Гісарський хребет — гірський хребет у Середній Азії, у західній частині Паміро-Алайської гірської системи (в Узбекистані і Таджикистані), вододіл басейнів Зеравшану та Амудар'ї.
| Гісарський хребет | |
| | |
| 38°56′49″ пн. ш. 68°10′22″ сх. д. / 38.9470000000277778° пн. ш. 68.17300000002778404° сх. д.Координати: 38°56′49″ пн. ш. 68°10′22″ сх. д. / 38.9470000000277778° пн. ш. 68.17300000002778404° сх. д. | |
| Країна | Таджикистан, Узбекистан |
|---|---|
| Регіон | Центральна Азія |
| Система | Паміро-Алай |
| Тип | гірський хребет |
| матеріал | граніт |
| Висота | 4643 м |
| Гісарський хребет Гісарський хребет (Таджикистан) | |
Протяжність Гісарського хребта — близько 200 км. Проходить на південь від Заравшанского хребта і на північ від міста Душанбе через Гісарський район Таджикистану і північну частину Сурхандар'їнської області Узбекистану .
Найвищою точкою хребта є гора Хазрет-Султан (узб. Hazrati Sulton choʻqqisi) (колишній Пік ім. XXII з'їзду КПРС) заввишки 4 643 м, розташований на території Узбекистану в прикордонні з Таджикистаном (на північний захід від міста Душанбе). Цей пік є водночас найвищою горою Узбекистану.
Хребет складений переважно з кристалічних порід, сланців та пісковиків, прорваних інтрузіямі гранітів. На нижніх частинах схилів — субтропічні високотравні степи, вище — дереново-злакові степи і деревно-чагарникова рослинність, ще вище — субальпійські луки, нагірні ксерофіти, низькотравні альпійські луки.
Див. також Редагувати
Посилання Редагувати
- Атлас Узбекской ССР, Киргизской ССР, Таджикской ССР, Туркменской ССР.— М.: Гл. управление геодезии и картографии при Совете министров СССР, 1988.
- БСЭ (Велика Радянська Енциклопедія, електронне видання [ 6 жовтня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
| Це незавершена стаття з географії Узбекистану. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Це незавершена стаття з географії Таджикистану. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Ця стаття недостатньо ілюстрована. |