестьдесят лет трудовой деятельности (1874—1934). — Харьков, 1935. (рос.)
- Медицинский факультет Харьковского университета за первые 100 лет его существования (1805—1905). Под. ред. проф. И. П. Скворцова и Д. И. Багалея. — Харьков 1906. (рос.)
- Vladimir A. Abašnik (Abaschnik, Abashnik) Deutsche Einfluesse auf Vasilij Jakovlevic Danilevskij (1852—1939). In: Kaestner, Ingrid; Pfrepper, Regine (Hgg.) Deutsche im Zarenreich und Russen in Deutschland: Naturforscher, Gelehrte, Aerzte und Wissenschaftler im 18. und 19. Jahrhundert (=Deutsch-russische Beziehungen in der Medizin und Naturwissenschaften, Bd. 12). Aachen: Shaker Verlag, 2005, S. 419—434. (нім.)
Посилання Редагувати
- Данилевський Василь Якович // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Цей день в історії[недоступне посилання з липня 2019]
- Улицы и площади Харькова (Историко-информационный справочник) — Улица Данилевского [ 30 січня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)